Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.08.2018 року у справі №813/3097/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

02 жовтня 2018 року

справа №813/3097/16

адміністративне провадження №К/9901/55737/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року у складі судді Брильовського Р.М. та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2018 року у складі суддів Глушка І.В., Большакової О.О., Макарика В.Я. у справі №813/3097/16 за позовом Комунального підприємства «Перемишлянитеплоеннерго» до Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги,

У С Т А Н О В И В :

20 вересня 2016 року Комунальне підприємство «Перемишлянитеплоеннерго» (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу від 30 серпня 2016 року №000169500, №0001701500 та визнання протиправною і скасування податкової вимоги від 19 серпня 2016 року №4027-13, з мотивів безпідставності їх прийняття.

27 лютого 2018 року рішенням Львівського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2018 року, задоволений позов Підприємства, визнано протиправною та скасовано податкову вимогу податкового органу від 19 серпня 2016 року №4027-13 та визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення цього органу від 30 серпня 2016 року №0001691500 та №0001701500, з мотивів повного та своєчасного погашенням позивачем, як платником податків своїх податкових зобов'язань, за несвоєчасну сплату яких застосований штраф та сформована спірна податкова вимога.

10 липня 2018 року податковим органом подано касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Підприємства відмовити в повному обсязі.

15 серпня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, після усунення недоліків наведених в ухвалі цього суду від 31 липня 2018 року та витребувана справа із Львівського окружного адміністративного суду №813/3097/16.

Відзив на касаційну скаргу податкового органу від Підприємства до Верховного Суду не надійшов, що не перешкоджає вирішенню справи по суті.

29 серпня 2018 року справа №813/3097/16 надійшла до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстав для часткового задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення частково не відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Підприємство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 22368249, перебуває на податковому обліку податкового органу, є платником податку на додану вартість.

Податковим органом 30 серпня 2016 року проведено камеральну перевірку Підприємства з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2014 троку, січень, лютий, березень, квітень, травень, жовтень, листопад, грудень 2014 року, січень, лютий, березень, квітень, травень,жовтень, листопад, грудень 2015 року, уточнюючому розрахунку з податку на додану вартість від 04 червня 2014 року, від 21 травня 2014 року, від 30 січня 2015 року, від 18 червня 2015 року, результати якої викладені в акті перевірки від 30 серпня 2016 року №000109/13-24-15/22368249 (далі акт перевірки).

Керівником податкового органу 30 серпня 2016 року прийняті податкові повідомлення-рішення згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки, якими застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення граничного строку сплати податкових зобов'язань, податковим повідомленням - рішенням №0001691500 застосований штраф у сумі 15467 грн. та податковим повідомленням - рішенням №0001701500 застосований штраф у сумі 172152 грн. 97 коп., на підставі статті 126 цього кодексу.

19 серпня 2016 року керівником податкового органу на підставі статей 20, 59, 60 Податкового кодексу України станом на 18 серпня 2016 року сформована податкова вимога від 19 серпня 2016 року №4027-13, предметом якої визначенні грошові зобов'язання з податку на прибуток у сумі 370748 грн. 67 коп., у тому числі за основним платежем 279765 грн., пеня 90983 грн. 67 коп., з податку на додану вартість за основним платежем 278467 грн. 39 коп. та 175 грн. 07 коп. пені.

Щодо правомірності прийняття податкових повідомлень - рішень.

Оцінюючи спірні операції суди попередніх інстанцій висновувалися на аналізі положень статті 109 Податкового кодексу України, за якою податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи та положеннях пункту 126.1 статті 126 цього кодексу, на підставі якої відповідач застосував до позивача спірні штрафні санкції. Нормами наведеного пункту встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Оцінка доказів у справі зокрема, декларацій, платіжних доручень з податку на додану вартість за грудень 2013 року, березень-грудень 2014 року, січень-грудень 2015 року, та актів звірки взаємних розрахунків складених на вимогу суду, здійснена судами попередніх інстанцій виходячи з положень частини першої статті 72, частини першої статті 77, частини третьої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України.

Окремим об'єктом судового дослідження стали судові рішення, якими встановлені обставини, які не підлягають доказуванню.

Аналізуючи склад податкового боргу суди попередніх інстанцій встановили, що на виконання постанови Господарського суду Львівської області від 06 грудня 2007 року з Підприємства на користь Державного бюджету стягнуто 281 875,06 грн., які сплачено повністю.

Встановлена також наявність судових рішень у справах за позовами Підприємства до податкового органу про скасування податкових повідомлень-рішень, винесених за результатами перевірок попередніх періодів, а також судових рішень про відмову у задоволенні позовів податкового органу до позивача про стягнення податкового боргу, зокрема, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2009 року у справі № 2а-2317/08/1370, яка набрала законної сили 24 березня 2011 року скасовано податкові повідомлення-рішення №0001481521/0 від 17.04.2008, №0002001521/0 від 23.05.2008, №0000012321/0 від 10 січня 2008 року, 0000681521/0 від 04 березня 2008 року, 0003401521/0 від 16 липня 2008 року, 0003401521/1 від 11 серпня 2008 року. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2009 року у справі № 2а-5276/09/1370, яка набрала законної сили 19 грудня 2012 року, скасовано податкові повідомлення-рішення №0000361521/0 від 27.01.2009,№0000351521/0 від 27 січня 2009 року, №00001441521/0 від 22 квітня 2009 року, №00001341521/0 від 20 березня 2009 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11 січня 2011 року у справі № 2а-11733/10/1370, яке набрало законної сили 22 травня 2012 року, скасовано податкове повідомлення-рішення 0000701600/0 від 11 листопада 2010 року, постановою цього суду від 28 квітня 2011 року у справі №2а-762/11/1370, яке набрало законної сили 07 вересня 2011 року, скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000811600/0 від 24 грудня 2010 року, постановою цього суду від 11 жовтня 2011 року у справі №2а-10147/11/1370, яка набрала законної сили 14 травня 2013 року, скасовано податкове повідомлення-рішення від 30 серпня 2011року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2013 року у справі №2а-10685/10/1370, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2014 року, скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000321300/0 та № 0000331600/0 від 19 травня 2010року.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2009 року у справі №2а-6021/08/1370 залишено без розгляду адміністративний позов прокурора Перемишлянського району Львівської області в інтересах держави в особі податкового органу до Підприємства про стягнення податкового боргу в сумі 486 686,61 грн.

Постановами Львівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року у справі №2а-9537/12/1370, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року; від 20 червня 2013 року у справі №813/3283/13-а, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2015 року; від 25 вересня 2013 року у справі № 813/2347/13-а, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2015 року; від 03 жовтня 2014 року у справі № 813/4596/14, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року; від 16 жовтня 2013 року у справі № 813/4888/13-а, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року; від 16 січня 2015 року у справі №813/6858/14, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2015 року задоволено позовні вимоги Підприємства до Перемишлянського відділення Золочівської міжрайонної Державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень.

Вказаними судовими рішеннями підтверджено, а судами попередніх інстанцій встановлено, що щонайменше за 1095 днів до періоду, що перевірявся податковим органом, тобто в межах строків стягнення податкового боргу, у платника податку відсутній такий борг, у зв'язку з чим зарахування платежів в порядку пункту 9 статті 87 Податкового кодексу України в рахунок погашення податкового боргу, наявність якого не доведена, є неправомірним.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що визначені у скасованих зазначеними судовими рішеннями податкових повідомленнях-рішеннях суми податкових зобов'язань Підприємства податковим органом з облікових карток (зворотній бік облікової картки платника податку) позивача виключені не були, що призвело до їх погашення за рахунок коштів, що надходили в оплату задекларованих податкових зобов'язань, які у свою чергу сплачені вчасно.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2015 року відмовлено в позові прокурора Перемишлянського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Перемишлянському районі, заміненої її правонаступником Золочівською міжрайонною ДПІ Львівської області ДПС, до Підприємства (позивача у справі) про стягнення податкової заборгованості в розмірі 292941,84 грн. В подальшому постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2016 року відмовлено в позові податкового органу до Підприємства про стягнення податкової заборгованості в розмірі 432701,19 грн.

Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, в усіх цих випадках перевірки платника податків на предмет своєчасності сплати стосувались періодів, що безпосередньо передують даному.

Суди попередніх інстанцій висновуючись на обставинах встановлених викладеними судовими рішеннями дійшли висновку про те, що зазначеними судовими рішеннями, які набрали законної сили, адміністративними судами встановлено факт відсутності заборгованості у позивача перед бюджетом, а відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що аналіз здійснених судами попередніх інстанцій податкових правопорушень, покладених в основу застосування штрафу, свідчить про безпідставність застосування та недоведеність застосування податковим органом принципу черговості зарахування податкових зобов'язань.

Суд визнає, що спір виник внаслідок неналежного відображення зворотною карткою платника податків результатів судового розгляду (судових розглядів), внаслідок чого в автоматичному режимі здійснено погашення неузгоджених зобов'язань замість скерування сплачених позивачем сум за призначенням платежу. Посилання податкового органу на зарахування сплачених сум за принципом черговості має місце виключно за наявності узгоджених податкових зобов'язань, воля розсуду податкового органу обмежена правилами пункту 9 статті 87 Податкового кодексу України, реалізація цього права можлива за певних умов, які у межах спірних відносин відсутні.

Разом із тим, оцінюючи спірні правовідносини, встановлюючи склад податкового правопорушення, суди попередніх інстанцій не встановили всі фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема момент виконання податкового обов'язку зі сплати податкових зобов'язань визначених у податкових деклараціях, які були предметом перевірки покладеної в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень. При цьому судами викладена у судових рішеннях частина норм Податкового кодексу України, якими врегульовані питання виконання цього обов'язку, але не здійснене застосування цих норм до спірних правовідносин.

Судами попередніх інстанцій не встановлено, яка із норм статті 54 Податкового кодексу України покладена податковим органом в основу визначення сум грошових зобов'язань, у межах спірних відносин застосування штрафних (фінансових) санкцій, та не надана оцінка можливості використання акту перевірки, як підстави застосування штрафу у відповідності до цих норм.

Щодо податкової вимоги.

Питання надіслання (вручення) платнику податків податкової вимоги у випадку не сплати платником податку узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки врегульовані статтею 59 Податкового кодексу України, на виконання положень якої прийнятий Порядок направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, який затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 576 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за №1840/24372), діяв на час формування та направлення відповідачем оскаржуваної податкової вимоги позивачу.

Оцінюючи спір у частині податкової вимоги прийнятою 19 серпня 2016 року, якою сформований податковий борг станом на 18 серпня 2016 року, суди попередніх інстанцій виходили з недоведеності її складу податковим органом, прийняття її на підставі припущень, при цьому аналіз та оцінка складу податкового боргу визначеного цією вимогою, в розрізі різновидів двох податків (податку на прибутку та податку на додану вартість) станом на 18 серпня 2016 року не здійснені. Долучений до матеріалів справи зворотній бік облікових карток не досліджений. Належність, достатність та достовірність доказів відповідно до зазначеного Порядку не встановлена.

Суд визнає, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, тим самим порушили норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, та в свою чергу є підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд відповідно до пункту першого частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області задовольнити частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2018 року у справі №813/3097/16 скасувати.

Справу №813/3097/16 направити на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер