Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 520/16984/2020

адміністративне провадження № К/9901/24668/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Єзерова А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 (головуючий суддя: Рубан В.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2021 (головуючий суддя: Спаскін О.А., судді: Присяжнюк О.В., П`янова Я.В.) у справі № 520/16984/2020 за позовом ОСОБА_1 до Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивачка) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України (далі - відповідач-1), Міністерства юстиції України (далі - відповідач-2), в якому просила:

визнати протиправними дії та скасувати рішення Міністерства юстиції України, викладене з порушенням термінів у листі Міністерства юстиції України щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із установленням 2 групи інвалідності та збільшенням відсотку втрати працездатності, що настало внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби та про повернення матеріалів про призначення ОСОБА_1 вказаної одноразової грошової допомоги до Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції;

визнати протиправними дії Міністерства юстиції України щодо ненарахування та невиплати вказаної одноразової грошової допомоги у зв`язку із збільшенням відсотку втрати працездатності;

зобов`язати Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України повторно прийняти заяву разом з доданими до неї документами стосовно нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із втратою працездатності на 70% та повторно належним чином підготувати (оформити) та подати до Міністерства юстиції України, у встановлений законом строк, висновок щодо виплати грошової допомоги та всі необхідні документи для вирішення питання щодо призначення та виплати передбаченої одноразової грошової допомоги.

зобов`язати Міністерство юстиції України, у зазначений законодавством строк, прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із збільшенням відсотку втрати працездатності до 70%, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, згідно із Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 4 від 11.01.2016, «Якщо поліцейському після встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико- соціальної експертної комісії групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми»;

зобов`язати Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції сплатити суму грошової компенсації за належні позивачу до видачі предмети речового майна, що передбачено пунктом 27 Порядку про забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №578 від 14.08.2013.

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 15.02.2021, яке залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2021, позов задовольнив частково:

визнав протиправними дії Міністерства юстиції України щодо повернення на доопрацювання матеріалів про виплату ОСОБА_1 одноразової допомоги до Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України;

зобов`язав Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України повторно направити матеріали щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги до Міністерства юстиції України;

зобов`язав Міністерство юстиції України повторно розглянути матеріали щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у відповідності до вимог Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 № 4 (далі - Порядок № 4), з урахуванням висновків суду;

зобов`язав Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції виплатити ОСОБА_1 суму грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна в розмірі 5553,57 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Міністерство юстиції України подало касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 26.07.2021 відкрито касаційне провадження у справі.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 01.08.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачка проходила службу в Державній кримінально-виконавчій службі. Наказом Управління Державної пенітенціарної служби у Харківській області від 27.12.2016 № 209/ОС-16 позивачка звільнена зі служби за хворобою на підставі рапорту та свідоцтва про хворобу.

У лютому 2017 позивачці первинно встановлена 3 група інвалідності та 50% втрати працездатності у зв`язку із чим була виплачена одноразова грошова допомога.

За результатами повторного огляду МСЕК, позивачці з 01.03.2020 встановлено 2 групу інвалідності із втратою працездатності 70%, що підтверджується інформацією, зазначеною у довідці серії 12 ААА № 993743 від 06.03.2020.

16.03.2020 позивачка звернулася до відповідача -1 із заявою та пакетом документів для виплати одноразової грошової допомоги.

На виконання Порядку та вказівки Міністерства юстиції України від 09.02.2017 №1318/16/31.17 в міжрегіональному управлінні створено комісію з розгляду питань щодо призначення і виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення або інвалідності осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України.

Відповідно до інформації, зазначеній у протоколі комісії Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України з розгляду питань щодо призначення і виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення або інвалідності осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України № 4-20 від 20.05.2020, Комісією вирішено призначити і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, з урахуванням раніше виплаченої суми, за рахунок коштів, виділених за КПКВ 3601020 КЕКВ 2730, у розмірі 77180 грн.

20.05.2020 Комісією складено висновок про призначення одноразової допомоги ОСОБА_1 , який затверджено начальником Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України та розрахунок потреби для виплати ОГД.

21.05.2020 за вих. 22-48/4.3/4.3/8-20 відповідач-1 направив відповідні матеріали щодо призначення допомоги ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України.

Листом від 24.07.2020 за № 263/16.3.2/32-20 Міністерство юстиції України повернуло документи на доопрацювання. В обґрунтування підстав для повернення документів, Міністерство юстиції послалося на те, що Порядком № 4 не передбачена виплата ОГД у разі зміни групи інвалідності.

Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивачка звернулася із цим позовом до суду.

ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН

В обґрунтування позовних вимог позивачка стверджує, що у зв`язку із зміною групи інвалідності та встановленням вищого відсотка непрацездатності остання набула право на виплату одноразової грошової допомоги в більшому розмірі. Також позивач вважає, що має право на виплату грошової компенсації замість предметів речового майна.

Відповідач-2 позов не визнав. Зазначає, що 13.02.2017 позивачці була встановлена 3 група інвалідності з втратою працездатності 50% внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби. 06.03.2020, після спливу шестимісячного строку від дня звільнення зі служби, був проведений повторний огляд ОСОБА_1 під час якого встановлена інша група інвалідності (друга) та більший відсоток втрати працездатності (70%). Однак, під час первинного огляду МСЕК позивачці вже була встановлена група інвалідності протягом шести місяців після звільнення її зі служби внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби, та призначена і виплачена ОГД відповідно до пункту 4 частини першої статті 97 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII). За таких обставин, Міністерство юстиції України вважає, що відсутні підстави здійснення виплати позивачці ОГД у відповідності до вимог Закону № 580-VIII та Порядку № 4. Також відповідач-2 вказує на дискреційні повноваження у питаннях призначення та виплати ОГД.

Відповідач-1 також подав відзив на позовну заяву, у якому стверджує, що у відповідності до вимог законодавства підготував та направив до Міністерства юстиції України документи для призначення позиваці ОГД. Проте кошти для виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги виділені не були. Щодо виплати грошової компенсації замість предметів речового майна, то відповідач-2 зазначив, така компенсація виплачується за умови наявності коштів та в межах бюджетних асигнувань, установлених на відповідні цілі. Водночас, кошти на виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна станом на момент звільнення позивачки зі служби були відсутні. Такі кошти відсутні і на теперішній час.

V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що законодавцем не передбачено повноважень Міністерства юстиції України повертати документи на доопрацювання. Своєю чергою, рішення відповідачем-2 не приймалось, що свідчить про недотримання ним встановленого законодавством порядку вирішення цього питання. За встановлених у справі обставин, суди обох інстанцій дійшли висновку, що права та інтереси позивачки підлягають судовому захисту шляхом визнання дій відповідача-2 протиправними та зобов`язання останнього повторно розглянути матеріали щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.

Одночасно суд першої інстанції також визнав обґрунтованою вимогу позивачки щодо зобов`язання відповідача-1 виплатити ОСОБА_1 суму грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна в розмірі 5553,57 грн. Проте рішення в цій частині судом апеляційної інстанції не переглядалося з огляду на те, що не було предметом апеляційного оскарження.

VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

Касаційна скарга Міністерства юстиції України обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору, що стосується скаржника. Зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 1.380.2019.006957, щодо обмеження виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі строком у два роки з часу попереднього встановлення факту ушкодження здоров?я.

Також скаржник зазначає, що є головним розпорядником бюджетних коштів за програмою КПКВ 3601030 «Забезпечення діяльності органів пробації», а отже з метою попередження випадків незаконного витрачання бюджетних коштів обґрунтовано повернув документи позивачки на доопрацювання.

Окрім наведеного вище, скаржник також вказує на дискреційні повноваження у питаннях призначення та виплати ОГД.

Також за висновками скаржника, суд першої інстанції помилково розглянув зазначену справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивачка скористалася процесуальним правом та подала відзив на касаційну скаргу, у якому з посиланням на законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

У відповідь на зазначений відзив скаржник подав письмові пояснення, у яких наполягає на законності дій з повернення на доопрацювання пакету документів для призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.

Позивачка подала заперечення на письмові пояснення Міністерства юстиції України.

Згодом від позивачки надійшов ще один відзив на касаційну скаргу Міністерства юстиції України, у якому остання повідомила Суд про те, що відповідачем-2 виконані судові рішення у цій справі шляхом виплати ОГД в більшому розмірі, з урахуванням раніше виплаченої суми. Таким чином, на переконання позивачки, актуальність касаційної скарги втрачена.

VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.

Пунктом 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2016 № 343 «Деякі питання оптимізації діяльності органів виконавчої влади системи юстиції» (далі - Постанова) передбачено ліквідувати Державну пенітенціарну службу України та встановити, що Міністерство юстиції України є правонаступником державної пенітенціарної служби, що ліквідується, в частині реалізації державної політики у сфері виконання кримінальних покарань та пробації.

Відповідно до частини п`ятої статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23 червня 2005 року № 2713-IV (далі - Закон №2713-IV) на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 4 частини першої статті 97 Закону № 580-VIII одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі: визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

У частині другій статті 97 цього Закону зазначено, що порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

На реалізацію положень статей 97 - 101 Закону № 580-VIII та з метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського Міністерство внутрішніх справ України наказом від 11.01.2016 № 4 затвердило Порядок (далі - Порядок № 4; зі змінами).

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 Розділу ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата, з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати, з якої встановлено інвалідність, - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії.

Згідно із пунктом 1 Розділу ІІІ Порядку № 4 формування пакета документів для призначення та виплати ОГД у органах поліції, навчальних закладах здійснюється підрозділами фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку (далі - фінансові підрозділи) у взаємодії з підрозділами кадрового забезпечення, службами державного нагляду за охороною праці (далі - СДНОП) органів поліції та навчальних закладів, а також фахівцями військово-лікарської комісії (далі - ВЛК).

У пункті 2 Розділу ІІІ цього Порядку зазначено, що посадові особи органів поліції, навчальних закладів у межах своїх повноважень повинні сприяти особам, які мають право на призначення і отримання ОГД відповідно до законодавства України, в отриманні та оформленні ними документів, необхідних для своєчасного ухвалення рішення про призначення і виплату зазначеної допомоги.

Пунктом 3 Розділу ІІІ Порядку № 4 визначено, що заява (рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається керівнику органу поліції, навчального закладу за останнім місцем проходження служби поліцейським або за останнім місцем проходження поліцейським служби перед відрядженням до інших органів (далі - останнім місцем проходження служби).

У пункті 5 цього Розділу зазначено, що виплати ОГД у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає: 1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; 2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках); 3) довідку органу, установи, організації, підрозділу, яким попередньо було здійснено виплату ОГД із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати (у разі отримання такої виплати); 4) копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; 5) копію постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; 6) копії акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; 7) копію посвідчення інваліда війни (за наявності); 8) копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; 9) копію документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).

Засвідчення копій документів, зазначених у підпунктах 4 - 6, здійснює керівник установи, організації, підрозділу, що видала(в) документ. Копії документів, зазначених у підпунктах 7 - 9, засвідчує своїм підписом фізична особа, що подає документи, та перевіряє особа, що їх приймає.

Розділ ІV Порядку № 4 регламентує механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Так, положеннями пункту 1 цього Розділу визначено, що у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 5 розділу III, фінансові підрозділи готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою (додаток 2).

Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівниками фінансового та кадрового підрозділів органу поліції, навчального закладу, в якому поліцейський проходить (проходив) службу.

Згідно із пунктом 3 Розділу ІV Порядку № 4, рішення про призначення виплати ОГД приймається керівником органу поліції або навчального закладу, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п`ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови.

Проаналізувавши наведені положення законодавства в контексті встановлених обставин справи, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що розгляд питання про призначення виплати ОГД повинен закінчуватись прийняттям одного, з визначених пунктом 3 Розділу ІV Порядку № 4, рішень: про виплату такої допомоги, що оформлюється у формі наказу, або про відмову, що оформлюється письмовим повідомленням із зазначенням підстав такої відмови. Водночас у даному випадку таке рішення відповідачем-2 не приймалось, що свідчить про недотримання ним встановленого законодавством порядку вирішення цього питання.

Своєю чергою, повернення документів без реалізації (на дооформлення) Порядком №4 не передбачено.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

За таких обставин, колегія суддів погоджується із обраним судами способом захисту порушених прав позивачки шляхом визнання дій Міністерства юстиції України протиправними та зобов`язання останнього повторно розглянути матеріали щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у відповідності до вимог Порядку № 4, з урахуванням висновків суду.

Щодо дискреційності повноважень, то такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». У такому випадку дійсно суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

Натомість, у цій справі, Міністерство юстиції України вважає свої повноваження дискреційними помилково, оскільки у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний до вчинення конкретних дій - прийняти рішення про виплату ОГД. Водночас відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд - розглянути заяву, або ж ні; прийняти рішення про задоволення заяви, або ж рішення про відмову у її задоволенні. Визначальним є те, що у кожному конкретному випадку звернення особи із заявою, з урахуванням фактичних обставин, згідно з законом існує лише один правомірний варіант поведінки суб`єкта владних повноважень.

Надаючи правову оцінку доводам скаржника щодо строкових обмежень виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, колегія суддів звертає увагу на те, що зазначені обставини не були підставою для повернення документів на доопрацювання.

Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 28.05.2020 у справі № 826/17201/17, суб`єкт владних повноважень не може обґрунтовувати правомірність оскаржуваного рішення іншими обставинами, ніж ті, що зазначені безпосередньо в цьому документі. За іншого підходу суб`єкт владних повноважень міг би самостійно та довільно змінювати (доповнювати) обґрунтування своїх дій (рішень) після їх вчинення (ухвалення), що не сумісне з принципами правової визначеності та належного урядування. У зв`язку з цим адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності («виправдання» свого рішення).

За таких обставин, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника про необхідність врахування при розгляді цієї справи позиції Верховного Суду (справа №1.380.2019.006957) щодо обмеження виплати ОГД дворічним строком.

Також зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про обґрунтованість розгляду цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Вищевикладеним спростовуються доводи касаційної скарги Міністерства юстиції України.

VІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 341 345 349 350 356 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2021 у справі №520/16984/2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

Я. О. Берназюк

А. А. Єзеров