Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 квітня 2020 року

Київ

справа №570/2730/17

адміністративне провадження №К/9901/33249/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Тацій Л.В.,

суддів: Рибачука А.І., Стрелець Т.Г., -

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року (прийняту судом у складі: головуючого судді Шевчук С.М., суддів: Мацького Є.М., Шидловського В.Б.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (далі - управління ПФУ) про визнання протиправною відмови у призначенні пенсії та зобов`язання призначити пенсію на пільгових умовах, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправною відмову у призначенні йому пільгової пенсії з 28 лютого 2017 року та зобов`язати відповідача зарахувати йому до пільгового стажу роботи період роботи з 22.12.1998 по 31.01.2016 на посаді тракториста в СФГ «Покоси», призначити та виплатити пенсію за віком на пільгових умовах як трактористу-машиністу, безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного календарного року, з 28 лютого 2017 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рівненський районний суд Рівненської області постановою від 20 жовтня 2017 року позов задовольнив.

Визнав протиправними дії управління ПФУ щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пільгової пенсії з 28 лютого 2017 року та зобов`язав управління ПФУ зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період роботи з 22.12.1998 по 31.01.2016 на посаді тракториста в СФГ «Покоси», призначити та виплатити пенсію за віком на пільгових умовах як трактористу-машиністу, безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного календарного року, з 28 лютого 2017 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що подані позивачем документи підтверджують, що він постійно був зайнятий на тракторі протягом повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві, а роботу голови СФГ "Покоси" виконував у вільний від основної роботи час та на громадських засадах. Робота на посаді тракториста є основною та його стаж на роботі тракториста становить більше 20 років.

Житомирський апеляційний адміністративний суд постановою від 05 лютого 2018 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд зазначив, що з довідки СФГ "Покоси" №30/01-1 від 30.01.2017 про кількість відпрацьованих днів вбачається, що у період з 1999 по 2016 роки позивач працював одночасно в період робочого часу, як трактористом так і за сумісництвом головою СФГ "Покоси". Наведені обставини, виключають постійну зайнятість позивача на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві у виробництві сільськогосподарської продукції.

При зверненні позивача із заявою про призначення пенсії, ним не було надано доказів його зайнятості в продовж повного сезону виконання сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві у виробництві сільськогосподарської продукції на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах.

Не здобуто таких доказів і в ході перевірки первинних документів факту роботи (акт №70 від 21.02.2017), натомість з наданої суду довідки СФГ "Покоси" №30/01-1 від 30.01.2017 вбачається, що позивач працював одночасно в період робочого часу (сезону), як трактористом так і за сумісництвом головою СФГ "Покоси", що виключає його повну зайнятість на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

03 березня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить постанову суду апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У скарзі посилається на те, що відповідно до трудової книжки з 22.12.1998 він прийнятий на посаду тракториста в селянського фермерського господарства «Покоси» і за сумісництвом головою фермерського господарства, тобто робота тракториста є його основною роботою, на якій він був зайнятий повний робочий день (постійно).

Зазначає, що роботу голови господарства з 22.12.1998 по 31.01.2016 виконував у вільний від основної роботи час та на громадських засадах, що не заборонено законом.

Оскільки страхові внески за посадою голови СФГ «Покоси» не сплачувалися, то дану посаду як працівник він не займав, в відповідно виконання цих функцій не може вважатися роботою.

Тому висновок апеляційного суду про те, що він працював одночасно впродовж робочого дня як трактористом так і головою СФГ, що виключає його повну зайнятість на тракторах зроблений на припущеннях і не підтверджений доказами.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 березня 2018 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Анцупова Т.О., судді: Кравчук В.М., Стародуб О.П.

Верховний Суд ухвалою від 13 березня 2018 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 червня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року № 678/0/78-19 визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Рибачук А.І., Стрелець Т.Г., справу передано судді-доповідачу.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

ОСОБА_1 28.02.2017 у віці 55 років 10 місяців звернувся із заявою до управління ПФУ про призначення йому пільгової пенсії відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки він мав визначений для цього законом трудовий стаж на посаді тракториста.

Однак, 06.06.2017 відповідач листом за № 2199/07 від 24.05.2017 повідомив позивачу про відмову у призначенні пільгової пенсії, оскільки при наявності стажу роботи тракториста він не постійно був зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції, а дана робота була сумісництвом, так як він був засновником і головою селянсько-фермерського господарства "Покоси", тому в нього наявний пільговий стаж лише 11 років 3 місяці 21 день.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

Згідно з пунктом «в» частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них, не менше 20 років на зазначеній роботі.

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз`яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 7. До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.

Згідно із пунктом 1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 38, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника, а згідно із пунктом 2.14 - робота за сумісництвом, яка оформлена в установленому порядку, в трудовій книжці зазначається окремим порядком. Запис відомостей про роботу за сумісництвом проводиться за бажанням працівника власником або уповноваженим ним органом.

Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 з 22.12.1998 він прийнятий на посаду тракториста в селянсько-фермерське господарство " Покоси " на підставі наказу від 22.12.1998 № 1, тобто дана робота є його основною, на якій він був зайнятий повний робочий день (постійно), а не роботою за сумісництвом.

Відповідно пункту 1 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року №43, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 червня 1993 року № 76 сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої регулярно оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час.

Слід зазначити, що при внутрішньому сумісництві робота виконується на тому самому підприємстві. При цьому працівник працює як основний працівник і як сумісник, але роботу за сумісництвом здійснює у вільний від основної роботи час.

Запис до трудової книжки про роботу за сумісництвом здійснюється за бажанням працівника.

Працівник не може одночасно (наприклад, з 9 до 18 годин) виконувати роботу за сумісництвом, оскільки це буде вважатися суміщенням професій. Слід розрізняти ці два поняття.

При цьому судами встановлено, що відповідно до уточнюючої довідки про характер та умови праці фермерського господарства «Покоси» від 08.02.2017 за № 08/02-01 з 22.12.1998 позивач працював трактористом і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві. Згідно з довідкою № 30/01-1, виданою СФГ «Покоси» 30.01.2017, ОСОБА_1 працював у СФГ «Покоси» трактористом, а за сумісництвом - головою СФГ «Покоси», у довідці вказані його відпрацьовані дні з січня 1999 року по грудень 2016 року.

З огляду на викладене, подані позивачем документи підтверджують, що він постійно був зайнятий на тракторі протягом повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві, а роботу голови СФГ "Покоси" виконував у вільний від основної роботи час та на громадських засадах. Робота на посаді тракториста є основною і стаж такої роботи становить більше 20 років.

Висновок суду апеляційної інстанції про те, що з довідки СФГ "Покоси" № 30/01-1 від 30.01.2017 про кількість відпрацьованих днів убачається, що у період з 1999 по 2016 роки позивач працював одночасно в період робочого часу, як трактористом так і за сумісництвом головою СФГ «Покоси» не відповідає дійсності, оскільки не містить такої інформації.

Отже, трудова книжка позивача містить всю необхідну інформацію для пільгового обчислення страхового стажу за весь період роботи його трактористом-машиністом, тому, враховуючи те, що позивач досяг 55 річного віку, має відповідні загальний та пільговий стаж роботи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах.

Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Враховуючи наведене, Суд встановив, що суд апеляційної інстанції скасував судове рішення, яке відповідає закону, внаслідок чого касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, а постанова суду першої інстанції - залишенню в силі.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року скасувати.

Постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 20 жовтня 2017 року залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді : А.І. Рибачук

Т.Г. Стрелець