Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.10.2019 року у справі №826/9677/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2021 року

м. Київ

справа № 826/9677/17

адміністративне провадження № К/9901/27084/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С. М.,

суддів: Бевзенка В. М., Стеценка С. Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства КБ "Євробанк" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 червня 2019 року (головуючий суддя: Костенко Д. А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року (головуючий суддя: Пилипенко О. Є., судді: Бєлова Л. В., Бужак Н. П. ) у справі № 826/9677/17 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства КБ "Євробанк" Волкова О. Ю., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

І. РУХ СПРАВИ

У серпні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства КБ "Євробанк" Волкова О. Ю. (далі - відповідач-1 або Уповноважена особа Фонду), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач-2 або ФГВФО), в якому (з урахуванням уточнень до адміністративного позову вх. від 28 березня 2018 року № 35082/18) просить:

визнати протиправними дії Уповноваженої особи щодо визнання нікчемності банківських операцій по зарахуванню 15 червня 2016 років коштів у розмірі 62
979,00 грн на рахунок № НОМЕР_1 у ПАТ КБ "Євробанк", МФО 380355, який належить позивачу;

визнати протиправним та скасувати наказ Уповноваженої особи від 12 грудня 2016 року № 237-ОД "Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів, операцій) за вкладними операціями" в частині застосування наслідків нікчемності до операції щодо перерахування коштів на рахунок позивача за № НОМЕР_1 у розмірі 62979,00 грн з призначенням платежу "Оплата за послуги зг. Дог.2 від 01 квітня 2016 року без ПДФО, без ПДВ";

визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи щодо невключення позивача до переліку вкладників ПАТ КБ "Євробанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для здійснення виплати гарантованої суми відшкодування вкладів у розмірі 62 979,00
грн, які 15 червня 2016 року були зараховані на поточний рахунок позивача за № НОМЕР_1 у ПАТ "Євробанк", МФО 380355;

зобов'язати Уповноважену особу подати до Фонду додаткову інформацію про позивача як вкладника, який має право на відшкодування за рахунок Фонду коштів у розмірі 62 979,00 грн, які 15 червня 2016 року були зараховані на поточний рахунок позивача за № НОМЕР_1 у ПАТ "Євробанк", МФО 380355.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 червня 2019 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства КБ "Євробанк" Кононця Вадима Валерійовича щодо невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства КБ "Євробанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства КБ "Євробанк" Волкова Олександра Юрійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про рахунок № НОМЕР_1, відкритий позивачем у Публічному акціонерному товаристві КБ "Євробанк", за яким ОСОБА_1 має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду у сумі розмірі 62979 грн. (шістдесят дві тисячі дев'ятсот сімдесят дев'ять гривень).

Відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову в іншій частині.

Не погоджуючись із рішенням судів попередніх інстанцій, 16 жовтня 2019 року Уповноважена особа Фонду звернулася до Верховного Суду із касаційної скаргою, у якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 червня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2019 року, ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог.

Ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.

Учасники правом надання відзиву на касаційну скаргу не скористалися.

В порядку статті 31 КАС України, пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв'язку із звільнення судді ОСОБА_2 з посади судді у відставку, за результатами автоматизованого розподілу визначений новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2021 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01 травня 2016 року між фізичною особою ОСОБА_1 (Виконавець) та ТОВ "Теле Папа" укладено договір №4/05 на технічне обслуговування і ремонт обладнання, за умовами пункту 1.1 якого Виконавець зобов'язується виконувати технічне обслуговування і ремонт освітлювального обладнання (обладнання) Замовника, а Замовник - прийняти виконані роботи та оплатити Виконані роботи та оплатити Виконавцю на умовах і в порядку, передбачених цим договором.

Перелік робіт з технічного обслуговування і ремонту механічного обладнання, а також їх вартість вказані у Додатку №1 до цього договору (пункт 1.2). Загальна вартість виконаних робіт, їх перелік із зазначенням вартості кожної окремо взятої роботи з технічного обслуговування і ремонту, вказується в актах виконаних робіт, які є невід'ємною частиною цього договору (пункт 1.4). У загальну вартість виконаних робіт також входить передплата у розмірі 62979 грн., яка здійснюється у 5-денний термін з дня підписання цього договору.

Згідно з наявною у справі випискою по особовому рахунку за період з 15 червня 2016 року по 17 червня 2016 року на рахунок позивача у ПАТ КБ "Євробанк" № НОМЕР_1 ТОВ "Теле Папа" перераховано кошти в сумі 62979,00 грн в якості оплати за послуги згідно з Договором від 01 квітня 2016 року №2.

На підставі рішення Правління Національного банку України від 17 червня 2016 року №73-рш "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Євробанк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 17 червня 2016 року №1041 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "Євробанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення ПАТ КБ "Євробанк" з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 17 червня 2016 року до 16 липня 2016 року включно, призначено Уповноважену особу та делеговано всі повноваження тим-часового адміністратора ПАТ КБ "Євробанк", визначені статтями 37, 38, 39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кононцю Вадиму Валерійовичу на один місяць з 17 червня 2016 року до 16 липня 2016 року включно.

Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 07 липня 2016 року №1183, згідно з яким продовжено строки тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "Євробанк" з 17 липня 2016 року до 16 серпня 2016 року включно та продовжено повноваження Уповноваженої особи Кононця В. В. з 17 липня 2016 року до 16 серпня 2016 року включно.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 16 серпня 2016 року № 215-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Євробанк"" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 16 серпня 2016 року №1523 "Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ "Євробанк" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ КБ "Євробанк" з 17 серпня 2016 року до 16 серпня 2018 року включно, призначено Уповноваженою особою, якій делеговано повноваження ліквідатора ПАТ КБ "Євробанк", провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту управління активами Кононця В. В. з 17 серпня 2016 року до 16 серпня 2018 року включно.

31 травня 2017 року Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 2218 про зміну Уповноваженої особи, якій делеговано повноваження ліквідатора ПАТ "КБ " Євробанк", згідно з яким відповідні повноваження делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту управління активами Ларченко Ірині Миколаївні з 06 червня 2017 року.

19 серпня 2016 року розпочато процедуру виплати вкладникам гарантованих сум відшкодування банком-агентом АТ "Таскомбанк".

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 23 липня 2018 року № 2054 продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ КБ "Євробанк" строком на один рік з 17 серпня 2018 року до 16 серпня 2019 року включно. На цей же строк продовжено повноваження Уповноваженої особи Фонду Ларченко Ірини Миколаївни.

Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 08 жовтня 2018 року № 2740 про зміну Уповноваженої особи, відповідно до якого повноваження ліквідатора ПАТ КБ "Євробанк" визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" зокрема, статтями 37,38,47-52,521,53, у т. ч. з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Волкову Олександру Юрійовичу з 23 жовтня 2018 року.

Листом від 30 серпня 2016 року вих. №01-24/3447 Уповноваженою особою Кононцем В. В. повідомлено позивачу, що в результаті проведеної Комісією перевірки було встановлено, що операції по зарахуванню на рахунок позивача коштів мають ознаки операцій, які могли спричинити збільшення гарантованої суми відшкодування Фондом (ознаки "дроблення"), а отже, як йдеться у листі, рахунок позивача підлягає тимчасовому обмеженню до виплати коштів вкладникам. З урахуванням наведеного, Уповноваженою особою 10 серпня 2016 року прийнято рішення на тимчасове обмеження здійснення ПАТ КБ "Євробанк" банківських операцій щодо виплати позивачу коштів, а тому інформація щодо виплати коштів за рахунок Фонду відсутня в АТ "Таскомбанк".

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій зазначили про недоведеність відповідачем наявності підстав для визнання нікчемними правочинів позивача, передбачених пунктами 7,9 частини 3 статті 38 Закону України 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - ~law16~).

Також, враховуючи, що згідно із ~law17~ позивач набув право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду, але не був включений відповідачем до переліку вкладників з причин, правомірність яких не доведена перед судом, суди дійшли висновку про допущення відповідачем протиправної бездіяльності, яка порушила право позивача на одержання гарантованої суми відшкодування.

Водночас у задоволенні позову в частині визнання протиправними дій Уповноваженої особи щодо визнання нікчемності банківських операцій по зарахуванню 15 червня 2016 року коштів у розмірі 62 979,00 грн на рахунок позивача № НОМЕР_1 у ПАТ КБ "Євробанк" суди відмовили, оскільки вказаний спосіб захисту порушеного права є неналежним.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

У касаційній скарзі відповідач - 1 наголошує, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій є передчасними, зробленими без повного та всебічного з'ясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Зазначає, що процедура ліквідації ПАТ "КБ "Євробанк" триває та в разі не підтвердження обставин, які стали підставою для тимчасового обмеження здійснення банківських операцій щодо виплати коштів, позивач міг бути визнаним таким, що має право на отримання відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду. Таким чином, на думку заявника касаційної скарги, позивачем заявлені позовні вимоги передчасно.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, ~law18~ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ~law19~ під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

У разі прийняття НБУ рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною 2 статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, на день початку процедури ліквідації банку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті здійснюється в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на день початку ліквідації банку з підстав, визначених частиною 2 статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (~law22~).

На підставі ~law23~ уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог ~law24~ та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Пунктом 5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 (у редакції рішення виконавчої дирекції Фонду від 26 травня 2016 року № 823; далі - Положення), передбачено, що уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку такі переліки: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до ~law25~, згідно з додатком 3 до цього Положення; 3) переліки: рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку; осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане; рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені ~law27~.

Інформація про вкладника в переліках має забезпечувати можливість його ідентифікації відповідно до законодавства.

Перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду (далі - Перелік), формується за структурою, визначеною додатком 4 до цього Положення, та не включає інформацію про вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до ~law28~.

Протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.

Пунктами 2-4 розділу ІІІ Положення визначено, що Фонд складає на підставі Переліку реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат за формою, наведеною в додатку 5 до цього Положення (далі - Загальний реєстр), що затверджується виконавчою дирекцією Фонду.

Загальний реєстр складається на паперових носіях та в електронному вигляді.

Фонд складає зміни та доповнення до Загального реєстру, що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду на підставі змін та доповнень до Переліку, прийнятих Фондом.

На підставі рішення виконавчої дирекції Фонду останній розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500 тис. рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Отже, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, передбачає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду Переліку та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого Переліку до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого Переліку Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

При цьому уповноважена особа наділена повноваженнями на формування Переліку в межах гарантованої суми відшкодування.

Згідно з ~law29~ вкладником є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до ~law30~ вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Підставою для поширення на особу гарантій щодо відшкодування вкладу за рахунок Фонду, передбачених ~law31~, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім'я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника в особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено договір банківського вкладу (депозиту) чи банківського рахунку або які є власниками іменного депозитного сертифіката.

Таким чином, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду на підставі ~law32~ підпадають особи, які є вкладниками в розумінні приписів ~law33~, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження в ньому тимчасової адміністрації.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а (провадження № 11-886апп18) та від 27 лютого 2019 року у справі № 826/9960/15 (провадження № 11-1403апп18).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01 травня 2016 року між фізичною особою ОСОБА_1 (Виконавець) та ТОВ "Теле Папа" укладено договір №4/05 на технічне обслуговування і ремонт обладнання.

Згідно з наявною у справі випискою по особовому рахунку за період з 15 червня 2016 року по 17 червня 2016 року на рахунок позивача у ПАТ КБ "Євробанк" № НОМЕР_1 ТОВ "Теле Папа" перераховано кошти в сумі 62 979,00 грн в якості оплати за послуги згідно з Договором від 01 квітня 2016 року №2.

Отже, укладення спірного договору та зарахування коштів на рахунок відбулись до початку віднесення ПАТ "КБ "Євробанк" до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (17 червня 2016 року), тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ~law34~. При цьому відповідач не навів правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "КБ "Євробанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог ~law35~.

Відповідно до ~law36~ Фонд або його уповноважена особа протягом дії тимчасової адміністрації зобов'язані забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ~law37~, та повідомити сторони за договорами про нікчемність цих договорів і вчинити дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Станом на дату укладення між ПАТ КБ "Євробанк" і позивачем договору банківського рахунку ~law38~ визначала, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

На підставі наведених вище положень ~law40~ уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов'язком установити обставини, з якими закон пов'язує нікчемність правочину.

Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом спричиняють застосування певних наслідків, зокрема щодо невключення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми відшкодування за вкладом за рахунок Фонду.

Проте зі змісту цієї норми вбачається, що ~law41~ не може застосовуватися до договору, укладеного між ПАТ КБ "Євробанк" і позивачем, оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, умови цього договору не передбачають обов'язку банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.

Крім того, суди попередніх інстанцій не встановили, що вказаний договір був укладений саме з порушенням норм законодавства.

Відповідно до статті 1062 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом.

Отже, законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншою особою.

При цьому суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України та ~law42~) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий вищезгаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, яке прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

Відтак, покликання відповідача, що позов був передчасним, оскільки передбачена законодавством перевірка правочинів на нікчемність ще не завершилася, не можна вважати обґрунтованими.

Крім того, необхідною та достатньою умовою для віднесення правочинів до числа нікчемних з підстав, передбачених ~law43~, є встановлення факту здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

При цьому в розумінні положень ~law44~ уповноважена особа Фонду наділена правом перевірки правочинів з метою виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним і кореспондує обов'язку встановити обставини, з якими закон пов'язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених і доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних правових наслідків.

Водночас, у спорах, які виникають у зв'язку з невключенням позивачів до переліку вкладників, які мають право на одержання гарантованих коштів за вкладами за рахунок Фонду, через визнання нікчемними правочинів з підстав, передбачених ~law45~, обов'язковій перевірці підлягає правомірність застосування вказаної правової норми уповноваженою особою Фонду. У випадку, якщо Фонд чи його уповноважена особа доведуть правомірність віднесення правочину до числа нікчемних, особи, на користь яких перераховано грошові кошти, не можуть вважатися вкладниками банку і відповідно на них не поширюються передбачені ~law46~ гарантії відшкодування коштів за вкладами (за умови, що на їх рахунках відсутні інші грошові кошти).

Разом з тим, Верховний Суд вважає, що застосовані в цій справі правові норми свідчать про те, що внаслідок укладення договору про відкриття банківського рахунка позивач набув статусу вкладника банку і відповідно на неї поширюються передбачені ~law47~ гарантії щодо відшкодування коштів за вкладом.

Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування наслідків нікчемності правочину. Це рішення є внутрішнім розпорядчим документом, прийнятим уповноваженою особою, яка здійснює повноваження органу управління банку (наведена правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №910/24198/16, від 04 липня 2018 року у справі № 819/353/16, від 05 грудня 2018 року у справі № 826/23064/15, від 27 лютого 2019 року у справі № 826/8273/16).

Верховний Суд звертає увагу на те, що правове регулювання та обсяг повноважень банку, який визнано проблемним, та банку, до якого введено тимчасову адміністрацію, є різними. При цьому ні Законом України "Про банки і банківську діяльність", ні Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженим постановою Правління НБУ від 17 серпня 2012 року № 346, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 вересня 2012 року за № 1590/21902, не встановлено заборони банку після визнання його проблемним укладати договори, відкривати поточні рахунки та зараховувати на рахунок кошти.

Водночас рішення НБУ № 70-рш/БТ згідно зі статтею 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність" є банківською таємницею, доказів обізнаності позивача про встановлені для банку обмеження відповідач не надав, а суди попередніх інстанцій таких обставин не встановили. При цьому невиконання посадовими особами Банку наведених у постанові НБУ приписів про його віднесення до категорії проблемних саме по собі не може бути підставою для висновку про нікчемність або недійсність правочинів Банку.

Згідно з рішенням НБУ № 70-рш/БТ ПАТ КБ "Євробанк" було віднесено до категорії проблемних. Разом із цим віднесення ПАТ КБ "Євробанк" до категорії проблемних не передбачало введення до нього тимчасової адміністрації, але обмежувало певні види діяльності Банку, наведені в цій постанові.

Зазначений правовий акт НБУ, зважаючи на його юридичну силу та властивості, є правовим актом індивідуальної дії, має чітко виражений організаційно-розпорядчий, персоніфікований характер, чинність та юридична сила якого спрямовані передусім на особу, якій він адресований, і породжує конкретні правовідносини, обумовлені ним, зокрема спрямований на реалізацію заходів впливу щодо конкретного проблемного банку - ПАТ "Євробанк", а не стосовно невизначеного кола осіб, та дія його вичерпується одноразовим застосуванням.

Отже, таке рішення НБУ з огляду на її правову природу не є актом цивільного законодавства в розумінні положень статті 4 ЦК України, у зв'язку з чим підстав для застосування норм статей 203, 215 ЦК України до спірного правочину як акта законодавства в контексті невідповідності його зазначеній постанові НБУ немає.

Крім того, у рішенні НБУ № 70-рш/БТ не передбачено заборони на перерахування (списання) грошових коштів з поточних рахунків фізичних осіб, відкритих у такому банку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 липня 2020 року по справі № 816/378/16.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з позицією судів попередніх інстанції, які дійшли правильного висновку, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і невключення позивача до переліку рахунків вкладників ПАТ "КБ "Євробанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду надати Фонду додаткову інформацію про рахунок позивача як вкладника, який має право на таке відшкодування.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм матеріального права, а саме ~law50~, у подібних спірних правовідносинах за участю ПАТ "КБ "Євробанк" міститься, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 826/15487/16, від 11 вересня 2019 року у справі № 826/16041/16, від 11 вересня 2016 року у справі № 826/4469/17, від 02 жовтня 2019 року у справі № 826/9673/17.

Стосовно позовної вимоги про визнання протиправними дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Євробанк" щодо прийняття рішення про нікчемність правочину за операцією з розміщення позивачем коштів у розмірі 62 979,00 грн на рахунок № НОМЕР_1 у ПАТ КБ "Євробанк", МФО 380355, Суд зазначає таке.

Згідно з ~law51~ Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов'язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 цієї статті.

За результатами перевірки, здійсненої відповідно до ~law52~, виявляються правочини, які є нікчемними на підставі закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа Фонду чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі закону (частина 2 статті 215 Цивільного кодексу України та ~law53~) незалежно від того, чи проведена передбачена частиною 2 статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом, який прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від
04.07.2018 у справі №819/353/16.

Оскільки наказ про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов'язків для третіх осіб (у тому числі й вкладників банку), тому не може порушувати будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього наказу.

Відтак і права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.

Встановлена правова природа зазначено наказу (повідомлення про нікчемність) унеможливлює здійснення у судовому порядку (в тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах) вимог про визнання неправомірними дій та рішення уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між банком та позивачем, а тому провадження у цій частині адміністративної справи підлягає закриттю.

Ухвалою окружного адміністративного суду від 19 червня 2019 року закрито провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Уповноваженої особи від 12 грудня 2016 року №237-ОД "Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів, операцій) за вкладними операціями" в частині застосування наслідків нікчемності до операції щодо перерахування коштів на рахунок позивача № НОМЕР_2 у розмірі 62979,00 грн з призначенням платежу "Оплата за послуги зг. Дог.2 від 01 квітня 2016 року без ПДФО, без ПДВ".

Проте не закрито провадження в частині взаємопов'язаних позовних вимог, які також підлягають закриттю, а саме про визнання протиправними дій Уповноваженої особи щодо визнання нікчемності банківських операцій по зарахуванню 15 червня 2016 років коштів у розмірі 62 979,00 грн на рахунок № НОМЕР_1 у ПАТ КБ "Євробанк", МФО 380355,

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених статтями 238 КАС України, а саме якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За вказаних обставин Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних рішень в частині позовної вимоги про визнання протиправними дій Уповноваженої особи щодо визнання нікчемності банківських операцій по зарахуванню 15 червня 2016 років коштів у розмірі 62 979,00 грн на рахунок № НОМЕР_1 у ПАТ КБ "Євробанк", МФО 380355, який належить позивачу, із закриттям провадження у справі в цій частині.

Керуючись статтями 243, 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства КБ "Євробанк" задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 червня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року у справі № 826/9677/17 в частині позовної вимоги про визнання протиправними дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо визнання нікчемності банківських операцій по зарахуванню 15 червня 2016 років коштів у розмірі 62 979,00 грн на рахунок № НОМЕР_1 у ПАТ КБ "Євробанк", МФО 380355, який належить позивачу, скасувати, провадження у справі в цій частині закрити.

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 червня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року у справі № 826/9677/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду С. М. Чиркін

В. М. Бевзенко

С. Г. Стеценко