04.02.2019 | Автор: Юридичний Центр "Алекс"
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

КОНКУРС: БЕЗПІДСТАВНЕ ВИЛУЧЕННЯ ОСТАТОЧНОГО СУДОВОГО РІШЕННЯ З МАТЕРІАЛІВ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ (СПРАВА № 826/20832/14).

Фабула судового акту: Товариство з обмеженою відповідальністю “Європолекс” маючи зобов’язання перед будинком Профспілок з приводу здійснення реконструкції з дворовою прибудовою та підземним механізованим багаторівневим паркінгом адміністративного будинку Київської міської ради профспілок по вул. Хрещатик, 16 у м. Києві, звернувшись із відповідними документами до Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) отримало відмову, щодо надання містобудівних умов та обмежень. Для оскарження рішення Департаменту Товариство звернулося до суду.

28.11.2017 року судом касаційної інстанції – Вищим адміністративним судом України, в складі колегії суддів Єрьоміна А.В. (головуючий), Мороза В.Ф., Стрелець Т.Г., по справі № К/800/6022/17 ухвалено рішення, яким задоволено касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Європолекс». Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року – скасовано. Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 16 червня 2016 року – залишено в силі.

Дана ухвала 30.11.2017 року була опублікована на сайті «Єдиного реєстру судових рішень», а 05.12.2017 року належним чином завірена копія ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 листопада 2017 року по справі К/800/6022/17, з мокрою печаткою суду та відповідним штрихкодом, отримана позивачем ТОВ «Європолекс» поштовим зв’язком ПАТ «Укрпошта». Дана ухвала зареєстрована у журналі обліку вхідної документації.

За таких умов, вимоги позивача частково задоволені, рішення суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту прийняття.

Але з цього моменту в діяльності органів системи починає відбуватися «збій».

07 грудня 2017 року суддя Вищого адміністративного Суду України Єрьомін А.В. направив позивачу по справі товариству «Європолекс» лист про те, що документ від 28.11.2017 року у справі (К/800/6022/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Європолекс» до Департаменту архітектури та містобудування Київської міської державної адміністрації (Київголовархітектура) про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити дії, не є судовим рішенням.

Окремо 07 грудня 2017 року суддею Єрьоміним А.В. направлено позивачу, товариству з обмеженою відповідальністю «Європолекс», повістку-повідомлення про розгляд касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Європолекс» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Європолекс» до Департаменту архітектури та містобудування Київської міської державної адміністрації (Київголовархітектура), та призначення судового засідання на 14 грудня 2017 року на 11год. 00 хв.

18.12.2017 року позивач по справі товариство з обмеженою відповідальністю подав до Вищого адміністративного Суду України письмові дві заяви: 1) Про ознайомлення з матеріалами справи; 2) Про надання копії судового рушення (Ухвали) від 28.11.2017 року з оригіналами квитанції про сплату судового збору за надання стороні копії судового рішення.

Вищевказана колегія суддів з метою підміни прийнятого по касаційній скарзі 28.11.2017 року рішення про задоволення касаційної скарги ТОВ «Європолекс», 15.12.2017 року надіслала до Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалу Вищого адміністративного суду України від 28.11. 2017 року справі про те, що суд за двадцять днів до цього ухвалив рішення про наявність підстав для касаційного розгляду справи в судовому засіданні 14.12.2017 року (заднім числом). Дана ухвала суду оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 18.12.2017 року.

В той же час вказані судді 15.12.2017 року ухвалу Вищого адміністративного Суду України по справі К/800/6022/17 від 28.11.2017 року про задоволення касаційної скарги товариства «Європолекс», яка була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі України  30.11.2017 року( на один місяць раніше) з Єдиного державного реєстру судових рішень була видалили.

Як передбачає п. 13 Постанови КМУ від 25.05.2006 року"Про затвердження порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень", яка була чинною на момент прийняття рішення (28.11.2017 року): Електронні копії судових рішень надсилаються суддею або відповідальною особою апарату суду не пізніше наступного дня після ухвалення судового рішення або виготовлення його повного тексту.

У п. 15 Постанови КМУ від 25.02.2006 року зазначено,що адміністраторові Реєстру забороняється виключати судові рішення з Реєстру або вносити будь-які зміни до них.
Пункт 18 цієї Постанови передбачає, що у разі виправлення судового рішення відповідно до процесуального закону його текст у Реєстрі не змінюється. До Реєстру додатково вноситься судове рішення, яким внесено зміни до відповідного судового рішення.

За наявності у позивача оригіналу рішення по справі № К/800/6022/17 від 28.11.2017 року та відповідних скріншотів своєчасної наявності даного рішення на сайті «Єдиного реєстру судових рішень» – ми повинні бути забезпеченні правом на справедливий суд відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини 1950 року.

Але 03.05.2018 року колегія судів вже нового суду – Касаційного адміністративного суду Верховного Суду ухвалила рішення продовжити касаційний розгляд скарги товариства «Європолекс»  у зв’язку з тим, що у справі відсутнє судове рішення  попередньої колегії суддів ВАСУ від 28.11.2017 року, а є в наявності лист від 07.12.2017 року про те, що судове рішення від 28.11.2017 року у справі К/800/6022/17 є помилковим, тому призначила до касаційну скаргу товариства «Європолекс» до розгляду на 15.05.2018 року.

15.05.2018 року до Касаційного адміністративного суду Верховного Суду України представником позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Європолекс» Травянком О.І. по справі ТОВ «Європолекс» до дозвільного органу Київської міської державної адміністрації та Департаменту містобудування та архітектури (К/800/6022/17, провадження К/9901/34975/18, № 826/20832/14) було направлено клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду та ухвалення рішення Вищою Радою Правосуддя по  скаргах ТОВ «Європолекс» від 22.12.2017 року та від 14.05.2018 року. В задоволенні клопотання – відмовлено.

15.05.2018 року до Касаційного адміністративного суду Верховного Суду України представником позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Європолекс» Травянком О.І. по справі ТОВ «Європолекс» до дозвільного органу Київської міської державної адміністрації та Департаменту містобудування та архітектури (К/800/6022/17, провадження К/9901/34975/18, № 826/20832/14) подано заяву про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Гриціва М.І., Берназюка Я.О., Коноваленка Н.В. суд позбавив ТОВ «Європолекс» права на заявлення ввідводу складу суду.

15.05.2018 року Касаційним адміністративним судом Верховного Суду України було винесено ухвалу у справі № 826/20832/14 у адміністративному проваджені № К/9901/34975/18 у складі колегії суддів Гриціва М.І., Берназюка Я.О., Коноваленка Н.В. про відмову у задоволені клопотання.

15.05.2018 року Касаційним адміністративним судом Верховного Суду України було винесено постанову у справі № 826/20832/14 у адміністративному проваджені № К/9901/34975/18 у складі колегії суддів Гриціва М.І., Берназюка Я.О., Коноваленка Н.В. про залишення Касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Європолекс» залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року залишити без змін.

За час розгляду касаційної скарги позивачем подано 27.12.2017 року до Вищої ради правосуддя дисциплінарну скаргу на дії суддів Вищого адміністративного суду України Єрьоміна А.В., Мороза В.Ф. та Стелець Т.Г. по справі К/800/6022/17.

18.06.2018 року дисциплінарна скарга на дії суддів Касаційного адміністративного суду Гриціва М.І., Берназюка Я.О. та Коваленко Н.В. по справі К/800/6022/17

Крім того 22.06.2018 року з приводу описаних подій ТОВ «Європолекс» для захисту своїх прав та свобод «Європолекс» Європейського суду з прав людини. Дана заява прийнята та перебуває на розгляді.

Важливо! На жодну з дисциплінарних скарг на адресу заявника не приходило відповіді, лише після того як стало відомо, що ТОВ «Європолекс» звернулися до ЄСПЛ. Заявника було повідомлено про швидкий розгляд дисциплінарних скарг.

Ухвалою Першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя у складі головуючого Шарпана В.В., членів Говорухи В.І., Комкова В.К., доповідач Маловацький О.В. № 3342/1дп/15-18 від 02.11.2018 року у відкриті дисциплінарних справ стосовно суддів Вищого адміністративного суду України Єрьоміна А.В., Мороза В.Ф. та Стелець Т.Г та суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду Гриціва М.І., Берназюка Я.О. та Коваленко Н.В – відмовлено.

Згідно ухвали підставою відмови, на думку члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маловацького О.В. є незгода з судовим рішенням, а про протиправну зміну судового рішення жодного згадування немає.

Висновки Маловацького О.В. є необ’єктивними та не мають під собою жодного підґрунтя. Перевірка проведена поверхово та вказує на складення завідомо неправдивого висновку.

Станом на сьогодні продовжується розгляд заяви про порушення права на справедливий суд у Європейському суді з прав людини, а Державне бюро розслідувань розглядає питання про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Таким чином по даній справі можна зробити однозначний висновок про вершину цинізму і повного ігнорування та дотримання будь-яких основ судочинства та процесуальних норм:

По даній справі на першому (2017 рік) етапі свавільність допущена  однією із самих вищих судових інстанцій:  Вищим адміністративним Судом України;
По даній справі в подальшому (2017-2018рр) свавільні, незаконні, протиправні, сфальсифіковані рішення прийняті вже оновленим складом Верховного Суду України у вигляді  Касаційного адміністративного Суду Верховного Суду, який почав діяти після 15.12.2017 року;
По даній справі шість суддів (склад ВАСУ та новий склад Касаційного адміністративного суду Верховного Суду) скоїли злочини у вигляду втручання в автоматизовану систему Єдиних судових рішень;
По даній справі суддями скоєні цілий ряд злочинів: підробка документів у вигляді підроблення судового рішення та  інші посадові злочини у вигляді зловживання владою та службовим становищем, створення злочинної організації та інше;
По даній справі, проігноровано вимоги суспільного запиту, так як здійснення дворової прибудови у дворі Київської міської ради профспілок має безпосереднє відношення до виконання забудовником обов’язків, щодо розміщення Музею Революції Гідності  безпосередньо в самому центрі революційних подій.
Новостворений правоохоронний орган - Державне Бюро розслідувань  відмовив у відкритті (порушенні) кримінального провадження за даним фактом;
Печерський районний суд міста Києва  (судді Писанець В.А.,  Батрин О.В.,) скарги на бездіяльність ДБР, на незаконну відмову у відкритті кримінального провадження  не розглядають, зволікають з розглядом та прийняття рішення, так як кримінальне провадження має бути відкрито відносно колишніх та діючи суддіd  адміністративного суду.

Викладаючи в Інтернет - простір дану інформацію ми не бажаємо і не хочемо бути переможцями оголошеного конкурсу на свавільність судового рішення, але вважаємо, що ця історія є унікальною: по своїй суті, по суб’єктам, які допустили повну фальсифікацію судової справи, по формі свавільності прийняття рішення, та  відносно предмета, який є центром подій Революції Гідності.

Для короткого ознайомлення та  порівняння  публікуємо  ухвали по справі № К/800/6022/17 від 28.11.2017 року виданні Вищим Адміністративним судом України.

Постанова Касаційного Адміністративного Суду Верховного Суду № 826/20832/14 від «15» травня_2018 року по справі.

Категорія справи № 826/20832/14

Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері

Надіслано судом: 15.12.2017. Зареєстровано: 17.12.2017. Оприлюднено: 18.12.2017

Дата набрання законної сили: 28.11.2017

Номер судового провадження: не визначено

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

28 листопада 2017 року                                                                       м. Київ                                                         К/800/6022/17

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Єрьоміна А.В.(головуючий);

Мороза В.Ф.

Стрелець Т.Г

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Європолекс" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Європолекс" до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Касаційне провадження відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Європолекс" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року у  зазначеній справі.

Провівши  письмовий розгляд адміністративної справи  суд дійшов висновку про наявність підстав для касаційного розгляду справи в судовому засіданні.

Керуючись статтею 220-1 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Справу призначити до касаційного розгляду в судовому засіданні о 11 годині 00 хвилин 14 грудня 2017 року у приміщенні зали судових засідань за адресою: вул. Московська 8, м. Київ.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

Категорія справи № 826/20832/14

Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері

Надіслано судом: 28.11.2017. Зареєстровано: 30.11.2017. Оприлюднено: 30.11.2017

 

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"28" листопада 2017 р.                                м. Київ                                                         К/800/6022/17

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Єрьоміна А.В.(головуючий); 

Мороза В.Ф.,

Стрелець Т.Г.,         

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Європолекс» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європолекс» до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Європолекс» (далі - ТОВ «Європолекс», позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач), в якому просило:

- визнати дії дозвільного органу Київської міської державної адміністрації та Департаменту містобудування та архітектури пов'язані з розглядом та фактичною відмовою позивачу, щодо надання містобудівних умов та обмежень реконструкції з дворовою прибудовою та підземним механізованим багаторівневим паркінгом адміністративного будинку Київської міської ради профспілок по вул. Хрещатик, 16 у м. Києві протизаконними;

- зобов'язати дозвільний орган Київської міської державної адміністрації департаменту містобудування та архітектури видати позивачу містобудівні умови та обмеження для здійснення реконструкції з дворовою прибудовою та підземним механізованим багаторівневим паркінгом адміністративного будинку Київської міської ради профспілок по вул. Хрещатик, 16 у м. Києві.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 листопада 2015 року (К/800/24095/15) постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 червня 2016 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано дії Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо неналежного розгляду заяв позивача щодо надання містобудівних умов та обмежень протиправними. Зобов'язано Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видати ТОВ «Європолекс» містобудівні умови та обмеження для здійснення реконструкції з дворовою прибудовою та підземним механізованим багаторівневим паркінгом адміністративного будинку Київської міської ради профспілок по вул. Хрещатик, 16 у м. Києві. В іншій частині адміністративного позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 червня 2016 року в частині зобов'язання Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видати ТОВ «Європолекс» містобудівні умови та обмеження для здійснення реконструкції з дворовою прибудовою та підземним механізованим багаторівневим паркінгом адміністративного будинку Київської міської ради профспілок по вул. Хрещатик, 16 у м. Києві та прийнято в цій частині нову постанову, якою зобов'язано Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розглянути заяву ТОВ «Європолекс» про видачу містобудівних умов та обмежень для здійснення реконструкції з дворовою прибудовою та підземним механізованим багаторівневим паркінгом адміністративного будинку Київської міської ради профспілок по вул. Хрещатик, 16 у м. Києві, у порядку та строки встановлені чинним законодавством, з урахуванням висновків суду наведених в мотивувальній частині. В решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 червня 2016 року залишено без змін.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, позивач просить оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції скасувати, та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, перевіривши оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції та матеріали справи в межах доводів касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Об'єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві «Київська міська рада профспілок» є власником Будинку профспілок у м. Києві по вул. Хрещатик, 16.

У січні 2012 року власником прийнято рішення про укладення інвестиційного договору «добудови будівлі по вул. Хрещатик, 16» та доручено Господарському управлінню Київської міської ради профспілок підписати відповідний інвестиційний договір.

3 лютого 2012 року між Господарським управлінням Київської міської ради профспілок та ТОВ «Європолекс» укладено договір № 9, за умовами якого об'єкт інвестування представляє собою реконструйований 7 (сьомий) поверх та надбудовані два поверхи над адміністративною будівлею прибудований, надбудований та введений в експлуатацію багатофункціональний офісно-комерційний комплекс з закладами громадського харчування, паркінгом, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 16.

8 червня 2012 року та повторно 18 квітня 2013 року ТОВ «Європолекс» звернулось до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявами, в яких просило видати містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки для реконструкції адміністративного будинку Київської міської ради профспілок з влаштуванням підземного багаторівневого механізованого паркінгу.

До наведених заяв позивач додав наступні документи: нотаріально завірені копію договору оренди земельної ділянки; нотаріально завірену копію свідоцтва на право власності на нежитловий будинок; копію інвестиційного договору; ситуаційний план-схему розташування об'єкту реконструкції; викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; черговий кадастровий план; фото фіксацію земельної ділянки; містобудівний розрахунок з ТЕП; відомості про державну реєстрацію; кадастрову довідку з містобудівного кадастру; містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.

Розглянувши вказані заяви із доданими до них документами Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листами від 22 червня 2012 року та від 13 травня 2013 року повідомив ТОВ «Європолекс» про необхідність доопрацювання містобудівного розрахунку в частині об'ємно-просторових та архітектурно-планувальних рішень, зокрема, композиційної ув'язки запланованого об'єкту з існуючою суміжною забудовою та комплексного вирішення забудови та благоустрою кварталу, а також зазначив, що Київмістобудування повернеться до розгляду порушеного питання, у встановленому порядку, після надання відповідних документів та доопрацьованих матеріалів, оформлених належним чином.

За таких обставин, ТОВ «Європолекс» повторно звернулось із заявою від 2 лютого 2015 року №01104-000166481-069 про отримання містобудівних умов та обмежень, за результатами розгляду якої відповідач, листом від 12 лютого 2015 року №73/15/12-3/27-15,  повідомив про необхідність виконання в повній мірі вимог та рекомендацій, викладених в попередніх листах.

Разом з тим позивач вважає дії відповідача щодо невидачі містобудівних умов та обмежень згідно заяв та поданих документів протиправними, оскільки ТОВ «Європолекс» виконало всі умови, необхідні для видачі містобудівних умов та обмежень, а саме: розробило містобудівний розрахунок; розробило, погодило та затвердило згідно законодавства історико-містобудівне обґрунтування, в якому враховано всі вимоги та обмеження, а також наукова концепція врахування пам'яток, об'єктів культурної спадщини, традиційного характеру середовища, як формуючих чинників при проектуванні будівель та споруд, щодо здійснення реконструкції з дворовою прибудовою та підземним паркінгом, композиційно ув'язано запланований дворовий об'єкт з існуючою суміжною забудовою та загалом з благоустроєм кварталу.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність дій відповідача в частині неналежного розгляду заяв ТОВ «Європолекс» про надання містобудівних умов та обмежень. Зазначив, що відповідачем не наведено обставин, які б могли стати підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень, а саме, не надано доказів невідповідності намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, відповідно суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відмови позивачу в отриманні містобудівних умов та обмежень, а втручання у даному випадку у дискреційні повноваження відповідача, як суб'єкта владних повноважень, є виправданим.

Скасовуючи в частині рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з тощо, що висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для відмови позивачу в отриманні містобудівних умов та обмежень є правильним, оскільки відповідачем не наведено обставин, які б могли стати підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень, не надано доказів невідповідності намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, тощо. Проте, задоволення позовної вимоги шляхом зобов'язання видати позивачу містобудівні умови та обмеження для здійснення реконструкції з дворовою прибудовою та підземним механізованим багаторівневим паркінгом адміністративного будинку Київської міської ради профспілок по вул. Хрещатик, 16 у м. Києві є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає такий висновок  передчасним та необґрунтованим, з огляду на таке.

Відповідно до частини п'ятої статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Положеннями частини першої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що основними складовими вихідних даних є містобудівні умови та обмеження.

За приписами частин третьої - п'ятої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.

Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року №109 (далі по тексту - Порядок) визначає процедуру надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст.

Так. згідно пункту 2.1 Порядку містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до пункту 2.2 Порядку передбачено, що для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.

Згідно з пункту 2.4 Порядку підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у видачі містобудівних умов та обмежень або внесення змін до них з відповідним обґрунтуванням надається уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, визначений пунктом 2.1 цього розділу.

Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави до висновку, що відповідач протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви має прийняти рішення про надання містобудівних умов та обмежень або про відмову у їх наданні.

Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні; будь-яких інших підстав чинним законодавством не передбачено.

При цьому, суди попередніх інстанцій доцільно звернули увагу на те, що зі змісту листів-відповідей Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вбачається, що вони не є рішенням спеціально уповноваженого органу містобудування та архітектури про надання містобудівних умов та обмежень або про відмову у їх наданні.

Так, судами встановлено, що з метою отримання містобудівних умов та обмежень позивачем подано до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідні заяви та зазначений вище перелік доданих до неї документів, а також на вимогу останнього позивачем надано містобудівний розрахунок, а також розроблено та затверджено історико-містобудівне обґрунтування.

Крім того, відповідачем порушено строки розгляду заяви позивача, встановленого Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки відповідь на заяву від 18 квітня 2013 року надана лише 13 травня 2013 року.

За таких обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про протиправність дій відповідача в частині неналежного розгляду заяв позивача про надання містобудівних умов та обмежень.

Разом з тим, суди правильно зауважили, що відповідачем не наведено обставин, які б могли стати підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень, а саме не надано доказів невідповідності намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, відповідно суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відмови позивачу в отриманні містобудівних умов та обмежень.

Водночас, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції що дієвим способом захисту порушеного права позивача в даному випадку є задоволення позовних вимог в частині зобов'язання видати позивачу містобудівні умови та обмеження для здійснення реконструкції з дворовою прибудовою та підземним механізованим багаторівневим паркінгом адміністративного будинку Київської міської ради профспілок по вул. Хрещатик, 16 у м. Києві з огляду на таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За приписами пункту 8 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

Положеннями пункту 3 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі задоволення адміністративного позову суд цьому випадку суд повинен зазначити, чку саме дію повинен вчинити Відповідач.

Таким чином, суд наділений повноваженнями щодо зобов'язання Відповідача прийняти рішення, і це прямо передбачено пунктом 2 частини четвертої статті 105 та пунктом 3 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення таким способом, який би гарантував повний захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечував його виконання та унеможливлював необхідність наступних звернень до суду.

У спірних правовідносинах, які є предметом розгляду даної справи, праву позивача отримати містобудівні умови та обмеження для здійснення реконструкції з дворовою прибудовою та підземним механізованим багаторівневим паркінгом адміністративного будинку Київської міської ради профспілок по вул. Хрещатик, 16 у м. Києві кореспондує обов'язок відповідача прийняти таке рішення.

Зі змісту положень, закріплених у пункті 2 частини четвертої статті 105 та пункті 3 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, вбачається, що у випадку невиконання обов'язку Відповідачем, за наявності визначених законом умов, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права Позивача, у тому числі шляхом зобов'язання Відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, зокрема, прийняти рішення.

У своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відповідно до положень статті 242-2 Кодексу адміністративного судочинства України, вказаний висновок Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Однак, суд апеляційної інстанції, повно встановивши обставини справи щодо виконання позивачем всіх вимог законодавства, які йому необхідно було вчинити для отримання містобудівних умов та обмеження для здійснення реконструкції з дворовою прибудовою та підземним механізованим багаторівневим паркінгом адміністративного будинку Київської міської ради профспілок по вул. Хрещатик, 16 у м. Києві та встановивши допущену з боку відповідача протиправну бездіяльність у нездійсненні розгляду заяв позивача на отримання такої, що стало наслідком залишення без змін рішення суду першої інстанції в частині визнання дії Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо неналежного розгляду заяв позивача щодо надання містобудівних умов та обмежень протиправними, змінив рішення суду першої інстанції в частині скасування обраного судом першої інстанції ефективного способу захисту порушених прав позивача (про зобов'язання відповідача видати ТОВ «Європолекс» містобудівні умови та обмеження для здійснення реконструкції з дворовою прибудовою та підземним механізованим багаторівневим паркінгом адміністративного будинку Київської міської ради профспілок по вул. Хрещатик, 16 у м. Києві) та фактично замінив його на найменш ефективний спосіб захисту порушених прав позивача (тобто лише зобов'язав відповідача розглянути подані позивачем заяви).

При цьому, суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржувану постанову не врахував, що обраний ним спосіб захисту порушених прав позивача (про зобов'язання відповідача розглянути подані позивачем заяви) не гарантує повного та дієвого захисту прав, свобод та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, при якому подальші можливі протиправні дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень викликають необхідність повторного звернення позивача до суду за захистом своїх прав.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що приймаючи рішення про зобов'язання органу державної влади виконати свої дискреційні повноваження, суд, перш за все, відновлює баланс взаємодії між органами державної влади та суб'єктами господарювання.

При цьому, суд приймаючи саме таке рішення на захист порушених прав суб'єктів господарювання - про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певну дію, унеможливлює виникнення вільного трактування та зловживання з боку органів державної влади своїми дискреційними повноваженнями.

При цьому колегія суддів зазначає, що адміністративний суд наділений дієвим важелем проти незаконних дій з боку представників влади України і здійснених ними в трактуванні дискреційних повноважень.

Аналіз вищенаведених норм права в сукупності зі встановленими обставинами справи дає підстави для висновку, що зобов'язання судом відповідача вчинити зазначені дії не буде підміною повноважень, а способом відновлення порушених прав та інтересів позивача, законності та справедливості в цілому, як це дозволено суду, зокрема, Конституцією України.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Зважаючи на викладене, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а помилково скасована постанова суду першої інстанції - залишенню в силі.

Керуючись статтями 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Європолекс» задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року скасувати.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 червня 2016 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Підписи суддів:     

 

Категорія справи № 826/20832/14

: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; містобудування; планування і забудови територій; архітектурної діяльності

Надіслано судом: 16.05.2018. Зареєстровано: 18.05.2018. Оприлюднено: 18.05.2018

Дата набрання законної сили: 15.05.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2018 року                          Київ                         справа №826/20832/14

адміністративне провадження №К/9901/34975/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Гриціва М.І.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Журіної О.О.,

представника позивача - адвоката Травянка О.І.,

представника відповідача - Коляденка В.М., -

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Європолекс» (далі - Товариство) на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року (судді Пилипенко О.Є., Межевич М.В., Глущенко Я.Б.) у справі № 826/20832/14 за позовом Товариства до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

У грудні 2014 року Товариство звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту, в якому просило:

визнати дії дозвільного органу Київської міської державної адміністрації - Департаменту, пов'язані з розглядом та фактичною відмовою позивачу в наданні містобудівних умов та обмежень реконструкції з дворовою прибудовою та підземним механізованим багаторівневим паркінгом адміністративного будинку Київської міської ради профспілок на вул. Хрещатик, 16 у м. Києві протизаконними;

зобов'язати дозвільний орган Київської міської державної адміністрації - Департамент видати позивачу містобудівні умови та обмеження для здійснення реконструкції з дворовою прибудовою та підземним механізованим багаторівневим паркінгом адміністративного будинку Київської міської ради профспілок на вул. Хрещатик, 16 у м. Києві.

Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 27 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду 14 травня 2015 року, в задоволенні позову відмовив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 19 листопада 2015 року (провадження № К/800/24095/15) судові рішення у справі скасував, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 16 червня 2016 року адміністративний позов задовольнив частково: визнав дії Департаменту щодо неналежного розгляду заяв позивача про надання містобудівних умов та обмежень протиправними; зобов'язав Департамент видати Товариству містобудівні умови та обмеження для здійснення реконструкції з дворовою прибудовою та підземним механізованим багаторівневим паркінгом адміністративного будинку Київської міської ради профспілок на вул. Хрещатик, 16 у м. Києві. У задоволенні решти вимог адміністративного позову відмовив.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні; будь-яких інших підстав чинне законодавство не передбачає. Позивач подав до відповідача відповідні заяви та визначений перелік доданих до неї документів, надав містобудівний розрахунок, розробив та затвердив історико-містобудівне обґрунтування.

Послався суд й на те, що листи-відповіді Департаменту не є рішенням спеціально уповноваженого органу містобудування та архітектури про надання містобудівних умов та обмежень або про відмову у їх наданні. Відповідач пропустив строки розгляду заяви позивача, встановленого Законом України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 3038 VI).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача в частині неналежного розгляду заяв позивача про надання містобудівних умов та обмежень. Зазначив, що відповідач не навів обставин, які б могли стати підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень, як-от не надав доказів невідповідності намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні. Визнав відсутність правових та фактичних підстав для відмови позивачу в отриманні містобудівних умов та обмежень, а втручання у дискреційні повноваження відповідача як суб'єкта владних повноважень, в контексті конкретних обставин цієї справи - виправданим.

Суд апеляційної інстанції частково погодився з такими висновками суду першої інстанції, у зв'язку з чим постановою від 21 лютого 2017 року апеляційну скаргу Департаменту задовольнив частково. Скасував постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 червня 2016 року із рішенням зобов'язати Департамент видати Товариству містобудівні умови та обмеження для здійснення реконструкції з дворовою прибудовою та підземним механізованим багаторівневим паркінгом адміністративного будинку Київської міської ради профспілок на вул. Хрещатик, 16 у м. Києві та ухвалив нову постанову про зобов'язання Департаменту розглянути заяву Товариства про видачу містобудівних умов та обмежень для здійснення реконструкції з дворовою прибудовою та підземним механізованим багаторівневим паркінгом адміністративного будинку Київської міської ради профспілок на вул. Хрещатик, 16 у м. Києві, у порядку та строки, встановлені чинним законодавством, з урахуванням висновків суду наведених в мотивувальній частині. В решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 червня 2016 року залишив без змін.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні; будь-яких інших підстав чинним законодавством не передбачено. Погодився і з тим, що зі змісту листів-відповідей Департаменту вбачається, що вони не є рішенням спеціально уповноваженого органу містобудування та архітектури про надання містобудівних умов та обмежень або про відмову у їх наданні, а також про порушення строків розгляду заяви відповідачем. Це в свою чергу свідчить про протиправність дій відповідача в частині неналежного розгляду заяв позивача про надання містобудівних умов та обмежень.

Водночас апеляційний суд указав про передчасність висновку суду першої інстанції щодо необхідності зобов'язання відповідача видати позивачу містобудівні умови та обмеження, оскільки це є втручанням у дискреційні повноваження Департаменту.

Товариство не погодилося із рішенням суду апеляційної інстанції і подало касаційну скаргу з вимогами про його скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Вважає, що до спірних відносин слід застосувати «принцип мовчазної згоди». Наголошує, що у законний спосіб набув усіх прав, які передбачають практичну реалізацію містобудівних умов та обмежень за спірним об'єктом реконструкції, тому відповідач зобов'язаний видати містобудівні умови та обмеження. Указує на те, що апеляційний суд, зобов'язуючи відповідача розглянути заяву Товариства, фактично поновив відповідачу строки їх розгляду, які неодноразово порушувалися останнім. Скаржник зазначив також, що в ухвалі про відкриття провадження від 17 січня 2017 року апеляційний суд не вирішив питання щодо пропуску строку на апеляційне оскарження.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 10 березня 2017 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував матеріали справи.

Ухвалою від 16 листопада 2017 року підготовчі дії у справі закінчено та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження на 28 листопада 2017 року.

Цей же суд ухвалою від 28 листопада 2017 року призначив справу до касаційного розгляду в судовому засіданні на 14 грудня 2017 року, під час якого ухвалено відкласти розгляд справи.

Ухвалою Верховного Суду від 3 травня 2018 року ухвалено розгляд справи розпочати спочатку

У судовому засіданні представник позивача підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Верховний Суд заслухав пояснення позивача та представника відповідача, переглянув судові рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги, з'ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про таке.

Суди у цій справі встановили, що Об'єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві «Київська міська рада профспілок» є власником Будинку профспілок у м. Києві на вул. Хрещатик, 16.

У січні 2012 року власник прийняв рішення про укладення інвестиційного договору «добудови будівлі по вул. Хрещатик, 16» та доручив Господарському управлінню Київської міської ради профспілок підписати відповідний інвестиційний договір.

Згідно з укладеним між Господарським управлінням Київської міської ради профспілок та Товариством інвестиційним договором від 3 лютого 2012 року № 9 об'єкт інвестування являє собою реконструйований 7 (сьомий) поверх та надбудовані два поверхи над адміністративною будівлею, прибудований, надбудований та введений в експлуатацію багатофункціональний офісно-комерційний комплекс з закладами громадського харчування, паркінгом, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 16.

Товариство звернулось до Департаменту із заявами від 08 червня 2012 року та від 18 квітня 2013 року, у яких просило видати містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки для реконструкції адміністративного будинку Київської міської ради профспілок з влаштуванням підземного багаторівневого механізованого паркінгу.

До вказаних заяв позивач додав наступні документи: нотаріально завірену копію договору оренди земельної ділянки; нотаріально завірену копію свідоцтва на право власності на нежитловий будинок; копію інвестиційного договору; ситуаційний план-схему розташування об'єкту реконструкції; викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; черговий кадастровий план; фото фіксацію земельної ділянки; містобудівний розрахунок з ТЕП; відомості про державну реєстрацію; кадастрову довідку з містобудівного кадастру; містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.

За результатами розгляду вказаних заяв та доданих до них документів Департамент листами від 22 червня 2012 року та від 13 травня 2013 року повідомив про необхідність доопрацювання містобудівного розрахунку в частині об'ємно-просторових та архітектурно-планувальних рішень, а саме - композиційної ув'язки запланованого об'єкту з існуючою суміжною забудовою та комплексного вирішення забудови та благоустрою кварталу, та зазначено, що Київмістобудування повернеться до розгляду порушеного питання, у встановленому порядку, після надання відповідних документів та доопрацьованих матеріалів, оформлених належним чином.

02 лютого 2015 року Товариство повторно звернулось із заявою № 01104-000166481-069 про отримання містобудівних умов та обмежень, однак листом від 12 лютого 2015 року № 73/15/12-3/27-15 йому повторно повідомлено необхідність виконання в повній мірі вимог та рекомендацій, викладених в попередніх листах.

Крім того, рекомендації щодо доопрацювання документів надавалась і листом від 27 вересня 2013 року № 17346/0/12-3/27-13.

Вважаючи, що відповідач протиправно відмовляє у видачі містобудівних умов, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

За частиною п'ятою статті 26 Закону № 3038проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Відповідно до частини першої статті 29 названого Закону основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі (частина третя статті 29 Закону № 3038).

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.

Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (частини четверта-п'ята статті 29 Закону № 3038).

Процедуру надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст визначає Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року № 109(чинний на час виникнення спірних відносин; далі - Порядок).

За пунктом 2.1 Порядку містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної  заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України «Про регулювання  містобудівної діяльності».

Відповідно до пункту 2.4 Порядку розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у видачі містобудівних умов та обмежень або внесення змін до них з відповідним обґрунтуванням надається уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, визначений пунктом 2.1 цього розділу.

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що наведені норми встановлюють обов'язок уповноваженого органу містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви прийняти рішення про надання містобудівних умов та обмежень або про відмову у їх наданні.

Слушними є й висновки суду про те, що підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

У рішеннях судів першої і апеляційної інстанцій листи-відповіді Департаменту від 22 червня 2012 року, 13 травня і 27 вересня 2013 року, 12 лютого 2015 року про доопрацювання, надіслані Товариству на його заяви про надання містобудівних умов та обмежень, правильно оцінені як прояви (наміри, ознаки) протиправності дій Департаменту, оскільки відповідно до прописаного вище порядку Департамент зобов'язаний розглянути заяву у встановлені законом строки та прийняти одне з двох видів рішення - надати запитувані містобудівні умови та обмеження або відмовити в цьому. Проте не повинен вдаватися до дій, які не передбачені правилами, приміром надавати час на доопрацювання поданих Товариством матеріалів.

Надсилання листів-відповідей в поєднанні із неприйняттям рішення на заяву про надання містобудівних умов та обмежень свідчать про протиправність дій Департаменту, припинення яких можливе шляхом зобов'язання його розглянути заяву Товариства і прийняти рішення з дотримання строків, підстав та порядку, визначеного законодавством. Не без того, що одним із способів спонукати відповідача до виконання приписаних повноважень може бути судова вимога (присуд, зобов'язання) прийняти певне відповідне рішення.

Отож, зважаючи на допущені Департаментом порушення при розгляді поданих позивачем заяв про надання містобудівних умов та обмежень, слід погодитися з висновком апеляційного суду, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання відповідача розглянути заяву Товариства про надання містобудівних умов та обмежень з урахуванням висновків суду.

Доводи касаційної скарги не впливають на правильність висновків суду апеляційної інстанції.

Не применшують слушність висновків цього суду й покликання Товариства на те, що за конкретних обставин цієї справи ефективним способом захисту порушеного його права буде застосований судом першої інстанції, оскільки вони не повною мірою ґрунтуються на вимогах закону. Тривале неприйняття рішення за заявами Товариства, листи про доопрацювання цих заяв в контексті конкретних обставин справи справді свідчать про протиправність дій Департаменту, але при цьому не означають, що Товариство вправі відразу вимагати в судовому порядку видати йому містобудівні умови та обмеження, минаючи рішення суб'єкта владних повноважень, до компетенції (обов'язку) якого належить видавання таких умов та обмежень.

Суд визнає, що суд апеляційної інстанцій не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 243, 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

постановив:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Європолекс» залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 16 травня 2018 року.

Головуючий                                                                                             М.І. Гриців

Судді           :                                                                                          Я.О. Берназюк

                                                                                                               Н.В. Коваленко

52
Нравится
  
610 Просмотров
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення