ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2018 року

Київ

справа №826/20832/14

адміністративне провадження №К/9901/34975/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Гриціва М.І.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Журіної О.О.,

представника позивача - адвоката Травянка О.І.,

представника відповідача - Коляденка В.М., -

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Європолекс» (далі - Товариство) на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року (судді Пилипенко О.Є., Межевич М.В., Глущенко Я.Б.) у справі № 826/20832/14 за позовом Товариства до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

У грудні 2014 року Товариство звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту, в якому просило:

визнати дії дозвільного органу Київської міської державної адміністрації - Департаменту, пов'язані з розглядом та фактичною відмовою позивачу в наданні містобудівних умов та обмежень реконструкції з дворовою прибудовою та підземним механізованим багаторівневим паркінгом адміністративного будинку Київської міської ради профспілок на вул. Хрещатик, 16 у м. Києві протизаконними;

зобов'язати дозвільний орган Київської міської державної адміністрації - Департамент видати позивачу містобудівні умови та обмеження для здійснення реконструкції з дворовою прибудовою та підземним механізованим багаторівневим паркінгом адміністративного будинку Київської міської ради профспілок на вул. Хрещатик, 16 у м. Києві.

Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 27 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду 14 травня 2015 року, в задоволенні позову відмовив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 19 листопада 2015 року (провадження № К/800/24095/15) судові рішення у справі скасував, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 16 червня 2016 року адміністративний позов задовольнив частково: визнав дії Департаменту щодо неналежного розгляду заяв позивача про надання містобудівних умов та обмежень протиправними; зобов'язав Департамент видати Товариству містобудівні умови та обмеження для здійснення реконструкції з дворовою прибудовою та підземним механізованим багаторівневим паркінгом адміністративного будинку Київської міської ради профспілок на вул. Хрещатик, 16 у м. Києві. У задоволенні решти вимог адміністративного позову відмовив.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні; будь-яких інших підстав чинне законодавство не передбачає. Позивач подав до відповідача відповідні заяви та визначений перелік доданих до неї документів, надав містобудівний розрахунок, розробив та затвердив історико-містобудівне обґрунтування.

Послався суд й на те, що листи-відповіді Департаменту не є рішенням спеціально уповноваженого органу містобудування та архітектури про надання містобудівних умов та обмежень або про відмову у їх наданні. Відповідач пропустив строки розгляду заяви позивача, встановленого Законом України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 3038 VI).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача в частині неналежного розгляду заяв позивача про надання містобудівних умов та обмежень. Зазначив, що відповідач не навів обставин, які б могли стати підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень, як-от не надав доказів невідповідності намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні. Визнав відсутність правових та фактичних підстав для відмови позивачу в отриманні містобудівних умов та обмежень, а втручання у дискреційні повноваження відповідача як суб'єкта владних повноважень, в контексті конкретних обставин цієї справи - виправданим.

Суд апеляційної інстанції частково погодився з такими висновками суду першої інстанції, у зв'язку з чим постановою від 21 лютого 2017 року апеляційну скаргу Департаменту задовольнив частково. Скасував постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 червня 2016 року із рішенням зобов'язати Департамент видати Товариству містобудівні умови та обмеження для здійснення реконструкції з дворовою прибудовою та підземним механізованим багаторівневим паркінгом адміністративного будинку Київської міської ради профспілок на вул. Хрещатик, 16 у м. Києві та ухвалив нову постанову про зобов'язання Департаменту розглянути заяву Товариства про видачу містобудівних умов та обмежень для здійснення реконструкції з дворовою прибудовою та підземним механізованим багаторівневим паркінгом адміністративного будинку Київської міської ради профспілок на вул. Хрещатик, 16 у м. Києві, у порядку та строки, встановлені чинним законодавством, з урахуванням висновків суду наведених в мотивувальній частині. В решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 червня 2016 року залишив без змін.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні; будь-яких інших підстав чинним законодавством не передбачено. Погодився і з тим, що зі змісту листів-відповідей Департаменту вбачається, що вони не є рішенням спеціально уповноваженого органу містобудування та архітектури про надання містобудівних умов та обмежень або про відмову у їх наданні, а також про порушення строків розгляду заяви відповідачем. Це в свою чергу свідчить про протиправність дій відповідача в частині неналежного розгляду заяв позивача про надання містобудівних умов та обмежень.

Водночас апеляційний суд указав про передчасність висновку суду першої інстанції щодо необхідності зобов'язання відповідача видати позивачу містобудівні умови та обмеження, оскільки це є втручанням у дискреційні повноваження Департаменту.

Товариство не погодилося із рішенням суду апеляційної інстанції і подало касаційну скаргу з вимогами про його скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Вважає, що до спірних відносин слід застосувати «принцип мовчазної згоди». Наголошує, що у законний спосіб набув усіх прав, які передбачають практичну реалізацію містобудівних умов та обмежень за спірним об'єктом реконструкції, тому відповідач зобов'язаний видати містобудівні умови та обмеження. Указує на те, що апеляційний суд, зобов'язуючи відповідача розглянути заяву Товариства, фактично поновив відповідачу строки їх розгляду, які неодноразово порушувалися останнім. Скаржник зазначив також, що в ухвалі про відкриття провадження від 17 січня 2017 року апеляційний суд не вирішив питання щодо пропуску строку на апеляційне оскарження.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 10 березня 2017 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував матеріали справи.

Ухвалою від 16 листопада 2017 року підготовчі дії у справі закінчено та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження на 28 листопада 2017 року.

Цей же суд ухвалою від 28 листопада 2017 року призначив справу до касаційного розгляду в судовому засіданні на 14 грудня 2017 року, під час якого ухвалено відкласти розгляд справи.

Ухвалою Верховного Суду від 3 травня 2018 року ухвалено розгляд справи розпочати спочатку

У судовому засіданні представник позивача підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Верховний Суд заслухав пояснення позивача та представника відповідача, переглянув судові рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги, з'ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про таке.

Суди у цій справі встановили, що Об'єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві «Київська міська рада профспілок» є власником Будинку профспілок у м. Києві на вул. Хрещатик, 16.

У січні 2012 року власник прийняв рішення про укладення інвестиційного договору «добудови будівлі по вул. Хрещатик, 16» та доручив Господарському управлінню Київської міської ради профспілок підписати відповідний інвестиційний договір.

Згідно з укладеним між Господарським управлінням Київської міської ради профспілок та Товариством інвестиційним договором від 3 лютого 2012 року № 9 об'єкт інвестування являє собою реконструйований 7 (сьомий) поверх та надбудовані два поверхи над адміністративною будівлею, прибудований, надбудований та введений в експлуатацію багатофункціональний офісно-комерційний комплекс з закладами громадського харчування, паркінгом, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 16.

Товариство звернулось до Департаменту із заявами від 08 червня 2012 року та від 18 квітня 2013 року, у яких просило видати містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки для реконструкції адміністративного будинку Київської міської ради профспілок з влаштуванням підземного багаторівневого механізованого паркінгу.

До вказаних заяв позивач додав наступні документи: нотаріально завірену копію договору оренди земельної ділянки; нотаріально завірену копію свідоцтва на право власності на нежитловий будинок; копію інвестиційного договору; ситуаційний план-схему розташування об'єкту реконструкції; викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; черговий кадастровий план; фото фіксацію земельної ділянки; містобудівний розрахунок з ТЕП; відомості про державну реєстрацію; кадастрову довідку з містобудівного кадастру; містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.

За результатами розгляду вказаних заяв та доданих до них документів Департамент листами від 22 червня 2012 року та від 13 травня 2013 року повідомив про необхідність доопрацювання містобудівного розрахунку в частині об'ємно-просторових та архітектурно-планувальних рішень, а саме - композиційної ув'язки запланованого об'єкту з існуючою суміжною забудовою та комплексного вирішення забудови та благоустрою кварталу, та зазначено, що Київмістобудування повернеться до розгляду порушеного питання, у встановленому порядку, після надання відповідних документів та доопрацьованих матеріалів, оформлених належним чином.

02 лютого 2015 року Товариство повторно звернулось із заявою № 01104-000166481-069 про отримання містобудівних умов та обмежень, однак листом від 12 лютого 2015 року № 73/15/12-3/27-15 йому повторно повідомлено необхідність виконання в повній мірі вимог та рекомендацій, викладених в попередніх листах.

Крім того, рекомендації щодо доопрацювання документів надавалась і листом від 27 вересня 2013 року № 17346/0/12-3/27-13.

Вважаючи, що відповідач протиправно відмовляє у видачі містобудівних умов, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

За частиною п'ятою статті 26 Закону № 3038проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Відповідно до частини першої статті 29 названого Закону основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі (частина третя статті 29 Закону № 3038).

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.

Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (частини четверта-п'ята статті 29 Закону № 3038).

Процедуру надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст визначає Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року № 109 (чинний на час виникнення спірних відносин; далі - Порядок).

За пунктом 2.1 Порядку містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до пункту 2.4 Порядку розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у видачі містобудівних умов та обмежень або внесення змін до них з відповідним обґрунтуванням надається уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, визначений пунктом 2.1 цього розділу.

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що наведені норми встановлюють обов'язок уповноваженого органу містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви прийняти рішення про надання містобудівних умов та обмежень або про відмову у їх наданні.

Слушними є й висновки суду про те, що підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

У рішеннях судів першої і апеляційної інстанцій листи-відповіді Департаменту від 22 червня 2012 року, 13 травня і 27 вересня 2013 року, 12 лютого 2015 року про доопрацювання, надіслані Товариству на його заяви про надання містобудівних умов та обмежень, правильно оцінені як прояви (наміри, ознаки) протиправності дій Департаменту, оскільки відповідно до прописаного вище порядку Департамент зобов'язаний розглянути заяву у встановлені законом строки та прийняти одне з двох видів рішення - надати запитувані містобудівні умови та обмеження або відмовити в цьому. Проте не повинен вдаватися до дій, які не передбачені правилами, приміром надавати час на доопрацювання поданих Товариством матеріалів.

Надсилання листів-відповідей в поєднанні із неприйняттям рішення на заяву про надання містобудівних умов та обмежень свідчать про протиправність дій Департаменту, припинення яких можливе шляхом зобов'язання його розглянути заяву Товариства і прийняти рішення з дотримання строків, підстав та порядку, визначеного законодавством. Не без того, що одним із способів спонукати відповідача до виконання приписаних повноважень може бути судова вимога (присуд, зобов'язання) прийняти певне відповідне рішення.

Отож, зважаючи на допущені Департаментом порушення при розгляді поданих позивачем заяв про надання містобудівних умов та обмежень, слід погодитися з висновком апеляційного суду, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання відповідача розглянути заяву Товариства про надання містобудівних умов та обмежень з урахуванням висновків суду.

Доводи касаційної скарги не впливають на правильність висновків суду апеляційної інстанції.

Не применшують слушність висновків цього суду й покликання Товариства на те, що за конкретних обставин цієї справи ефективним способом захисту порушеного його права буде застосований судом першої інстанції, оскільки вони не повною мірою ґрунтуються на вимогах закону. Тривале неприйняття рішення за заявами Товариства, листи про доопрацювання цих заяв в контексті конкретних обставин справи справді свідчать про протиправність дій Департаменту, але при цьому не означають, що Товариство вправі відразу вимагати в судовому порядку видати йому містобудівні умови та обмеження, минаючи рішення суб'єкта владних повноважень, до компетенції (обов'язку) якого належить видавання таких умов та обмежень.

Суд визнає, що суд апеляційної інстанцій не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 243, 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

постановив:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Європолекс» залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 16 травня 2018 року.

Головуючий М.І. Гриців

Судді : Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко