Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж;

{Абзац другий частини першої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2079-IX від 17.02.2022 }

державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера;

{Абзац четвертий частини першої статті 1 виключено на підставі Закону № 554-IX від 13.04.2020 - вводиться в дію з 1 січня 2021 року}

{Абзац п'ятий частини першої статті 1 виключено на підставі Закону № 554-IX від 13.04.2020 - вводиться в дію з 1 січня 2021 року}

{Абзац шостий частини першої статті 1 виключено на підставі Закону № 554-IX від 13.04.2020 - вводиться в дію з 1 січня 2021 року}

заява в електронній формі - заява про внесення або отримання відомостей з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, яка формується і подається з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин;

{Частину першу статті 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 888-VIII від 10.12.2015 ; із змінами, внесеними згідно із Законами № 340-IX від 05.12.2019 , № 943-IX від 03.11.2020 }

індексна кадастрова карта (план) - картографічний документ, що відображає місцезнаходження, межі і нумерацію кадастрових зон і кварталів та використовується для присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам і ведення кадастрової карти (плану);

кадастрова зона - сукупність (об'єднання) кадастрових кварталів;

кадастрова карта (план) - графічне зображення, що містить відомості про об'єкти Державного земельного кадастру;

кадастровий квартал - компактна територія, що визначається з метою раціональної організації кадастрової нумерації та межі якої, як правило, збігаються з природними або штучними межами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, вулицями, шляхами, інженерними спорудами, огорожами, фасадами будівель, лінійними спорудами тощо);

кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування;

режимоутворюючий об'єкт - об'єкт природного або штучного походження (водний об'єкт, об'єкт магістральних трубопроводів, енергетичний об'єкт, об’єкт культурної спадщини (пам’ятка культурної спадщини та її територія, об’єкт культурної всесвітньої спадщини, буферна зона, історичний ареал населеного місця, історико-культурний заповідник, історико-культурна заповідна територія), акваторія морського порту, військовий об'єкт, інший визначений законом об'єкт), під яким та /або навколо якого у зв'язку з його природними або набутими властивостями згідно із законом встановлюються обмеження у використанні земель.

{Абзац тринадцятий частини першої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1423-IX від 28.04.2021 }

2. Терміни "геоінформаційна система", "геопросторовий об’єкт", "геопросторові дані" вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про національну інфраструктуру геопросторових даних".

Термін "функціональна зона" вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України "Про регулювання містобудівної діяльності".

{Частину другу статті 1 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 711-IX від 17.06.2020 }

{Статтю 1 доповнено частиною другою згідно із Законом № 554-IX від 13.04.2020 - вводиться в дію з 1 січня 2021 року}