Стаття 50. Утримання надміру виплачених сум пенсій. Відрахування з пенсій

Аналізуйте судовий акт: Стягнення надміру виплаченої пенсії можливо лише у разі ДОВЕДЕННЯ недобросовісної поведінки особи, яка такий надмір отримувала (ВС/КАС у справі № 756/6984/16-а від 16.06.2020)

Питання доказування є найважливішим моментом у будь-якому судовому процесі.

При цьому на відміну від цивільного та господарського процесу тягар доказування правомірності дії у адміністративному процесі покладено на суб’єктів владних повноважень, адже у порівнянні з ними громадянин має менше можливостей у збиранні відповідної доказової бази.

У даній справі пенсіонерка звернулась до суду із позовом до органу Пенсійного фонду України щодо визнання протиправними дії відповідача щодо встановлення переплати у при виплаті пенсії за віком та щодо утримання переплати з виплати пенсій в розмірі 20 процентів пенсії, нарахованої позивачу.

Судом першої інстанції позов було задоволено.

Натомість апеляційним судом вказане рішення було скасовано та у задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи таке рішення суд апеляційної інстанції вказав, що оскільки позивач не працювала в Акціонерній судноплавній компанії "Укррічфлот", про що вона також стверджувала в судовому засіданні, то у відповідача відсутні підстави для нарахування їй пенсії в зазначеному вище розмірі, оскільки цей розмір було обраховано з урахуванням її стажу в цій компанії.

Не погоджуючись із таким рішенням пенсіонерка подала касаційну скаргу, яку вмотивувала тим, що відрахування відповідачем з власної ініціативи, за власним розпорядженням, без судових рішень, без дотримання виконавчих процедур, з пенсії позивача до 20 відсотків на користь пенсійного органу не відповідає приписам статті 50 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Водночас позивачка послалась на те, що їй не були відомі обставини того, що її було оформлено на роботу за сумісництвом в Акціонерній судноплавній компанії "Укррічфлот" та їй нараховувалася на цьому підприємстві заробітна плата. При цьому нікого з працівників органу ПФУ за оформлення документів пенсійної справи позивача не притягнуто ні до кримінальної, ні до адміністративної, ні до цивільної або дисциплінарної відповідальності.

Переглядаючи вказану справу Касаційний адміністративний суд визнав вказані доводи слушними виходячи із наступного.

Згідно зі статтею 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Отже, обов`язковою умовою для стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення пенсії на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. В такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника.

Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які йому було достовірно відомо.

Таким чином, відповідальність за достовірність даних, що враховуються при виплаті пенсії, а також обов`язок відшкодовувати надміру виплачені суми соціальних виплат, несуть пенсіонери - внаслідок зловживань з їх боку, а також страхувальники - внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів.

Отже, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити, що факт переплати пенсії, що враховуються при її обчисленні, відбувся у зв`язку із поданням пенсіонером завідомо недостовірних відомостей.

У даній справі матеріали пенсійної справи містять відомості про те, що позивачка працювала та отримувала заробітну плату в Акціонерній судноплавній компанії «Укррічфлот». Однак, під час судового розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено та пенсоінеркою не заперечувалося, що позивач не працювала в Акціонерній судноплавній компанії "Укррічфлот".

Під час судового розгляду судом апеляційної інстанції не знайдено жодних доказів того, що індивідуальні відомості про застраховану особу були надані відділом персоніфікованого обліку органу Пенсійного фонду України.

Водночас, судом апеляційної інстанції не було встановлено обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору у цій справі, а саме щодо наявності вини пенсіонера або страхувальника.

Одночасно апеляційний суд послався на норми частини першої статті 50 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»

Однак, дана норма не передбачає повернення виплачених надміру сум пенсій на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду у будь якому випадку. Це можливо лише за умови, коли суми пенсії виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або ж подання страхувальником недостовірних даних. Проте, такої вини з боку пенсіонера та/або страхувальника встановлено не було.