Нові правила виплати допомоги по безробіттю - ЗУ № 2622–IX

Право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж сім місяців за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Також право на допомогу по безробіттю зберігається в разі настання перерви страхового стажу з поважних причин, якщо особа протягом місяця після закінчення цієї перерви зареєструвалась як безробітна. Такими поважними причинами є:

• навчання в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, клінічній ординатурі, асистентурі-стажуванні, аспірантурі, докторантурі з денною або дуальною формою здобуття освіти;
• строкова військова служба;
• здійснення догляду непрацюючою працездатною особою за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, а також за пенсіонером, який за експертним медичним висновком потребує постійного стороннього догляду;
• періоди зайнятості на тимчасово окупованій території України чи в районах проведення антитерористичної операції та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі й стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування не підтверджуються сплатою єдиного внеску;
• інші поважні причини, передбачені законодавством України.

Користуйтеся консультацією: Статус безробітного під час війни

Який розмір допомоги по безробіттю?

Розмір допомоги по безробіттю застрахованим особам визначається у відсотках до їхньої середньої заробітної плати (доходу), залежно від страхового стажу:

• до 3 років – 50 %;
• від 3 до 6 років – 55 %;
• від 6 до 12 років – 60 %;
• від 12 до 18 років – 65 %;
• від 18 до 24 років – 70 %;
• від 24 до 30 років – 75 %;
• понад 30 років – 80 %.

Однак не менше ніж мінімальний розмір допомоги по безробіттю, встановлений правлінням Фонду для відповідної категорії осіб.

У першу половину строку тривалості виплати допомоги по безробіттю виплачується 100 % розміру допомоги, а далі – 50 %.

Раніше допомога по безробіттю виплачувалася: перші 90 календарних днів – 100 %; протягом наступних 90 календарних днів – 80 %; у подальшому – 70 %.

Для особи, яка має не менше 15 років страхового стажу та останні 15 років не отримувала допомогу по безробіттю, розмір допомоги у відсотках збільшується на 10 %.

Допомога по безробіттю не може перевищувати півтора розміру мінімальної заробітної плати. Раніше було не більше чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Деяким категоріям застрахованих осіб, визнаних в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, мають страховий стаж менше семи місяців або звільнені з останнього місця роботи (служби) з підстав, визначених спеціальними законами, а також особам, яким тривалість виплати допомоги складає 120 календарних днів, допомога по безробіттю призначається в мінімальному розмірі, який встановлює правління Фонду.

Важливо, що на період воєнного стану максимальний розмір допомоги по безробіттю не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року. У 2022 році – це 6500 гривень.

Користуйтеся консультацією: Як стягнути аліменти з безробітного?

Яка тривалість виплати допомоги по безробіттю?

Тривалість виплати допомоги по безробіттю залежить від страхового стажу й складатиме:

• до 3 років – 180 календарних днів;
• від 3 до 6 років – 210 календарних днів;
• від 6 до 12 років – 240 календарних днів;
• від 12 до 18 років – 270 календарних днів;
• від 18 до 24 років – 300 календарних днів;
• від 24 до 30 років – 330 календарних днів;
• понад 30 років – 360 календарних днів.

Але є винятки:

• молодь, яка закінчила або припинила навчання в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби та яка потребує сприяння в працевлаштуванні на перше робоче місце в разі реєстрації в установленому порядку відповідних осіб як безробітних;
• взята на облік внутрішньо переміщена особа, яка не має документів, необхідних для надання статусу безробітного, отримує статус безробітного без вимог, що застосовуються за звичайної процедури;

Тривалість виплати допомоги по безробіттю цим особам не може перевищувати 120 календарних днів.

Проте, під час дії воєнного стану тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 90 календарних днів. Безробітним, строк виплати допомоги по безробіттю яких на 29 жовтня 2022 року перевищує 90 днів, виплата допомоги припиняється через 30 календарних днів.

• особи передпенсійного віку (за два роки до досягнення відповідного віку та за наявності необхідного для призначення пенсії за віком страхового стажу, визначених частинами першою – четвертою статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).

Тривалість виплати допомоги по безробіттю цим особам не може перевищувати 720 календарних днів! Але в період війни – не довше 360 календарних днів!

Коли починається виплата допомоги по безробіттю?

Допомога по безробіттю призначається з восьмого дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Виплата допомоги по безробіттю особам, які звільнилися з останнього місця роботи (служби) за власним бажанням без поважних причин або за угодою сторін, починається з 31-го календарного дня замість 91-го календарного дня.

Деяким категоріям осіб, яких було звільнено з останнього місця роботи (служби) з підстав, визначених відповідними законами, виплата починається з 61-го календарного дня.

Під час дії воєнного стану допомога по безробіттю призначається з першого дня після дня надання статусу безробітного.

Під час дії воєнного стану також:

• виплата допомоги по безробіттю може здійснюватися без особистого відвідування безробітним, який перебуває на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії, територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за умови підтвердження безробітним наміру перебування в статусі безробітного будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними, не рідше ніж один раз на 30 календарних днів;
• призначення допомоги по безробіттю внутрішньо переміщеним особам або особам, які перебувають на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії, які не мають документів про періоди страхового стажу, трудової діяльності, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), здійснюється на підставі відомостей, наявних у відповідних державних реєстрах та інформаційних системах. До отримання відомостей допомога по безробіттю призначається в мінімальному розмірі, а загальна тривалість виплати такої допомоги не може перевищувати 90 календарних днів;
• виплата допомоги по безробіттю припиняється з підстав, визначених статтею 31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», а також з 31 календарного дня від дня перетину зареєстрованим безробітним державного кордону України в разі безперервного перебування ним за кордоном понад 30 календарних днів.

До зайнятого населення віднесено одиноку матір (батька), яка (який) здійснює догляд за дитиною з інвалідністю, та одного з батьків, прийомних батьків, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу, усиновителя, опікуна, піклувальника дитини з інвалідністю підгрупи А, які відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» мають право на призначення надбавки на догляд за дитиною.

Такі особи мають право на отримання статусу зареєстрованого безробітного та отримання допомоги по безробіттю відповідно до законодавства.

Відповідні зміни внесено до Кодексу законів про працю України, законів України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про зайнятість населення», «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».