01.05.2020 | Автор: Кірюшин Артем Андрійович
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

ДО УВАГИ АДВОКАТІВ! Отримання гонорару готівкою можна підтверджувати БУДЬ-ЯКИМ документом (квитанція, акт, розписка тощо) (ВС/КАС у справі № 727/4597/19 від 16.04.2020)

ДО УВАГИ АДВОКАТІВ! Отримання гонорару готівкою можна підтверджувати БУДЬ-ЯКИМ документом (квитанція, акт, розписка тощо) (ВС/КАС у справі № 727/4597/19 від 16.04.2020) - 0_26722700_1588330815_5eac013f4143e.jpg

Фабула судового акту: Чого суди не видумують аби не приймати рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу стороні у справі. І квитанція не така, і акт написаний не вірно, «а де ж ваша касова книга?».

І що є найприкрішим як для адвокатів так і для їх клієнтів таких рішень безліч.

Однак, все ж таки з’явився «луч света в темном царстве», який, як я сподіваюсь, наведе лад у даному питанні.

У даній справі позивач у справі на користь якого було постановлено рішення звернувся до суду із заявою про видачу додаткового рішення у справі щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, пов`язаних із правничою допомогою додавши до нього копію додатку до договору про надання правової допомоги, квитанцію про отримання адвокатом коштів та акт виконаних робіт.

Судом першої інстанції такі вимоги було задоволено.

Проте, апеляційний суд за скаргою відповідача таке рішення скасував і у відшкодуванні витрат відмовив мотивуючи своє рішення тим, що з наданих позивачем документів неможливо встановити факт оплати вказаних послуг, оскільки заявник не надав доказів, що його адвокат має касу і веде касову книгу, надаючи до суду як доказ оплати послуг адвоката квитанцію про отримання коштів, виписану самим адвокатом.

Таке рішення апеляційного суду було оскаржено у касаційному порядку.

Касаційний адміністративний суд касаційну скаргу задовольнив та у своїй постанові вказав, що за нормами ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п’яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно зі статтею 13 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до ст. 30 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно до положень статті 14 ПК України адвокати здійснюють незалежну професійну діяльність. У свою чергу, Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не наводить форму та вимоги до документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвокату. Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Положення «Про форму та зміст розрахункових документів» та Положення «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» не визначають порядок здійснення розрахунків адвокатом зі своїм клієнтом за готівку, оскільки не поширюються на осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність.

Тобто, аналіз спеціального законодавства, щодо діяльності адвоката, дає право зробити висновок, про те, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа.

Враховуючи наведене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов`язком адвоката адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо) який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

Аналізуйте судовий акт: ВС/ВП: Дії зі складання та подачі скарг до ВККС України, ВРЮ не є пов’язаними із розглядом справи, а тому не можуть бути враховані при відшкодуванні витрат на гонорар адвоката (ВС/ВП № 755/9215/15-ц від 19.02.2020)

ВС/КАС: Витрати на правову допомогу при перегляді судових рішень НЕ може можуть перевищувати такі витрати, понесені клієнтом при розгляді справи у суді першої інстанції (ВС/КАС № № 2040/6747/18 від 11.12.2019)

КАС/ВС висловив правову позицію, що судовий збір не слід сплачувати при оскарженні додаткового судового рішення (Об'єднана палата КАС/ВС від 20.12.2019 р. №240/6150/18).

63000 гривень гонорару за позовну заяву на трьох аркушах – забагато (ВС/КАС № 810/3806/19 від 17.09.2019)

КАС України НЕ передбачено обов'язку сторони доводити обґрунтованість ринкової вартості послуг з правової допомоги (ВС/КАС 826/2689/15 від 09.04.2019)

Виставлення рахунку за надану правову допомогу та його оплата є НАЛЕЖНИМИ доказами оплати витрат на правову допомогу (ВС/КАС № 823/2638/18 від 16.05.2019)

При визначенні розміру судових витрат, пов’язаних із правовою допомогою компенсації підлягають лише ті послуги які вказані у відповідному договорі (ВС/КАС № 826/856/18 від 22.12.2018)

Для підтвердження витрат на правову допомогу дані з Книги обліку доходів і витрат адвоката НЕ потрібні, оскільки така служить лише базою для оподаткування (ВС/КАС № 569/17904/17 від 01.10.2018)

Належним доказом для відшкодування витрат на правову допомогу є документи у яких КОНКРЕТИЗОВАНО справу у якій таку допомогу надано (ВС/КАС № 821/1594/17 від 15.05.2018)

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2020 року

Київ

справа №727/4597/19

адміністративне провадження №К/9901/32645/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Калашнікової О.В.,

суддів: Білак М.В., Губської О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу №727/4597/19

за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернівецької області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді - Сушка О.О., суддів: Залімського І.Г., Мацького Є.М.)

УСТАНОВИВ:

І. Рух справи

1. У червні 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Шевченківського районного суду м. Чернівці із заявою, в якій просив ухвалити додаткове рішення у справі № 727/4597/19 щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, пов`язаних із правничою допомогою.

1.1. Підставою для звернення позивача із заявою про ухвалення додаткового судового рішення стало те, що приймаючи 21 червня 2019 року рішення у справі № 727/4597/19 про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , суд не вирішив питання щодо судових витрат, пов`язаних із оплатою правової допомоги адвоката позивача.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2. 18 квітня 2019 року між ОСОБА_1 та адвокатом Ради адвокатів Чернівецької області Вакарчуком В . І . укладено договір про надання правової допомоги. Відповідно до пункту 2 цього договору адвокат надає позивачу консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього, зокрема, в судах. Пунктом 8 вказаного договору визначено, що оплата, спосіб оплати та строки оплати за надану правову допомогу визначається за угодою сторін та вказується у додатку до даного договору.

3. 19 квітня 2019 року ОСОБА_1 через свого адвоката - Вакарчука В.І. звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Чернівецької області Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач, Управління) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

4. Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 червня 2019 року позовні вимоги задоволено. Визнано незаконною та скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення № ГО №393435 від 11 квітня 2019 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 178 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

5. 25 червня 2019 року позивач через свого представника звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі №727/4597/19. В заяві просив стягнути з Управління на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката в сумі 5000 (п`ять тисяч) грн.

6. На підтвердження витрат на правничу допомогу в сумі 5000 грн позивач надав:

- додаток №1 до Договору про надання правничої допомоги від 18 квітня 2019 року, укладеного з адвокатом Вакарчуком В. І.;

- квитанцію від 24 червня 2019 року на суму 5000 грн, відповідно до якої адвокатом Вакарчуком В. І. одержано від ОСОБА_1 5000 грн. за надання правничої допомоги;

- акт виконаних робіт №1 від 24 червня 2019 року.

7. Згідно з пунктами 1, 2 додатку №1 до Договору про надання правничої допомоги від 18 квітня 2019 року замовник ( ОСОБА_1 ) в порядку та на умовах, визначених Договором доручає, а виконавець (адвокат) приймає на себе зобов`язання надавати необхідну правничу допомогу замовнику як позивачу в адміністративному провадженні, зокрема, підготовки адміністративного позову, клопотань, відповіді на відзив та інших процесуальних документів, здійснення представництва інтересів замовника в суді.

За послуги, передбачені пунктом 1 цього додатку замовник сплачує виконавцю гонорар у розмірі 1000 грн. за кожну годину витраченого виконавцем часу для виконання послуг відповідно до договору протягом 10 днів з дати підписання акту виконаних робіт.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. 22 липня 2019 року Шевченківським районним судом м. Чернівці ухвалено додаткове рішення у справі №727/4597/19. Стягнуто з Управління на користь ОСОБА_1 судові витрати за надання правової допомоги у сумі 5000,00 грн.

8.1. Суд першої інстанції, приймаючи додаткове рішення, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви, оскільки позивачем та його представником подані підтверджуючі документи надання ОСОБА_1 правової допомоги адвокатом у справі №№727/4597/19 на суму 5000 грн.

9. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 липня 2019 року скасовано, у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

9.1. Приймаючи оскаржуване рішення, суд апеляційної інстанції вказав, що з наданих позивачем документів неможливо встановити факт оплати вказаних послуг, оскільки ОСОБА_1 не надав доказів, що його адвокат має касу і веде касову книгу, надаючи до суду як доказ оплати послуг адвоката квитанцію про отримання коштів, виписану самим адвокатом. А тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявлені позивачем витрати на правничу допомогу документально не підтверджені, що свідчить про відсутність підстав для відшкодуванні таких витрат.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)

18. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просив скасувати оскаржуване судове рішення, залишивши в силі додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 липня 2019 року.

19. У касаційній скарзі зазначено, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції суперечить правовим висновкам, викладеним в постановах Великої Палата Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, від 16 травня 2019 року у справі №823/2638/18, від 17 вересня 2019 року у справі № 810/3806/18.

20. Також представником позивача вказано, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою докази, які вказують на наявність заборгованості у позивача перед адвокатом, а саме: договір про надання правової допомоги з додатками, в якому визначена вартість години роботи адвоката, та акт виконаних робіт, що відповідає дійсності витрат, які ОСОБА_1 повинен сплатити у зв`язку з розглядом справи.

21. Відповідачем відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 не подано.

V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

22. Частиною першою, пунктом першим частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

23. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України однією з підстав для ухвалення додаткового рішення є не вирішення судом питання про судові витрати.

24. Частинами другою-п`ятою статті 252 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

25. Згідно зі статтею134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

26. Частиною сьомою статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

27. Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI).

28. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

29. Згідно зі статтею 13 Закону №5076-VI адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.

Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

30. Статтею 30 Закону №5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

31. Відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

32. Закон України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

33. Відповідно до п. 1. Розділу 1 Положення "Про форму та зміст розрахункових документів" затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року №13 (далі - Положення №13) положення розроблено відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Цим Положенням визначено форми і зміст розрахункових документів, які повинні видаватися при здійсненні розрахунків суб`єктами господарювання для підтвердження факту продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг, а також комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами при прийманні готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів, та розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

34. Порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності, фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність, фізичними особами визначає Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене Постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (далі - Положення №148).

35. Підпунктом 10 пункту 3 Положення №148 визначено, що касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси.

VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року N 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон N 460-IX).

25. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 460-IX, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

26. Частинами першою-другою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

27. Суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, вказав, що позивачем не надано до суду документів, з яких можливо встановити вартість, отриманих позивачем послуг щодо правової допомоги.

28. Верховний Суд із таким висновком не погоджується з огляду на наступне.

29. При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

30. Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).

31. З вимог статті 134 КАС України вбачається, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

32. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі №810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19.

33. Судами встановлено, що позивачем до суду подано заяву про відшкодування судових витрат до судових дебатів, надано додаток №1 до Договору про надання правничої допомоги від 18 квітня 2019 року, укладеного з адвокатом Вакарчуком В. І., акт виконаних робіт №1 від 24 червня 2019 року, в якому детально описано всі наданні послуги. Також позивачем подано квитанцію від 24 червня 2019 року на суму 5000 грн, відповідно до якої адвокатом Вакарчуком В.І. одержано від ОСОБА_1 5000 грн. за надання правничої допомоги. Вказана квитанція підписана адвокатом та на ній проставлено печатку адвоката Вакарчука В. І.

34. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні вказав, що прибутковий касовий ордер має право виписувати виключно особа, яка отримала готівку за наслідком касової операції, тобто під час отримання готівки через касу такої особи з відображенням такої операції у відповідних книгах обліку. Оскільки позивачем не надано до суду доказів, що його адвокат має касу і веде касову книгу, відтак адвокат не може сам виписувати квитанцію чи касовий ордер про отримання коштів.

35. Проте, Верховний Суд зазначає, що, відповідно до положень статті 14 ПК України адвокати здійснюють незалежну професійну діяльність. У свою чергу, Закон №5076-VI не наводить форму та вимоги до документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвокату. Закон №265/95-ВР, Положення №13 та Положення №148 не визначають порядок здійснення розрахунків адвокатом зі своїм клієнтом за готівку, оскільки не поширюються на осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність.

36. Тобто, аналіз спеціального законодавства, щодо діяльності адвоката, дає право зробити висновок, про те, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа.

37. Враховуючи наведене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов`язком адвоката, Верховний Суд доходить висновку, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо) який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

38. Також колегія суддів Верховного Суду зазначає, що статтею 134 КАС України не визначено конкретної форми документу, що надається до суду для підтвердження здійснення оплати витрат на оплату послуг адвоката.

39. З матеріалів справи вбачається, що адвокатом позивача - Вакарчуком В.І. подано до суду в інтересах ОСОБА_1 у справі № 727/4597/19 позовну заяву, пояснення до позову, заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, відповідь на відзив Управління, заяву про ухвалення додаткового рішення. Також представник позивача брав участь у судовому засіданні 22 липня 2019 року під час розгляду заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення. Дані обставини відповідають переліку наданої правничої допомоги адвокатом Вакарчуком В.І. в рамках адміністративної справи № 727/4597/19, що міститься в акті виконаних робіт, який надано позивачем до суду, та юридичним послугам, які передбачені Договором про надання правової допомоги від 18 квітня 2019 року.

40. У свою чергу, згідно з додаток №1 до Договору про надання правничої допомоги від 18 квітня 2019 року, укладеного з адвокатом Вакарчуком В. І., за послуги, що надавались ОСОБА_1 за вказаним договором, позивач сплачує гонорар у розмірі 1000 грн. за кожну годину витраченого адвокатом часу для виконання послуг. З акту виконаних робіт №1 від 24 червня 2019 року вбачається, що адвокатом Вакарчуком В .І. витрачено 5 годин для надання правничої допомоги позивачу, що становить 5000 (п`ять тисяч) грн.

41. Таким чином, Верховний Суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу на суму 5000 грн., витрачені позивачем, є документально підтвердженими, вони співмірні зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру. А тому є правомірним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви позивача щодо ухвалення додаткового рішення.

42. Колегія суддів зазначає про необґрунтованість доводів позивача, вказаних у касаційній скарзі, щодо застосування до спірних правовідносин правого висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі №823/2638/18, оскільки у цій справі спір виник з приводу ненадання акту виконаних робіт, прайс-листа та розрахунку погодинної вартості послуг адвоката як доказів для на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, тобто правовідносини у справі, що розглядається та у справі №823/2638/18 виникли за різних фактичних обставин.

43. Згідно зі статтею 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

44. З огляду на те, що суд апеляційної інстанції помилково скасував законне рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року, залишивши в силі додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 липня 2019 року.

СУДОВІ ВИТРАТИ

45. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року скасувати, залишивши в силі додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 липня 2019 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді

24820
Просмотров
3
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярные статьи
Популярные судебные решения
ЕСПЧ
1