Аналіз практики оскарження призначення судових експертиз

Судова експертиза та складений за її результатами висновок подекуди стає центральним аргументом при вирішенні судами господарських спорів. В свою чергу, звернення суду до такого процесуального інституту та наступне зупинення розгляду справи зумовлює збільшення строків розгляду та вирішень господарських спорів, що тягне за собою значні часові та фінансові втрати учасників справи.

Натомість, питання можливості оскарження ухвал про призначення судових експертиз у господарських справах наразі остаточно не врегулюване.

Зазначене, зокрема, базується на відсутності чіткого закріплення можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи або ж закріплення на рівні процесуального законодавства прямої вказівки на неможливість вчинення такої дії.

Учасники справи, які бажають домогтись продовження її розгляду без проведення експертизи мають право вибору споміж двох варіантів. Такий висновок випливає з наявності двох окремих предметів оскарження – ухвали про призначення судової експертизи та ухвали про зупинення провадження у справі.

Розглянемо зазначені варіанти детальніше з посиланнями на існуючу практику Вищого господарського суду України (далі по тексту – ВГСУ).

Користуйтесь консультацією: Призначення та проведення експертизи у цивільному судочинстві

Оскарження зупинення провадження

Процесуально більш безпечним виглядає варіант оскарження ухвал про зупинення провадження у справі з огляду на призначення судової експертизи.

Справа в тому, що відповідно до ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку, зокрема, призначення судової експертизи. Хоча вказане положення і містить виключно право суду на зупинення провадження, судді змушені зупиняти провадження з огляду на неможливість здійснення процесуальних дій за умови відсутності справи до моменту її повернення з експертної установи.

Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 79 ГПК України, необхідною передумовою для застосування такого необов'язкового виду зупинення провадження у справі мають бути обставини, що перешкоджають її розгляду по суті заявлених позовних вимог, а призначення судової експертизи у відповідності до ст. 41 ГПК України можливе у випадку, коли при вирішенні господарського спору виникають питання, які потребують спеціальних знань.

Крім того, абзац 2 пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» вказує, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

В свою чергу, у п. 9 вказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України, встановлено, що про призначення судової експертизи виноситься ухвала, в якій, крім відомостей, передбачених ч. 2 ст. 86 ГПК України , зазначаються, зокрема: обставини справи, які мають значення для проведення судової експертизи; підстави та мотиви призначення судової експертизи та перелік питань, що потребують роз'яснення.

Крім того, в силу вимог ст. 86 ГПК України, ухвала господарського суду про зупинення провадження у справі має містити, зокрема, мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство та висновок з розглянутого питання.

Таким чином, враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням експертизи, господарський суд зобов'язаний навести мотиви необхідності вчинення такої процесуальної дії з викладенням обставин, які входять до предмету доказування у справі та не можуть бути встановлені судом, оскільки потребують спеціальних знань.

При оцінці правомірності зупинення провадження у справі дослідженню підлягає і факт обґрунтованості підстав такого зупинення, тобто, фактично, мова йде саме про дослідження підставності та обґрунтованості необхідності призначення судової експертизи у даній справі.

Читайте статтю: Брехня експерта, фальшування суддями доказів, засудження невинного у ДТП Дмитра Бачинського – як це притаманно Україні

Водночас, зупинення провадження у справі є наслідком призначення судом експертизи, а отже ухвала в частині призначення судової експертизи та в частині зупинення провадження у справі перебувають у нерозривному зв'язку одна з одною.

Таким чином, призначення судової експертизи з одночасним зупиненням провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розцінюватись як два самостійних акта – окремо щодо призначення судової експертизи і щодо зупинення провадження у справі. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною, зокрема, у постанові від 20.01.2009 у справі №24/489.

Отже, при оскарженні ухвал про зупинення провадження у справі з огляду на призначення судової експертизи детальному аналізу судами вищих інстанцій підлягатимуть ухвали про призначення судової експертизи, як підстави для зупинення провадження у справі.

До такого висновку дійшов ВГСУ у постанові від 17.08.2016 р. в справі № 5011-8/15197-2012, від 03.08.2016 р. у справі № 904/4318/15, від 26.07.2016 р. по справі № 907/24/16 та інших.

Проте, деякі суди йдуть далі й не тільки скасовують ухвалу про зупинення провадження у справі, а й виходять за межі оскарження і скасовують саму ухвалу про призначення судової експертизи.

У якості прикладу варто навести постанову ВГСУ від 06.09.2016 р. по справі №912/15/16. Так, суд касаційної інстанції чітко і недвозначно висловився, що скасування ухвали лише в частині зупинення провадження у справі не призведе до усунення обставин, що зумовили неможливість здійснення судом процесуальних дій - проведення експертною установою судової експертизи. Саме тому з метою забезпечення дієвого судового захисту усіх учасників судового процесу скасуванню підлягає і ухвала в частині призначення експертизи.

Окремою проблемою виступає факт відсутності у процесуальному законодавстві положень, які б врегульовували дії учасників процесу після скасування ухвали про зупинення провадження.

Справа в тому, що ухвала про призначення експертизи у справі продовжує діяти. Проте, експертна установа не здатна провести експертизу, оскільки відсутні матеріали справи, які відповідно до ст. 106 чи 11113 ГПК України передаються на розгляд суду першої інстанції.

На основі системного аналізу приписів Закону України «Про судові експертизи» та ГПК України та власне рішень ВГСУ варто дійти до висновку, що суди нижчих інстанцій мають продовжувати розгляд справи, незважаючи на наявність судової експертизи. Водночас, експертна установа має припинити виконання досліджень по справі, з направленням обгрунтованої заяви про це на адресу відповідного суду.

Проте, подекуди суди нижчих інстанцій проявляють процесуальну впертість і повторно зупиняють провадження у справі, з огляду на той факт, що ухвала про призначення судової експертизи продовжує діяти. Крім того, останні фактично оспорюють висновки судів вищих інстанцій в частині безпідставності призначення судової експертизи.

Прикладом такого слугує ухвала Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2016 р. по справі №910/19612/15. В даному рішенні колегія суддів повторно зупинила провадження у справі з підстав чинності ухвали про призначення експертизи, а, отже, й необхідності передачі матеріалів до експертної установи.

Згадайте новину: Суд призначив експертизу острова Льовочкіної, за який почала судитись прокуратура

На жаль, учасники даної справи не забажали ініціювати касаційний перегляд вищезазначеної постанови, що позбавило можливості дізнатись думку ВГСУ на рахунок таких дій апеляційної інстанції.

Позиція щодо безпосередньої пов’язаності підстав ухвали про призначення судової експертизи та ухвали про зупинення провадження у справі не завжди знаходить підтримку у суддів.

Так, на відміну від попередньо розглянутої позиції, деякі судді йдуть шляхом обмеженого аналізу підстав зупинення провадження у справі. Так, на їх думку, місцеві господарські суди законно зупиняють провадження у справі з огляду на призначення судової експертизи в справі. Враховуючи викладене, зупинення провадження місцевим господарським судом у зв'язку із проведенням судової експертизи відповідає вимогам процесуального закону, зокрема, ст. 79 ГПК України.

При цьому, суди відмовляються надавати оцінку підставам призначення судової експертизи посилаючись на те, що вказаний судовий акт не є предметом розгляду даної справи. Будь-які посилання на безпідставність призначення судової експертизи відхиляються з підстав неможливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи та відповідно їх оцінки судами вищих інстанцій.

З огляду на все вищевикладене, суди доходять до неоднозначного висновку, суть якого можна описати однією фразою: «якщо призначено експертизу, то зупинення провадження законне і правомірне».

Вказану позицію відображено у постановах ВГСУ від 10.08.2016 р. по справі №916/5033/14, від 02.08.2016 р. у справі №921/1015/15-г та інших.

А що далі?

Суттєвою проблемою виступає факт відсутності у процесуальному законодавстві положень, які б врегульовували дії учасників процесу після скасування ухвали про зупинення провадження.

Справа в тому, що ухвала про призначення експертизи у справі продовжує діяти. Водночас, експертна установа не здатна провести експертизу, оскільки відсутні матеріали справи, які відповідно до ст. 106 чи 11113 ГПК України передаються на розгляд суду першої інстанції.

На основі системного аналізу приписів Закону України «Про судові експертизи» та ГПК України та практики ВГСУ варто дійти до висновку, що суди нижчих інстанцій мають продовжувати розгляд справи, незважаючи на чинність ухвали про призначення судової експертизи. Водночас, експертна установа має припинити виконання досліджень по справі по даній справі та направити обґрунтовану заяву про це на адресу суду.

Проте, подекуди суди нижчих інстанцій проявляють процесуальну впертість і повторно зупиняють провадження у справі, з підстав того, що ухвала про призначення судової експертизи продовжує діяти. Таким чином, останні фактично оспорюють висновки судів вищих інстанцій в частині безпідставності призначення судової експертизи.

Прикладом такого слугує ухвала Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2016 р. по справі №910/19612/15 . В даному рішенні колегія суддів повторно зупинила провадження у справі з підстав чинності ухвали про призначення експертизи, а, отже, й необхідності передачі матеріалів до експертної установи.

Читайте статтю: Забезпечити чи витребувати докази, платити чи не платити судовий збір?!

На жаль, учасники даної справи не забажали ініціювати касаційний перегляд вищезазначеної постанови, що позбавило можливості дізнатись думку ВГСУ на рахунок такої позиції апеляції.

Подекуди суди вищих інстанцій, передбачають подальші процесуальні складнощі розгляду справ після скасування ухвали про зупинення провадження у справі й намагаються їх усунути. Керуючись цим, суди не тільки скасовують ухвалу про зупинення провадження у справі, а й виходять за межі оскарження й скасовують саму ухвалу про призначення судової експертизи.

У якості прикладу варто навести постанову ВГСУ від 06.09.2016 р. по справі №912/15/16. У даному акті, суд касаційної інстанції чітко і недвозначно висловився, що скасування ухвали лише в частині зупинення провадження у справі не призведе до усунення обставин, що зумовили неможливість здійснення судом процесуальних дій - проведення експертною установою судової експертизи. Саме тому з метою забезпечення дієвого судового захисту усіх учасників судового процесу скасуванню підлягає і ухвала в частині призначення експертизи.

Судова експертиза – достатня підстава для зупинення провадження

Позиція щодо безпосередньої пов’язаності підстав ухвали про призначення судової експертизи та ухвали про зупинення провадження у справі не завжди знаходить підтримку у суддів.

Так, на відміну від попередньо розглянутих прикладів, деякі судді йдуть шляхом обмеженого аналізу підстав зупинення провадження у справі. На думку останніх, місцеві господарські суди законно зупиняють провадження у справі з огляду на призначення судової експертизи в справі. Тобто, зупинення провадження місцевим господарським судом у зв'язку із проведенням судової експертизи відповідає вимогам процесуального закону, зокрема,ст. 79 ГПК України.

При цьому, суди відмовляються надавати оцінку підставам призначення судової експертизи посилаючись на те, що вказаний судовий акт не є предметом розгляду даної справи. Будь-які посилання скаржника на безпідставність та невмотивованість призначення судової експертизи відхиляються з підстав неможливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи та відповідно й надання їм оцінки судами вищих інстанцій.

З огляду на все вищевикладене, суди доходять до неоднозначного висновку, суть якого можна описати однією фразою: «якщо призначено експертизу, то зупинення провадження законне і правомірне».

Вказану позицію відображено у постановах ВГСУ від 10.08.2016 р. по справі №916/5033/14, від 02.08.2016 р. у справі №921/1015/15-г та інших.

ІІ. Оскарження ухвали про призначення експертизи

Вирішення питання щодо можливості оскарження ухвали суду про призначення судової експертизи в господарській справі має суперечливий характер. Позиція суддів зводиться до двох думок, кожна з яких має під собою певне обгрунтування та вимагає детального аналізу.

Негативна відповідь на питання про можливість (законність) оскарження ухвали про призначення судової експертизи зустрічається на практиці частіше за позитивну. Справа в тому, що чинна нормативно правова база не містить чіткої вказівки на можливість оскарження, чим користується більшість суддів вищих інстанцій.

Так, на їх думку, ст. 106 ГПК України визначено вичерпний перелік ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення місцевого господарського суду. Крім того, аналізований перелік нібито є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню. Керуючись такими положеннями процесуального законодавства, судові колегії відмовляють у відкритті апеляційного чи касаційного провадження або, навіть відкриваючи провадження, припиняють його з посиланням на зазначене положення.

Згадайте новину: Набув чинності порядок направлення судом е-документів учасникам процесу

Підтвердженням цього виступають постанови ВГСУ від 26.07.2016 р. у справі №922/4255/15, від 12.04.2016 р. у справі №910/20324/15 й інших.

Проте, існує й інша практика вирішення досліджуваного питання.

Так, виходячи із змісту п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, що передбачає можливість перевірки в апеляційному та касаційному порядку судових рішень.

Це конституційне положення реалізовано у розділах ХІІ, ХІІ1 ГПК України. Зокрема, у ст. 106 ГПК України наведено перелік ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду. При цьому приписи вказаної статті не містять прямої заборони стосовно апеляційного оскарження ухвал про призначення судової експертизи.

Крім того, ст. 41 ГПК України, якою врегульовано питання призначення і проведення судової експертизи, також не містить положень, які б встановлювали заборону на оскарження ухвал про призначення судової експертизи.

Водночас, відсутність у ГПК України прямих вказівок на можливість оскарження ухвал, які суттєво впливають на права та обов'язки учасників судового процесу, не може бути підставою для відмови у прийнятті апеляційної скарги, оформленої згідно з вимогами господарського процесуального законодавства, за відсутності законодавчо встановленої прямої заборони на їх оскарження.

Така позиція відображена у рішенні Конституційного суду України від 25.04.2012 р. у справі №1-12/2012. Суд, проаналізувавши зміст ст. 106, 111-113 ГПК України, дійшов висновку, що норми ГПК України не містять заборони стосовно апеляційного та касаційного оскарження ухвал, постанов господарського суду. Відсутність у частині першій статті 106 ГПК України норми щодо оскарження ухвал, зокрема про призначення судової експертизи, не може бути підставою для відмови у прийнятті апеляційної чи касаційної скарги на такі ухвали. Ця відмова має розглядатись як порушення конституційного права на судовий захист, яке за ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 64 Конституції України не може бути обмежене.

Аналізуючи вищевикладені положення Конституції України та ГПК України варто дійти до висновку, що відсутність законодавчого закріплення можливості оскарження ухвали про призначення судової експертизи не є і не має бути перешкодою для її перегляду в апеляційному або касаційному порядку.

Такої позиції дотримується ВСГУ, зокрема, в постановах від 17.08.2016 р. у справі №918/1164/15, від 01.03.2016 у справі №918/1207/15 та інших.

Підсумки

Отже, у досліджуваній категорії справ оскарженню підлягають як ухвали про призначення судової експертизи, так і ухвали про зупинення провадження. На жаль, практика оскарження ухвал про призначення експертиз знаходиться лише на етапі свого формування та не є стійкою, що зумовлюється дефектами вітчизняного законодавства та позицією переважної більшості суддівського корпусу. Натомість, практика оскарження ухвал про зупинення провадження у справі є більш сталою та звичною, проте не в повній мірі здатна забезпечити відновлення порушених прав скаржника.

Автор статті: Дмитро Чернохатній, юрист

Джерело: ЛІГА