Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КГС ВП від 31.07.2018 року у справі №922/4255/15 Ухвала КГС ВП від 31.07.2018 року у справі №922/42...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 922/4255/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику учасників справи касаційну скаргу Харківської міської ради на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 07.05.2018 (головуючий суддя: Пушай В.І., судді: Барабашов С.В., Пелипенко Н.М.)

за позовом Харківської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Крона-Компані"

про внесення змін до договору оренди,

Учасники справи: не викликалися та не повідомлялися.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 07.05.2018 у справі № 922/4255/15 зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у адміністративній справі №826/975/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона-Компані" до Управління Держгеокадастру у місті Харкові Харківської області про визнання протиправним та скасування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:13:009:0021), який є додатком до листа зазначеного Управління від 19.11.2013 № 4246/08.

03.07.2018 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Харківською міською радою подано касаційну скаргу на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 07.05.2018 у справі № 922/4255/15 до Касаційного господарського суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2018 року у справі №922/4255/15 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.

Ухвалою Верховного Суду від 30.07.2018 касаційну скаргу Харківської міської ради на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 07.05.2018 залишено без руху на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки наведені у заяві про поновлення строку підстави причин пропуску строку визнані неповажними; надано скаржнику строк для усунення недоліків до 10.08.2018.

13.08.2018 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) скаржник звернувся з заявою про усунення недоліків, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 30.07.2018.

Відповідно до частини 5 статті 301 Господарського процесуального кодексу України перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

18.09.2018 суд постановив ухвалу, відповідно до якої заяву Харківської міської ради про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено, поновлено строк для подання касаційної скарги, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Харківської міської ради, ухвалено про здійснення розгляду касаційної скарги у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи, учасникам справи надано строк до 08.10.2018 для подання відзиву на касаційну скаргу.

Харківська міська рада (позивач, скаржник) мотивує свою касаційну скаргу тим, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Позивач вважає, що суд апеляційної інстанції, зупиняючи провадження у справі, жодним чином не обґрунтував, яким чином розгляд справи №826/975/18 унеможливить розгляд заявлених позовних вимог у справі № 922/4255/15, не вказав, які саме обставини унеможливлюють самостійне дослідження судом наданих сторонами доказів під час розгляду даної справи і встановлення відповідних фактів, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та які саме дані мають істотне значення для прийняття рішення по справі про внесення змін до договору оренди.

На думку скаржника, вирішуючи даний спір, господарський суд може самостійно перевірити дотримання визначеної Порядком нормативної грошової оцінки земель.

Харківська міська рада зазначає, що провадження по даній справі зупинялося тричі за клопотанням відповідача, а отже, зупинення справи у четвертий раз тягне за собою затягування судового процесу та ухилення відповідача від підписання додаткової угоди до договору землі.

На думку позивача, необґрунтоване зупинення провадження у даній справі до вирішення справи №826/975/18 призводить до затягування строків розгляду справи, що свідчить про порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997.

З урахуванням зазначеного у касаційній скарзі Харківська міська рада просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 07.05.2018 про зупинення провадження у справі в повному обсязі, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження її розгляду.

Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить суд залишити касаційну скаргу позивача без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені обставини, Верховний Суд в межах перегляду справи у касаційній інстанції обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм процесуального права при ухваленні зазначеного судового рішення, доходить висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ч.ч.1,3 ст.304 Господарського процесуального кодексу України, у редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017 (далі ГПК України), ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених п.п.2 і 3 ч.1 ст.287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

Зупиняючи провадження по справі № 922/4255/15 до набрання законної сили рішенням у адміністративній справі №826/975/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона-Компані" до Управління Держгеокадастру у місті Харкові Харківської області про визнання протиправним та скасування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:13:009:0021), який є додатком до листа зазначеного Управління від 19.11.2013 № 4246/08, суд апеляційної інстанції виходив з такого.

Харківська міська рада звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона-Компані" про внесення змін до договору оренди землі від 20.02.2004 р. за реєстраційним номером № 6623/04 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до зазначеного договору оренди землі у редакції позивача, викладеній у позовній заяві. В обґрунтування позовних вимог Харківська міська рада посилається на ст.ст. 13, 144 Конституції України, ст. ст. 12, 93, 125, 126, 189 та п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст. ст. 15, 30 Закону України "Про оренду землі", ст. ст. 5, 13, 15, 21 Закону України "Про оцінку земель", ст. ст. 629, 649, 651, 653, 654, 792 ЦК України, ст. ст. 179, 188, 193 ГК України.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.03.2018 р. у справі № 922/4255/15 (суддя Светлічний Ю.В.,) позов задоволено частково. Внесено зміни до договору оренди землі від 24 лютого 2004 р. № 6623/04 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до зазначеного договору оренди землі, редакція якої викладена у резолютивній частині рішення. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНА - Компані" на користь Харківської міської ради 1218,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви.

Рішення суду мотивоване, зокрема, тим, що при укладенні спірного Договору оренди земельної ділянки в пункті 3.1.2. Договору сторони узгодили, що орендодавець має право вносити зміни в розділ 2 цього Договору щодо розміру і строків внесення плати за землю в разі зміни ставки земельного податку в законодавчому порядку, та пунктами 4.1., 2.2. 7.5. Договору сторони визначили, що у разі недосягнення згоди щодо зміни умов цього Договору спори, пов'язані із орендною платою вирішуються в судовому порядку, а оскільки орендна плата за використання земельних ділянок державної та комунальної власності є регульованою ціною, у зв'язку зі зміною рішенням органу місцевого самоврядування розмірів нормативної грошової оцінки земель міста Харкова, що використовується для визначення розміру орендної плати по укладеному між сторонами договору оренди землі, виникли обставини для внесення змін до договору оренди землі за №6623/04 від 24.02.2004 року в частині розміру орендної плати через зміну грошової оцінки землі, які запропоновані в доданій до позовної заяви Додатковій угоді.

При цьому суд зазначив, що беручи до уваги витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, позивач правомірно врахував коефіцієнт функціональності земельної ділянки - 2,5, за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, ріг вул. Барабашова, а тому розмір нормативної грошової оцінки землі для спірної земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:13:009:0021) становить 210112040 грн. і є документально підтвердженим, в той час як інформація, що міститься у цьому витязі не спростована відповідачем у встановленому порядку під час розгляду справи по суті, а розрахунок розміру орендної плати було проведено позивачем у відповідності до положень розділу 2 Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради №41/08 від 27.02.2008 року зі змінами та доповненнями. внесеними згідно з рішенням Харківської міської ради №242/08 від 10.09.2008 року. Внесення доповнення в пункт 1 договору оренди землі щодо кадастрового номеру земельної ділянки узгоджується із вимогами частини 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі", якою унормовано, що зазначення кадастрового номеру земельної ділянки в договорі оренди є обов`язковим.

Щодо позовних вимог в частині визнання укладеними пунктів 1.2, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, розділу 3 розділу 4, розділу 5, розділу 6, розділу 7 проекту додаткової угоди до договору оренди землі від 24.02.2004 року за №6623/04 суд зазначив, що наведені пункти безпосередньо не стосуються підстав позову - зміни розміру орендної плати за Договором у зв'язку зі зміною розміру нормативної оцінки землі, що вже відбулася, а тому виходять за межі підстав позову, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.

Відповідач із зазначеним рішенням не погодився та подав на нього до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (з урахуванням доповнень), в якій зазначив, що вважає рішення незаконним через невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволення позову повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилався, зокрема на невідповідність обставинам справи висновку господарського суду першої інстанції щодо правильності інформації, яка міститься у витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки та можливості її застосування при розрахунку розміру орендної плати, оскільки при оформленні зазначеного витягу неправильно визначені значення кількох локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони, які впливають на розмір нормативної грошової оцінки. При цьому відповідач зазначає, що неправильне визначення зазначених коефіцієнтів у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки підтверджується висновком земельно-технічної експертизи, призначеної судом першої інстанції у даній справі, який ним безпідставно відхилено з посиланням на те, що всупереч п. 2.3. Розділу II Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, що затверджена Наказом Міністерства юстиції України 08.10.98 № 53/5 експерт фактично надав оцінку законності процедури формування витягу, регламентованої нормативно - правовими актами, що суперечить завданням та питанням що ставляться перед земельно-технічною експертизою, в той час як у висновку експертів відсутня оцінка законності процедури формування витягу, а надано чіткі та однозначні відповіді на питання, що поставлені судом і т. ін.

В суді апеляційної інстанції відповідач подав клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у адміністративній справі №826/975/18.

Клопотання обґрунтовано неможливістю розгляду даної справи до розгляду адміністративної справи №826/975/18, оскільки предметом її розгляду є визнання протиправним та скасування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної у даній справі земельної ділянки, на підставі якого позивачем у спірній додатковій угоді визначено розмір орендної плати та який є єдиним доказом, на підставі якого такий розмір може бути змінено. При цьому оскарження зазначеного витягу, складеного суб'єктом владних повноважень відповідно до саттті 19 КАС України віднесено до юрисдикції адміністративних судів.

З наведених у клопотанні відповідача обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що провадження по справі підлягає зупиненню до розгляду справи №826/975/18.

Розглядаючи доводи касаційної скарги та заперечення на неї колегія суддів касаційного суду доходить таких висновків.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Положеннями пункту 4 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Ухвалою Верховного Суду від 15.05.2018 справу №922/2598/16 разом із касаційними скаргами Заступника прокурора Харківської області та Харківської міської ради на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у даній справі було передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду, в зв'язку з тим, що колегія суддів касаційного суду дійшла висновку про необхідність передачі даної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки дана справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики виходячи з наступного.

Спори про внесення змін до договорів оренди землі з підстав зміни нормативно-грошової оцінки земельних ділянок становлять доволі значну кількість в судах саме господарської юрисдикції.

Витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки зазвичай є головним доказом, який підтверджує новий розмір такої оцінки.

В зв'язку з викладеним, поширений характер носить звернення орендарів до судів вже іншої, адміністративної юрисдикції з позовами про визнання протиправними та скасування таких витягів з підстав незаконності або необґрунтованості зазначених в них даних про новий розмір вказаної оцінки.

При цьому, заявляються клопотання про зупинення проваджень в господарських справах з підстав можливості отримання преюдиційних висновків в межах адміністративної справи або, принаймні, для затягування розгляду господарської справи, оскільки зміни в договір наберуть чинності лише з набранням чинності відповідним судовим рішенням в господарській справі.

В разі ж неможливості чи невдалості зупинення такі рішення адміністративних судів можуть використовуватися в якості нововиявлених обставин як підстава перегляду висновків, вже зроблених господарськими судами, як має місце в даній справі.

При цьому, до цього часу відсутня єдина правозастосовча практика щодо питань:

1. чи є такий витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки саме правовим актом самостійного характеру, який може бути оскаржений в суді, чи є лише технічним документом, який відображає інформацію, що міститься в технічній документації нормативної грошової оцінки, затвердженій рішенням відповідного органу місцевого саморядування, а тому саме останнє і має оскаржуватися.

2. чи носять висновки адміністративного суду при розгляді справи про скасування такого витягу преюдиціальний характер для господарських судів, які розглядають спори про внесення змін до договорів оренди землі щодо розміру нормативно-грошової оцінки земельних ділянок на підставі таких висновків.

3. якщо так:

- чи є розгляд адміністративним судом справи про скасування такого витягу підставою для зупинення провадження в господарській справі;

- чи є скасування адміністративним судом такого витягу та зроблені даним судом у мотивувальній частині рішення висновки щодо його незаконності та необґрунтованості нововиявленими обставинами для перегляду зазначених господарських справ про внесення змін до договорів оренди землі.

4. якщо ні, і господарськими та адміністративними судами зроблені протилежні висновки щодо законності та обґрунтованості такого витягу та його даних, як має місце в даній справі, як має бути врахований принцип юридичної визначеності, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким іншим рішенням суду.

Ухвалою Великою Палати Верховного Суду від 04.06.2018 справу повернуто Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду для розгляду, оскільки відсутні підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати згідно з частиною п'ятою статті 302 ГПК України.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №823/902/17 зазначено, зокрема, таке:

"Відповідно до частини п'ятої статті 5 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV "Про оцінку земель" (далі - Закон № 1378-IV) нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Згідно із частиною другою статті 20 Закону № 1378-IV дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Статтею 23 зазначеного Закону передбачено, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою, а земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, - районними радами. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної та картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів, є Держгеокадастр (постанова Кабінету міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 "Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру").

Згідно з підпунктами 27 та 36 пункту 4 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує виконання на відповідній території робіт із землеустрою та оцінки земель, що проводяться з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру, і видає, зокрема, витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки.

Таким чином, у правовідносинах, пов'язаних з оцінкою земель та земельних ділянок, Держгеокадастр і його територіальні органи здійснюють публічно-владні управлінські функції. Тому перевірка законності їх дій (бездіяльності), рішень, зокрема під час формування даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, оформлення таких даних у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, має здійснюватися адміністративним судом.

Слід також звернути увагу на те, що за змістом статті 271, пункту 286.2 статті 286, статей 288, 289 Податкового кодексу України на платника плати за землю покладено обов'язок подання податковому органу витягу про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки та обчислення суми згаданої плати саме з визначеного у витязі розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Наведеними нормами у залежність від розміру цієї оцінки поставлено й мінімальний та максимальний розмір орендної плати. Отже, оформлюваний органом Держгеокадастру витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, у якому визначено конкретний розмір такої оцінки, безпосередньо пов'язаний з колом прав та обов'язків користувача відповідної земельної ділянки."

Як встановлено колегією суддів апеляційної інстанції, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2018 у справі № 826/975/18 прийнято до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона-Компані" до Управління Держгеокадастру у місті Харкові Харківської області про визнання протиправним та скасування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:13:009:0021), який є додатком до листа зазначеного Управління від 19.11.2013 № 4246/08 та призначено її до розгляду на 15.05.2018 о 10:00 годині.

Як обґрунтовано зазначено судом апеляційної інстанції по даній справі, в межах адміністративної справи № 826/975/18 вирішується питання про визнання протиправним та скасування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної у даній справі земельної ділянки, на підставі якого позивачем у спірній додатковій угоді визначено розмір зміненої орендної плати, дана справа не може бути розглянута до вирішення адміністративної справи № 826/975/18, що є підставою для зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили рішення у наведеній адміністративній справі.

З урахуванням викладеного, колегія суддів касаційного суду вважає, що, зупиняючи провадження у справі, господарський суд апеляційної інстанції навів достатньо переконливих підстав щодо неможливості розгляду даної справи до розгляду справи №826/975/18, а тому Харківським апеляційним господарським судом правомірно, у межах наданих йому повноважень, винесено ухвалу про зупинення провадження у справі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.308 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення."

Згідно з ч.1 ст.309 зазначеного Кодексу:

"Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права."

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про необхідність залишити касаційну скаргу Харківської міської ради без задоволення, а ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 07.05.2018 у справі №922/4255/15 - без змін.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись ч.13 ст.8, ст.ст. 129, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Харківської міської ради на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 07.05.2018 у справі №922/4255/15 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 07.05.2018 у справі №922/4255/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст