Постанова ВГСУ від 17.08.2016 року у справі №5011-8/15197-2012

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2016 року Справа № 5011-8/15197-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Барицької Т.Л.,суддів:Губенко Н.М., Картере В.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 12.07.2016прозупинення провадження у справі№5011-8/15197-2012 господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"доПриватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ"про стягнення заборгованості за кредитним договором №010/56/642 від 29.03.2012та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ"доПублічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"провизнання недійсним кредитного договору №010/56/642 від 29.03.2012в судовому засіданні взяли участь представники:

- ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" Оборський Я.В.,

- ПрАТ "Бліц-Інформ" Ковальов Ю.Ю.,

ВСТАНОВИВ:

30.10.2012 Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (надалі - позивач/ банк/ скаржник) звернулось до господарського суду міста Києва із позовною завою до Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" (надалі - відповідач/ ПрАТ "Бліц-Інформ") про стягнення заборгованості за кредитним договором №010/56/642 від 29.03.2012 у розмірі 88 707 202,65 грн. за рахунок заставленого майна.

21.12.2012 Приватне акціонерне товариство "Бліц-Інформ" звернулось до господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про визнання недійсним кредитного договору №010/56/642 від 29.03.2012.

В подальшому банком була подані заяви про зміну предмету позову та про збільшення розміру позовних вимог, за якими він просив суд стягнути з відповідача за первісним позовом заборгованість в розмірі 113 378 222,65 грн., в тому числі, за основним зобов'язанням 79 766 366,87 грн., за відсотками - 27 888 555,31 грн., пеня за кредитом - 4 769 927,54 грн., пеня за відсотками - 953 372,93 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.12.2014 у справі №5011-8/15197-2012 первісні позовні вимоги задоволені повністю, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" 113 378 222,65 грн. у тому числі 79 766 366,87 грн. заборгованість за основним зобов'язанням, 27 888 555,31 грн. заборгованість за відсотками, 4 769 927,54 грн. пеня за кредитом, 953 372,93 грн. пеня за відсотками, а також 73 080,00 грн. витрат зі сплати судового збору; у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішення суду першої інстанції Приватне акціонерне товариство "Бліц-Інформ" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційного скаргою у якій просило рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов.

В процесі розгляду справи відповідач звертався до суду апеляційної інстанції з клопотаннями про призначення судових експертиз.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2015 призначено у справі судову - почеркознавчу експертизу, виконання якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз; апеляційне провадження у справі №5011-8/15197-2012 зупинено до надання висновку експертом.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2015 апеляційне провадження у справі № 5011-8/15197-2012 поновлено, розгляд справи призначено на 09.11.2015.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2015 апеляційне провадження у справі № 5011-8/15197-2012 зупинено у зв'язку з призначенням додаткової судово-почеркознавчої експертизи, на вирішення якої поставлено питання: Чи виконано підпис від імені ОСОБА_7 на аркушах статистичної форми Ф-1 ("Баланс підприємства") на 01.01.2012р. (баланс станом на 01.01.2012р. за 2011р.) власноручно ОСОБА_7 чи іншою особою

27.05.2016 ухвалою Київського апеляційного господарського суду поновлено провадження у даній справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2016 у справі №5011-8/15197-2012 призначено у справі судову економічну експертизу для визначення вартості активів ПАТ "Бліц-Інформ" станом на початок 2012 року, виконання якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2016 зупинено провадження у даній справі у зв'язку з призначенням експертизи.

Банк, не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції про зупинення провадження у справі, подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить дану ухвалу скасувати та передати справу на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального та порушення норм матеріального права. Крім того, останній зазначив про відсутність підстав для зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням судової експертизи, оскільки, на його думку, в даному випадку призначення експертизи та визначення перед судовим експертом кола питань, вирішення яких знаходиться в компетенції суду, призводить до затягування розгляду справи.

Усі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду даної справи.

Ознайомившись з матеріалами справи, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права при прийнятті судового рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Статтею 79 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи. Про зупинення провадження у справі та його поновлення виноситься ухвала. Ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.

При цьому, ГПК України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов'язковий, зазначений в законі, за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі (ч. 1 ст. 79 ГПК України), і факультативний, необов'язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд, зокрема, у випадках призначення господарським судом судової експертизи (п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України).

Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 79 ГПК України, необхідною передумовою для застосування такого необов'язкового виду зупинення провадження у справі мають бути обставини, що перешкоджають її розгляду по суті заявлених позовних вимог.

Призначення і проведення судової експертизи врегульовано ст. 41 ГПК України, згідно з ч. 1 якої для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Пунктом 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" унормовано, що відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Відповідно до п. 5 вказаної постанови пленуму питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Згідно з п. 12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

За змістом статті 101 ГПК України апеляційний господарський суд, яким приймаються додаткові докази і перевіряється законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, вправі призначити судову експертизу на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку (п. 6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи. Про зупинення провадження у справі та його поновлення виноситься ухвала. Ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.

Отже, вказаною нормою Господарського процесуального кодексу України передбачено право, а не обов'язок суду, зупинити провадження у справі у випадку призначення господарським судом судової експертизи за наявності дійсної необхідності її призначення, у випадку необхідності спеціальних знань, якими не володіє суд та у разі неможливості суду вирішити питання, що входять до предмету доказування без її призначення.

Однак, при винесенні даної ухвали суд апеляційної інстанції не зазначив, у чому полягає потреба у спеціальних знаннях та неможливістю встановити фактичні дані, а відтак і вирішити спір по суті.

Водночас, як вказувалося вище, зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням експертизи є не обов'язком суду, а правом, при реалізації якого, суду слід навести обґрунтовані мотиви необхідності вчинення такої процесуальної дії як зупинення провадження у справі саме у зв'язку з її призначенням, що зумовлює, щонайменш, викладення (наведення) судом в ухвалі про зупинення провадження у справі фактичних даних, що входять до предмету доказування у даній справі та які не можуть бути встановлені судом, а виключно судовими експертами, оскільки їх встановлення потребує спеціальних знань.

Предметом доказування у господарському процесі є сукупність фактів, які мають правове значення, встановлення яких необхідне для винесення судом законного й обґрунтованого рішення по справі. Факти, які мають правове значення, або юридичні факти - це факти, з наявності або відсутності яких закон пов'язує можливість виникнення, зміни і припинення правовідносин.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Разом з тим, як вже зазначалося, ухвала апеляційного господарського суду про зупинення провадження у даній справі не містить обґрунтованого мотивування необхідності призначення судової експертизи, призначення якої зумовило зупинення провадження у даній справі.

Так, суд апеляційної інстанції не вказав, з'ясування яких обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, потребує спеціальних знань, та не визначив конкретних підстав для проведення експертизи, доцільність її проведення.

Враховуючи викладене, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку, що при винесенні оскаржуваної ухвали про зупинення провадження у справі апеляційним господарським судом було порушено норми процесуального права, а саме ст. 79 ГПК України, у зв'язку із чим ухвала Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2016 у справі № 5011-8/15197-2012 підлягає скасуванню.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (§ 51 рішення Європейського суду з прав людини від 30 листопада 2006 року у справі "Красношапка проти України").

Суд апеляційної інстанції не врахував, що необґрунтоване зупинення провадження у даній справі призводить до затягування строків розгляду справи і перебування в стані невизначеності учасників процесу. Колегія суддів зазначає, що дана справа перебуває на розгляді в Київському апеляційному господарському суді з лютого 2015 року.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України