Головна Блог ... Цікаві судові рішення Звіт або декларація вважаються поданими з моменту отримання квитанції № 1, а фіскальний орган при направленні квитанції №2 повинен довести в чому саме допущені помилки платником податків (Київський апеляційний адміністративний суд №826/24295/15) Звіт або декларація вважаються поданими з моменту ...

Звіт або декларація вважаються поданими з моменту отримання квитанції № 1, а фіскальний орган при направленні квитанції №2 повинен довести в чому саме допущені помилки платником податків (Київський апеляційний адміністративний суд №826/24295/15)

Відключити рекламу
- zvit_abo_deklaratsiya_vvagayutsya_podanimi_z_momentu_otrimannya_kvitantsii_1_576e859064632.jpg

Фабула судового акту: Кожному платнику податків відомо, що коли фіскальному органу корпоративно не вигідно приймати звітність, то він її не приймає за надуманими причинами, в тому числі і у електронному вигляді. Тобто, навіть коли має місце технічний збій у роботі сервісів (наприклад, МеDОС) із прийняття звітів та декларацій в електронному вигляді, то це вважається проблемою платника податків, а документи вважаються неподаними. В цій справі суди першої та апеляційної інстанцій встали на захист платника податків, який звісно не може контролювати роботу сервісів та повинен розуміти, в чому саме допущена ним помилка при поданні документів.

Так, платник податків вчасно подав звіт в електронному вигляді на підтвердження чого отримав від фіскального органу квитанцію №1. Проте пізніше, коли повторно подавати звіт вже було пізно, платник податків отримав від фіскального органу квитанцію №2 – «помилка – документ не відповідає затвердженому формату (стандарту) через відсутність заявлених у пакеті пов’язаних документів (порушено цілісність пакету). Платник податків окремим листом фіскальному органу нагадав, що ним вже було подано звіт і цей звіт, як і весь пакет документів було прийнято, що підтверджується квитанцією № 1. Проте лист був проігнорований, а платнику податків за наслідками позапланової невиїздної перевірки було повідомленням-рішенням нараховані штрафні санкції за несвоєчасне подання звіту.

Суд розглянувши справу встановив, що перевірка цілісності пакету документів відбувається до направлення квитанції № 1, а датою подання документів є дата отримання платником податків квитанції № 1. Якщо надалі платник податків отримує квитанцію № 2, САМЕ фіскальний орган повинен довести в чому полягає порушення, в даному випадку в чому порушення цілісності пакету документів. Оскільки фіскальний орган не повідомив про це платник податків, та не довів цього в суді, його дії є протиправними, а повідомлення – рішення про донарахування штрафних санкцій визнається нечинним.

Враховуйте також: Ухвалою ВАСУ від 16 червня 2016р.(К/800/13527/16) касаційну скаргу залишену до того без руху повернули фіскальному органу, тому повідомлення-рішення залишилось нечинним для платника податків.

Читайте статтю: Проблеми подачі звітності по контрольованим операціям у 2016р.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/24295/15 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

26 квітня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.12.2015 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Зара Україна» до Державної фіскальної служби України, Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Зара Україна» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправною відмову Державної фіскальної служби України прийняти звіт про контрольовані операції за 2014 рік, поданий товариством з обмеженою відповідальністю «Зара Україна» 30.04.2015;

- визнати таким, що поданий своєчасно - 30.04.2015 - звіт про контрольовані операції за 2014 рік товариства з обмеженою відповідальністю «Зара Україна»;

- визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 13.10.2015 № 0002083901, надіслане Міжрегіональним головним управлінням Державної фіскальної служби України - Центральним офісом з обслуговування великих платників товариству з обмеженою відповідальністю «Зара Україна».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.12.2015 позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням Державна фіскальна служба України звернулась із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 30.04.2015 позивачем подано до Державної фіскальної служби України звіт про контрольовані операції за 2014 рік.

Звіт було подано в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку за допомогою програмного забезпечення МеDОС на підставі договору № 191120141 про визнання електронних документів від 19.11.2014, укладеного з Міжрегіональним ГУ ДФС - Центральним офісом з обслуговування великих платників.

У відповідь на відправлення звіту позивачем отримано першу квитанцію (надалі - «Перша квитанція»), яка засвідчує одержання звіту органами ДФС України 30.04.2015.

Однак, 05.05.2015 позивачем отримано другу квитанцію (надалі - «Друга квитанція») з зазначенням: «Помилка - документ в електронному вигляді не відповідає затвердженому формату (стандарту) через відсутність заявлених у пакеті пов'язаних документів (порушено цілісність пакету)».

Позивач листом від 06.07.20145 вих. № 06.07.15/01 повідомив Міжрегіональне головне управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників, що відповідно до даних програмного забезпечення МеDОС позивач відправив звіт (комплектний та цілісний пакет документів, які формують звіт) засобами телекомунікаційного зв'язку 30.04.2015, отримання якого на центральному рівні ДФС України в цей же день зафіксовано у квитанції № 1.

Позивач 06.08.2015 повторно подав звіт, направивши при цьому лист до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників, в якому звернув його увагу на те, що звіт позивачем було подано своєчасно « 30 квітня 2015 року, що підтверджується квитанцією № 1, отриманою Товариством», а «повторне подання звіту спричинено винятково помилкою серверу Державної фіскальної служби України, про яку товариство дізналося після спливу граничного строку подання Звіту з отриманої квитанції № 2».

Співробітниками Міжрегіонального головного управління ДФС - центрального офісу з обслуговування великих платників в період з 18 по 24 вересня 2015 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Зара Україна» з питання неподання в установлений Податковим кодексом України строк Звіту про контрольовані операції за 2014 рік.

За результатами перевірки складено акт № 961/28-10-39-10/35534116 від 01.10.2015, в якому встановлено порушення пп. 39.4.2 п. 39.4ст. 39 Податкового кодексу України та несвоєчасне (06.08.2015) подання звіту про контрольовані операції за 2014 рік.

На підставі акту перевірки Податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 13.10.2015 № 0002083901, яким до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 365 400, 00 гривень.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем не було надано доказів на підтвердження правомірності дій щодо неприйняття податкових документів, поданих ТОВ «Зара Україна», а тому оскільки, встановлено своєчасність подання позивачем звіту про контрольні операції за 2014 рік, то в даному випадку податкове повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано штрафні санкції є протиправним та підлягає скасуванню, а позов задоволенню.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що Державна фіскальна служба України діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктом 46.1. ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

У той же час, згідно п. 49.1 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно із п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (п. 46.5 ст. 46 цього Кодексу).

Пунктами 48.1 і 48.3 ст. 48 ПК України встановлено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. А саме форма звіту про контрольовані операції затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 11.11.2013 № 669, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.12.2013 за №2190/24722.

Також, процедура подання податкової звітності до контролюючого органу регулюється Податковим кодексом України та Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233 (надалі - Інструкція № 233), що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за № 320/15011.

Пунктами 49.3 і 49.4 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

При цьому, платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до органу державної податкової служби в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК України платники податків (крім Національного банку України), які протягом звітного періоду здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, інформацію про здійсненні контрольовані операції. Платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 50 млн. гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Аналогічно в п. 1.2 Порядку складання звіту про контрольовані операції, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 11.11.2013 № 669, вказано, що звіт подається до 1 травня року, наступного за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Підпунктами 1.4, 1.5 п. 1 цього Порядку визначено, що звіт складається із заголовної, основної частини, додатка та інформації до додатка. Зокрема, у заголовній частині наводяться дані про платника податків, який подає звіт, в основній частині - загальні відомості про операції з різними контрагентами, здійсненні протягом року, у додатку - дані про особу, яка є стороною контрольованої операції, та деталізовані відомості про контрольовану операцію. Кількість додатків у звіті відповідає кількості контрагентів - сторін контрольованих операцій, загальна сума здійснених операцій платника податків з кожним з яких відповідає вартісному критерію контрольованих операцій згідно з підпунктом 39.2.1.4 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу І ПК України.

Зазначений додаток до звіту є невід'ємною частиною звіту, що заповнюється окремо щодо кожної особи, яка бере участь у контрольованій операції (п. 4.1 цього Порядку).

За приписами п. 49.5 ст. 49 ПК України у разі подання податкової звітності в електронній формі платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

Згідно положень ч. 1, 2, 3 і 4 Інструкції № 233 податкові документи в електронному вигляді можуть бути надіслані до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку за звітні періоди у терміни, визначені законодавством для відповідних податкових документів у паперовій формі.

При відправленні електронних документів платник податків самостійно визначає кінцевий термін їх відправлення (враховуючи час на своєчасну доставку документів до органів ДПС у разі можливого пошкодження телекомунікаційного зв'язку або ненадходження першої квитанції).

Податкова звітність в електронному вигляді, отримана органами ДПС пізніше терміну, встановленого законодавством для податкової звітності, вважається поданою з порушенням терміну.

Органи ДПС приймають податкову звітність з 9 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. щоденно, крім вихідних, святкових і неробочих днів. У разі надходження податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС до 16 години платнику податків протягом двох годин з моменту прийняття (неприйняття) надсилається друга квитанція, в іншому випадку - протягом перших двох годин наступного робочого дня.

Відповідно до положень ч. 7 Інструкції при поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв'язку платник податків та органи ДПС повинні додержуватися такого порядку:

- платник податків створює податковий документ в електронному вигляді відповідно до затвердженого формату (стандарту) за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення. Після підготовки платником податків податкового документа в електронному вигляді на нього накладаються ЕЦП посадових осіб платника податків у такому порядку: першим - ЕЦП головного бухгалтера (бухгалтера), другим - ЕЦП керівника, третім - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків.

За відсутності у платника податків посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податків накладаються у такому порядку: першим - ЕЦП керівника, другим - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків. Платником податків фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності електронні цифрові підписи накладаються у такому порядку: першим - ЕЦП платника податків - фізичної особи, другим - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків (за наявності);

- після накладання ЕЦП платник податків здійснює шифрування податкового документа в електронному вигляді та направляє його до органів ДПС через телекомунікаційні канали зв'язку. Другий примірник податкового документа в електронному вигляді зберігається у платника податків;

- після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

- перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним;

- підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС;

- якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС;

- датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Як вже зазначалось вище, податковим органом отримано звітність в електронному вигляді та направлено позивачу квитанцію № 1 (30.04.2015), в якій зазначено, що документ збережено на центральному рівні, документ буде оброблено у складі пакету пов'язаних документів.

Квитанцією № 2 позивача було повідомлено про неприйняття документів в зв'язку з виявленими помилками, а саме: пакет не прийнято у зв'язку з порушенням цілісності (відсутністю заявлених в пакеті пов'язаних документів).

Враховуючи вищевказанні норми права, колегія суддів зазначає, що перевірка цілісності документу та наявності всіх доданих до нього складових здійснюється на стадії направлення квитанції № 1.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачі не надали, як до суду першої інстанції так і до апеляційної доказів, в чому саме було порушено цілісність документів, що в свою чергу свідчить про протиправність дій податкового органу.

Таким чином, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про те, що у податкового органу були відсутні підстави для відмови в прийнятті податкової звітності позивача через те, що порушено цілісність пакету, а саме, відсутні заявлені в пакеті пов'язані документи, оскільки, відповідачем сформовано квитанцію № 1 на стадії формування якої перевіряється цілісність пакету та на стадії формування якої податковим органом не встановлено дефектів податкової звітності позивача у поданих документах, а тому позов в частині визнання протиправною відмови Державної фіскальної служби України прийняти звіт про контрольовані операції за 2014 рік, поданий товариством з обмеженою відповідальністю «Зара Україна» 30.04.2015 підлягає задоволенню, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Оскільки встановлено, що звітність подана саме 30.04.2015, тобто до 01.05.2015, як того вимагає чинне законодавство, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині визнання таким, що поданий своєчасно звіт про контрольовані операції за 2014 рік товариства з обмеженою відповідальністю «Зара Україна», є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог щодо визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 13.10.2015 № 0002083901, надісланого Міжрегіональним головним управлінням Державної фіскальної служби України - Центральним офісом з обслуговування великих платників товариству з обмеженою відповідальністю «Зара Україна», колегія суддів зазначає наступне.

Враховуючи те, що встановлено своєчасність подання позивачем звіту про контрольні операції за 2014 рік, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку застосування штрафних санкцій до позивача є помилковим, а тому податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що вірно було встановлено судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160 195 196 198 200 205 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.12.2015 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.

  • 7590

    Переглядів

  • 0

    Коментарі

  • 7590

    Переглядів

  • 0

    Коментарі


  • Подякувати Відключити рекламу

    Залиште Ваш коментар:

    Додати

    КОРИСТУЙТЕСЯ НАШИМИ СЕРВІСАМИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЮРИДИЧНИХ ПОСЛУГ та КОНСУЛЬТАЦІЙ

    • Безкоштовна консультація

      Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях

    • ВІДЕОДЗВІНОК ЮРИСТУ

      Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс

    • ОГОЛОСІТЬ ВЛАСНИЙ ТЕНДЕР

      Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію

    • КАТАЛОГ ЮРИСТІВ

      Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом

    Популярні судові рішення

    Дивитись всі судові рішення
    Дивитись всі судові рішення
    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст