3
0
6862
Фабула судового акту: Досить цікаве судове рішення у якому Касаційний цивільний суд висловив свою позицію щодо застосування норм законодавства про захист честі, гідності та ділової репутації підприємства завданої органом досудового розслідування, а також предметної юрисдикції вирішення таких спорів.
У даній справі органом досудового слідства на адресу низки підприємств, які є контрагентами позивача було направлено вимоги в порядку ст. 93 КПК України у яких зазначено, що вказане підприємство у своїй роботі задля надання податкової вигоди реальному сектору економіки щодо незаконного формування податкового кредиту з ПДВ та завищення валютних витрат з податку на прибуток підприємства створили фіктивні підприємства, через які підроблює прибуткові документи.
Звісно таке формулювання викликало незадоволення позивача, який вирішив відновити свої порушені права у судовому порядку шляхом подання до місцевого загального суду позовної заяви про захист честі, гідності та ділової репутації підприємства зазначивши у ньому відповідачами начальника органу досудового розслідування, Головне управління Національної поліції в області та територіальний підрозділ НП.
При цьому визначення відповідачем начальника органу досудового розслідування позивач вмотивував тим, що саме ця особа підписуючи згадані вище листи і розповсюджувала недостовірну інформацію.
Суд першої інстанції частково задовольнив такі позовні вимоги – Головне управління Національної поліції зобов’язано спростувати дані вказані у листах направлених контрагентам позивача шляхом направлення на їхню адресу відповідних листів із спростування свої тверджень, а також визнав таку інформацію недостовірною.
Апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу начальника слідчого підрозділу та у цій частині провадження у справі закрив з тих підстав, що спір в цій частині підлягає розгляду у порядку господарського судочинства оскільки вказана посадова особа розсилала усі листи-вимоги саме як начальник відділення слідчого відділу.
Не погоджуючись із такими висновками суду апеляційної інстанції позивачем до Касаційного цивільного суду було подано скаргу, яку вмотивовано тим, що закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог, апеляційний суд не звернув уваги на те, що до господарської юрисдикції відносяться спори між юридичними особами та іншими суб’єктами підприємницької діяльності у сфері господарювання та іншої підприємницької діяльності. В даному випадку, ГУ НП не відноситься до суб’єктів господарювання, оскільки за статутом є юридичною особою, але за видом - державним органом.
Вирішивши доводи скарги КЦС рішення судів скасував та провадження у справі закрив.
Приймаючи таке рішення КЦС послався на те, що у відповідності до ч. 2 ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. В свою чергу сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим кодексом (ч. 2 ст. 93 КПК України).
Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою. Не відповідатиме завданням цивільного судочинства звернення до суду з позовом, спрямованим на оцінювання доказів, зібраних в інших справах, на предмет їх належності та допустимості, або з метою створення підстав для звільнення від доказування в іншій справі (для встановлення у судовому рішенні обставин, які би не потрібно було надалі доказувати під час розгляду іншої справи). Недопустимим з огляду на завдання цивільного судочинства є ініціювання позовного провадження з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у кримінальному провадженні, чи з метою створення поза межами останнього передумов для визнання доказу, отриманого у такому провадженні, неналежним або недопустимим. Такі позови не підлягають судовому розгляду.
Отже такі відносини виникли з приводу збирання й оцінки на предмет належності та допустимості доказу, отриманого у кримінальному провадженні і, відповідно, не є цивільними. Тому розгляд заявлених вимог як позовних не може відбуватися за правилами жодного виду судочинства. Доводити недостовірність інформації, зафіксованої у вимозі, протиправність складання останньої, неналежність і недопустимість доказів позивач має у кримінальному провадженні на відповідній стадії кримінального процесу, а не заявляючи позовні вимоги до органу досудового розслідування або слідчого чи начальника слідчого підрозділу.
Аналізуйте судовий акт: Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору (ВС/КЦС у справі № 757/32917/17-ц від 07.05.2020)
Постанова
Іменем України
09 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 642/2581/17
провадження № 61-8189св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - приватне підприємство «Торговий дім «ГалПідшипник»,
відповідачі: ОСОБА_1 , головне управління національної поліції в Харківській області в особі Холодногірського відділу поліції головного управління Національної поліції в Харківській області,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу приватного підприємства «Торговий дім «ГалПідшипник» на рішення Ленінського районного суду міста Харкова
від 09 листопада 2018 року у складі судді Бородіної О. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 21 березня 2019 року у складі колегії суддів: Тичкової О. Ю., Котелевець А. В., Піддубного Р. М.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року приватне підприємство «Торговий дім «ГалПідшипник» (далі - ПП «ТД «ГалПідшипник») звернулося до суду із позовом, який в подальшому було уточнено, до ОСОБА_1 , Головного управління національної поліції в Харківській області в особі Холодногірського відділу поліції головного управління Національної поліції в Харківській області в якому просило визнати недостовірною та такою, що завдає шкоди діловій репутації позивача інформацію, що поширена начальником відділення слідчого відділу Холодногірського відділу поліції Головного управління Національної поліції (надалі ВП ГУНП) в Харківській області ОСОБА_1, викладену у вимогах в порядку статті 93 КПК України, що були направлені двісті сорока трьом юридичним особам із зазначенням в них наступного тексту: «В ході проведення досудового розслідування було встановлено, що ПП, код ЄДРПОУ 19170443, та його відокремлені підрозділи задля надання податкової вигоди реальному сектору економіки щодо незаконного формування податкового кредиту з ПДВ та завищення валютних витрат з податку на прибуток підприємства створили фіктивні підприємства, через які підроблює прибуткові документи». Також просило зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області та ОСОБА_1 відкликати усі листи із поширеною недостовірною інформацією шляхом направлення тим же юридичним особам рекомендованих листів з посиланням на недостовірність інформації, із зазначенням у них такого тексту: «Викладені відомості щодо участі ПП (код ЄДРПОУ 19170443) та його відокремлені підрозділи щодо незаконного формування податкового кредиту з ПДВ та завищення валютних витрат з податку на прибуток підприємства, створення фіктивних підприємств та підробку прибуткових документів, не відповідають дійсності», а також посиланням в ньому на рішення Ленінського районного суду міста Харкова по цій справі. Зазначені дії виконати протягом 5 робочих днів з моменту набрання рішенням законної сили.
Позовна заява мотивована тим, що в провадженні слідчої групи Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області перебувало кримінальне провадження № 42016221090000055 від 01 березня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 190, частиною першою статті 364-1 КК України. Вказане кримінальне провадження здійснювалось відносно позивача, його працівників і посадових осіб. Постановою прокурора Холодногірського відділу Харківської місцевої прокуратури № 1 від 20 лютого 2017 року воно було закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України. Позивач посилається на те, що більшість процесуальних і слідчих дій сторони обвинувачення під час здійснення кримінального провадження безпосередньо зачіпали права та інтереси підприємства, а деякі дії службових осіб взагалі мали неправомірний характер. Зокрема, розсилання начальником відділення слідчого відділу поліції ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 суб`єктам господарювання вимог в порядку статті 93 КПК України листа з вимогою надати копії документів по взаємовідносинам із ПП, які містили текст з недостовірною інформацією, що порушує ділову репутацію підприємства. Всі листи були розповсюджені шляхом направлення поштовим зв`язком за допомогою УДДДПЗ Укрпошта в проміжок часу з 07 вересня 2016 року по 16 грудня 2016 року (відповідно до вихідних дат їх направлення). Пред`явлення вимоги до слідчого ОСОБА_1, як до фізичної особи, позивач пояснює тим, що вона направляла вищезазначені листи навіть вже після того, як була відсторонена від проведення досудового розслідування ухвалою Ленінського районного суду міста Харкова від 29 грудня 2016 року про задоволення відводу слідчого.
Позивач зазначав, що поширена інформація є негативною, оскільки в ній стверджується про порушення ПП норм чинного законодавства, та, фактично, висловлене звинувачення у вчиненні злочинів. Вважав, що відомості поширені начальником відділення слідчого відділу Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 у вказаних листах є завідомо неправдивими, неперевіреними, поширені умисно, з метою підриву авторитету та репутації підприємства, та порушує їх права і негативно впливає на ділову репутацію, на діяльність підприємства. Тому, що були розіслані тим підприємствам, з якими позивач тісно співпрацював. Після отримання вказаних листів вони призупинили співпрацю, мотивуючи це тим, що не бажають настання негативних наслідків. Деякі з підприємств взагалі припинили співпрацю з позивачем. Відновлення становища, яке існувало до порушення, на думку позивача, можливо лише спростуванням розповсюдженої недостовірної інформації шляхом відкликання розісланих листів, що повинні вчинити обидва відповідача.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Ленінського районного суду міста Харкова від 09 листопада 2018 року позовні вимоги задоволено частково.
Зобов`язано Головне управління національної поліції в Харківській області спростувати інформацію поширену начальником відділення СВ Холодногірського відділу поліції головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_1, шляхом направлення відповідних листів протягом місяця з часу набуття чинності судового рішення адресатам: ДП «МТП «Чорноморськ»; ТОВ «Мрія Сервіс»; ТЗОВ «Мебель-Сервіс»»; TOB «Нікс Менеджмент»; ЛКП «Львівелектротранс»; ТОВ «Папір-Мал»; ПАТ «Сміламаш»; ТОВ «Барлінек Інвест»; ПП ВТК «Лукас»; ТЗОВ «Агро Л В Лімітед»; ТОВ «Австрія Джус Україна»; ПАТ «Бердянські Жниварки»; ТОВ «Продснаб Плюс»; ПАТ «ПБК «Радомишль»; ТОВ «БК «Ескадор»; ТОВ «ТД «Агроальянс»; ТОВ «Уніплит»; ТОВ «Фар-Україна»; ТОВ «Юнігрейн-Агро»; ТДВ «Коростенський Щебзавод»; ТОВ «Завод Кобзаренка»; ТОВ «Черкасиелеватормаш»; АТ «Технологія»; ТОВ «Руна Тех»; TOB «ОЗСМ «Агротех»; ТЗОВ «Захід-Агро МХП»; ПАТ «Одескабель»; TOB «Ено Меблі ЛТД»; ТОВ «Протеїн-Продакшн»; СПОП «Відродження»; ТОВ «Модуль-Україна»; ТОВ «Бессарабія-Агро»; ТОВ «Індустріал-Сервісюг»; ПАТ «ЗСК»; СТОВ «Промінь»; ПП «Імпексмаш»; ТОВ «Завод покрівельних матеріалів «Акваізол»; ТОВ «Азовська кабельна компанія»; ПАТ «Володимир-Волинська птахофабрика»; ТОВ «ДДЗ «Енергоавтоматіка»; ТОВ «Мега-Лідер»; ТОВ «Транссєрвіс»; ПРАТ «Миронівська ПФ»; ПМП НВФ «Продектологія»; ПРАТ «ВО «Стальканат-Сілур»; ТОВ «Промагролізинг Плюс»; ТОВ «Райз-Південь»; ПРАТ «Шполатехагро»; ФГ «Агрофірма Бургуджі»; ППА «Вільхівці»; ПРАТ СП «Теріхем-Луцьк»; ТОВ«Промсервісгруп»; ТДВ «М?ясокомбінат «Ятрань»; ТОВ «Аквафрост»; ТОВ «Оілпродакшен»; ПРАТ «Пологівський ОЕЗ»; TOB «РТІ ГРУП»; TOB«ВІСАС»; ПП «Промкомплект»; ПРАТ «Запоріжвогнетрив»; ТОВ «Вінал Агро»; ТОВ «ФПК «Корабел»; ФО-П ОСОБА_2 ; СТОВ «Вишневе-Агро»; КП «ТМО»; СТОВ «Дружба-Нова»; ТЗОВ «Віконні Системи»; ТОВ «Андрушівський Маслосирзавод»; ПАТ «Житомирський Маслозавод»; ПП «УПК»; ПАТ «Гідросила»; ТОВ «ТД «Спецзапчастина»; ПАТ «Львівський Жирокомбінат»; ТОВ «Агросвіт-Волинь»; ПРАТ «МЗМВ «Оскар»; ТОВ «Колос»; ПП «ДАПС»; ПАТ «Львівська кондитерська фабрика «Світоч»; ТОВ «Відродження»; ПАТ «Івано-Франківськцемент»; ТЗОВ «П?ятидні»; ТОВ «ПКПФ»; ПАТ «ДМКД»; СП «Вітмарк-Україна»; ПРАТ «КЗС»; ТОВ «Кролевецький Комбіркормовий Завод»; ПРАТ «Рокитнівський Скляний Завод»; ТОВ «Агрофірма П?ятихатська»; ПАТ «Концерн Хлібпром»; ТОВ «Південмлин»; ТЗОВ «Хеммель-Україна»; ТОВ «Керамейя»; ПП «МАІС28»; ТОВ «Дунапак Таврія»; ПРАТ «Полтавський ГЗК»; ТОВ «Краснянське СП «Агромаш»; ТОВ «Модерн-Експо»; ПРАТ «ІНГЗК»; ПАТ «Запоріжсталь»; ПРАТ «Волиньхолдінг»; ТЗОВ «ЮЗЕФО-Миколаївська АПК»; ПАТ «Дніпроспецсталь»; ТОВ «Агро-Еліта»; ТОВ «Білагор»; ПАТ «Гідросила МЗТГ»; ТОВ «Украгроком»; TOB «ТІС-КТ»; TOB «ККНК «Технобуд»; ТОВ «Слобожанський Миловар»; ТОВ «Селм Агро»; ТОВ «ТД «Електромашсервіс»; TOB «Іттон Сервіс»; ТЗОВ «Даноша»; ТОВ КВФ «Рома»; ТОВ «Вільногірське скло»; ТОВ «ПМТО Техкомплект»; ПП «Оліяр»; ТОВ «Сервіс ЛІК»; ТОВ «Житомирський м?ясокомбінат»; ТОВ ВКФ «Балакком»; ТОВ «ЮСКЛ»; ПРАТ «Рівнеська фабрика нетканих матеріалів»; СП ТЗОВ «Олнова»; ПП «Укрзахідпостач»; ПАТ «Кременчуцький міськмолокозавод»; ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл»; ТОВ «ЦБМ «Осмолода»; ПАТ «Могилів-Подільський консервний завод»; ТОВ «Винниківська тютюнова фабрика»; ДП «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»; «Машинпроект»; МПП «Либідь»; ПРАТ «Поез-Кернел Груп»; ТОВ «Західпідшипник»; ТОВ «Агропроінвест 08»; ТОВ «ПК «Пожмашина»; ПП «Рулен»; КП «Тавріда»; СТОВ «А.Ф. Злагода»; ТЗОВ «Радехівський Цукор»; АТ «Сумський Завод Насосенергомаш»; TOB «ЗКЕМ»; ТОВ «Церсаніт Інвест»; ТОВ «Украгро-Інвестсервіс»; ПРАТ «Райз-Максимко»; TOB «СВІСС КРОНО»; ТЗОВ «Штерн Агро»; ПАТ «Карлівський машинобудівний завод»; ВКФ «Ніка Пласт»; ПП «ЮТС-Агропродукт Плюс»; СТОВ «Агрофірма Корсунь»; ПРАТ «Моделіс Україна»; ДП «ІЗМ МТП»; ТОВ «Ремтехморпорт»; ТОВ «Середицьке»; ПП «Луцькпідшипниксервіс»; ТОВ АФ «Олімпекс-Агро»; ТОВ «Свиспан Лімітед»; ПАТ «ВКФ»; ТОВ «Тондо»; ДП «МТП «Южний»; ДП «Волиньвугілля»; ПП «ПЛМЗ»; ТОВ «СХК «Вінницька промислова група»; ТОВ «Агротех-Гарантія»; ПРАТ «ЗЗРК»; ПАТ «ХМЗ»; ТОВ «ПК «Зоря Поділля»; ТЗОВ «Кроноспан УА»; ТОВ «Гуала Кложерс Україна»; ТОВ «Вінницька птахофабрика»; ТОВ «Техно-Інвест»; ПАТ «Чернівецький олійно-жировий комбінат»; ПАТ «Подільський цемент»; ПП «Ролік»; АТ «Мотор Січ»; ПРАТ ПК «Поділля»; ТОВ «Сервісний центр «Металург»; ТОВ «Бандурський олійноекстрактний завод»; ПАТ «Електромотор»; ПП «Західний Буг»; ТОВ «Дельта Вілмар СНД»; ТОВ «Яблуневий Дар»; TOB«ТАН»; ПП «Благодатненський Птахопром»; ТЗОВ ВП «Вектор-08»; ПП «Вінтехпостач»; ПРАТ «АДМ Іллічівськ»; ПРАТ «Лантманнен АКСА»; МПП «ЕДЕМ»; ПП «Глобус-Транс»; ТОВ «Транс-Ковельавто»; TOB «Рома Транс»; ФО-П ОСОБА_3 ; ТОВ «Українсько-Німецька фірма «Конект ЛТД»; ПРАТ «Фармацептична фірма «Дарниця»; Львівська митниця ДФС; ФО-П ОСОБА_4 ; TOB «ТК «Сармат»; ФО-П ОСОБА_5 ; ФО-П ОСОБА_6 ; ФО-П ОСОБА_7 ; ФО-П ОСОБА_8 ; TOB «СКОНТО»; ТОВ «Проктер Енд Гембл Україна»; ПП «Прогрес-М»; TOB «РМ-Інвест»; ТОВ «Агро-Рось-Інвест»; ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед»; ТОВ «ВКФ Алтек»; ПАТ «Київенерго»; ТОВ «Юнгхайнріх ліфт Трак»; ТОВ «ТД Інтерпідшипник»; ТОВ «Планста Пластик»; ТОВ «Інфокс»; АТ «Ветропак Гостомельський склозавод»; ДП «НАЕК «Енергоатом»; ТОВ «Ясенсвіт»; ТОВ «Констрок-Україна»; ТОВ «Лагранд Постач»; ТОВ «Далгакиран Компресор Україна»; ТОВ АДМ «Трейдінг Україна»; ТОВ «АДМ»; TOB «КВЗ»; ПРАТ «Київський КПК» ПРАТ ККПК; ТОВ «Данон»; ПП «Тріада»; ТОВ «Транс Реал»; ТОВ «Транс-Логістик»; ТОВ «Інтерсільгосптехніка»; ПАТ «Вінницький ОЖК»; КП «Одесміськелектротранс»; ПАТ «Укргідромех»; ПАТ «Вайдманн-МПФ»; ДП «Санта-Петрівка»; ПАТ «Кохавинська ПФ»; ПП «МІМ-Постач»; ПП «Тайфун-Плюс»; ПП «Корнер»; ТОВ «ОДЕК» Україна; ПАТ «Сумське НВО»; ПАТ «Карлсберг Україна»; ТОВ «Завод пакувального обладнання «Термо-Пак» із спростуванням такого змісту:
- «Інформація викладена у вимозі в порядку статті 93 КПК України стосовно того, що «Торговий дім «ГалПідшипник» (ЄДРПОУ 19170443) та його відокремлені підрозділи за для надання податкової вигоди реальному сектору економіки щодо незаконного формування податкового кредиту з ПДВ та завищення валютних витрат з податку на прибуток підприємства створили фіктивні підприємства, через які підроблює прибуткові документи, станом на час написання - грудень 2016 року, є недостовірною».
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Головного управління національної поліції в Харківській області на користь ПП «ТД «ГалПідшипник» судові витрати у розмірі 1 600,00 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що позивач довів у суді факт поширення недостовірної інформації, що порушила його особисті немайнові права, принизила ділову репутацію. Відповідачі не надали до суду обвинувального вироку, який вступив в законну силу, стосовно посадових/службових осіб ПП та яким будь-хто з працівників цього підприємства визнаний винним у вчиненні злочинних дій щодо порушень податкового законодавства, створення фіктивних підприємств, через які підроблюються прибуткові документи, оскільки лише обвинувальний вирок може спростувати підстави зазначеного позову. Інформація про причетність ПП до вчинення кримінальних правопорушень, викладена у листах-вимогах, а саме щодо незаконного формування податкового кредиту з ПДВ та завищення валютних витрат з податку на прибуток підприємства, створення фіктивних підприємств, через які підроблює прибуткові документи, на час їх написання є недостовірною та повинна бути спростована.
Розповсюдженою недостовірною інформацією було порушено права позивача, оскільки поставлена під сумнів його господарська діяльність, інформація викладена у зазначених вимогах підриває довіру до діяльності позивача зі сторони інших підприємств господарської діяльності, з яким він співпрацював, формує помилкову думку про порушення позивачем законів, та безумовно спричинила шкоду діловій репутації позивача.
Суд вважав вимоги позивача пред`явлені до ГУНП в Харківській області обґрунтованими, а вимоги пред`явлені до ОСОБА_1 такими, що задоволенню не підлягають. Вважав, що доводи позивача, про те, що ОСОБА_1 розсилала листи-вимоги в томі числі і як фізична особа, безпідставні, оскільки усі листи-вимоги були підписані нею саме як начальником відділення слідчого відділу Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області.
Постановою Харківського апеляційного суду від 21 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 09 листопада 2018 року в частині задоволення позову ПП «ТД «ГалПідшипник» до Головного управління Національної поліції в Харківській області в особі Холодногірського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації скасовано, провадження у справі в цій частині - закрито.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог ПП «ТД «ГалПідшипник» до Головного управління Національної поліції в Харківській області в особі Холодногірського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації, апеляційний суд виходив із того, що спір в цій частині підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.
Щодо відмови у задоволенні позовних вимог ПП «ТД «ГалПідшипник» до ОСОБА_1 про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації, апеляційний суд вказав про правильність висновку суду першої інстанції в цій частині щодо відсутності підстав для задоволення позову про захист честі та гідності, пред`явленого до ОСОБА_1 як до фізичної особи, оскільки вона розсилала усі листи-вимоги саме як начальник відділення слідчого відділу Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
19 квітня 2019 року П «ТД «ГалПідшипник» через засоби поштового зв?язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 09 листопада 2018 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 та постанову Харківського апеляційного суду від 21 березня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що жодних заборон із покладення безпосередньо на ОСОБА_1 будь-яких обов?язків рішенням суду, не було. Законодавство регламентує правила, які наділяють суд обов?зком покласти певну відповідальність не тільки на юридичну особу, в якій працює фізична особа, але й безпосередньо на працівника цієї особи. ОСОБА_1 є належним відповідачем у справі, оскільки не виконувала посадових обов?язків під час направлення листів контрагентам позивача. Закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог, апеляційний суд не звернув уваги на те, що до господарської юрисдикції відносяться спори між юридичними особами та іншими суб?єктами підприємницької діяльності у сфері господарювання та іншої підприємницької діяльності. В даному випадку, ГУНП в Харківській області не відноситься до суб?єкта господарювання, оскільки за статутом є юридичною особою, але за видом - державним органом. Крім того, право на звернення з аналогічним позовом до господарського суду виникло лише з 15 грудня 2017 року.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Ленінського районного суду міста Харкова.
У червні 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ПП «ТД «ГалПідшипник» на рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 09 листопада 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 21 березня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Суди установили, що ПП «ТД «ГалПідшипник» звернулось до суду із позовом до Головного управління національної поліції в Харківській області в особі Холодногірського відділу поліції головного управління Національної поліції в Харківській області, та ОСОБА_1 , яка є начальником відділення слідчого відділу Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області, про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації, зокрема інформації, яка міститься в листах, які були розіслані 243 підприємствам, такого змісту: «В ході проведення досудового розслідування було встановлено, що ПП «Торговий дім «ГалПідшипник», код ЄДРПОУ 19170443, та його відокремлені підрозділи за для надання податкової вигоди реальному сектору економіки щодо незаконного формування податкового кредиту з ПДВ та завищення валютних витрат з податку на прибуток підприємства створили фіктивні підприємства через які підроблює прибуткові документи».
Вирішуючи питання щодо юрисдикції позовних вимог ПП «ТД «ГалПідшипник» до Головного управління Національної поліції в Харківській області в особі Холодногірського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації, Верховний Суд виходить із такого.
Застосовуючи пункт 14 частини першої статті 20 ГПК України, у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, апеляційний суд не звернув уваги на те, що відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України, у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Аналогічне правило було закріплено і в частині третій статті 2 ЦПК України 2004 року.
Звертаючись у травні 2017 року, ще до набрання чинності Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року,із позовними вимогами, ПП «ТД «ГалПідшипник» очікувало їх розгляд у порядку, який був визначений ЦПК України, що був чинним на час вчинення такої процесуальної дії (принцип легітимного очікування).
Пунктом 9 частини першої Перехідних положень ЦПК України, у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, встановлено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Тобто, Перехідними положеннями ЦПК України, у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, встановлено правило розгляду цивільних справ, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а правило закриття, як в даному випадку, проваджень у справі, у разі її не відповідності правилам ЦПК України, у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, що прямо суперечить частині першій статті 58 Конституції України.
На зазначене апеляційний суд уваги не звернув та неправильно застосував норму процесуального права.
За правилами частини четвертої статті 264 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 333/6816/17 (провадження № 14-87цс20) зроблено такий висновок.
Відповідно до частини третьої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (стаття 1 ЦПК України у редакції, чинній на час звернення з позовом до суду). Близький за змістом припис викладений у частині першій статті 2 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судами.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, із цивільних, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (частина перша статті 15 ЦПК України у редакції, чинній на час звернення з позовом до суду).Аналогічний припис є у частині першій статті 19 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судами.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін, зазвичай, є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Суди попередніх інстанцій встановили такі обставини:
В провадженні слідчої групи Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області перебувало кримінальне провадження № 42016221090000055 від 01 березня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 190, частиною першою статті 364-1 КК України. Вказане кримінальне провадження здійснювалось відносно позивача, його працівників і посадових осіб. Постановою прокурора Холодногірського відділу Харківської місцевої прокуратури № 1 від 20 лютого 2017 року воно було закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України.
У порядку проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016221090000055 від 01 березня 2016 року відносно ПП «ТД «ГалПідшипник», начальником відділення слідчого відділу Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 243 підприємствам було розіслано вимогу в порядку статті 93 КПК України щодо надання копії документів по взаємовідносинам із ПП.
Вказані листи містили таку інформацію: «В ході проведення досудового розслідування було встановлено, що ПП «Торговий дім «ГалПідшипник», код ЄДРПОУ 19170443, та його відокремлені підрозділи за для надання податкової вигоди реальному сектору економіки щодо незаконного формування податкового кредиту з ПДВ та завищення валютних витрат з податку на прибуток підприємства створили фіктивні підприємства через які підроблює прибуткові документи».
Суди обох інстанцій звернули увагу, що вказані вимоги були розіслані в процесі проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016221090000055 від 01 березня 2016 року відносно ПП «ТД «ГалПідшипник».
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК України).
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (стаття 84 КПК України).
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження (частина друга статті 91 КПК України). Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим кодексом (частина друга статті 93 КПК України).
Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою. Не відповідатиме завданням цивільного судочинства звернення до суду з позовом, спрямованим на оцінювання доказів, зібраних в інших справах, на предмет їх належності та допустимості, або з метою створення підстав для звільнення від доказування в іншій справі (для встановлення у судовому рішенні обставин, які би не потрібно було надалі доказувати під час розгляду іншої справи). Недопустимим з огляду на завдання цивільного судочинства є ініціювання позовного провадження з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у кримінальному провадженні, чи з метою створення поза межами останнього передумов для визнання доказу, отриманого у такому провадженні, неналежним або недопустимим. Такі позови не підлягають судовому розгляду.
Верховний Суд вважає, що спірні правовідносини не є цивільними. Такі відносини виникли з приводу збирання й оцінки на предмет належності та допустимості доказу, отриманого у кримінальному провадженні. Тому розгляд заявлених вимог як позовних не може відбуватися за правилами жодного виду судочинства. Доводити недостовірність інформації, зафіксованої у вимозі, протиправність складання останньої, неналежність і недопустимість доказів позивач має у кримінальному провадженні на відповідній стадії кримінального процесу, а не заявляючи позовні вимоги до органу, в якому працює ОСОБА_1 , і до самої неї (див. такожвисновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 808/3230/17).
Більше того, у цивільному процесі позивачем і відповідачем можуть бути фізичні та юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України). Фізичні особи, навіть якщо вони і займають певні посади, не можуть бути сторонами цивільного процесу як посадові особи (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 559/1777/15-ц (пункти 84-93), від 28 листопада 2018 року у справі № 383/2/17 (пункти 56-63), від 12 грудня 2018 року у справі № 591/1272/18 (пункти 38.1-38.7), від 15 травня 2019 року у справі № 554/10058/17). Незважаючи на це, одним із відповідачів у цій справі позивач вказав начальника відділення СВ Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області.
Верховний Суд звертає увагу на те, що приписи «суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України), «суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України) стосуються як позовів, які не можна розглядати за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (див. аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 13 червня 2018 року у справі № 454/143/17-ц (пункт 59), від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц (пункти 42, 66), від 13 березня 2019 року у справі № 331/6927/16-ц (пункт 37), від 20 березня 2019 року у справі № 295/7631/17, від 21 серпня 2019 року у справі № 761/35803/16-ц (пункт 36), від 18 вересня 2019 року у справі № 638/17850/17 (пункт 5.30), від 8 листопада 2019 року у справі № 910/7023/19 (пункт 6.20), від 18 грудня 2019 року у справі № 688/2479/16-ц (пункт 30), від 26 лютого 2020 року у справі № 1240/1981/18 (пункт 30), від 28 квітня 2020 року у справі № 607/15692/19 (пункт 45)).
Поряд з цим, Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов, за яких суд повноважний розглядати позовну заяву. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.
Відсутність у позивача юридичної можливості спростувати інформацію, відображену у довідці, поза межами кримінального процесу є легітимним обмеженням, покликаним забезпечити юридичну визначеність у застосуванні норм процесуального права. Таке обмеження не шкодить суті права на доступ до суду та є пропорційним означеній меті. Остання досягається гарантуванням того, що аргументи позивача про недостовірність відповідної інформації має перевірити суд у кримінальному провадженні, в якому дані, зафіксовані у довідці, є доказом.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі (пункт 5 частини першої статті 409 ЦПК України).
Судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі з підстав, передбачених статтею 255 цього кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги (частини перша та друга статті 414 ЦПК України).
Однією з підстав для закриття провадження у справі є те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).
Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково: рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 09 листопада 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 21 березня 2019 року скасувати, а провадження у справі - закрити (див. близькі за змістом висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17 (пункти 33-37), від 30 січня 2019 року у справі № 803/3/18 (пункт 34), від 06 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц, від 20 березня 2019 року у справі № 810/5854/14).
Щодо судових витрат
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову, і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях (пункт 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір»).
Керуючись статями 255 258 400 409 414 416 418 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу приватного підприємства «Торговий дім «ГалПідшипник» задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 09 листопада 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 21 березня 2019 року скасувати.
Провадження у справі за позовом приватного підприємства «Торговий дім «ГалПідшипник» до ОСОБА_1 , Головного управління національної поліції в Харківській області в особі Холодногірського відділу поліції головного управління Національної поліції в Харківській області про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації - закрити.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді
Переглядів
Коментарі
Переглядів
Коментарі
Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях
Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс
Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію
Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом
Переглядів:
7642
Коментарі:
0
Переглядів:
612
Коментарі:
0
Переглядів:
1892
Коментарі:
1
Переглядів:
649
Коментарі:
0
Переглядів:
12240
Коментарі:
0
Переглядів:
1697
Коментарі:
0
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстПриймаємо до оплати
Copyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.