Медична карта потерпілого містить відомості, що стосуються персональних даних тому надається для ознайомлення іншій стороні лише за згодою потерпілого, або за ухвалою суду (ВС/ККС, № 751/8284/17,01.10.19)

Фабула судового акта: Вироком районного суду, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, особу було засуджено за ч. 1 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.

Не погоджуючи з вироком, захисник просив скасувати вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді першої інстанції через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність . Мотивуючи свою касаційну скаргу, він, зокрема, зазначав, що медична картка потерпілого, що надавалась слідчим експерту для проведення судово-медичної експертизи, не була відкрита стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України та в судовому засіданні не досліджувалась, а тому висновок експерта у справі щодо виявлених у потерпілого тілесних ушкоджень є недопустимим доказом.

Однак Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду визнав неприйнятними наведені доводи про недопустимість висновку судового медичного експерта щодо виявлених тілесних ушкоджень у потерпілого як доказу у справі.

ВС/ККС зауважив, що при ознайомленні з матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК ні засуджений, ні захисник з клопотанням про надання їм для ознайомлення медичної картки потерпілого не звертались.

Втім, медична карта потерпілого містить відомості, що стосуються персональних даних про його лікування та стан здоров`я, а тому з огляду на положення ч. 2 ст. 11 Закону України «Про інформацію», ст. 7 Закону України «Про захист персональних даних» та рішення КСУ від 30 жовтня 1997 року N 5-зп (справа N 18/203-97) вона могла бути надана для ознайомлення стороні захисту лише за згодою потерпілого, або на підставі ухвали суду.

Аналізуйте судовий акт: ВС/КЦС: Фізична особа має право на таємницю про стан свого здоров'я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні. (ВС/КЦС, справа № 760/8719/17, від 04.12.19)

До переліку поняття «інформація про особу» входить інформація про належний фізичній особі транспортний засіб, яка є конфіденційною і може бути витребувана лише відповідно до закону (справа К/9991/56965/12, 21.09.17)

Оприлюднення інформації про кримінальні провадження із зазначенням імені особи за відсутності обвинувального вироку суду, що набрав законної сили, стосовно неї, є незаконним і порушує її права (ВС/КЦС,справа № 760/20787/18, 31.10.19)

Інформація стосовно причин смерті особи та особистих речей, знайдених під час доставки тіла є конфіденційною і не може бути надана на адвокатський запит (ВС/КЦС,справа № 428/3905/16-ц, 03.07.19)

Постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНи

1 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 751/8284/17

провадження № 51-4901км18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Голубицького С. С., суддів Бущенка А. П., Григор`євої І. В.,

з участю:

секретаря судового засідання Зайчишина В. В.,

прокурора Кравченко Є. С.,

захисника Савицького І. О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Савицького І. О. на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20 грудня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 15 лютого 2018 року у кримінальному провадженні № 12017270010007088 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Білої Церкви Київської області, без постійного місця проживання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20 грудня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 15 лютого 2018 року, ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.

Вирішено питання щодо запобіжного заходу, речових доказів та процесуальних витрат.

Задоволено цивільний позов прокурора та стягнуто з ОСОБА_1 на користь КЛПЗ «Чернігівська міська лікарня № 3» 1078,11 грн державних коштів затрачених на лікування потерпілого ОСОБА_2

Районний суд встановив, що 30 серпня 2017 року близько 16:00 ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння поблизу буд. 6 на вул. Кирпоноса в м. Чернігові, під час сварки із ОСОБА_2 , яка виникла на ґрунті неприязних відносин, умисно завдав останньому удару ножем у шию, чим спричинив йому тяжких тілесних ушкоджень.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник Савицький І. О. просить вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність .

Зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій залишили без уваги та не надали належної оцінки тим порушенням, які, на думку захисника, були допущені у кримінальному провадженні під час досудового розслідування. Стверджує, що протокол огляду місця події від 30 серпня 2017 року у справі є недопустимим доказом, оскільки під час проведення цієї слідчої дії працівники поліції обшукали ОСОБА_1 та вилучили в нього розкладний ніж. Крім того, медична картка потерпілого ОСОБА_2 , яка була надана слідчим для проведення судово-медичної експертизи, не відкривалась стороні захисту в порядку ст. 290 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) та в судовому засіданні не досліджувалась, а тому захисник вважає, що висновок експерта від 21 вересня 2017 року № 841 у справі щодо виявлених у потерпілого тілесних ушкоджень також є недопустимим доказом.

На переконання захисника, при перегляді справи суд апеляційної інстанції в своєму рішенні не дав належної оцінки усім доводам, викладеним у апеляційних скаргах сторони захисту, та їх не спростував і обмежився лише цитуванням доказів, зазначених у вироку, а тому постановлена цим судом ухвала не відповідає вимогам ст. 419 КПК.

Позиція інших учасників судового провадження

У судовому засіданні захисник підтримав вимоги своєї касаційної скарги.

Прокурор просив відмовити у задоволенні касаційної скарги захисника та залишити оскаржувані судові рішення без зміни.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню зважаючи на таке.

Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

При цьому, згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

При касаційному перегляді судових рішень колегія суддів виходить із обставин кримінального провадження встановлених судами першої та апеляційної інстанції, і не перевіряє ці судові рішення в частині неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Натомість, вказані обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.

Як вбачається зі змісту вироку місцевого суду, свій висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення суд першої інстанції обґрунтував: показаннями потерпілого ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , даними протоколів огляду місця події від 30 серпня 2017 року з фототаблицями до них (відповідно до одного з яких неподалік місця злочину на узбіччі дороги було виявлено ОСОБА_1 зі слідами речовини бурого кольору на одязі та взутті, при добровільному огляді якого в останнього з-за поясу був вилучений розкладний ніж зі слідами речовини бурого кольору); протоколами проведення слідчого експерименту від 20 жовтня та 6 листопада 2017 року (проведених за участю потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_4 ), протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 31 серпня, 15 вересня, 26 та 29 жовтня 2017 року (у ході яких свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та потерпілий ОСОБА_2 впізнали у ОСОБА_1 особу, що завдала тілесні ушкодження потерпілому), висновком експерта від 18 жовтня 2017 року № 1269 з додатками (згідно якого на ножі виявлено слід пальця руки ОСОБА_1 ), висновком експерта від 23 жовтня 2017 року № 108 (б) (згідно якого на ножі виявлено сліди крові людини, які відносяться до групи А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В, та можуть походити від ОСОБА_2 ), висновком експерта від 3-6 жовтня 2017 року № 607 (згідно якого на футболці вилученій у ОСОБА_1 виявлено кров людини, яка відноситься до групи А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В, та може походити від ОСОБА_2 ), висновком експерта від 26 жовтня 2017 року (згідно якого кров ОСОБА_1 відноситься до групи В (ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А), висновком експерта від 21 вересня 2017 року № 841 (щодо ступеня тяжкості тілесних ушкоджень виявлених у ОСОБА_2 ), висновком експерта від 19 жовтня 2017 року № 903 (про відсутність у ОСОБА_1 будь-яких тілесних ушкоджень та перебування останнього в стані алкогольного сп`яніння - 2,8 %), висновком судово-психіатричного експерта від 28 вересня 2017 року № 637 (про осудність ОСОБА_1 ).

Суд першої інстанції безпосередньо дослідив надані сторонами докази у справі, детально виклав їх зміст у вироку та дав їм належну правову оцінку. Зазначені докази узгоджуються між собою і не викликають сумнівів у їх належності, допустимості та достатності, а тому пославшись на них у своєму рішенні місцевий суд правильно обґрунтував свій висновок про доведеність обвинувачення висунутого ОСОБА_1 і вірно кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 121 КК.

Наведені в касаційній скарзі захисника доводи про недопустимість висновку судового медичного експерта від 21 вересня 2017 року № 841 (щодо виявлених тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_2 ) як доказу у справі, через те, що стороною обвинувачення не було відкрито та не надано стороні захисту для ознайомлення медичну картку потерпілого, яку було надано експерту для дослідження, не є прийнятними.

Як убачається з кримінального провадження, при ознайомленні з матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК ні засуджений ОСОБА_1 ні захисник Савицький І. О. з клопотанням про надання їм для ознайомлення медичної картки потерпілого ОСОБА_2 не звертались.

Між тим, медична карта потерпілого містить відомості, що стосуються персональних даних про його лікування та стан здоров`я, а тому з огляду на положення ч. 2 ст. 11 Закону України «Про інформацію» № 2657-XII від 2 жовтня 1992 року, ст. 7 Закону України «Про захист персональних даних» № 2297-VI від 1 червня 2010 року та рішення Конституційного Суду України від 30 жовтня 1997 року N 5-зп (справа N 18/203-97) могла бути надана для ознайомлення стороні захисту лише за згодою ОСОБА_2 , або за ухвалою суду.

Проте не зверталась із таким клопотанням сторона захисту і під час судового розгляду справи, який проводився за участю потерпілого. Крім того, правильність вказаного висновку судової медичної експертизи захисник та засуджений не заперечували, питання про його недопустимість, як доказу у справі, перед судом не ставили та клопотання про призначення повторної або додаткової експертизи у суді не заявляли.

Зміст висновку судової медичної експертизи вказує про те, що її було проведено у відповідності до вимог статей 242 243 КПК та Закону України «Про судову експертизу» № 4038-XII від 25 лютого 1994 року.

Що стосується доводів захисника у касаційній скарзі про недопустимість як доказу протоколу огляду місця події від 30 серпня 2017 року, під час якого у ОСОБА_1 було виявлено та вилучено ніж зі слідами речовини бурого кольору, то такі були предметом аналізу суду першої інстанції, який вірно зазначив у вироку, що ця слідча дія була проведена з додержанням вимог ст. 237 КПК і жодних зауважень від її учасників, у тому числі й від самого ОСОБА_1 не надходило.

Підстав вважати цей протокол недопустимим доказом у справі, так само як і речі, що були вилучені в ОСОБА_1 під час проведення вказаної слідчої дії, та висновки експертів, зроблені на підставі дослідження цих речей, а також згаданий вище висновок судової медичної експертизи, колегія суддів не вбачає.

Наведені у касаційній скарзі захисника доводи є аналогічними тим, що були викладені в апеляційних скаргах сторони захисту та були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, на які цей суд надав умотивовані відповіді у своєму рішенні.

Перевіривши ці доводи апеляційних скарг суд апеляційної інстанції встановив, що висновки районного суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за наведених у вироку обставин ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні доказах, яким цей суд дав належну оцінку, а тому вказані доводи відхилив та залишив вирок місцевого суду без змін.

Вирок місцевого суду та ухвала апеляційного суду є належно обґрунтованими та вмотивованими і за змістом відповідають вимогам статей 370, 374 та 419 КПК, у них зазначено відповідні підстави та положення закону, якими керувалися ці суди при постановленні своїх рішень.

Доводи, наведені в касаційній скарзі захисника, не спростовують правильності висновків судів першої та апеляційної інстанцій, викладених в оскаржуваних судових рішеннях, і не ставлять під сумнів законність цих рішень.

Під час перевірки матеріалів кримінального провадження судом касаційної інстанції не встановлено таких порушень норм матеріального чи процесуального права, які можуть тягнути за собою зміну або скасування оспорюваних судових рішень.

Зважаючи на викладене, підстав для задоволення касаційної скарги захисника колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 434 436 441 КПК, Верховний Суд

ухвалив :

Касаційну скаргу захисника Савицького І. О. залишити без задоволення, а вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20 грудня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 15 лютого 2018 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

С . С. Голубицький А. П. Бущенко І. В. Григор`єва