До переліку поняття «інформація про особу» входить інформація про належний фізичній особі транспортний засіб, яка є конфіденційною і може бути витребувана лише відповідно до закону (справа К/9991/56965/12, 21.09.17)

Фабула судового акта: Гарантування Конституцією України кожному громадянину з одного боку права на інформацію, а з іншого – права на недоторканність приватного життя вимагає пошуку балансу між приватними інтересами щодо збереження конфіденційності даних та суспільним інтересом щодо розкриття інформації. З огляду на стан законодавства ця судова справа заслуговує на увагу, створюючи певний прецедент, зокрема, для адвокатів, які широко використовують в свій діяльності адвокатські запити.

Предметом розгляду цієї судової справи став позов особи, що має статус адвоката, до управління ДАІ області про визнання протиправними дій щодо відмови в наданні відповідей на його запити як адвоката від 25 серпня 2011 року, зобов'язання розглянути вказані запити і надати на них відповіді у термін, встановлений законодавством. В одному запиті позивач у зв’язку із зверненням до нього по правову допомогу клієнта просив надати інформацію стосовно переоформлення легкового автомобіля, зокрема, про дату вчинення правочину щодо відчуження транспортного засобу та його перереєстрацію; інформацію щодо нового власника транспортного засобу. В другому запиті йшлося про те, що з огляду на звернення за правовою допомогою юридичної особи при розгляді господарської справи позивач просив надати інформацію стосовно транспортних засобів, зареєстрованих за іншим підприємство.

Підставою для подання позову стала відмова управлння ДАІ в наданні такої інформації, оскільки відповідач вважає її конфіденційною. Крім того, до запиту позивачем не надано документів, які б підтверджували його повноваження як представника особи в цивільній справі.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2011 року у задоволенні позову відмовлено. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2012 року постанову суду перщої інстанції скасовано, прийнято нове рішення про задоволення позову. Визнано протиправною відмову управління ДАІ в наданні відповідей на запити адвоката, зобов'язано відповідача розглянути запити адвоката і надати відповідь на них у термін, встановлений законодавством.

ВАСУ, переглядаючи судові рішення, визнав правильним рішення суду першої інстанції, зазначивши, що з огляду характер інформації, яку просив надати позивач у своїх запитах, та приписи ряду актів законодавства, відмова відповідача надати таку інформацію щодо фізичної та юридичної особи, за відсутності згоди останніх на це, є правомірною.

При цьому ВАСУ послався на:

- ст. 32 Конституції України, яка забороняє збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом;

- ч.ч. 1 і 2 ст. 11 Закону України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 року №2657-XII, згідно з якою інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження;

- ч.ч. 1 і 2 ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних» від 1 червня 2010 року №2297-VI, відповідно до яких поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом;

- Ст. 21 Закону України «Про інформацію», якою визначено, що конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.

- нарешті, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року №2-рп/2012 конфіденційною є інформація про особу, а саме: про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов'язані з особою та членами її сім'ї, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов'язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

З огляду на сформульований Конституційним Судом України у наведеному вище рішенні розширений перелік поняття «інформація про особу», до нього входить інформація про належний фізичній особі транспортний засіб, як відомості про її відносини майнового чи немайнового характеру.

Аналізуйте судовий акт: У випадку відписки на адвокатський запит суд накладає штраф на посадову особу швидко та без обов’язкової явки правопорушника (Святошинський районний суд м. Києва від 22 липня 2016 р., суддя Миколаєць І.Ю)

Розпорядник інформації, який не володіє нею, але якому за характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити запит належному розпоряднику, повідомивши про це запитувача (справа К/800/63876/13, 18.04.17)

ВАСУ: Не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом інформація про розміри, види оплати праці, матеріальної допомоги та будь-яких інших виплат з бюджету деяких відповідальних посадовців (справа № 800/131/17, 15.05.17)

Ігнорування адвокатського запиту: суд визнає але закриває провадження у зв’язку із закінченням строків передбачених ст. 38 КУпАП (Апеляційний суд Київської області від 17 жовтня 2016р. у справі №362/3117/16-п)

Отримати інфо про зміст скарг поданих на клієнта до контролюючого органу можна на підставі адвокатського запиту, а у випадку відмови – штраф на відповідальну посадову особу держоргану (Оболонський районний суд м. Києва від 5 грудня 2016р.)

НЕ підлягає обмеженню в наданні за запитами відомостей про осіб, умови отримання ними у користування або у власність державного або комунального майна, копії відповідних договорів, які містять таку інформацію (ВСУ № 299/2507/14-а, від 08.11.16)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" вересня 2017 р. м. Київ К/9991/56965/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Загороднього А.Ф., Рецебуринського Ю.Й.,розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 до управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про зобов'язання вчинити дії,

за касаційною скаргою управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2012 року,

встановив:

У жовтні 2011 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (далі - управління Державтоінспекції ГУ МВС України в Одеській області) про визнання протиправними дій щодо відмови в наданні відповідей на його запити як адвоката від 25 серпня 2011 року №031/11 та №032/11, зобов'язання розглянути вказані запити і надати на них відповіді у термін, встановлений законодавством.

Вважав незаконними дії відповідача щодо відмови у наданні запитуваної інформації, оскільки дані про реєстрацію транспортних засобів не є конфіденційною інформацією.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2011 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2012 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2011 року скасовано, прийнято нове рішення про задоволення позову. Визнано протиправною відмову управління Державтоінспекції ГУ МВС України в Одеській області від 7 вересня 2011 року №710-7197 та №710-7275 в наданні відповідей на запити адвоката ОСОБА_4 №031/11 та 032/11. Зобов'язано управління Державтоінспекції ГУ МВС України в Одеській області розглянути запити адвоката ОСОБА_4 №031/11 та №032/11 і надати відповідь на них у термін, встановлений законодавством.

У касаційній скарзі управління Державтоінспекції ГУ МВС України в Одеській області, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи, просить скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі постанову суду першої інстанції. В обґрунтування скарги зазначає, що згідно з положеннями пункту 2.3. Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої наказом МВС України від 11 серпня 2010 року №379 (далі - Інструкція №379), інформація про зареєстровані за фізичними і юридичними особами транспортні засоби та відомості про їх власників, які містяться в АІС «Автомобіль» та Єдиному державному реєстрі Державтоінспекції, мають конфіденційний характер. Крім того, до запиту №031/11 позивачем не надано документів, які б підтверджували його повноваження як представника ОСОБА_5 в цивільній справі.

Заперечень на касаційну скаргу не надходило.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 є адвокатом відповідно до свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2.

25 серпня 2011 року позивач направив в управління Державтоінспекції ГУ МВС України в Одеській області адвокатські запити №031/11 та №032/11.

В запиті №031/11 зазначено, що у зв'язку із зверненням ОСОБА_5 по правову допомогу при розгляді цивільної справи №2-4575/2011 у Київському районному суді міста Одеси, позивач просив надати інформацію стосовно переоформлення легкового автомобіля Honda Civic, д\н НОМЕР_1, номер кузова або шасі НОМЕР_3, який раніше належав ОСОБА_6, а саме: копію документу (договору), на підставі якого здійснено перереєстрацію вказаного транспортного засобу; дату вчинення правочину щодо відчуження транспортного засобу та його перереєстрацію; інформацію щодо нового власника транспортного засобу.

В запиті №032/11 йшлося про те, що з огляду на звернення за правовою допомогою ТОВ «Концерн «Ксімекс» при розгляді господарської справи №30-173-10-4757 у господарському суді Одеської області, позивач просить надати інформацію стосовно транспортних засобів, зареєстрованих на ТОВ «Енергоспецмонтаж» (місцезнаходження: м. Одеса, вул. Базарна, 50, кв. 3).

7 вересня 2011 року управління Державтоінспекції ГУ МВС України направило позивачу відповіді на його запити, відповідно до яких інформація, яку просить надати адвокат, є конфіденційною, у зв'язку з чим управління не може її надати.

Також, у відповіді на запит №031/11 від 25 серпня 2011 року позивача було повідомлено, що автомобіль Honda Civic, д\н 33377ОК 4 вересня 2007 року було знято з обліку та 5 вересня 2010 року зареєстровано за іншою особою.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача права на отримання інформації у зв'язку з представництвом інтересів іншої особи в суді, однак таке право має реалізовуватись у визначеному законом порядку. До запиту №032/11 позивачем додано довіреність від підприємства, тоді як до запиту №031/11 надано лише свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, а документів, які підтверджують повноваження позивача як адвоката ОСОБА_5 в цивільній справі, не надано. Також в запитах позивача не доведено передбачене статтею 6 Закону України «Про адвокатуру» його право на отримання конфіденційної інформації, що запитується.

Апеляційний суд, приймаючи протилежне рішення про задоволення позову, вважав, що статтею 11 Закону України «Про інформацію» встановлений вичерпний перелік даних про фізичну особу, які відносяться до конфіденційної інформації, відтак дані про реєстрацію транспортних засобів не можуть бути віднесені до конфіденційної інформації. Крім того, суд вважав, що надання в адвокатському запиті всієї інформації щодо суті доручення клієнта та підстав і предмету його спору, як про це зазначив суд першої інстанції, буде вважатись порушенням адвокатом правил адвокатської таємниці.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про адвокатуру» 19 грудня 1992 року №2887-XII (чинного на час виникнення спірних правовідносин) при здійсненні професійної діяльності адвокат має право: представляти і захищати права та інтереси громадян і юридичних осіб за їх дорученням у всіх органах, підприємствах, установах і організаціях, до компетенції яких входить вирішення відповідних питань; збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази в цивільних, господарських, кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення, зокрема: запитувати і отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об'єднань, а від громадян - за їх згодою.

Згідно зі статтею 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

В силу частин першої та другої статті 11 Закону України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 року №2657-XII інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.

За правилами частин першої та другої статті 14 Закону України «Про захист персональних даних» від 1 червня 2010 року №2297-VI поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу з баз персональних даних за згодою суб'єкта персональних даних. Поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про інформацію» за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Статтею 21 Закону України «Про інформацію» визначено, що інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом. Відносини, пов'язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом.

Відповідно до офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України рішенням Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року №2-рп/2012 інформацією про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов'язані з особою та членами її сім'ї, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов'язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Така інформація про особу є конфіденційною. Збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

З огляду на сформульований Конституційним Судом України у наведеному вище рішенні розширений перелік поняття «інформація про особу», до нього входить інформація про належний фізичній особі транспортний засіб, як відомості про її відносини майнового чи немайнового характеру.

Крім того, в силу пунктів 1.4 Інструкції №379 державна реєстрація ТЗ проводиться в РЕП ДАІ, на території обслуговування яких зареєстровані за місцем проживання їх власники - фізичні особи або зареєстровано місцезнаходження власників - юридичних осіб. ТЗ юридичних осіб реєструються за місцезнаходженням таких осіб.

Згідно з пунктом 2.3. Інструкції №379, інформація про зареєстровані ТЗ та відомості про їх власників, які містяться в АІС «Автомобіль» та Єдиному державному реєстрі Державтоінспекції, мають конфіденційний характер і можуть надаватися виключно власникам ТЗ про зареєстровані за ними ТЗ, а також за запитами судів, органів місцевого самоврядування, органів внутрішніх справ, органів прокуратури, органів державної податкової служби, державних виконавців, нотаріусів, органів Служби безпеки України та інших органів державної влади (посадових осіб), якщо запит зроблено у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом, страхових компаній у разі необхідності встановлення обставин страхових випадків.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позов не підлягає задоволенню, оскільки, зважаючи на характер інформації, яку просив надати позивач у своїх запитах, та вимоги наведених правових актів, відмова відповідача надати таку інформацію щодо фізичної та юридичної особи, за відсутності згоди останніх на це, є правомірною.

Виходячи з приписів статті 226 КАС України, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалене відповідно до закону і скасоване помилково.

Керуючись статтями 222, 223, 226, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Касаційну скаргу управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області задовольнити.

Скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2012 року та залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2011 року.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді: Черпак Ю.К. Загородній А.Ф. Рецебуринський Ю.Й.