ФОП, які мають пільги щодо сплати судового збору як громадяни можуть користуватися пільгами визначеними Законом України «Про судовий збір» (ВС/ГКС у справі № 903/323/20 від 03.12.2020)

Фабула судового акту: Законом України «Про судовий збір» встановлено коло осіб, які мають право такий збір не сплачувати (ст. 5 Закону).

Зокрема названою нормою від сплати судового збору звільнено осіб з інвалідністю І та ІІ груп.

Одночасно згідно ст. 2 Закону України «Про судовий збір» платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Як вбачається із наведеного положення законодавець відокремив громадян та ФОПів як окремих суб’єктів.

Однак дещо неочевидною є відповідь на питання – чи може ФОП користуватись пільгами зі сплати судового збору, які він має як громадянин.

Касаційний господарський суд висловив своє бачення та однозначно відповів – Може!

У даній справі ФОП, який є інвалідом ІІ групи подав апеляційну скаргу на рішення господарського суду першої інстанції.

Апеляційний суд вказану скаргу залишив без руху з підстав несплати судового збору у повному обсязі та у подальшому вказану скаргу повернуто з підстав вказаних вище.

На вказане рішення апелянтом було подано касаційну скаргу, яку вмотивовано тим, що він є інвалідом ІІ групи ,а тому звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Оцінюючи доводи скарги КГС визнав їх слушними та скаргу задовольнив.

Приймаючи таке рішення КГС послався на те, що виходячи з аналізу норм ч. 1 ст. 24, ст.ст. 25, 26, 50 ЦК України та ст. 42 Конституції України фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус «фізична особа - підприємець» сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.

Отже, громадяни, які мають статус фізичної особи - підприємця та підпадають під ознаки відповідних пунктів статті 5 Закону України "Про судовий збір", мають право користуватися пільгами, визначеними цією статтею.

Аналізуйте судовий акт: Юридичні особи ПОВИННІ своєчасно та у повній мірі сплачувати судовий збір, оскільки законом норм про звільнення таких особі від сплати збору та відстрочення його сплати НЕ передбачено (ВС/КЦС у справі № 641/3706/19 від 07.12.2020)

Вимоги про виконання договору поставки носять майновий характер, а тому судовий збір у таких справах сплачується як за майновий спір (ВС/КГС у справі № 910/13737/19 від 25.08.2020)

Підготовка відзиву на апеляцію, яка лишилась без задоволення, є витратами на правову допомогу та відшкодовуються (ВС/КЦС у справі № 644/5503/17 від 01.04.2020)

Приніс правильну довідку з органу фіскальної служби про відсутність доходу і суд звільняє від сплати судового збору (ВС/КЦС у справі № 761/12145/17 від 02 серпня 2019р.)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 903/323/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Кролевець О. А., Студенець В. І.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Куралова Миколи Васильовича

на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Демидюк О. О., Тимошенко О. М., Юрчук М. І.

від 28.09.2020

за позовом Фізичної особи-підприємця Печук Ірини Василівни (правонаступник - Фізична особа-підприємець Куралов Микола Васильович)

до Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"

про стягнення 4 110 095,81 грн,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

Фізична особа-підприємець Печук Ірина Василівна звернулася до Господарського суду Волинської області з позовом до Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" про стягнення пені у розмірі 4 110 095, 81 грн (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог).

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Волинської області від 13.07.2020 у справі № 903/323/20 стягнуто з Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" на користь Фізичної особи-підприємця Печук Ірини Василівни пеню у розмірі 11 247,95 грн. В частині стягнення пені у розмірі 4 098 847,86 грн у позові відмовлено.

3. Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції

Ухвалою Північно--західного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 клопотання Фізичної особи-підприємця Куралова Миколи Васильовича про заміну сторони Фізичної особи-підприємця Печук Ірини Василівни правонаступником - задоволено. Замінено у справі № 903/323/20 Фізичну особу-підприємця Печук Ірину Василівну правонаступником - Фізичною особою підприємцем Кураловим Миколою Васильовичем. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Куралова Миколи Васильовича на рішення Господарського суду Волинської області від 13.07.2020 у справі № 903/323/20 залишено без руху. Запропоновано апелянту - Фізичній особі-підприємцю Куралову Миколі Васильовичу усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки: подати оригінал квитанції (платіжного доручення) про сплату судового збору у сумі 92 224,08 грн протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.09.2020 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Куралова Миколи Васильовича на рішення Господарського суду Волинської області від 13.07.2020 у справі № 903/323/20 повернуто скаржнику, оскільки скаржником не виконано вимоги ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.09.2020.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.09.2020 у справі № 903/323/20 Фізична особа-підприємець Куралов Микола Васильович подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати та передати справу до суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного провадження.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції безпідставно повернуто його апеляційну скаргу у зв`язку із несплатою судового збору, оскільки Фізична особа-підприємець Куралов Микола Васильович є інвалідом ІІ групи, про що він повідомляв апеляційний господарський суд (з наданням відповідних доказів) та зазначав, що наведена обставина звільняє його від сплати судового збору відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".

6. Узагальнені доводи інших учасників справи

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" подало відзив на касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Куралова Миколи Васильовича, в якому просило залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін, як таку, що прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

7. Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Зокрема, у рішенні від 04.12.1995 у справі "Беллет проти Франції" Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

З огляду на положення статті 254 Господарського процесуального кодексу України реалізація особою права на апеляційне оскарження рішення (ухвали, постанови) суду першої інстанції здійснюється шляхом подання апеляційної скарги, вимоги до форми та змісту якої встановлені статтею 258 цього Кодексу.

За змістом частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Тобто, положеннями статей 174 260 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення апеляційної скарги без руху для забезпечення скаржнику можливості у встановлений судом строк усунути недоліки апеляційної скарги, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом апеляційної інстанції до розгляду.

Відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частина 6 статті 260 Господарського процесуального кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що з метою реалізації права на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Волинської області від 13.07.2020 у справі № 903/323/20 Фізична особа-підприємець Куралов Микола Васильович звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на зазначене рішення. При цьому, в апеляційній скарзі скаржник зазначив, що він звільнений від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі № 903/323/20 суд апеляційної інстанції встановив, що до матеріалів апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, у зв`язку із чим суд апеляційної інстанції ухвалою від 10.09.2020 залишив апеляційну скаргу без руху на підставі статей 174 260 Господарського процесуального кодексу України, встановивши скаржникові строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом, зокрема, подання до суду оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору. Посилання скаржника на те, що він звільнений від сплати судового збору суд апеляційної інстанції відхилив з тих підстав, що він подає апеляційну скаргу як Фізична-особа підприємець Куралов Микола Васильович, а не як фізична особа ОСОБА_1 .

23.09.2020 на адресу апеляційного господарського суду від скаржника надійшов лист, в якому він зазначив, що вважає себе звільненим від сплати судового збору в усіх судових інстанціях на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", який є спеціальним Законом і не містить жодних обмежень для інвалідів 1 та 2 груп щодо предмета судового захисту порушених прав.

Ухвалою від 28.09.2020 суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу Фізичної-особи підприємця Куралова Миколи Васильовича на рішення Господарського суду Волинської області від 13.07.2020 у справі № 903/323/20 повернув скаржнику, оскільки скаржник у строк, визначений судом, не усунув недоліки, встановлені при поданні апеляційної скарги, а саме не подав до суду докази сплати судового збору в сумі 92224,08 грн. При цьому, апеляційний господарський суд повторно зазначив, що та обставина, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи не звільняє скаржника від сплати судового збору у встановленому Законом порядку, оскільки він подає апеляційну скаргу як Фізична-особа підприємець Куралов Микола Васильович, а не як фізична особа Куралов Микола Васильович.

Колегія суддів вважає, що ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху та про повернення апеляційної скарги прийняті при неправильному застосуванні пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" з огляду на таке.

Пунктом 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Відповідно до частини 1 статті 24 Цивільного кодексу України людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

У статті 25 Цивільного кодексу України передбачено, що здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.

За правилами частин 2 та 4 статті 25 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті.

У статті 26 Цивільного кодексу України вказано, що всі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа здатна мати всі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

З аналізу вказаних вимог цивільного законодавства вбачається, що кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплене й у статті 50 Цивільного кодексу України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Тобто фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус «фізична особа - підприємець» сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх (такий правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.05.2020 у справі № 161/6253/15-ц, від 07.04.2020 у справі № 743/534/16-ц, від 06.06.2018 у справі № 910/16713/15).

Отже, громадяни, які мають статус фізичної особи - підприємця та підпадають під ознаки відповідних пунктів статті 5 Закону України "Про судовий збір", мають право користуватися пільгами, визначеними цією статтею.

Подібні висновки про те, що громадяни, які мають статус фізичної особи - підприємця та підпадають під ознаки відповідних пунктів статті 5 Закону України "Про судовий збір", мають право користуватися пільгами, визначеними цією статтею, викладені в постановах Верховного Суду від 30.09.2019 у справі № 921/377/14-г/7, від 05.12.2019 у справі № 925/1150/18.

З огляду на наведене, у суду апеляційної інстанції були відсутні підстави як для залишення апеляційної скарги Фізичної-особи підприємця Куралова Миколи Васильовича (особи з інвалідністю II групи) у зв`язку із несплатою судового збору, так і для її повернення скаржнику з цих підстав.

8. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції (частина 3 статті 304 Господарського процесуального кодексу України).

Пунктом 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю і передати справу для продовження розгляду.

Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм процесуального права (стаття 310 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції зі стадії прийняття до розгляду апеляційної скарги Фізичної-особи підприємця Куралова Миколи Васильовича на рішення Господарського суду Волинської області від 13.07.2020 у справі № 903/323/20.

9. Судові витрати

Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300 301 304 308 310 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Фізичної-особи підприємця Куралова Миколи Васильовича задовольнити.

2. Скасувати ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.09.2020 у справі № 903/323/20.

3. Справу N 903/323/20 направити до Північно-західного апеляційного господарського суду зі стадії прийняття до розгляду апеляційної скарги Фізичної-особи підприємця Куралова Миколи Васильовича на рішення Господарського суду Волинської області від 13.07.2020.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді