20.12.2017 | Автор: Олександр Боков
Задати питання автору
Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Суди відмовили у стягненні зі споживача боргу за теплову енергію з огляду на недоведеність факту самовільного демонтажу приладів опалення і невиконання обов'язку по своєчасному укладенню договору (справа № 915/89/16, 22.11.17)

Фабула судового акта:  В цьому році на сторінках юридичного інтернет-ресурсу Протокол була опублікована досить докладна інформація по господарській справі, зміст якої відображений у заголовку, а саме: «Облаштування в приміщенні іншої (незалежної від централізованої системи будинку) системи опалення с порушенням встановленого порядку само по собі не спростовує і не заперечує споживання наданих послуг (справа № 913/1228/16, 05.12.17).

Сьогодні увазі читачів пропонується судове рішення на цю ж тему, але з протилежними висновками, які продиктовані дещо різними обставинами справи, а саме.

Публічне акціонерне товариство (позивач, теплоелектроцентраль) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю (відповідач) про стягнення з останнього 299 779,95 грн. основного боргу за теплову енергію, спожиту протягом опалювальних сезонів з січня 2013 року по грудень 2015 року на опалення належного на праві власності відповідачу нерухомого майна.

Апеляційним судом позитивне для позивача рішення місцевого господарського суду було скасовано, і прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено, з чим також погодився і ВГСУ.

Приймаючи таке рішення суд виходив з того, що на підставі наявного в матеріалах справи  акту, складеного представниками позивача за участі представників власника вказаних приміщень, орендаря та балансоутримувача будинку, встановлено, що в приміщенні опалювальні пристрої і стояки системи опалення приховані за декоративно-оздоблювальними панелями стін, опалювальні пристрої відключені від стояків та заглушені різьбовими заглушками, підводки для опалення відрізані та заварені.  

Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи на момент дослідження експертом на місці прилади опалення в приміщеннях відключені від трубопроводів стояків опалення, або взагалі відсутні, що не дає можливості використання централізованої системи опалення для обігріву приміщень. Опалення ж вказаних приміщень здійснюється 3-ма електричними приладами та 3-ма кондиціонерами, які працюють на обігрів, що також підтверджується відповідним актом. Вказати точний період, коли було здійснене вказане відключення є не можливим.

З огляду на ці обставини ВГСУ зазначив, що оскільки підставою використання теплової енергії споживачем є саме договір, який не був укладений, а також встановлення факту відключення приладів опалення в приміщеннях від стояків підводки опалення, споживання відповідачем теплової енергії не знайшло своє підтвердження.

Але здається, ця історія для відповідача ще не завершилась,  про що свідчить наступний висновок ВГСУ: «При цьому, судова колегія зазначає, що в разі встановлення та доведення факту самовільного демонтажу приладів опалення, як і факту невиконання споживачем обов'язку щодо своєчасного укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії, позивач вправі вжити передбачені чинним законодавством заходи реагування».

Аналізуйте судовий акт: ВГСУ: Облаштування в приміщенні іншої (незалежної від централізованої системи будинку) системи опалення с порушенням встановленого порядку само по собі не спростовує і не заперечує споживання наданих послуг (справа № 913/1228/16, 05.12.17)

Оплата за опалення місць загального користування у багатоквартирному будинку є ОБОВ'ЯЗКОМ власника квартири навіть якщо останній користується індивідуальним опаленням (ВСУу справі № 6-1207цс17 від 23.08.2017)

Неналежне обслуговування внутрішньобудинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання є підставою для відшкодування виконавцем послуг власнику квартири майнової та моральної шкоди (ВССУ, № 638/9832/15-ц від 06.03.17)

ВССУ: Типовий договір про надання послуг з утримання будинку є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від його положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд (Справа № 753/8393/15-ц, 06.11.17)

ВССУ: Розглядаючи справи про стягнення заборгованості за комунальні послуги визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією комунальних послуг особам, які є їх споживачами (ВССУ від 09.11.2016р. у справі №1238/8935/12)

Встановлення факту користування електроенергією шляхом самовільного підключення до мережі суворо регламентоване, тому недоліки фіксації цього факту унеможливлюють стягнення вартості спожитої електроенергії (Справа №279/3375/16ц, 21.06.17)

 

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2017 року                                                                                                                                     Справа № 915/89/16

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого:Короткевича О.Є. (доповідач у справі),суддів:Алєєвої І.В., Сибіги О.М., розглянувши касаційну скаргу   Публічного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль"на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 рокуу справі Господарського суду № 915/89/16 Миколаївської  області  за  позовомПублічного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Мегастар"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача    Товариство з обмеженою відповідальністю "Нью-Стар"простягнення заборгованості

В судовому засіданні взяли участь представники:

ПрАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль"- Новгородова Т.М.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Миколаївська теплоелектроцентраль" (далі по тесту - ПАТ "Миколаївська ТЕЦ", позивач) звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Мегастар" (далі по тексту - ТОВ "Компанія Мегастар", відповідач) про стягнення з останнього 299 779,95 грн. основного боргу за теплову енергію, спожиту протягом опалювальних сезонів з січня 2013 року по грудень 2015 року на опалення належного на праві власності відповідачу нерухомого майна, розташованого по пр. Жовтневому, 8/1 та 8/2 у м. Миколаєві.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 16 лютого 2017 року у справі  № 915/89/16 (суддя Коваль С.М.) позов задоволено повністю та вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 299 779,95 грн. заборгованості за теплову енергію.

Постановою Одеського  апеляційного господарського суду від 07 червня 2017 року у справі № 915/89/16 (судді: Гладишева Т.Я. - головуючий,   Головей В.М., Савицький Я.Ф.) рішення Господарського суду Миколаївської області від 16 лютого 2017 року скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою суду апеляційної інстанції, скаржник публічне акціонерне товариство "Миколаївська теплоелектроцентраль" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07 червня 2017 року, а рішення Господарського суду  Миколаївської області від 16 лютого 2017 року у справі № 915/89/16 залишити в силі.

Доводи касаційної скарги зводяться до порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 4-2, 32, 34, 42 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 19, 24 Закону України "Про теплопостачання", ст.ст. 1, 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль", місцевий господарський суд виходив з того, що оскільки відповідачем не надано доказів відключення приміщення від мереж централізованого опалення, то позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за отриману теплову енергію є доведеними.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов протилежного висновку та зазначив про недоведеність вимог позивача у зв'язку з тим, що відповідач, самовільно від'єднавшись від  мереж централізованого опалення, не споживав теплову енергію, а відтак підстави для стягнення заборгованості за фактично спожиту теплову енергію відсутні.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, згідно свідоцтв про право власності на нерухоме майно від 17.12.2012 (САЕ 837781 та САЕ 837779) ТОВ "Компанія Мегастар" на праві приватної власності належать нежитлові приміщення загальною площею 221,0 кв.м та 565,7 кв.м, розташовані за адресами: м. Миколаїв, будинок 8/2 та 8/1 відповідно.

02.01.2013 між ТОВ "Компанія Мегастар" (орендодавець) та ТОВ "Нью-Стар" (орендар) укладено договір оренди об'єкта нерухомості № 01/13-1, за умовами якого орендодавець зобов'язується передати орендареві за платню об'єкт оренди - нежитлові приміщення згідно актів прийому-передачі, що додаються до договору і є невід'ємною його частиною, а орендар зобов'язується прийняти в строкове користування об'єкт оренди, який зазначено діючим договором, та сплачувати орендну плату 1 200 грн. на місяць.

02.01.2013 сторонами складено акти прийому-передачі майна до вказаного договору, згідно яких орендодавець передав, а орендар прийняв об'єкт нерухомості - нежитлові приміщення 565,7 кв.м та 221 кв.м, які розташовані за адресою: м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 8/1 та 8/2, що є власністю орендодавця.

Судами на підставі актів від 03.12.2015, складеними представниками позивача, власника вказаних приміщень та балансоутримувача будинку по пр. Жовтневому, 8, встановлено, що в приміщенні більярдного клубу "Злата" (м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 8/1) опалювальні пристрої приховані за декоративно-оздоблювальними конструкціями стін, опалення від системи опалення будинку. У приміщенні бару "Пінта" (м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 8/2) опалювальні пристрої встановлені на проектних місцях розташування, приховані за декоративно-оздоблювальними панелями стін.

Разом з тим, на виконання вимог ухвали місцевого суду від 30.03.2016 представниками позивача, за участі представників власника вказаних приміщень, орендаря та балансоутримувача будинку 11.04.2016 здійснено повторне обстеження даних приміщень, про що складено акт, згідно якого в приміщенні більярдного клубу "Злата" опалювальні пристрої і стояки системи опалення приховані за декоративно-оздоблювальними панелями стін, опалювальні пристрої відключені від стояків та заглушені різьбовими заглушками. У приміщенні пивного бара "Пінта" опалювальні пристрої взагалі демонтовані, підводки для опалення відрізані та заварені.  

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 30.08.2016                   № 125-057, на підставі документів, наданих представниками ПАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль" і ТОВ "Компанія Мегастар", вказати точний період, коли було здійснене відключення приладів опалення від стояків підводки опалення в приміщеннях № 8/1 та № 8/2 по пр. Богоявленський (Жовтневий) в м. Миколаєві, не надається можливим, однак за останні три роки ніяких робіт по відключенню приладів опалення - не проводилось. На момент дослідження експертом на місці прилади опалення в приміщеннях № 8/1 - відключені від трубопроводів стояків опалення, а в приміщеннях № 8/2 - прилади відсутні, що не дає можливості використання централізованої системи опалення для обігріву приміщень. На момент дослідження приміщень № 8/1 та № 8/2 по пр. Богоявленський в м. Миколаєві опалення вказаних приміщень здійснюється 3-ма електричними приладами "УФО" та 3-ма кондиціонерами, які працюють також на обігрів, що також підтверджується актом від 11.04.2016, складеним ПАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль".

Як встановлено судами, за розрахунком позивача у період з січня 2013 року по грудень 2016 року останнім поставлено для опалення ТОВ "Компанія Мегастар" теплової енергії на загальну суму 299 779,95 грн. Визначення обсягу спожитої теплової енергії здійснено позивачем розрахунковим способом, так як належний ТОВ "Компанія Мегастар" об'єкт теплоспоживання не обладнаний приладом обліку теплової енергії.

У силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

У відповідності до ч.ч. 1, 4, 5, 6 ст. 19 названого Закону діяльність у сфері теплопостачання може здійснюватись суб'єктами господарської діяльності у сфері теплопостачання всіх організаційно-правових форм та форм власності, зокрема, на основі договорів оренди, підряду, концесії, лізингу та інших договорів. Теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу. Теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Оплата споживачем теплової енергії шляхом перерахування коштів на рахунок із спеціальним режимом використання є обов'язковою умовою договору на постачання теплової енергії, укладеного між теплопостачальною організацією та споживачем теплової енергії (ч. 3 ст. 19-1 даного Закону).

Згідно ч. 4 ст. 24 Закону України "Про теплопостачання" споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, відповідних нормативно-правових актів та виконання приписів органів, уповноважених здійснювати державний нагляд за режимами споживання теплової енергії згідно із законом.

У силу ч. 6 ст. 25 зазначеного Закону у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Проте, апеляційний суд на підставі актів від 03.12.2015 та від 11.04.2016 та висновку судової будівельно-технічної експертизи від 30.08.2016 № 125-057 встановив, що відповідач у період з 03.12.2015 по 11.04.2016 здійснив самовільний демонтаж приладів опалення (самовільне відключення) у вказаних нежитлових приміщеннях, що суперечить порядку, передбаченому нормативно-правовими актами, які забороняють вчиняти самовільне відключення від системи централізованого опалення та встановлюють спеціальний порядок такого відключення. При цьому, апеляційний суд зазначив, що вказати точний період, коли було здійснене вказане відключення є не можливим, однак за останні три роки ніяких робіт по відключенню приладів опалення - не проводилось.

Таким чином, враховуючи, що підставою використання теплової енергії споживачем є саме договір, а також відключення приладів опалення в приміщеннях № 8/1 та № 8/2 по пр. Богоявленський (Жовтневий) в м. Миколаєві від стояків підводки опалення, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду щодо відсутності споживання відповідачем теплової енергії, що постачалась позивачем у період з січня 2013 року по грудень 2016 року.

За таких обставин, підстави для стягнення з ТОВ "Компанія Мегастар" на користь ПАТ "Миколаївська ТЕЦ" грошових коштів у сумі 299 779,95 грн. відсутні.

При цьому, судова колегія зазначає, що в разі встановлення та доведення факту самовільного демонтажу приладів опалення, як і факту невиконання споживачем обов'язку щодо своєчасного укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії, позивач вправі вжити передбачені чинним законодавством заходи реагування.

Внаслідок зазначеного, колегія суддів вважає висновок суду апеляційної інстанції таким, що відповідає нормам матеріального права та обставинам справи.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова  Одеського апеляційного господарського суду від 07 червня 2017 року у справі № 915/89/16 прийнята у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль"  залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07 червня 2017 року у справі  № 915/89/16 залишити без змін.

Головуючий                                                                            О.Є. Короткевич

    Судді                                                                                   І.В. Алєєва

                                                                                                   О.М. Сибіга

3
Подобається
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення