Ухвала

11 грудня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Охрімчук Л.І.,

Гуменюка В.І.,

Сімоненко В.М.,

розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України рішення Апеляційного суду Вінницької області від 16 листопада 2016 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про стягнення збитків, завданих продажем предмета іпотеки,

встановила:

Вінницький міський суд Вінницької області рішенням від 19 жовтня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнив, стягнув з ПАТ "Ощадбанк" на користь ОСОБА_4 563 тис. 152 грн 64 коп., з яких: 507 тис. 848 грн - різниця між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього; 34 тис. 990 грн 72 коп. - інфляційні втрати, 20 тис. 313 грн 92 коп. - 3% річних.

Суд стягнув з ПАТ "Ощадбанк" 5 тис. 631 грн 53 коп. судового збору в дохід держави.

Апеляційний суд Вінницької області 16 листопада 2016 року скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовив; понесені ПАТ "Ощадбанк" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 6 тис. 194 грн 68 коп. суд компенсував за рахунок держави.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 6 вересня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилила, рішення Апеляційного суду Вінницької області від 16 листопада 2016 року залишила без змін.

5 грудня 2017 року ОСОБА_4, за дорученням якого діє ОСОБА_5, звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд рішення Апеляційного суду Вінницької області від 16 листопада 2016 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 вересня 2017 року з передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частин шостої, сьомої статті 38 Закону України "Про іпотеку".

Обґрунтовуючи підставу перегляду вказаних судових рішень, передбачену пунктом 1 частини 1 статті 355 ЦПК України, заявник посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 жовтня 2012 року, 1 жовтня і 24 грудня 2014 року, 2 березня 2016 року і 7 червня 2017 року, в яких, на його думку, по-іншому, ніж в оскаржуваних судових рішеннях, застосовано зазначені норми матеріального права.

Перевіривши наведені в заяві доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що в допуску справи до провадження необхідно відмовити з огляду на таке.

За положенням пункту 1 частини 1 статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

При цьому під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де тотожними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Постановляючи ухвалу від 6 вересня 2017 року, про перегляд якої порушує питання заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновком апеляційного суду про те, що відповідно до положень статті 38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлена на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності; позивач у встановленому законом порядку не оскаржив звіт експертної оцінки; продаж нерухомого майна здійснено не нижче вартості, зазначеної у звіті експертної оцінки, а тому відсутні правові підстави для покладення на відповідача відповідальності за порушення процедури продажу предмета іпотеки, у тому числі й відшкодування штрафних санкцій, передбачених статтею 625 ЦК України.

При цьому суд касаційної інстанції зазначив, що визначення оцінки вартості предмета іпотеки іншим суб'єктом оціночної діяльності, в тому числі із визначенням іншого розміру його вартості, не може бути самостійною підставою для покладення на іпотекодержателя відповідальності в порядку, передбаченому частиною шостою статті 38 Закону України "Про іпотеку".

Разом з тим в ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, наданих заявником для порівняння, містяться такі висновки:

- в ухвалі від 3 жовтня 2012 року суд касаційної інстанції, залишивши без змін рішення апеляційного суду, погодився з його висновком про стягнення з банку на користь позивачки збитків, завданих продажем предмета іпотеки за ціною, нижчою, ніж звичайні ціни на такий об'єкт, з огляду на те, що банк не довів належними та допустимими доказами тієї обставини, що після набрання відповідним судовим рішенням законної сили ціна продажу нерухомого майна узгоджувалася з позивачкою; при цьому апеляційний суд (з яким погодився й суд касаційної інстанції) дійшов висновку про те, що визнання факту продажу предмета іпотеки за ціною, нижчою, ніж звичайні ціни на такий об'єкт, не є способом захисту порушеного або невизнаного права, оскільки він не відповідає частині 2 статті 16 ЦК України;

- в ухвалах від 1 жовтня і 24 грудня 2014 року суд касаційної інстанції направив справи на новий розгляд до судів першої та апеляційної інстанцій відповідно з підстав порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи;

- в ухвалі від 2 березня 2016 року суд касаційної інстанції, залишивши без змін судові рішення, погодився з їх висновками про відсутність правових підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу спірної квартири (предмета іпотеки) відповідно до положень статей 203, 215 ЦК України та частини шостої статті 38 Закону України "Про іпотеку", оскільки оспорюваний правочин був вчинений на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, а позивач не навів передбачених законом підстав для визнання цього правочину недійсним; при цьому суд касаційної інстанції зазначив, що наслідки продажу предмета іпотеки за ціною, нижчою, ніж звичайні ціни на цей вид майна, у вигляді відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього не є підставою для визнання правочину недійсним;

- в ухвалі від 7 червня 2017 року суд касаційної інстанції, залишивши без змін судові рішення, погодився з їх висновками про те, що зміст укладених додаткових угод до договору позики не порушує право або цивільний інтерес позивача; в частині вимог щодо визнання договорів купівлі-продажу недійсними позивач обрав неправильний спосіб захисту порушеного права, а тому відсутні правові підстави для задоволення заявлених позовних вимог.

Отже, порівняння наведених судових рішень із судовим рішенням суду касаційної інстанції, про перегляд якого подано заяву, не дає підстав для висновку про те, що суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ з тотожними предметами спору, підставами позову та аналогічними обставинами й однаковим застосуванням норм матеріального права у спірних правовідносинах дійшов протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Таким чином, вважати подану заяву обґрунтованою немає підстав.

Ураховуючи наведене, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що в допуску справи до провадження Верховного Суду України необхідно відмовити.

Керуючись частиною 2 статті 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

ухвалила:

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про стягнення збитків, завданих продажем предмета іпотеки, за заявою ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України рішення Апеляційного суду Вінницької області від 16 листопада 2016 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 вересня 2017 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Л.І. Охрімчук

В.І. Гуменюк

В.М. Сімоненко