Ухвала

19 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 399/142/16-ц

провадження № 61-12009св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),

Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_2,

представник позивача - ОСОБА_3,

відповідач - ліквідаційна комісія управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області,

представник відповідача - Кирилюк Євген Сергійович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області на рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 16 серпня 2016 року у складі судді Бондаренка Г. К. та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 01 лютого 2017 року у складі колегії суддів: Потапенка В. І., Черненко В. В., Франко В. А.,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області (далі - ліквідаційна комісія УМВС України в Кіровоградській області) про витребування майна, вилученого в якості речових доказів в рамках кримінального провадження.

Позовна заява мотивована тим, що вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 лютого 2015 року його визнано винуватим у вчинені кримінальних правопорушень, призначене відповідне покарання та вирішено питання щодо речових доказів. Зокрема, мобільний телефон "Нокіа" моделі 1280, мобільний телефон "Самсунг" моделі GТ - S500, диктофон "Самсунг", що знаходяться в камері зберігання речових доказів Кіровоградського міського відділу УМВС України в Кіровоградській області, було йому повернуто.

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 28 вересня 2015 року змінено вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 лютого 2015 року в частині кваліфікації його дій та призначене інше покарання, не пов'язане з реальним позбавленням волі, а в частині вирішення питання щодо речових доказів у справі вирок суду залишений без змін.

Зазначав, що ухвала апеляційного суду набрала законної сили і вирок суду підлягає виконанню.

22 жовтня 2015 року з метою отримання зазначеного вище майна він разом зі своїм захисником звернулися до Кіровоградського міського відділу УМВС України в Кіровоградській області, але отримати вилучені у нього мобільний телефон "Нокіа" моделі 1280, мобільний телефон "Самсунг" моделі GТ - S500, диктофон "Самсунг" не вдалося, оскільки вказані речові докази до камери зберігання речових доказів Кіровоградського міського відділу УМВС України в Кіровоградській області, як повідомила особа, відповідальна за зберігання речових доказів, не передавалися.

При цьому письмову відповідь на його звернення про повернення речових доказів йому не надали.

На момент проведення досудового слідства, в тому числі залучення належного йому майна як речових доказів у кримінальному провадженні, всі дії виконуватися співробітниками слідчого управління УМВС України в Кіровоградській області, правонаступником якого є ліквідаційна комісія УМВС України в Кіровоградській області.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_2просив суд зобов'язати відповідача повернути вилучене в рамках кримінального провадження № 12014120000000067 на підставі протоколу обшуку від 26 листопада 2013 року та залучене в якості речових доказів у зазначеному кримінальному провадженні належне йому майно, а саме: мобільний телефон "Нокіа" моделі 1280, мобільний телефон "Самсунг" моделі GТ - S500 та диктофон "Самсунг".

Рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 16 серпня 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено. Зобов'язано ліквідаційну комісію УМВС України в Кіровоградській області повернути ОСОБА_2 вилучене в рамках кримінального провадження № 12014120000000067 на підставі протоколу обшуку від 26 листопада 2013 року та залучене в якості речових доказів у зазначеному кримінальному провадженні належне йому майно: мобільний телефон "Нокіа" моделі 1280, мобільний телефон "Самсунг" моделі

GТ - S500, диктофон "Самсунг". Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення районного суду мотивовано тим, що після вступу в законну силу вироку Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 лютого 2015 року та ухвали Апеляційного суду Кіровоградської області від 28 вересня 2015 року ОСОБА_2 звертався до ліквідаційної комісії УМВС України в Кіровоградській області з метою отримання належного йому майна, але його не отримав. За таких обставин, з урахуванням статей 386, 387 ЦК України, позов визнав обґрунтованим та зобов'язав ліквідаційну комісію УМВС України в Кіровоградській області повернути ОСОБА_2 вилучене в рамках кримінального провадження належне йому майно.

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 01 лютого 2017 року апеляційну скаргу ліквідаційної комісії УМВС України в Кіровоградській області відхилено. Рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області

від 16 серпня 2016 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції є законним й обґрунтованим, оскільки ґрунтується на повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується у порядку цивільного судочинства.

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ліквідаційна комісії

УМВС України в Кіровоградській області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просила скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що, оскільки виконання вироку суду у кримінальній справі (провадженні) є складовою частиною кримінального процесу, то питання, що виникають при його виконанні, зокрема й щодо повернення речових доказів, мають вирішуватись судом, який постановив вирок у порядку кримінального, а не цивільного, судочинства. Так як, позовні вимоги стосуються зобов'язання вчинити дії, і ОСОБА_2 в порядку цивільного судочинства хотів вирішити питання про повернення йому речових доказів, а не вирішити питання про належність речей, що підлягають поверненню, тому вказана справа підлягає розгляду у порядку кримінального судочинства. Крім того, у вказаній справі немає спору про належність речей, як це передбачено частиною 12 статті 100 КПК України, а порушено питання про повернення майна, тому такий спір не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, оскільки питання речових доказів вирішується під час ухвалення рішення, яким закінчується кримінальне провадження, у зв'язку із чим позивачу необхідно звертатись за захистом своїх прав у порядку кримінального судочинства.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У червні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло заперечення на касаційну скаргу

від ОСОБА_2 в особі представника - ОСОБА_3, в якому зазначено про те, що як суд першої інстанції, так й апеляційний суд, під час розгляду справи повно та всебічно дослідили всі наявні у матеріалах справи письмові докази, ухвалили законні та обґрунтовані рішення у справі.

У лютому 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Справу необхідно передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 6 статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Згідно із частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Про передачу справи на розгляд ВеликоїПалати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із обґрунтуванням підстав, визначених у частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки касаційна скарга містить доводи щодо порушення судами правил предметної юрисдикції.

Керуючись частиною шостою статті 403, частинами першою та четвертою статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_2 до ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області про витребування майна, вилученого в якості речових доказів в рамках кримінального провадження, передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: О. В. Білоконь

Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

Ю. В. Черняк