Ухвала

13 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 2-1409/11

провадження № 61-37152св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), ЖуравельВ. І., Коротуна В. М., Крата В. І.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_4,

суб'єкт оскарження - Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України,

заінтересовані особи: ОСОБА_5, товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", товариство з обмеженою відповідальністю "Вінниця-Буд",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу адвоката ОСОБА_6 як представника ОСОБА_4 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 31 січня 2018 року в складі судді Саєнко О. Б. та постанову апеляційного суду Вінницької області від 25 квітня 2018 року в складі колегії суддів: Сопруна В. В., Медяного В. М., Матківської М. В.,

ВСТАНОВИВ:

У 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду зі скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця, в якій просила визнати неправомірною постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Єжова М. В. від 09 червня 2017 року про стягнення з ОСОБА_8 виконавчого збору у виконавчому провадженні № 37487871 у розмірі 4 377 019,52 грн та її скасувати; зняти арешт із земельної ділянки площею 2,4261 га, яка розташована в с. Зарванці Вінницького району Вінницької області, кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення - для житлової забудови та громадського призначення, що належить на праві власності ОСОБА_4 згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 17 грудня 2007 року, накладений в межах виконавчого провадження № 37487871 постановою від 03 червня 2014 року.

В обґрунтування скарги ОСОБА_4 посилалася на те, що заочним рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 30 березня 2012 року на задоволення вимог ТОВ "Український промисловий банк" до ТОВ "Промислова група "Вінниця-Буд" про стягнення заборгованості в розмірі 43 768 375,23 грн за кредитним договором від 26 лютого 2007 року № 03/КВ-07 звернуто стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку площею 2,4261 га, розташовану в с. Зарванці Вінницького району Вінницької області, кадастровий номер НОМЕР_1, що належить їй на праві власності,.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 09 квітня 2013 року відкрито виконавче провадження № 37487871 з примусового виконання виконавчого листа, виданого на підставі зазначеного рішення суду.

Постановою державного виконавця від 03 червня 2014 року накладено арешт на вказану земельну ділянку. Інших виконавчих дій в межах виконавчого провадження № 37487871 не проводилося, постанова про стягнення з боржника виконавчого збору не виносилася.

У зв'язку з відступленням ТОВ "Український промисловий банк" права вимоги до ТОВ "Промислова група "Вінниця-Буд" за кредитним договором від 26 лютого 2007 року № 03/КВ-07 ОСОБА_5, ухвалою Вінницького районного суду від 11 грудня 2015 року замінено стягувача у виконавчому провадженні № 37487871 з ТОВ "Український промисловий банк" на ОСОБА_5 та ухвалою Вінницького районного Вінницької області від 27 квітня 2017 року прийнято відмову ОСОБА_5 від примусового виконання рішення Вінницького районного суду від 30 березня 2012 року у справі № 2-1409/11.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Єжова М. В. від 09 червня 2017 року виконавче провадження № 37487871 закінчено, однак при закінченні виконавчого провадження № 37487871 державним виконавцем 09 червня 2017 року винесено постанову про стягнення з неї виконавчого збору в розмірі 4 377 019,52 грн та арешт, накладений постановою від 03 червня 2014 року, не знято.

Вважаючи, що постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору та дії державного виконавця щодо не зняття арешту з її майна, є неправомірними, просила скаргу задовольнити.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 31 січня 2018 року провадження в частині скарги ОСОБА_4 щодо визнання неправомірною постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Єжова М. В. від 09 червня 2017 року про стягнення виконавчого збору з боржника ОСОБА_4 у виконавчому провадженні № 37487871 у розмірі 4 377 019,52 грн та її скасування закрито з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 255 ЦПК України.

У задоволені скарги ОСОБА_4 в частині зняття арешту із земельної ділянки площею 2,4261 га, яка розташована в с. Зарванці Вінницького району Вінницької області, кадастровий номер НОМЕР_1, відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що скарга ОСОБА_4 про визнання неправомірною постанову державного виконавця про стягнення виконавчого збору з боржника ОСОБА_4 у виконавчому провадженні і її скасування належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому в цій частині провадження у справі підлягає закриттю, оскільки не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Оскільки ОСОБА_4 не сплатила визначений постановою державного виконавця від 09 червня 2017 року розмір виконавчого збору, тому державний виконавець правомірно не зняв арешт з земельної ділянки, яка їй належить.

Постановою апеляційного суду Вінницької області від 25 квітня 2018 року ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 31 січня 2018 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, ґрунтується на повному і об'єктивному встановленні всіх обставин справи.

У касаційній скарзі, поданій 25 травня 2018 року до Вищого спеціалізованого

суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, адвокат ОСОБА_6 як представник ОСОБА_4 В просить скасуватиухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 31 січня 2018 року та постанову апеляційного суду Вінницької області від 25 квітня 2018 року, і ухвалити нове рішення, яким скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними та необґрунтованими, винесені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Закриваючи провадження у справі, в частині оскарження постанови про стягнення виконавчого збору суди посилаються на статті 18 та 181 КАС України (в чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції), якими передбачено, що справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів, віднесені законодавством до юрисдикції адміністративних судів, суди не звернули уваги на те, що виконавчий документ видано на виконання заочного рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 30 березня 2012 року, а тому ця справа має розглядатися за правилами ЦПК України.

Відповідно до статті 181 КАС України (в чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції) учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

У даному випадку інший порядок судового оскарження передбачений статтею 383 ЦПК України (в чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції), яка кореспондується зі статтею 447 ЦПК України та статтею 74 Закону України "Про виконавче провадження", якими визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця можуть бути оскаржені до суду, який видав виконавчий документ.

Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Вінницького районного суду Вінницької області.

16 червня 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих

процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 6 статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд ВеликоїПалати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Враховуючи, що адвокат ОСОБА_6 як представник ОСОБА_4 В оскаржує, в тому числі, рішення судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення правил предметної юрисдикції, то справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись частиною 6 статті 403, частиною 4 статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного

цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Справу № 2-1409/11 за скаргою ОСОБА_4 на дії та бездіяльність державного виконавця, заінтересовані особи: ОСОБА_5, товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", товариство з обмеженою відповідальністю "Вінниця-Буд", Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_6 як представника ОСОБА_4 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 31 січня 2018 року в складі судді Саєнко О. Б. та постанову апеляційного суду Вінницької області від 25 квітня 2018 року передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді Н. О. Антоненко

В. І.Журавель

В.М. Коротун

В. І. Крат