УХВАЛА

07 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 235/2478/19

провадження № 61-17900ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 04 липня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 04 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до малого приватного підприємства "Фіалка" (далі - МПП "Фіалка") про стягнення заборгованості орендної плати за використання земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом до МПП "Фіалка", у якому просила стягнути з відповідача на її користь орендну плату за договором оренди землі за користування земельною ділянкою за 2017 рік в розмірі 8 053 грн 05 коп. та безпідставно набуті кошти в розмірі 57 508 грн 22 коп.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 04 липня 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з МПП "Фіалка" на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за 2017 рік в сумі 4 466 грн 92 коп., пеню за прострочення виплати орендної плати згідно умов договору в розмірі 2 032 грн 44 коп., три відсотки річних у розмірі 167 грн 05 коп., інфляційні витрати у розмірі 605 грн 55 коп., а всього 7 271 грн 96 коп. В задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного суду від 04 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 04 липня 2019 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог залишено без змін. Апеляційну скаргу МПП "Фіалка" задоволено. Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 04 липня 2019 року в частині задоволених позовних вимог скасовано та ухвалено рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У жовтні 2019 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 04 липня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 04 вересня 2019 року.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України встановлено, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до Пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей Пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову ОСОБА_1 до МПП "Фіалка" є стягнення грошових коштів у розмірі 66 561 грн 27 коп., у зв'язку з чим ціна позову у справі № 235/2478/19 не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому справа є малозначною згідно з наведеними приписами ЦПК України.

Пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України встановлено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Касаційна скарга не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, містяться у статті 129 Конституції України, відповідно до якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 04 липня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 04 вересня 2019 року слід відмовити з підстав, встановлених пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України.

Керуючись пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 04 липня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 04 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до малого приватного підприємства "Фіалка" про стягнення заборгованості орендної плати за використання земельних діляноквідмовити.

Суддя М. Є. Червинська