Ухвала

03 червня 2021 року

м. Київ

справа № 130/2553/19

провадження № 61-4960ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 14 грудня 2020 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 09 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" про визнання бездіяльності щодо невиконання вимог Закону України "Про захист прав споживачів" та щодо нарахування суми заборгованості за електропостачання, визнання певних обставин, стягнення суми недовідпущеної електроенергії, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" про визнання бездіяльності щодо невиконання вимог Закону України "Про захист прав споживачів" та щодо нарахування суми заборгованості за електропостачання, визнання певних обставин, стягнення суми недовідпущеної електроенергії, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди.

Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 14 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 09 березня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У березні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 14 грудня 2020 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 09 березня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 14 квітня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 14 грудня 2020 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 09 березня 2021 року залишено без руху, вказано на необхідність зазначення в касаційній скарзі обов'язкових підстав касаційного оскарження, визначені частиною 2 статті 389 ЦПК України, надання касаційної скарги (у новій редакції), та надання її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

У квітні 2021 року до суду на виконання ухвали Верховного Суду від 14 квітня 2021 року надійшли матеріали для усунення недоліків касаційної скарги, зокрема, касаційна скарга (уточнена), в якій заявник лише узагальнено посилається на пункт 4 частини 2 статті 389 та пункт 3 частини 3 статті 411 ЦПК України.

Жодних інших обов'язкових підстав касаційного оскарження, які визначені частиною 2 статті 389 ЦПК України, ОСОБА_1 не наводить.

Таким чином, заявником так і не було обґрунтовано зазначено обов'язкові підстави касаційного оскарження судових рішень, передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, узгоджуються із положеннями Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до Рекомендації № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року рекомендовано державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключають з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягнення таких цілей.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно із частиною 3 статті 185, частиною 2 статті 393 ЦПК України, у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.

Враховуючи викладене, невиконання вимог суду про усунення недоліків касаційної скарги перешкоджає суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження, а тому касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає поверненню.

Керуючись статтями 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 14 грудня 2020 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 09 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" про визнання бездіяльності щодо невиконання вимог Закону України "Про захист прав споживачів" та щодо нарахування суми заборгованості за електропостачання, визнання певних обставин, стягнення суми недовідпущеної електроенергії, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. В. Черняк