УХВАЛА08 жовтня 2020 рокум. КиївСправа № 922/1254/19Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Краснова Є. В.,секретар судового засідання: Мартинюк М. О.,за участю представників сторін:позивача - Пелецького В. О. (адвоката),
відповідача - Волкова І. М. (адвоката),третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1- не з'явилися,третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2 - не з'явилися,третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 3 - не з'явилися,третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 4 - не з'явилися,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 5 - ОСОБА_1 (самопредставництво),прокуратури - Грищенка М. А.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Приватного акціонерного товариства "Трест Житлобуд-1" і Східного управління капітального будівництва Міністерства оборони Українина постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 (колегія суддів: Хачатрян В. С. - головуючий, Ільїн О. В., Россолов В. В. ) у справіза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Східбудкомплект",
до Східного управління капітального будівництва Міністерства оборони України,за участю Військової прокуратури Харківського гарнізону,за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) Приватного акціонерного товариства "Трест Житлобуд-1", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС-Контакт", 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Канкорд-АРТ", 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбуд регіон сервіс", 5) Міністерства оборони України,про визнання недійсними результатів конкурсу,ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Східбудкомплект" (далі - ТОВ "Східбудкомплект") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Східного управління капітального будівництва Міністерства оборони України (далі - Управління капітального будівництва), в якій просило визнати недійсними результати конкурсу, проведеного відповідачем, на укладення договору спільної діяльності забудови багатоповерхових житлових будинків за адресою: м.Харків, вул. Семінарська, 46, та Договір № 303/39/22 УКБ про спільне будівництво багатоповерхового житлового будинку за адресою: м. Харків, вул. Семінарська, 46, укладений 06.12.2018 (далі - Договір № 303/39/22 УКБ від 06.12.2018) за результатом його проведення між відповідачем і Приватним акціонерним товариством "Трест Житлобуд-1" (далі - АТ "Трест Житлобуд-1"); зобов'язати відповідача виконати свої зобов'язання за договором № 303/39/21 УКБ від 28.02.2018 в натурі шляхом передачі позивачу будівельного майданчика у стані, визначеному у договорі, і належну земельну, технічну, дозвільну документацію, містобудівні умови та обмеження щодо забудови, дозвіл на будівництво багатоповерхових житлових будинків за адресою: м. Харків, вул. Семінарська,46, та покласти на відповідача суму судового збору.1.2. Обґрунтовуючи позовну заяву, ТОВ "Східбудкомплект" посилалося на Договір № 303/39/21 УКБ від 28.02.2018, укладений між позивачем та відповідачем в результаті перемоги у конкурсі щодо будівництва багатоквартирного житлового будинку для військовослужбовців Міністерства оборони України та членів їх сімей на вул. Семінарській, 46 в м. Харкові (далі - Договір № 303/39/21 УКБ від28.02.2018), а також на договори, що були укладені між позивачем, відповідачем та субпідрядниками (третіми особами № 2-4) як на докази виконання ним умов Договору № 303/39/21 УКБ від 28.02.2018 (Договір № 2 від 28.09.2018 з відповідачем про очищення та підготовку будівельного майданчику до початку здійснення будівельних робіт; Договір № 04/09/2018 від 04.09.2018 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Канкорд-АРТ" (далі - ТОВ "Канкорд-АРТ") на розроблення проекту зовнішнього електропостачання; Договору № 07/09/2018-вк від28.09.2018 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестбуд Регіон-Сервіс" (далі - ТОВ "Інвестбуд Регіон-Сервіс") на розроблення проекту зовнішніх мереж водопроводу і каналізації; Договір № 19-04/2018 від 19.04.2018 року з Товариством з обмеженою відповідальністю "АВС-Контракт" (далі - ТОВ "ABC-Контракт") про коригування проектно-кошторисної документації.
2. Короткий зміст судових рішень2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.02.2020 (суддя Аріт К. В. ) у справі № 922/1254/19 в позові ТОВ "Східбудкомплект" до Управління капітального будівництва відмовлено повністю.2.2. Суд першої інстанції, відмовляючи у позові ТОВ "Східбудкомплект", виходив із того, що Договір № 303/39/21 від 28.02.2018, укладений між позивачем та відповідачем, було правомірно розірвано відповідачем листом від 29.08.2018 на підставі положень частини
3 статті
612, статті
651, частини
2 статті
849 Цивільного кодексу України. Суд зазначав, що позивач не виконав умови пункту 3.8 Договору № 303/39/21 від 28.02.2018, не перерахував відповідачу зазначену в умовах договору суму (175 000,00 грн компенсація земельного податку), ліцензію на право здійснення господарської діяльності в галузі будівництва отримав лише22.08.2018. Суд установив, що договори, укладені між позивачем, відповідачем та субпідрядниками (третіми особами № 2-4), на які посилається позивач як на докази виконання ним умов Договору № 303/39/21 УКБ від 28.02.2018, не підтверджують обставин виконання позивачем умов основного договору, оскільки на них міститься печатка, що не є гербовою печаткою відповідача, їх укладення не визнається директором відповідача, у них відсутнє посилання, що вони укладені на виконання Договору № 303/39/21 УКБ від 28.02.2018. У зв'язку із правомірним розірванням Договору № 303/39/21 УКБ від 28.02.2018, суд дійшов висновку про неможливість задоволення вимог про зобов'язання відповідача виконати в натурі свої зобов'язання за Договором № 303/39/21 УКБ від 28.02.2018. З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання недійсним Договору № 303/39/22 УКБ від 06.12.2018 про спільне будівництво багатоповерхових житлових будинків, який укладений між відповідачем і третьою особою - 1, відповідає вимогам чинного законодавства, позивач не навів порушення його майнового права чи інтересу при укладенні спірного договору.2.3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 № у справі № 922/1254/19 рішення Господарського суду Харківської області від24.02.2020 скасовано в частині відмови у задоволені позовних вимог про визнання недійсними результату конкурсу, проведеного Управлінням капітального будівництва на укладення договору спільної діяльності забудови багатоповерхових житлових будинків за адресою: м. Харків, вул. Семінарська,46, та Договору про спільне будівництво багатоповерхового житлового будинку за адресою: м. Харків, вул.
Семінарська, 46, що укладений 06.12.2018 року за результатом його проведення з АТ "Трест Житлобуд-1".Прийнято в цій частині нове судове рішення, яким позов ТОВ "Східбудкомплект" задоволено. Визнано недійсними результати конкурсу, проведеного Управлінням капітального будівництва на укладення договору спільної діяльності забудови багатоповерхових житлових будинків за адресою: м. Харків, вул. Семінарська, 46, та Договір про спільне будівництво багатоповерхового житлового будинку за адресою: м. Харків, вул. Семінарська, 46, що укладений 06.12.2018 за результатом його проведення з АТ "Трест Житлобуд-1". В решті рішення Господарського суду Харківської області від 24.02.2020 залишено без змін. Стягнуто з Управління капітального будівництва на користь ТОВ "Східбудкомплект" 3 842,00 грн судового збору за подання позовної заяви та 5 763,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.2.4. Суд апеляційної інстанції, мотивуючи своє рішення, виходив із того, що Договір № 303/39/21 УКБ від 28.02.2018 на момент проведення спірного конкурсу та укладення Договору № 303/39/22 УКБ від 06.12.2018 не був розірваний, тому правовідносини за ним не припинені. Відповідач здійснив реалізацію права на укладення договору двічі з різними суб'єктами господарювання, що є неможливим та призводить до колізії суб'єктивного цивільного права. Суд дійшов висновку, що проведення повторного конкурсу і укладення тотожного договору щодо ідентичного предмета та об'єкта без врегулювання правовідносин за первісним правочином є неприпустимим. Установивши виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором № 303/39/21 УКБ від 28.02.2018, суд апеляційної інстанції зазначив про неможливість задоволення вимог про зобов'язання відповідача виконати свої зобов'язання за Договором № 303/39/21 УКБ від 28.02.2018 в натурі.3. Короткий зміст касаційних скарг та заперечень3.1. Не погоджуючись із постановою Східного апеляційного господарського суду від26.05.2020, АТ "Трест Житлобуд-1" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.05.2020, рішення Господарського суду Харківської області від 24.02.2019 залишити без змін.
3.2. АТ "Трест Житлобуд-1" зазначає, що касаційна скарга подається на підставі пунктів
1,
4 частини
2 статті
287 Господарського процесуального кодексу України.Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник наголошує, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права (статті
73,
74,
76,
86,
236 Господарського процесуального кодексу України) та неправильно застосував норми матеріального права, зокрема статтю
651 Цивільного кодексу України, застосував положення статті
849 Цивільного кодексу України без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 911/1433/18, від 08.10.2019 у справі № 910/11397/18, від 23.04.2019 у справі № 914/555/17.3.3. Не погоджуючись із постановою Східного апеляційного господарського суду від26.05.2020, Управління капітального будівництва звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від26.05.2020 в частині визнання недійсними результатів конкурсу, проведеного Управлінням капітального будівництва на укладення договору Спільної діяльності забудови багатоповерхових житлових будинків за адресою: м. Харків, вул.Семінарська, 46, та Договору про спільне будівництво багатоповерхового житлового будинку за адресою: м. Харків, вул. Семінарська, 46, який укладений 06.12.2018 за результатом його проведення з АТ "Трест Житлобуд-1", а рішення Господарського суду Харківської області від 24.02.2019 у справі № 922/1254/19 залишити в силі.
Управління капітального будівництва, обґрунтовуючи касаційну скаргу, зазначає, що касаційна скарга подається на підставі пункту
4 частини
2 статті
287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права (статті
73,
74,
76,
86,
89,
236 Господарського процесуального кодексу України) та неправильно застосував норми матеріального права, зокрема статтю
651 Цивільного кодексу України, та не взяв до уваги положення статті
849 Цивільного кодексу України. Також скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції не дослідив усіх обставин справи і зібраних у ній доказів, не спростував доводів відповідача та третьої особи, як і не відхилив застосовані місцевим господарським судом норми матеріального права.3.4. У відзивах на касаційні скарги Військова прокуратура Харківського гарнізону просить задовольнити касаційні скарги АТ "Трест Житлобуд-1" і Управління капітального будівництва, скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 у справі № 922/1254/19 в частині визнання недійсними результатів конкурсу, проведеного Управлінням капітального будівництва на укладення договору спільної діяльності забудови багатоповерхових житлових будинків за адресою: м. Харків, вул. Семінарська, 46, та Договору про спільне будівництво багатоповерхового житлового будинку за адресою: м. Харків, вул. Семінарська, 46, який укладений 06.12.2018 за результатом його проведення з АТ "Трест Житлобуд-1", ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову у зазначеній частині відмовити у повному обсязі, а в іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 24.02.2019 залишити без змін.Прокурор зазначає, що суд апеляційної інстанції помилково дійшов висновку про тотожність Договору № 303/39/21 УКБ від 28.02.2018 та Договору № 303/39/22 УКБ від 06.12.2018, а тому висновки суду є безпідставними.3.5. У відзивах на касаційні скарги ТОВ "Східбудкомплект" просить залишити постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 у справі № 922/1254/19 без змін, а касаційні скарги - без задоволення. Позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції повно і всебічно з'ясував всі обставини справи, усі обставини доведені належними, допустимими та достовірними доказами, висновки суду відповідають встановленим обставинам справи.4. Обставини справи, встановлені судами
4.1. Господарськими судами попередніх інстанцій установлено, що Управлінням капітального будівництва був оголошений конкурс щодо будівництва багатоквартирного житлового будинку за системою безригільного каркасу для військовослужбовців Міністерства оборони України та членів їх сімей на вул.Семінарській, 46 у м. Харкові на земельній ділянці (кадастровий номер 6310137900:07:001:0001).4.2. За результатами проведеного конкурсу листом № 303/39/7 від 06.02.2018 року оголошено переможця - ТОВ "Східбудкомплект".4.3.28.02.2018 між позивачем та відповідачем укладено Договір № 303/39/21 УКБ про спільне будівництво багатоповерхових житлових будинків за адресою: м. Харків, вул. Семінарська, 46.4.4. Предметом Договору № 303/39/21 УКБ від 28.02.2018 є пайова участь сторін у будівництві багатоповерхових житлових будинків на вул. Семінарській, 46 у м.
Харкові (далі - Об'єкт будівництва), передача Стороною-1 Стороні-2 передбачених цим Договором функцій щодо будівництва, реалізації майнових прав на об'єкти нерухомого майна, що будуть створені в майбутньому, введення в експлуатацію, оформлення права власності.4.5. У розділі 2 Договору № 303/39/21 УКБ від 28.02.2018 "Об'єкт будівництва та земельна ділянка" передбачено, що проектна загальна площа квартир Об'єкта будівництва складає 12 350 кв. м з можливістю збільшення площі відповідно до скоригованого проекту. Також погоджено, що Об'єкт будівництва буде розміщено на земельній ділянці площею 0,9336 га, що розташована на вул. Семінарській, 46 у м.Харкові Харківської області (витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 05.10.2016 року НВ-6303212892016 та за кадастровим номером 6310137900:07:001:0001).4.6. Згідно з пунктом 2.2 Договору № 303/39/21 УКБ від 28.02.2018, плановий термін введення Об'єкта будівництва в експлуатацію - лютий 2020 року.4.7. Пунктом 4.1.5 Договору № 303/39/21 УКБ від 28.02.2018 передбачено право Сторони-2 (позивача) вимагати від Сторони-1 (відповідача) надання всієї документації, наявної у останнього, та запитів, повідомлень, декларацій тощо, які необхідно буде надавати від імені Сторони-1, на виконання вимог цього Договору.
4.8. Зі змісту пункту 4.4.3 Договору № 303/39/21 УКБ від 28.02.2018 вбачається, що виконання робіт починається тільки за умови отримання ТОВ "Східбудкомплект" доступу до будівельного майданчика (та за умови його очищення від об'єктів), але після оформлення та отримання усіх дозвільних документів.4.9. Пунктом 4.6.1 Договору № 303/39/21 УКБ від 28.02.2018 передбачено обов'язок Сторони-1 (відповідача) передати після набрання чинності Договором протягом десяти робочих днів Стороні- 2 (позивачу) за актом будівельний майданчик, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Семінарська, 46, всю наявну документацію для будівництва Об'єкта (земельну, технічну, дозвільну).4.10.07.08.2018 за актом прийому-передачі між відповідачем та позивачем здійснена передача технічної документації, за твердженням позивача, не в повному обсязі.4.11.29.08.2018 відповідач надіслав лист №303/39/13 "Про відмову від договору", у якому Управління капітального будівництва повідомляло про розірвання Договору № 303/39/21 УКБ від 28.02.2018 в односторонньому порядку з 09.09.2018, посилаючись на пункт 5.4.1 Договору.05.09.2018 позивач надіслав відповідачу лист про незгоду щодо відмови від Договору № 303/39/21 УКБ від 28.02.2018. Незгода щодо відмови від Договору № 303/39/21УКБ від 28.02.2018 мотивована тим, що відповідачем не дотримано визначену Договором процедуру розірвання договору, передбачену пунктом 5.4.3 цього Договору.
4.12. Суди установили, що у розділі 5 Договору № 303/39/21 УКБ від 28.02.2018 "Відповідальність сторін. Припинення договору" сторони передбачили у пункті 5.4, що договір може бути розірваний в односторонньому порядку за ініціативою Сторони - 1 (відповідач), якщо Сторона - 2 (позивач) не виконує чи неналежно виконує взяті на себе зобов'язання. Одностороннє розірвання договору Стороною - 1 здійснюється шляхом надсилання Стороні - 2 листа із зазначенням причин такої відмови та договору про розірвання даного договору. Договір вважатиметься таким, що припинив свою дію з дати, вказаної в договорі про розірвання даного договору (пункт 5.4.3 Договору). У випадках, передбачених пунктами 5.3,5.4 цього договору, сторона, що ініціює розірвання договору, письмово інформує іншу сторону за десять календарних днів до дати розірвання договору.4.13. Суд апеляційної інстанції зазначив, що у матеріалах справи відсутній договір про розірвання Договору № 303/39/21 УКБ від 28.02.2018.4.14. Суди установили, що 06.12.2018 між Управлінням капітального будівництва та АТ "Трест Житлобуд-1", за результатом проведеного конкурсу щодо будівництва багатоквартирного житлового будинку, укладено Договір № 303/39/22УКБ про спільне будівництво багатоповерхових житлових будинків шляхом пайової участі за адресою: м. Харків, вул. Семінарська, 46.4.15. Предметом зазначеного Договору № 303/39/22 УКБ від 06.12.2018 є пайова участь сторін у будівництві багатоповерхових житлових будинків на вул.Семінарській, 46 у м. Харкові, (далі - Об'єкт або Об'єкти), передача Стороною-1 Стороні-2 передбачених цим договором функцій щодо будівництва, реалізації сторонами, незалежно одна від одної, майнових прав на об'єкти нерухомого майна, що будуть створені в майбутньому та розподілені згідно з додатковою угодою № 1 до цього Договору, що буде укладена у майбутньому, введення в експлуатацію, оформлення права власності.
4.16. У розділі 2 Договору № 303/39/22 УКБ від 06.12.2018 "Об'єкт будівництва та земельна ділянка" передбачено, що проектна площа об'єкта будівництва складає 9 690,0 кв. м, загальна житлова площа квартир - 4 803,0 кв. м з можливістю збільшення площі відповідно до скоригованого проекту. Також погоджено, що об'єкт буде розміщено на земельній ділянці площею 0,9336 га, яка розташована на вул.Семінарській, 46 у м. Харкові, Харківській області (витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.05.2018 року ЗВ - 6306001592018 за кадастровим номером undefined).4.17. Спір у цій справі виник у зв'язку з тим, що, на думку позивача, відповідач, усупереч чинним договірним правовідносинам, та за відсутності договору про розірвання Договору № 303/39/21/УКБ від 28.02.2018, провів новий конкурс та уклав з третьою особою договір спільної забудови багатоповерхових житлових будинків на тому ж самому будівельному майданчику, що відведений для здійснення будівництва Об'єктів будівництва, які є предметом чинного Договору № 303/39/21/УКБ від 28.02.2018, внаслідок чого порушив права та законні інтереси позивача.5. Розгляд касаційних скарг та позиція Верховного Суду5.1. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від
01.09.2020 (судова колегія у складі колегії суддів: Багай Н. О. - головуючий, Краснов Є. В., Чумак Ю. Я.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Трест Житлобуд-1" на постанову Східного апеляційного господарського суду від26.05.2020 у справі № 922/1254/19, призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні на 01.10.2020.5.2. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від01.09.2020 (судова колегія у складі колегії суддів: Багай Н. О. - головуючий, Краснов Є. В., Чумак Ю. Я.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Східного управління капітального будівництва Міністерства оборони України на постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 у справі № 922/1254/19, призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні на01.10.2020.5.2. Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріатуКасаційного господарського суду від 28.09.2020 № 29.3-02/2424 у зв'язку з відпусткою судді Чумака Ю. Я. призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи Господарського суду Харківської області № 922/1254/19.
28.09.2020 року на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями касаційні скарги АТ "Трест Житлобуд-1" та Східного управління капітального будівництва Міністерства оборони України у справі № 922/1254/19 передано до колегії суддів у складі: Багай Н. О. - головуючої, Ткаченко Н. Г., Краснова Є. В.5.3. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від30.09.2020 задоволено заяву судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Ткаченко Н. Г. про самовідвід у справі № 922/1254/19, справу № 922/1254/19 передано для повторного автоматизованого розподілу з урахуванням спеціалізації суддів.5.4. Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 30.09.2020 № 29.3-02/2451 у зв'язку з ухвалою про самовідвід судді Ткаченко Н. Г. призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи Господарського суду Харківської області № 922/1254/19.30.09.2020 року на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями касаційні скарги АТ "Трест Житлобуд-1" та Східного управління капітального будівництва Міністерства оборони України у справі № 922/1254/19 передано до колегії суддів у складі: Багай Н. О. - головуючий, Дроботова Т. Б., Краснов Є. В.
5.5.08.02.2020 набрав чинності
Закон України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України
Цивільного процесуального кодексу України
Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Розгляд касаційних скарг здійснюється з урахуванням положень
Господарського процесуального кодексу України у редакції від 08.02.2020 (далі - у редакції, чинній з 08.02.2020), оскільки касаційні скарги подано після 08.02.2020.5.6. Відповідно до частини
2 статті
287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1,4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.Отже, у разі оскарження судових рішень на підставі пункту
1 частини
2 статті
287 Господарського процесуального кодексу України, у ній зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був урахований судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.5.7. Згідно з пунктом
5 частини
1 статті
296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пунктом
5 частини
1 статті
296 Господарського процесуального кодексу України судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.Наведена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають із подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.
5.8. За змістом пункту
1 частини
2 статті
287 Господарського процесуального кодексу України оскарження судових рішень з підстави, зазначеної в пункті 1 частини 2 цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.5.9. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).5.10. Предметом спору у цій справі є матеріально-правові вимоги позивача про визнання недійсними результату конкурсу, проведеного відповідачем, на укладення Договору № 303/39/22 УКБ від 06.12.2018 спільної діяльності, та Договору № 303/39/22 УКБ від 06.12.2018; про зобов'язання відповідача виконати свої зобов'язання за Договором № 303/39/21 УКБ від 28.02.2018 в натурі. Отже, спірні правовідносини виникли у зв'язку з проведенням конкурсу та укладенням договору спільної діяльності.5.11. Підставою для задоволення судом апеляційної інстанції вимог позивача у частині визнання недійсним результатів конкурсу та Договору № 303/39/22 УКБ від06.12.2018, укладеного за результатами проведення конкурсу, стало встановлення судом обставин нерозірвання та неврегулювання позивачем та відповідачем правовідносин за чинним Договором № 303/39/21 УКБ від 28.02.2018 на момент проведення спірного конкурсу та укладення Договору № 303/39/22 від 06.12.2018.Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що проведення повторного конкурсу і укладення спірного договору спільної діяльності щодо ідентичного предмета та Об'єкта будівництва без урегулювання правовідносин за первісним правочином є неприпустимим, оскільки призводить до порушення прав та законних інтересів позивача.
5.12. Правовою підставою для задоволення зазначених вимог стали норми статті
651 Цивільного кодексу України (щодо порядку одностороннього розірвання договору).Суд апеляційної інстанції, посилаючись на передбачені сторонами спору положення пунктів 5.3,5.4 Договору № 303/39/21 УКБ від 28.02.2018 щодо можливості і порядку розірвання цього Договору, дійшов висновків, що направлення Відповідачем на адресу Позивача листа про відмову від Договору, не свідчить, в силу погоджених сторонами умов та порядку, що Договір є розірваним. Відповідач мав право на розірвання Договору, однак не реалізував його і станом на момент укладення спірного Договору № 303/39/22 УКБ від 06.12.2018, Договір № 303/39/21 УКБ від 28.02.2018 не розірваний, отже правовідносини між сторонами спору не припинені за цим Договором. Керуючись положеннями частини
1 статті
203 Цивільного кодексу України, суд апеляційної інстанції визнав спірний договір недійсним.5.13. У справі № 911/1433/18, на яку посилається скаржник, предметом позову, на відміну від цієї справи, є вимоги про визнання недійсним правочину щодо одностороннього розірвання договору підряду. Касаційний господарський суд, скасовуючи судові рішення у цій справі та передаючи справу на новий розгляд, дійшов висновків, що для правильного вирішення спорів про визнання недійсним правочину щодо односторонньої відмови замовника від договору підряду судам необхідно достовірно з'ясовувати обставини того, на підставі якої саме частини статті
849 Цивільного кодексу України чи умови договору замовник відмовився від договору підряду. При цьому Суд зауважив, що положення частин
2 та
4 статті
849 Цивільного кодексу України містять дві самостійні підстави відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки таких дій. Законність відмови замовника від договору підряду на підставі частини
2 цієї статті
Цивільного кодексу України у випадку недоведеності порушень умов договору підряду зі сторони підрядника не може "виправдовуватись" безумовним правом замовника відмовитися від договору підряду на підставі її частини четвертої.Обставини наявності або відсутності порушення умов договору підряду зі сторони підрядника мають безпосереднє значення для правильного вирішення судами спорів про визнання недійсною відмови замовника від договору підряду в порядку, передбаченому частиною
2 статті
849 Цивільного кодексу України, та підлягають з'ясуванню судами при вирішенні таких спорів.5.14. У справі № 910/11397/18, на відміну від справи, яка розглядається, предметом позову є вимоги про визнання недійсним правочину щодо односторонньої відмови від договору та зобов'язання до виконання зобов'язань за договором.
Верховний Суд з урахуванням встановлених фактичних обставин дійшов висновків, що частинами
2 та
4 статті
849 Цивільного кодексу України визначаються самостійні підстави для односторонньої відмови від договору підряду. Крім того, окрема підстава для односторонньої відмови від такого договору визначена у пункті 6.2.1 договору, укладеного між сторонами. Скасовуючи судові рішення у справі № 910/11397/18 та передаючи справу на новий розгляд, Суд зазначив, що лист Концерну від 10.08.2018 №2925/9-07 про дострокове розірвання договору № 1482 від24.11.2017 було подано на підставі пункту 6.2.1 договору та частини
3 статті
651 Цивільного кодексу України, а не на підставі статті
849 Цивільного кодексу України, тому суди, відмовляючи у задоволенні позову, не з'ясували чи мав місце факт невиконання зобов'язань виконавцем, причини невиконання, не визначили, чи не зумовлене порушення договору діями/бездіяльністю управненої сторони.5.15. У справі № 914/555/17 предметом позову були вимоги про розірвання договору підряду та стягнення боргу. Верховний Суд дійшов висновків, що норми статей
611,
651,
653 Цивільного кодексу України передбачають можливість розірвання договору у таких випадках: за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом - з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили; у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, - з моменту направлення (вручення) однією стороною договору іншій повідомлення про відмову від договору. Верховний Суд, скасовуючи судові рішення, виходив із того, що суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином надані сторонами докази та не з'ясували, чи наявні у даному випадку підстави для розірвання спірного договору за рішенням суду, чи він вже розірваний внаслідок односторонньої відмови позивача від договору; якщо він вже розірваний внаслідок односторонньої відмови позивача від договору, то на підставі якої саме норми Господарського або
Цивільного кодексів України чи пункту спірного Договору; чи доведена фактична наявність в даному випадку вказаних нормативних чи договірних підстав для такої односторонньої відмови від договору; які наслідки такої односторонньої відмови залежно від підстав відмови та відповідної норми законодавства чи договору.5.16. Оскільки предмет, підстави позову та предмет доказування у справі № 922/1254/19, яка розглядається, та у справах, на які послався скаржник (про визнання недійсним правочину щодо одностороннього розірвання договору підряду (справи № 911/1433/18, № 910/11397/18) та про розірвання договору підряду (справа № 914/555/17) є відмінними від цієї справи, встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, а також їх правове регулювання є різними, це виключає подібність спірних правовідносин у вказаних справах і не може свідчити про неврахування судом апеляційної інстанції висновків суду, викладених у зазначених справах.5.17. Водночас у справі № 922/1254/19 предметом спору є вимоги позивача про визнання недійсними результату конкурсу, проведеного відповідачем, на укладення Договору № 303/39/22 УКБ від 06.12.2018 спільної діяльності, та Договору № 303/39/22 УКБ від 06.12.2018; про зобов'язання відповідача виконати свої зобов'язання за Договором № 303/39/21 УКБ від 28.02.2018 в натурі. Як установлено судами, предметом договору № 303/39/21 УКБ від 28.02.2018, укладеного між сторонами спору, є пайова участь сторін у будівництві багатоповерхових житлових будинків: м. Харків, вул. Семінарська, 46. За своєю правовою природою такий договір є змішаним договором з елементами договору підряду, тому відповідно до статті
628 Цивільного кодексу України до відносин сторін застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. При цьому господарський суд апеляційної інстанції установив, що відповідач не реалізував право на розірвання цього договору у спосіб, визначений умовами договору, і станом на момент укладення договору №303/39/22 УКБ від 06.12.2018 договір №303/39/21 УКБ від 28.02.2018 року не розірваний. Таким чином, предмет та підстави позову, а також установлені судами фактичні обставини у цій справі є відмінними від справ, на які посилається скаржник.
5.18. За таких обставин наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом
1 частини
2 статті
287 Господарського процесуального кодексу України, не знайшла свого підтвердження після відкриття касаційного провадження.5.19. Враховуючи положення пунктом
1 частини
2 статті
287 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "Трест Житлобуд-1" в частині підстав, передбачених пунктом
1 частини
2 статті
287 Господарського процесуального кодексу України.5.20. Відносно касаційних скарг Управління капітального будівництва та АТ "Трест Житлобуд-1", провадження за якими відкрито на підставах, передбачених пунктом
4 частини
2 статті
287 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів виходить з такого.Скаржники зазначили, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, зокрема статті
73,
74,
76,
86,
236 Господарського процесуального кодексу України та неправильно застосував норми матеріального права, зокрема статтю
651 Цивільного кодексу України. Зокрема, скаржники наголошували, що суд апеляційної інстанції не дослідив усіх обставин справи і зібраних у ній доказів, не спростував доводів відповідача та третьої особи, як і не відхилив застосовані місцевим господарським судом норми матеріального права.Отже, підставою для скасування оскарженого судового рішення скаржники визначили порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази.
5.21. Відповідно до частини
2 статті
287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1,4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини
2 статті
287 Господарського процесуального кодексу України.При цьому положеннями пункту
1 частини
3 статті
310 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставою для скасування судового рішення є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пункту
1 частини
3 статті
310 Господарського процесуального кодексу України.Отже, якщо підстави касаційного оскарження, передбачені пункту
1 частини
3 статті
310 Господарського процесуального кодексу України визнані необґрунтованими, то у скаржника не виникає права на скасування судового рішення з підстав порушення судом норм процесуального права, за таких обставин підстави для перегляду судового рішення відсутні.5.22. Касаційний господарський суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності. Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб'єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.5.23. У справі Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) "Sunday Times v.
United Kingdom" ЄСПЛ вказав, що прописаний у
Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) термін "передбачено законом" передбачає дотримання такого принципу права як принцип визначеності. ЄСПЛ стверджує, що термін "передбачено законом" передбачає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені у суспільстві правила та моральні засади суспільства. До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика.Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною повнотою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.Вислови "законний" та "згідно з процедурою, встановленою законом" зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, але й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним (рішення ЄСПЛ у справі
"Steel and others v. The United Kingdom").Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників судового процесу.5.24. У рішенні ЄСПЛ у справі
"Гарсія Манібардо проти Іспанії" від 15.02.2000 зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (рішення від 02.03.1987 у справі "Monnel and Morris v. the United Kingdom", серія A, № 115, с. 22, п.56, а також рішення від 29.10.1996 у справі "Helmers v. Sweden", серія A, № 212-A, с.15, п.31).
Отже, право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних фільтрів доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". При цьому процесуальні обмеження зазвичай вводяться для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя, як відомо, не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб (наведену правову позицію викладено в ухвалі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від27.11.2018 у справі № 910/4647/18).5.25. За наведених обставин, згідно з пунктом
5 частини
1 статті
296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційними скаргами АТ "Трест Житлобуд-1" та Східного управління капітального будівництва Міністерства оборони України на постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 у справі № 922/1254/19.Керуючись статтями
234,
235,
296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,УХВАЛИВ:Касаційне провадження за касаційними скаргами Приватного акціонерного товариства "Трест Житлобуд-1" та Східного управління капітального будівництва Міністерства оборони України на постанову Східного апеляційного господарського суду від
26.05.2020 у справі № 922/1254/19 закрити.Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.Головуючий Н. О. БагайСудді Т. Б. ДроботоваЄ. В. Краснов