Історія справи

Ухвала КАС ВП від 27.05.2021 року у справі №400/4125/19

УХВАЛА

27 травня 2021 року

м. Київ

справа № 400/4125/19

адміністративне провадження № К/9901/18444/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бучик А. Ю.,

суддів: Мороз Л. Л., Желєзного І. В.,

перевіривши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сафронова Юрія Івановича на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕЦ-ВАК", ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про визнання протиправними та скасування наказу, приписів, постанов,

УСТАНОВИЛ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕЦ- ВАК", ОСОБА_1 звернулися до суду із позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, в якому просили:

- визнати протиправними та скасувати наказ Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради № 442 від
17.10.2019, приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 98 та № 98/1 від 07.11.2019;

- визнати протиправною та скасувати постанову від 14.11.2019 № 38-898/22/02-12 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 60210,00 грн;

- визнати протиправною та скасувати постанову від 14.11.2019 № 72 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 6800 грн.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року позов задоволено.

Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2021 року скасовано рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

20.05.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Сафронова Юрія Івановича на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2021 у справі №400/4125/19.

Предметом оскарження у даній справі є наказ про проведення позапланової перевірки, приписи про усунення порушень вимог законодаства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до Пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до Пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених частини 4 статті 12 КАС України; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Згідно з пунктами 6 та 10 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пунктами 6 та 10 частини 6 статті 12 КАС України справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, віднесено до категорії справ незначної складності та інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

У КАС України термін "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб" вживається у значенні - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (пункт 24 частини 1 статті 4 КАС України).

Станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1921 грн (Закон України "Про Державний бюджет України на 2019 рік"). А відтак, накладені штрафи за порушення у сфері містобудівної діяльності у вказаній справі, які становлять 67010 грн, не перевищують ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (192 100,00 грн).

У даній справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин 3 та 4 статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.

Судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до частин 3 та 4 статті 257 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), підлягають касаційному оскарженню у виключних випадках, перелік яких передбачений підпунктами "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

В касаційній скарзі скаржник зазначає, що суд першої інстанції помилково відніс справу до категорії справ незначної складності, не врахувавши обставин та складності спору.

Так, процесуальний закон передбачає умови, за наявності яких справи незначної складності можуть переглядатися в касаційному порядку.

Проте, посилання скаржника на той факт, що вказана справа помилково віднесена до категорії справ незначної складності повністю спростовується положеннями статті 12 КАС України, яка містить вичерпний перелік справ, які розглядаються за правилами загального позовного провадження. До того ж, за предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.

Інші обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, у касаційній скарзі відсутні.

В решті, скаржник на підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини 2 статті 341 КАС України.

Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Сафронова Юрія Івановича на постанову постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2021 у справі №400/4125/19 за позовом ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕЦ-ВАК" до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про визнання протиправними і скасування наказу, приписів та постанов.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. Ю. Бучик

Судді: Л. Л. Мороз

І. В. Желєзний