УХВАЛА

23 січня 2019 року

Київ

справа №0640/3646/18

адміністративне провадження №К/9901/68996/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Гімона М.М. та Коваленко Н.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області

на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року

за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області

про визнання протиправною відмови, зобов'язання надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2018 року позов ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі також - Управління, скаржник) про визнання протиправною відмови, зобов'язання надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою задоволено частково.

На вказане рішення Управлінням подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2018 року зазначену скаргу залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору та надано скаржнику строк у п'ять днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2018 року повернуто скаржнику у зв'язку з невиконанням ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Управління не погодившись зі вказаною ухвалою, 20 грудня 2018 року подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що не в змозі був оплатити судовий збір на виконання ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху, оскільки рахунки Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області були заблоковані, у зв'язку з чим неможливо було проводити платежі за всіма кодами програмної класифікації видатків. Тому Управлінням було надано суду апеляційної інстанції клопотання про відстрочення сплати судового збору та відповідний лист про блокування рахунків. Вважає, що для відстрочення сплати судового збору були вагомі причини.

Колегія суддів перевірила наведені у касаційній скарзі міркування, додані до неї матеріали і дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити з огляду на таке.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Відповідно до частини 2 статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених частини 2 статті 298 КАС України, застосовуються положення частини 2 статті 298 КАС України.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява (апеляційна скарга) повертається позивачеві (скаржнику), якщо позивач (скаржник) не усунув недоліки позовної заяви (апеляційної скарги), яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно з частиною 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (частина 1 статті 133 КАС України).

Так, відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України, апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області ухвалою суду було залишено без руху. При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано в строк протягом 5 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги. На виконання вказаної ухвали на адресу суду надійшло клопотання Управління про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Суд апеляційної інстанції вказав, що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є майновий стан заявника.

Обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору. Посилання апелянта на статтю 8 Закону України "Про судовий збір" є помилковим, оскільки, скаржник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія зазначеної норми закону щодо відстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Враховуючи, що звільнення, відстрочення, розстрочення від сплати судового збору на певний строк є правом, а не обов'язком суду, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, та повернення апеляційної скарги останньому у зв'язку з неусуненням її недоліків.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

У пункті 2 частини другої цієї статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, виходив з того, що останнім у встановлений строк не було усунуто недоліків апеляційної скарги, залишеної без руху.

Таким чином, оскаржуване рішення є слушним, вмотивованим і таким, що ґрунтується на законі, зокрема положеннях пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України та частини 5 статті 298 КАС України. Правильне застосування судом апеляційної інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Зазначені в касаційній скарзі міркування та судження не применшують правильності висновків ухвали суду апеляційної інстанції.

Крім того, суд враховує, що відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви (апеляційної скарги) не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.

При прийнятті рішення про відмову у відкритті касаційного провадження у даній справі колегія суддів враховує позицію Верховного Суду, сформовану в ухвалах від 10 січня 2019 року у справі № 0640/3701/18, від 11 січня 2019 року у справі № 806/2914/18 та від 17 січня 2019 року у справі № 806/2883/18, в яких суд касаційної інстанції прийняв аналогічне рішення у справах за касаційною скаргою того ж скаржника (Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області), з тих самих підстав касаційного оскарження та за такої ж форми касаційної скарги.

Керуючись статтями 248, 328, 333, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною відмови, зобов'язання надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою.

2. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

4. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Я.О. Берназюк

М.М. Гімон

Н.В. Коваленко