Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.03.2018 року у справі №820/5771/17

УХВАЛА

15 березня 2018 року

Київ

справа №820/5771/17

адміністративне провадження №К/9901/33952/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.

суддів: Хохуляка В.В., Шипуліної Т.М.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від
01.12.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від
31.01.2018 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліля" до Головного управління ДФС у Харківській області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна,

УСТАНОВИЛ:

Головне управління ДФС у Харківській області 01.03.2018 подало до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018.

Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017, яка є чинною на момент ухвалення постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2018) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від
03.10.2017) встановлено особливості апеляційного та касаційного оскарження судових рішень в окремих категоріях адміністративних справ.

Відповідно до частини 3 статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених частини 3 статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від
03.10.2017) встановлено особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів, в тому числі щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Зі змісту вказаних положень процесуального закону вбачається, що судове рішення суду апеляційної інстанції, прийняте за результатами розгляду постанови суду першої інстанції, у справах за зверненням органів доходів і зборів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, набирає законної сили з моменту проголошення і не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі № 820/5771/17 є вимоги щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, що за правилами Кодексу адміністративного судочинства України є категорією справ за зверненням органів доходів і зборів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Отже, постанова Харківського апеляційного адміністративного суду 31.01.2018, ухвалена за результатами апеляційного розгляду постанови Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2017 у справі за зверненням органів доходів і зборів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи зазначене, у відкритті касаційного провадження належить відмовити.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018.

Копія ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк

Т.М. Шипуліна