Історія справи

Ухвала КАС ВП від 08.10.2020 року у справі №280/1692/20

УХВАЛА

02 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 280/1692/20

провадження № К/9901/24227/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Н. В. Коваленко,

суддів: Я. О. Берназюка, І. В. Желєзного,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 травня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа - Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

До Верховного Суду 22 вересня 2020 року надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 травня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року у цій справі разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

Ухвалою від 08 жовтня 2020 року Верховний Суд вказану касаційну скаргу залишив без руху у в'язку з визнанням неповажними причин пропуску строку на касаційне оскарження, вказаних у клопотанні про його поновлення, та надав скаржнику десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаного недоліку касаційної скарги.

Копію ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху адвокат ОСОБА_1 - Тивоненко Д. Р. отримав 20 жовтня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

На виконання вимоги ухвали 26 жовтня 2020 року від адвоката скаржника Тивоненка Д. Р. надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, в якій в обгрунтування поважності причин пропуску строку зазначає аналогічні обставини, що були визнані судом неповажними. Додатково вказує на те, що нормами Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено обов'язку сторін відслідковувати оприлюднення рішень судів в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Звертає увагу суду на те, що копія повного рішення апеляційного суду так і не була отримана ні скаржником, ні його представником. Вказане, на думку представника скаржника, не може бути підставною для визнання причин пропуску строку неповажними.

Щодо сплати судового збору за звернення з цією касаційною скаргою представник скаржника зазначає, що додаткове судове рішення, яким вирішено питання розподілу судових витрат, не є об'єктом справляння судового збору, оскільки вказане питання не є самостійною позовною вимогою в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України і не входить до ціни позову, тому не підлягає оплаті окремо при зверненні до суду із позовом або відповідною заявою.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.

Встановлено, що розгляд справи судом апеляційної інстанції відбувся у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за участю представника ОСОБА_1 - Тивоненка Д. Р.

Нормами частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до частини 1 статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.

Крім того, Конституційний Суд України (рішення від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99) зробив висновок про те, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки.

Враховуючи, що розгляд справи в суді апеляційної інстанції відбувся за участю представника позивача, який здійснював від його імені процесуальні права та обов'язки, суд дійшов висновку, що і позивачу і його представнику було відомо про дату виготовлення судового рішення та наслідки розгляду апеляційної скарги.

Згідно з інформацією, наявною в Єдиному державному реєстрі судових рішень, постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року оприлюднена 17 серпня 2020 року.

Статтею 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" визначено, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Відповідно до Статтею 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі.

Згідно з частинами 1 , 2 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог частинами 1 , 2 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень".

Таким чином, із повним текстом постанови, яка оскаржується, ОСОБА_1 або її представник Тивоненко Д. Р. мали змогу ознайомитися з Єдиного державного реєстру судових рішень з моменту її оприлюднення, тобто з 17 серпня 2020 року.

Частиною 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли Частиною 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Враховуючи зазначені у заяві причини пропуску строку в зіставленні з відомостями про дату постановлення оскарженого судового рішення і час, що сплинув з дня його прийняття до дня подання касаційної скарги, з інформацією про обізнаність як скаржника так і його представника про дату апеляційного розгляду справи та результат розгляду апеляційної скарги, дають підстави вважати їх неповажними і непереконливими для поновлення строку.

Частиною 3 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених Частиною 3 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Положеннями пункту 4 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані судом неповажними.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 травня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа - Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

2. Надіслати ОСОБА_1 копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Суддя Я. О. Берназюк

Суддя І. В. Желєзний