Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.12.2019 року у справі №160/4900/19
Ухвала КАС ВП від 01.12.2019 року у справі №160/4900/19

УХВАЛА

28 листопада 2019 року

Київ

справа №160/4900/19

адміністративне провадження №К/9901/32604/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Блажівської Н. Є.,

суддів: Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 серпня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року у справі позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасувати вимогу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 19 лютого 2019 року № Ф-3439-53 про сплату боргу (недоїмки) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 18 276,72 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 серпня 2019 року залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року відмовлено у задоволенні позову.

25 листопада 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 серпня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року, в якій скаржник просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно зі частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пунктів 6, 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, для цілей пунктів 6, 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є: справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Системний аналіз наведених вище положень дає підстави для висновку, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених частиною 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи характер правовідносин, з приводу прав і обов'язків сторін в яких виник спір, що є предметом судового розгляду у цій адміністративній справі, предмет доказування, обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, а також доводи касаційної скарги, ця адміністративна справа підпадає під критерії визначення справи незначної складності.

За таких обставин, Суд вважає, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 серпня 2019 року та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Натомість обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги. Доводи касаційної скарги, фактично, зводяться до переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 333Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 серпня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року у справі позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасувати вимогу.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Н. Є. Блажівська

Судді: О. В. Білоус

І. Л. Желтобрюх