Кінець дешевим посилкам і електромобілям та проблеми брокерам або про новий Митний кодекс України

Проєкт нового Митного кодексу несе ряд неприємних сюрпризів та ускладнить життя тим, хто полюбляє робити покупки на закордонних маркетплейсах. Про це розповідає адвокатка Діна Дрижакова

Урядове схвалення проєкту нового Митного кодексу України (про яке повідомили наприкінці травня 2026 року) позиціонується як великий крок до ЄС та суцільна цифровізація. Але для бізнесу та громадян «гармонізація з європейськими правилами» означає серйозне закручування гайок, ліквідацію звичних лазівок та радикальне підвищення фінансової відповідальності. Про це Інформатору розпвіла адвокатка та керівниця юридичної компанії «Prima Leader Group» Діна Дрижакова.

27 квітня Кабінет Міністрів схвалив проєкт нового Митного кодексу України. Цей проєкт є важливим елементом виконання завдань в рамках переговорного процесу про вступ України до Європейського Союзу. 28 травня Верховна Рада України схвалила угоду з Євросоюзом на 90 млрд євро кредиту, серед її умов - запровадження нового Митного кодексу, проведення реформи митниці і ПДВ.

При цьому 26 травня депутати Верховної Ради провалили голосування за правки, якими мали запровадити ПДВ на міжнародні посилки вартістю до 150 євро. А також не змогли відправити документ на друге читання. Відповідно уряду потрібно буде готувати новий законопроєкт. Нині ж в Україні посилки з-за кордону вартістю до 150 євро на одного отримувача не обкладаються митом, а у запропонованих документах, які просуває уряд, закладено 20% податку на додану вартість для посилок навіть вартістю до 150 євро. Далі наводимо пояснення юристки Діни Дрижакової.

Головні «болі» та негативні зміни нового Митного кодексу

1) Скасування «пільгового» імпорту для громадян та дрібного бізнесу. У межах загальних євроінтеграційних умов повністю ліквідуються старі податкові ліміти на закордонні посилки (скасування пільг на імпортні посилки, окрім товарів безпеки й оборони). Також остаточно йдуть у минуле будь-які преференції на ввезення популярних категорій, як-от електромобілі — відтепер їхній імпорт підпадатиме під загальні правила зі сплатою мита, акцизу та ПДВ.

Відчують зміни звичайні громадяни (любителі закордонного шопінгу), дрібні підприємці, які імпортували товари посилками чи завозили «зелений» транспорт без податків.

Що змінюється: європейська модель передбачає, що товар на кордоні пропускають швидко, але потім митниця отримує право на розширені перевірки та повноцінний аудит діяльності підприємства протягом 1095 днів (3 роки) з моменту оформлення. Плани таких перевірок будуть публікуватися щоквартально. Якщо через рік-два митники виявлять, що код УКТ ЗЕД чи митна вартість були вказані некоректно — донарахують колосальні штрафи.

Зміни вплинуть на всіх без винятку імпортерів та експортерів. Бізнесу доведеться роками зберігати ідеальну первинну документацію та жити під ризиком ретроспективних перевірок.

2) Нова система авторизацій повністю змінює правила гри. Старі дозволи на брокерську діяльність анулюються. Митні брокери тепер зможуть працювати виключно за наявності офіційних авторизацій від Держмитслужби. Щоб її отримати, фірма повинна мати бездоганну репутацію, фінансову стабільність та сертифікований персонал.

Малі брокерські контори та «сірі» посередники просто зникнуть з ринку. Великі гравці підвищать тарифи на свої послуги через зростання витрат на комплаєнс (відповідність вимогам). Запроваджується чіткий розподіл митного представництва:

• Пряме (брокер діє від імені клієнта — вся відповідальність на клієнті).
• Непряме (брокер діє від свого імені — відповідальність солідарна або повністю на брокері).

3) Також запроваджуються три типи митних складів із жорстким розподілом того, хто саме (утримувач складу чи володілець митного режиму) відповідає перед державою за збереження вантажу та сплату податків у разі форс-мажору.

Більше це вплине на імпортерів, які використовують склади тимчасового зберігання (СТЗ) та регулярні режими переробки чи тимчасового ввезення. Процедура передачі прав на огляд та оформлення товарів суттєво ускладнюється.

"Новий Митний кодекс — це не «суцільний позитив». Для держави це плюс (перекриття схем, більше грошей у бюджет). Але для українського бізнесу та споживачів це означає кінець епохи дешевого імпорту, ліквідацію податкових пільг та перехід до жорсткого фінансового контролю, де за помилку в митній декларації каратимуть навіть через три роки", - зазначає адвокатка та директорка юридичної компанії «Prima Leader Group» Діна Дрижакова.

Хто постраждає найбільше

• Дрібний «посилочний» бізнес та покупці: повне оподаткування кожної посилки, подорожчання закордонних товарів).
• Імпортери авто (електрокарів): втрата податкових пільг, суттєве зростання фінальної вартості машин на ринку.
• Митні брокери (дрібні): ризик закриття бізнесу через неможливість пройти жорстку авторизацію Держмитслужби. Необхідність наймати окремого митного комплаєнс-офіцера, ризик «потрапити» на гроші під час пост-аудиту за минулі роки.

Автор статті: Дрижакова Діна Юріївна адвокат

Джерело: Інформатор