Суд виніс обвинувальний вирок за побиття адвоката, через його професійну діяльність (Залізничний районний суд м.Львова у справі №462/1594/21 від 03.12.2021).

Фабула судової справи: В фільмах про Харві Спектра (т/с «Форс-Мажори») не показують істинну діяльність адвоката. Тим більше, що герої серіалу за сценарієм проживають в США, а реалії України в цьому контексті мають зовсім інші барви.

Нерідко, коли між собою судяться звичайні люди (мається на увазі не підприємства, а фізичні особи), адвоката ототожнюють з його клієнтом і забувають, що останній лише виконує свої професійні обов’язки.

Через це може виникати особиста неприязнь до представника, а звідси і погрози, образливі фрази в сторону адвоката.

Однак, у даній справі погрози знайшли свій реальний вираз.

Так, у суді слухалась справа за заявою дружини, щодо її чоловіка про винесення обмежувального припису, через насильство у сім’ї.

Правову допомогу заявниці надавав адвокат на безоплатній основі.

Після оголошення судом постанови про обмежувальний припис та закінчення судового засідання, чоловік, почав переслідувати дружину та її адвоката.

Переслідування, що супроводжувалось лайкою та погрозою переросло в напад на адвоката. Чоловік відлупцював адвоката та втік, почувши про виклик поліції. Адвокат зафіксував побої, що були оцінені експертом, як легкі тілесні пошкодження.

За фактом нападу поліцією було відкрито кримінальне провадження. Протиправні дії кваліфіковано за ч.2 ст. 398 КК України - умисне заподіяння захиснику чи представнику особи або їх близьким родичам легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги.

За результатами судового розгляду, суд виніс обвинувальний вирок.

Вирок мотивований тим, що у справі зібрані належні і достатні докази вини нападника, зокрема, на підтвердження вчинення злочину свідчили покази свідка, результати слідчого есперименту з відтворення подій та висновок судового-медичного експерта.

При цьому, суд критично оцінив «історію» обвинуваченого про те, що адвокат напав на нього першим і щоб не осоромитися перед дружиною, він вимушений був відповісти на удар.

Ані зібрані докази, ані справа про постановлення обмежувального припису не підтверджували її.

З урахуванням ставлення до своїх діянь обвинуваченого, суд зазначив, що реальне покарання у виді позбавлення волі, буде необхідним і достатнім, внесе корективи в соціально-психологічні властивості обвинуваченого, нейтралізує негативні настанови та змусить додержуватись положень закону про кримінальну відповідальність і позбавить можливості вчиняти нові злочини. Зокрема, на думку суду, таке покарання, є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів, цілком відповідає вимогам та цілям, передбаченим ст.50,65 КК України.

Окрім покарання у виді трьох з половиною років позбавлення волі, суд також, на підставі ст. 1167 ЦК України стягнув з винного моральну шкоду у розмірі 50 000 грн.

Аналізуйте судовий акт: Хуліганства без порушення громадського порядку та без мотивів явної неповаги до суспільства не буває (ВС/ККС у справі №127/30388/19 від 08.06.2021).

Для звільнення від кримінальної відповідальності потрібна «згода» обвинуваченого, а не «визнання ним вини» (ВС/ККС у справі № 552/5595/18 від 29.07.2021).

Невиконання судового акта – це бездіяльність особи, яка зобов`язана і має реальну можливість виконати судовий акт (ВС/ККС у справі № 664/2551/18 від 13.07.2021).

ВС роз’яснив, які обставини має дослідити суд, щоб встановити у обвинуваченого умисел на збут наркотичних засобів (ВС/ККС у справі № 203/337/19 від 07.04.2021)

справа № 462/1594/21

В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2021 року Залізничний районний суд м.Львова в складі: головуючоїсуддіРумілової Н.М., при секретарі Шиманській Я.І., за участю прокурора Дячук Н.В., потерпілого ОСОБА_1 , захисника Чорній І.А., обвинуваченого ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021141060000045 від 27.02.2021 року за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с.ГутаРатнівського районуВолинської області,українця, громадянина України, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.398 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 25 лютого 2021 року, близько 18 гол. 30 хв., слідуючи за ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , представником ОСОБА_3 на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги №30 від 26.01.2021 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1469, після судового засідання в приміщенні Сихівського районного суду м. Львова у справі за заявою про видачу обмежувального припису в інтересах ОСОБА_3 , яким вжито заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 , перебуваючи поблизу будинку №38 на вул. Залізнична у м. Львові, висловлюючи своє невдоволення щодо поведінки та дій адвоката ОСОБА_1 з приводу його адвокатської діяльності, пов`язаної з наданням безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_3 , маючи умисел на заподіяння шкоди здоров`ю адвокату ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, умисно наніс декілька ударів кулаками рук в ліве плече, в ліву частину тулуба та ліву ногу потерпілому, внаслідок чого заподіяв ОСОБА_1 тілесні ушкодження, а саме синці на лівому плечі, в ділянці лівого кульшового суглобу, на лівій гомілці, садна на обох кистях, на лівій гомілці, які відносяться до легкого ступеня тяжкості.
Обвинувачений ОСОБА_2 під час допиту в судовому засіданні свою вину у інкримінованому йому діянні визнав частково, зазначив, що він дійсно перебував 25 лютого 2021 року у Сихівському районному суді м.Львова де мала розглядатись справа за заявою його дружини ОСОБА_4 про обмежувальний припис. Там він заявив клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Там був також і адвокат Сенько. Судом було прийнято рішення по справі. Всі вийшли. На вулиці, порівнявшись з адвокатом Сенько та дружиною, які зупинились, сказав: «Що? Зупинились, щоб розрахуватись?» На це ОСОБА_5 сказав: «Зараз я зроблю напад і мені за то нічого не буде». Потім адвокат наніс йому удар в обличчя, йому було соромно перед дружиною і він також став наносити удари адвокату по різним частинам тулуба. Коли в нього впали документи та він став їх збирати, адвокат його став штовхати, він мусив тікати від адвоката. Пізніше він дзвонив до адвоката, просив пробачення та при цьому спитав, чи не болять в нього руки та ноги. З дружиною він проживав до грудня 2020 року. Протокол про насильство в сім`ї за її заявою складався кожного дня протягом місяця.
Незважаючи на часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини у пред`явленому обвинуваченні, вона повністю знайшла своє підтвердження в ході дослідження всієї сукупності доказів по даній справі.
Так потерпілий ОСОБА_1 суду пояснив, що він надавав ОСОБА_3 безоплатну допомогу, звернення було 26.01.2021р. у зв`язку з насильством в сім`ї з боку чоловіка ОСОБА_2 . Розгляд справи був призначений на 16.45год. 25.02.2021р. у Сихівському районному суді м.Львова. З`явились всі по справі. Весь час під час перерви і в судовому засідання ОСОБА_6 щось говорив, висловлював погрози на його адресу та адресу дружини. Суддя видав постанову про обмежувальний припис. Він набував чинність з моменту оголошення. Приблизно о 18.30 він вийшли з ОСОБА_7 з суду. ОСОБА_2 одразу став висловлювати погрози : «Зломаю руку, зломаю ногу, виб`ю око». Він йшов за ними на відстані приблизно біля 2 метрів, а коли наблизився ближче, він сказав ОСОБА_2 : «Відійдіть від нас». Однак той став наносити удари, наніс в плече 5-6 ударів, бив в голову, бив по тулубу, хватав за шию, поцарапав її, ОСОБА_8 наносив удари також і ногами близько 15 разів . Всього було нанесено йому близько 30 ударів. При цьому його дії супроводжувались нецензурною лайкою та пов`язані були з його професійною діяльністю. ОСОБА_9 кричала. Він сказав їй, щоб вона викликала поліцію. Після цього ОСОБА_2 одразу втік. Все відбувалось на вул.Залізничній біля будинку №38. Всі дії ОСОБА_2 тривали близько 10-15 хв. Поліція довго не приїжджала. Він чекав хвилин 10-15, було приблизно 19.30год., не дочекався та поїхав додому, оскільки має 3-х малолітніх дітей, а ОСОБА_7 залишилась чекати. На наступний день він звернувся з заявою до поліції. Він відчував фізичний біль. Дії ОСОБА_10 пов`язані з його професійною діяльністю, була принижена його честь. 1 березня 2021 року ОСОБА_6 подзвонив йому та спитав чи нога не болить . Сказав, що хоче вибачитись, але це було сказано зі знущанням. Просив суд покарати ОСОБА_2 суворо.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначила, що у шлюбі з обвинуваченим ОСОБА_2 перебували з 2011 року, мають дитину 9 років. Все сімейне життя він знущався з неї, копав, душив, кусав. Вона викликала поліцію, втекала від нього, потім повернулась, але через деякий час виїхала з Закарпаття до Львова. Він її знайшов у Львові. Вибив двері, висловлювався нецензурно на адресу дитини та її. Вона викликала неодноразово поліцію. Вона зверталась до адвокатів за допомогою. 25 лютого 2021 року о 16.45 прибули з адвокатом до суду. ОСОБА_2 одразу звернувся до неї, спитавши хто то з нею, після засідання вийшли. На відстані 2-3 м постійно за нею та адвокатом Сенько йшов ОСОБА_2 та постійно погрожував: «Вибью око» та ще щось. Він завжди погрожує всім адвокатам, хто її захищає. В один момент він набросився на адвоката і став наносити удари: 3-5 ударів в плече, в голову десь 2 удари, більше всього бив ногами. Також висловлював нецензурну лексику на адресу адвоката. Все тривало хвилин 15. Вона викликала поліцію. Коли він почув, що вона викликала поліцію - одразу втік. Все відбувалось приблизно о 19.00год. Було світло. Разом з адвокатом вони чекали поліцію, потім адвокат пішов, а вона дочекалась поліцейських. Вона бачила у адвоката пошкоджене взуття, подряпану руку, адвоката казав що відчуває біль. В той же день ОСОБА_2 прийшов до дверей її квартири та сказав там, що він спеціально бив адвоката по ногам, сказав: «Побачиш, буде ходити з палочкою». ОСОБА_2 здійснює тиск на неї, каже, щоб вона сказала суду, що то адвокат перший напав на нього.
Винуватість обвинуваченого, окрім пояснень потерпілого та свідка, даних безпосередньо в судовому засіданні, також підтверджується й іншими письмовими доказами, перевіреними та дослідженими в судовому засіданні, а саме:
- витягом з ЄРДР про внесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 від 27.02.2021, якою він просить прийняти заходи до особи, яка завдала йому тілесні ушкодження 27.02.2021р.;
- заявою ОСОБА_1 від 26.02.2021 до Начальника Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області про вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.398 КК України ОСОБА_2 біля будинку 38 по вул. Залізнічній у м.Львові після судового засідання.
- копією свідоцтва про право на зайнятт адвокатською діяльністю на ім`я ОСОБА_1 , виданого 17 грудня 2008 року на підставі рішення Львівської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 17.12.2008 року;
- копією доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_3 від 26 січня 2021 року за №30 , згідно до якого Львівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги призначає ОСОБА_1 для надання безоплатної допомоги ОСОБА_3 ,
- висновком судово-медичного експерта №235 від 01.03.2021, згідно до якого у г-на ОСОБА_1 на час проведення судово-медичної експертизи виявлено синці на лівому плечі, в ділянці лівого кульшового суглобу, на лівій гомілці, садна на обох кистях, на лівій гомілці, які утворились внаслідок контактів вказаних ділянок тіла із тупими предметами та тупими предметами з обмеженою поверхнею, могли виникнути 25 лютого 2021 року і відносяться до легкого ступеня тяжкості;
- копією постанови Сихівського районною суду м. Львова та рішенням Сихівського районною суд) м. Львова від 26.02.2021. яким видано обмежувальний припис ОСОБА_2 щодо обмеження спілкування з ОСОБА_11 та ОСОБА_3 ;
- протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_12 та фототаблицями до нього, під час якого ОСОБА_1 показав, як ОСОБА_2 наносив йому удари;
- постановою від 10 березня 2021 року про визнання цифровою носія із записом телефонної розмови між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 речовим доказом та записом телефонної розмови між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 1.03.2021 року під час якої ОСОБА_2 просив вибачення у ОСОБА_1
-протоколом проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_2 від 12 березня 2021 року та фототаблицями до нього, під час якого ОСОБА_2 показав як наніс адвокату ОСОБА_1 декілька ударів по тілу, ногам.
Також суд наголошує, що не встановлено порушень закону при призначенні та проведенні судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_1 , які привели б до визнання цього доказу неналежним та недопустимим. Судово-медична експертиза у даному кримінальному провадженні призначена та проведена Львівським обласним бюро судово-медичної експертизи. Експерт ОСОБА_13 , визначений для проведення даної експертизи в установленому порядку, ознайомлений зі своїми правами та обов`язками, передбаченими ст. 69 КПК України та попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, що стверджується його підписом у висновку експерта за №235.
Таким чином, суд, діючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального правопорушення, керуючись законом, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, та сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов однозначного висновку про повну доведеність вини ОСОБА_11 в скоєнні злочину в об`ємі пред`явленого обвинувачення.
Його дії правильно кваліфіковані органами досудового розслідування за ч.2 ст.398 КК України умисне заподіяння захиснику легких тілесних ушкоджень у зв`язку з діяльністю, пов`язаною з наданням правової допомоги.
При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує тяжкість злочину, також особу обвинуваченого, який не працює, на обліку в психоневрологічній та психіатричній лікарні не перебуває, позитивно характеризується за місцем свого постійного проживання.
Обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч.1 ст.1 КК України завдань закону про кримінальну відповідальність - правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам.
Призначене покарання має відповідати характеру протиправного діяння, його небезпечності, даним, що всебічно характеризують особу винного й відображають його пост кримінальну поведінку як прояв ставлення до скоєного.
Адже така співмірність є критерієм справедливості кримінальної відповідальності.
В пункті 1 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №7від 24.10.2003«Про практикупризначення судамикримінального покарання» зазначено, що призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Згідно зі ст. ст. 50 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Суд вважає, що реальне покарання у виді позбавлення волі, передбаченого санкцією ч.2 ст.395 КК України, буде обвинуваченому ОСОБА_2 необхідним і достатнім, внесе корективи в соціально-психологічні властивості обвинуваченого, нейтралізує негативні настанови та змусить додержуватись положень закону про кримінальну відповідальність і позбавить можливості вчиняти нові злочини. Таке покарання, є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів, цілком відповідає вимогам та цілям, передбаченим ст.50 65 КК України.
Суд враховує позицію обвинуваченого щодо фактичного невизнання своєї вини, що викликає у суду сумніви щодо належного усвідомлення ним вчиненого та зроблених в зв`язку з цим належних висновків.
Що стосується позовних вимог потерпілого ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди в сумі 200 000 гривень, суд вважає, що ці вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке:
Згідно зі ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.
При визначенні розміру моральної шкоди суд, з урахуванням норм п. 3 ст. 23, ст. 1167 Цивільного кодексуУкраїни та п. 9 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від31.03.1995року №4«Про судовупрактику всправах провідшкодування моральної(немайнової)шкоди» з подальшими змінами, бере до уваги характер та обсяг душевних страждань, яких зазнав потерпілий, характер немайнових втрат, наявність вимушених змін у його житті, та виходить із засад розумності, виваженості та справедливості.
Враховуючи те, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 доведена у судовому засіданні, суд вважає, що його діями потерпілому ОСОБА_1 спричинена моральна шкода, що виразилася у моральних та фізичних стражданнях, яких останній зазнав під час отримання тілесних ушкоджень.
Таким чином, з урахуванням обставин, за яких потерпілому заподіяно легкі тілесні ушкодження, характеру і ступеня їх тяжкості, фізичного болю враховуючи наявність протиправної поведінки ОСОБА_2 , виходячи із засад виваженості, розумності та справедливості, суд вважає, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню в розмірі 50 000 гривень, які необхідно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_14 на користь потерпілого ОСОБА_1 .

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України,
Керуючись ст. 373 374 КПК України, суд
З А С У Д И В:
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.398 КК України, та призначити покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), спричинену моральну шкоду в сумі 50000 (п`ятдесят) гривень.
Строк відбуванняпокарання ОСОБА_2 вираховувати з моменту його затримання.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 не обирався.

При вступівироку взакону діюдоручити ГУНПу Львівськійобласті затримати ОСОБА_2 та етапувати його в місця відбування покарання

Речовий доказ: цифровий носій СD-R диск із записом телефонної розмови між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити при матеріалах кримінального провадження.
Матеріали кримінального провадження №1202114060000045 від 27.02.2021 року щодо ОСОБА_2 зберігати у даній справі.
На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду протягом 30 діб з моменту проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: Н.М.Румілова