Анонімні повідомлення не є підставою для проведення перевірок контролюючим органом (Закарпатський ОАС № 260/1131/18 від 31.01.2019)

Фабула судового акту: Дружина, яка є ФОП та тримала невеличкий магазин у селі, іноді просила свого чоловіка допомогти їй в роботі та постояти за прилавком.

Але результат передбачуваний… Штраф від Держкомпраці за допуск до роботи працівника, з яким трудові відносини не оформлені, у розмірі 111 690 грн.

Звісно, що жінка звернулась до суду із позовом про скасування такої постанови контролюючого органу.

Позов було вмотивовано тим, що під час проведення інспекційного відвідування інспектором не було пред'явлено об'єкту відвідування службове посвідчення. А також інспекторами не враховано той факт, що чоловік позивача, допомагає іноді своїй жінці у важкій фізичній роботі по місцю здійснення підприємницької діяльності, яке одночасно є і місцем проживання сім'ї та, відповідно, у позивача жодних домовленостей з чоловіком по працевлаштуванню та виконанню робіт не мала і не пропонувала грошових коштів за таку допомогу.

Отже інспекційне відвідування проведене у з порушенням законодавства України та прав об'єкта відвідування. Водночас на думку позивача ніяких порушень норм діючого законодавства про працю вона не допускала і викладені у постанові факти правопорушень не відповідають дійсності. Як наслідок, підстав для прийняття оспорюваної постанови у відповідача не було, а тому вони прийняті поза межами чинного законодавства.

У даному випадку суд став на бік ФОП, при цьому у своїй постанові зазначив дещо інші підстави для скасування акту контролюючого органу.

Вивчаючи матеріали справи суд послався на те, що статтею 259 КЗпП України, встановлено, що Державна служба України з питань праці має реалізовувати державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю встановлено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295.

Пунктом 5 зазначеного Порядку визначено, що інспекційні відвідування проводяться: 1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; 4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; 5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю; 6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДФС та її територіальних органів; Пенсійного фонду України та його територіальних органів; 7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

У матеріалах справи міститься копія доповідної записки начальника відділу управління Держпраці, у якій останній вказує, що у ході профілактичних заходів із анонімних джерел було з'ясовано, що позивач може використовувати найманих працівників без оформлення трудових договорів та запропоновано провести інспекційне відвідування. Одночасно обґрунтування такого відвідування саме щодо позивача також не наведено.

Суд також зазначив, що пунктом 5 Порядку визначено випадки коли проводяться інспекційні відвідування. Разом з тим, проведення таких заходів на підставі інформації з анонімних джерел не передбачено.

Законом України «Про звернення громадян» визначено, що у зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону (ч.ч. 7, 8 ст. 5 Закону). Встановлено, що письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає (ч. 1 ст. 8 Закону).

Матеріали інспекційного відвідування додержання законодавства про працю не містять жодних звернень громадян та зі змісту доповідної записки вбачається що інформація про можливе використання позивачем найманих працівників без оформлення трудових договорів отримана з анонімних джерел, що суперечить вищевказаним приписам закону.

Оскільки, законодавством України закріплено, що звернення громадян, з яких неможливо встановити авторство (анонімні) розгляду не підлягають, а відповідно, на інформацію, отриману з таких звернень встановлене обмеження.

Жодним спеціальним законом відповідачу не надано право розглядати анонімні звернення громадян та використовувати їх в якості підстави для проведення інспекційного відвідування.

Аналізуйте судовий акт: СУД: Комплекс процедурних порушень під час перевірки призвели до скасування постанови органу Держпраці про накладення штрафу за ч. 3 ст. 24 КЗпПУ (СУД у справі № 440/4556/18 від 12 лютого 2019 р).

СУД: Доведено, що працівник працював за цивільно-правовим договором а не трудовим та скасовано постанову про штраф органу Держпраці на суму 111 690,00 грн. (Суд у справі № 440/4410/18 від 22 лютого 2019 р.)

Накладений управлінням Держпраці штраф в сумі 87 000 грн. за порушення абзац 2, частина 2, ст. 265 КЗпП України на ФОП залишено в силі (Хмельницький окружний адміністративний суд від 21 грудян 2016р. у справі № 822/2316/16)

Суд надав правову характеристику порушень, виявлених контролерами Держпраці, відмовивши в позові підприємства про скасування постанови цієї служби про накладення штрафу (справа № К/800/10207/17, 31.10.17)

ВС/КЦС: Суд встановив факт трудових відносин з ТОВ та перебування на посаді продавця, незважаючи на укладення між сторонами спору цивільно-правового договору (ВС/КЦС,справа № 553/954/17, 08.10.18)

ВС/КАС: Незаконним є притягнення до відповідальності фізичної особи-підприємця за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору одночасно за нормами КЗпП і КУпАП (ВС/КАС,справа №814/2156/16, 21.12.18)

За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається ПОЗА його межами і метою такого є отримання певного результату (Дніпропетровський ОАС № 804/2857/18 від 10.08.2018)

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

31 січня 2019 року м. Ужгород

№ 260/1131/18

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Дору Ю.Ю.,

за участі:

секретаря судового засідання - Гулай М.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 (далі позивач, ОСОБА_3Ю.) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Закарпатській області (далі відповідач, Управління Держпраці), в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Закарпатській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗК/189/218/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-87 від 18 червня 2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.05.2018 року проведено інспекційне відвідування позивача по місцю здійснення підприємницької діяльності с.В.Бийгань, вул. Головна, 25, Берегівського району, за наслідками якого винесено оскаржувану постанову. позивач вказує, що така підлягає до скасування з огляду на протиправність дій державних інспекторів при проведенні інспекційного відвідування, зокрема, зазначила, що під час проведення інспекційного відвідування інспектором не було пред'явлено об'єкту відвідування службове посвідчення. А також інспекторами не враховано той факт, що чоловік позивача, допомагає іноді своїй жінці ОСОБА_3 у важкій фізичній роботі по місцю здійснення підприємницької діяльності, яке одночасно є і місцем проживання сім'ї та, відповідно, у позивача жодних домовленостей з чоловіком по працевлаштуванню та виконанню робіт не мала і не пропонувала грошових коштів за таку допомогу.

Вважає, що інспекційне відвідування проведене у ФОП ОСОБА_3 з порушенням законодавства України та прав об'єкта відвідування. Також зазначає, що ніяких порушень норм діючого законодавства про працю позивач не допускала і викладені у постанові факти правопорушень не відповідають дійсності. Як наслідок, підстав для прийняття оспорюваної постанови у відповідача не було, а тому вони прийняті поза межами чинного законодавства.

Ухвалою суду від 05 листопада 2018 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Разом з тим, встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву (відзив).

У встановлений судом строк відповідачем до суду подано відзив, у якому він заперечив проти задоволення позовних вимог. Відзив обґрунтовано тим, що оспорювана постанова прийнята за наслідками проведеного інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_3, в ході якого уповноваженими представниками відповідача виявлено порушення трудових відносин, зокрема, фактичного допуску працівників до роботи без оформлення трудових договорів, зокрема, ФОП ОСОБА_3 залучала до роботи з продажу товарів у магазині "АВС ОСОБА_2" свого чоловіка гр.ОСОБА_4, що підтверджується їхніми поясненнями наданими під час інспекційного відвідування. Прийнята постанова на виконання вимог ст.265 КЗпП України та за наявності у органу державного нагляду (контролю) права застосовувати до суб'єкта господарювання штрафних санкцій за невиконання вимог законодавства про працю не залежно від усунення, чи не усунення порушень таким суб'єктом. Таким чином, оспорюване рішення є такими, що прийняте на підставі чинного законодавства.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечила з мотивів, наведених у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 22.05.2018 на підставі наказу від 08.05.2018 №77 та направлення від 08.05.2018 №376 працівниками Управління Держпраці у Закарпатській області проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_3, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, щодо додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за наслідками якого складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 22.05.2018 № ЗК 189/218/АВ (а.а.с.57-59).

Згідно з висновками вказаного акта перевірки державним інспектором праці встановлено порушення вимог ч.1, ч.3 ст.24 КЗпП України. Зокрема, в порушення вимог частини 1 та частини 3 статті 24 КЗпП України, ФОП ОСОБА_3 22 травня 2018 року допустила до роботи на посаду продавця гр. ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 не уклавши з ним трудовий договір та не повідомивши у встановленому порядку органи ДФС про прийом на роботу вказаного працівника.

З метою усунення виявлених порушень інспекторами винесено припис від 22.05.2018 №ЗК 189/218/АВ/П, яким ФОП ОСОБА_3 зобов'язано усунути порушення вимог ч.1, ч.3 ст.24 КЗпП України в термін до 21.06.2018 (а.с.60).

За результатами розгляду вищевказаних акту перевірки та припису відповідачем, відповідно до вимог абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України, винесено постанову від 18.06.2018 №ЗК/189/218/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-87 про накладення штрафу у розмірі 111690 грн., примірник якого надіслано позивачу листом від 20.06.2018 (а.а.с.10-11).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу оспорюваного рішення, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, серед іншого: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Згідно з оспорюваною постановою від 18 червня 2018 року №ЗК/189/218/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-87, в ході розгляду справи щодо накладання штрафу відповідачем встановлено, що під час інспекційного відвідування в магазині "АВС ОСОБА_2" ФОП ОСОБА_3 залучала до роботи в якості продавця громадянина ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_3, свого чоловіка, без укладення з ним трудового договору. У поясненні долученому до акту інспекційного відвідування ОСОБА_4 вказав, що допомагає дружині ФОП ОСОБА_3 коли її немає на місці.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96 (далі Положення № 96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

За приписами п.п. 9 пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль, зокрема, за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи.

Підпунктом 5 пункту 6 Положення № 96 зазначено, що Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.

Статтею 259 КЗпП України, встановлено, що Державна служба України з питань праці має реалізовувати державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю встановлено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 (далі Порядок № 295).

Державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів ( п. 2 Порядку № 295).

Пунктом 5 Порядку № 295 визначено, що інспекційні відвідування проводяться: 1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; 4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; 5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю; 6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДФС та її територіальних органів; Пенсійного фонду України та його територіальних органів; 7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

Згідно ч.4 ст.2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон №877-V) заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Згідно ч.1, 2 Закону №877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.

Відповідно до ч.6 ст.7 Закону №877-V, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Суд зазначає, що наказ 08.05.2018 року № 77 "Про проведення інспекційних відвідувань" винесено на підставі службової записки головного державного інспектора Юртина В.Ф.; доповідної записки начальника відділу ОСОБА_5; службової записки головного державного інспектора Цапулич Наталії Іванівни; листа Головного Управління ПФУ в Закарпатській області №3945/04.04 від 23.03.2018 року.

Згідно доповідної записки начальника відділу управління Держпраці у Закарпатській області ОСОБА_5 останній вказує, що у ході профілактичних заходів із анонімних джерел було з'ясовано, що ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_3 можуть використовувати найманих працівників без оформлення трудових договорів та запропоновано провести інспекційне відвідування в тому числі ФОП ОСОБА_3 (Берегівський район, с.Велика Бийгань, вул.Леніна, буд.25, хоча обґрунтування такого відвідування саме щодо ФОП ОСОБА_3 також не наведено.

Як згадувалося вище, пунктом 5 Порядку № 295 визначено випадки коли проводяться інспекційні відвідування. Разом з тим, проведення таких заходів на підставі інформаціїз анонімних джерел не передбачено.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд приходить до висновку, що підстав які б відповідали приписам пункту 5 Порядку № 295 для проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_3 не було.

Судом встановлено, що інспекційне відвідування позивача призначене на підставі анонімного повідомлення невідомої особи відповідача про можливе використання праці незареєстрованих осіб.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України Про звернення громадян від 02.10.1996 року № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96).

Відповідно ч. 1 до ст. 5 Закону № 393/96 звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Частиною 1 статті 3 Закону № 393/96 зазначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 5 Закону № 393/96 звернення може бути усним чи письмовим. Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв'язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону ( ч.ч. 7, 8 ст. 5 Закону № 393/96). Встановлено, що письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає (ч. 1 ст. 8 Закону № 393/96).

Матеріали інспекційного відвідування додержання законодавства про працю не містять жодних звернень громадян та зі змісту доповідної записки вбачається що інформація про можливе використання ФОП ОСОБА_3 найманих працівників без оформлення трудових договорів отримана з анонімних джерел, що суперечить вищевказаним приписам закону.

Оскільки, законодавством України закріплено, що звернення громадян, з яких неможливо встановити авторство (анонімні) розгляду не підлягають, а відповідно, на інформацію, отриману з таких звернень встановлене обмеження.

Жодним спеціальним законом не надано відповідачу право розглядати анонімні звернення громадян та використовувати їх в якості підстави для проведення інспекційного відвідування.

За таких обставин суд дійшов висновку про порушення відповідачем вимог Порядку № 295 щодо наявності законних підстав для проведення інспекційного відвідування позивача.

У постанові ВАСУ від 23.06.17 року (реєстр. № 66745728), колегія суддів підкреслила, що відсутність розпорядчих документів, необхідних для проведення перевірки, або їх оформлення неналежним чином, є підставою для визнання дій інспекції незаконними.

Суд вважає помилковим твердження відповідача про підтвердження актом інспекційного відвідування від 22.05.2018 факту використання ФОП ОСОБА_3 працю найманого працівника без оформлення трудового договору, оскільки інспекційне відвідування проведено із порушенням вимог закону, відповідно, даний акт не підтверджує факту виконання гр.ОСОБА_4 трудових функцій на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

Порушення зазначені в акті інспекційного відвідування були виявлені в ході інспекційного відвідування, яке було проведено з недотриманням вимог законодавства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що під час інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_3 та під час розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю не встановлено та належними доказами не підтверджено факт використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин та порушення ч.3 ст. 24 КЗпПУ.

З цих мотивів суд відхиляє аргументи відповідача, викладені у відзиві на позов, позаяк вони окремо та у сукупності не спростовують вищенаведених висновків суду.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.ч.1.2 ст.76 КАС України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У відповідності до частини 2 цієї статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах субєкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, дії відповідача по проведенню інспекційного відвідування носять протиправний характер та оскаржувана постанова № ЗК/189/218/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-87 від 18.06.2018 року підлягає скасуванню як протиправна.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачений судовий збір в розмірі 1762,00 грн. відповідно до квитанції № НОМЕР_1 від 18.10.2018 року, який згідно з ч.1 ст.139 КАС України підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Закарпатській області.

Керуючись ст.ст. 139 241-246 250 255 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (вул. Головна (Леніна), 25, с. Велика Бийгань, Берегівський район, Закарпатська область 90232, код ЄДРПОУ НОМЕР_2) до Управління Держпраці у Закарпатській області (вул. Минайська, 16, м.Ужгород, Закарпатська область, 88018, код ЄДРПОУ 39795035) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Закарпатській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗК/189/218/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-87 від 18 червня 2018 року.

Стягнути з Управління Держпраці у Закарпатській області (код ЄДРПОУ 39795035) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (вул. Головна (Леніна), 25, с. Велика Бийгань, Берегівський район, Закарпатська область 90232 код ЄДРПОУ НОМЕР_2) понесені судові витрати у розмірі 1762,00 (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) грн..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 3 статті 243 КАС України повний текст рішення складено та підписано 07.02.2019 року.

Суддя