Доведено, що працівник працював за цивільно-правовим договором а не трудовим та скасовано постанову про штраф органу Держпраці на суму 111 690,00 грн. (Суд у справі № 440/4410/18 від 22 лютого 2019 р.)

19.03.2019 | Автор: АО "Аргос"
Задати питання автору
Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube
Доведено, що працівник працював за цивільно-правовим договором а не трудовим та скасовано постанову про штраф органу Держпраці на суму 111 690,00 грн. (Суд у справі  № 440/4410/18 від 22 лютого 2019 р.) - sud_dovedeno_shcho_pratsivnik_pratsyuvav_za_tsivilno_pravovim_dogovorom_a_ne_trudovim_ta_skasovano_postanovu_pro_shtraf_organu_dergpratsi_na_sumu_111_690_00_grn_5c90c8264439a.jpg

Фабула суддового акту: Завдяки якісно наданій правничій допомоги адвоката АО «Аргос» Остапенко Ірини були задоволені позовні вимоги підприємства рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22.02.2019 р. по справі № 440/4410/18 (№ в ЄРСР 80163536). Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Полтавській області, якою безпідставно накладено штраф на підприємтсво у розмірі 111 690,00 грн. Визнано протиправним та скасовано пункт 1 припису про усунення виявлених порушень Управління Держпраці у Полтавській області. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Зокрема, при прийнятті рішення судом було враховане наступне

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Загальне визначення цивільно-правового договору міститься у ст. 626 ЦК України, згідно ч. 1 якої договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відтак, цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг, виконання робіт тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.
За цивільно-правовим договором, укладеним між власником і громадянином, останній зобов'язується за винагороду виконувати для підприємства індивідуально визначену роботу. Основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.
Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 18.01.2018 р. у справі №350/403/16-ц.
За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.
При цьому, за цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами не робиться. Водночас відповідно до пункту «а» ч. 3 ст. 56 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків зараховується до стажу роботи, що дає право на трудову пенсію.
Отже, основною ознакою, яка відрізняє трудові відносини від цивільно-правових є те, що трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організації, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.
З аналізу наведених норм слідує, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.
Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.
Суд прийшов до вмотивованого висновку, що відповідачем не враховано того, що умови цивільних договорів чітко встановлюють, що виконавець виконує роботи на свій ризик, самостійно організовує виконання робіт, не підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку товариства, не має права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням. Виконавець не входив до штату товариства, що підтверджується відповідними штатними розписами, не підлягав правилам внутрішнього трудового розпорядку, облік його робочого часу товариством не здійснювався, що вказує на відповідність відносин між вказаною особою та товариством ознакам цивільно-правового договору.

Аналізуйте судовий акт: Суд встановив факт трудових відносин з ТОВ та перебування на посаді продавця, незважаючи на укладення між сторонами спору цивільно-правового договору (ВС/КЦС,справа № 553/954/17, 08.10.18)

Встановлено факт перебування позивача у трудових відносинах з підприємством оскільки саме директор цього підприємства організовував трудову діяльність, тоді як підрядник виконує її на власний ризик (ВС/КЦС,№ 350/403/16-ц, 18.01.18)

Незаконним є притягнення до відповідальності фізичної особи-підприємця за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору одночасно за нормами КЗпП і КУпАП (ВС/КАС,справа №814/2156/16, 21.12.18)

Накладений управлінням Держпраці штраф в сумі 87 000 грн. за порушення абзац 2, частина 2, ст. 265 КЗпП України на ФОП залишено в силі (Хмельницький окружний адміністративний суд від 21 грудян 2016р. у справі № 822/2316/16)

Якщо засновник підприємства є одночасно його директором, як найманий працівник - позиція суду із спорами між органами Держпраці та ДФС (рішення РОАС від 13.12.2018 р. у справі 1740/2465/18).

Фірма – пустышка, проте директору все одно повинна нараховуватися та виплачуватися заробітна плата, інакше - штраф від Держпраці (Суд у справі № П/811/820/17 від 21 червня 2017р.)

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2019 року м. Полтава

Справа № 440/4410/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Костіної А.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРК СТРОЙ" до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправними та скасування постанови і припису, -

В С Т А Н О В И В:

10 грудня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРК СТРОЙ" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправними та скасування постанови про накладення штрафу від 27.09.2018 №ПЛ1916/152/АВ/П/ТД-ФС та припису про усунення виявлених порушень від 05.09.2018 №ПЛ1916/152/АВ/П.

Ухвалою суду від 17.12.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №440/4410/18, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

24.01.2019 позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, яку прийнято судом до розгляду (а.с. 136).

З урахуванням зменшення вимог позовні вимоги товариство мотивує тим, що оскаржувані постанова та пункт 1 припису прийняті необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття, упереджено. Зазначає, що ні акт інспекційного відвідування, ні припис не були надані керівнику товариства. Тобто, не ознайомивши керівника товариства з актом, не дочекавшись гіпотетичних зауважень на акт, повноважний представник відповідача безпідставно в один день зі складенням акту інспекційного відвідування виніс припис про усунення виявлених порушень. Також ТОВ "МАРК СТРОЙ" не було проінформоване про дату, час та місце розгляду справи про накладення штрафу, що порушило право останнього на отримання ним відповідного правничого захисту. Товариство наполягає на тому, що не допускало порушення частини 3 статті 24 КзпП України в частині допущення до роботи найманого працівника ОСОБА_3 в період з серпня 2017 року по серпень 2018 року без належного оформлення трудових відносин, у зв'язку з чим на товариство безпідставно накладено штраф у розмірі 111690,00 грн. Зауважує, що між товариством (замовник) та громадянкою ОСОБА_3 (виконавець) були укладені цивільно-правові договори: від 01.08.2017 (з урахуванням додаткової угоди до нього), від 02.10.2017, від 02.01.2018, від 01.05.2018, на виконання тимчасово у період з 01.08.2017 по 31.08.2018 виконавцем на користь замовника за винагороду малярно-штукатурних робіт при реконструкції приміщень нейрохірургічного відділення з відкриттям блоку інтенсивної терапії Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфосовського та хіміотерапевтичного відділення обласного клінічного онкологічного диспансеру. Таким чином, відносини товариства з ОСОБА_3 не мали характеру трудових відносин, остання не підпорядковувалася правилам внутрішнього трудового розпорядку товариства, сама організовувала свою роботу і виконувала її на власний ризик.

03.01.2019 від Управління Держпраці у Полтавській області до суду надійшов відзив на позов (а.с. 54-57), у якому останнє просить суд відмовити в задоволенні позову ТОВ "МАРК СТРОЙ", посилаючись на те, що інспекційне відвідування відносно товариства було призначено та проведено у звязку з надходженням до управління листа Полтавського ОУПФУ Полтавської області з переліком страхувальників, у яких відбулося зменшення чисельності штатних працівників за травень 2018 року, а також з переліком страхувальників, у яких по застрахованих особах наявна ознака неповний робочий час за травень 2018 року, у яких застраховані особи виконували роботи (надавали послуги) за цивільно-правовими договорами за травень 2018 року, серед яких значилося ТОВ "МАРК СТРОЙ". За результатами проведеного інспектування 05.09.2018 було складено акт від 05.09.2018 із зазначенням виявлених порушень та винесено припис з вимогою усунути виявлені порушення. Так, в ході інспектування серед інших встановлено порушення частини 3 статті 24 КзпП України щодо допуску працівників до роботи без укладення трудового договору. Наданий при інспектуванні цивільно-правовий договір товариства за ОСОБА_3, термін дії якого з 01.08.2017 по 31.12.2018, є довгостроковим. У ньому не вказано конкретний вид робіт, обсяг, обєм, оплата, тобто конкретних величин, які підлягають вимірюванню. Оплата за виконання робіт згідно договору здійснювалася товариством на користь ОСОБА_3 щомісячно у строки виплати заробітної плати. Останній було проведено вступний інструктаж з питань охорони праці. При цьому, згідно штатних розписів товариства останні передбачали 2 штатні одиниці за посадою штукатура. З викладеного слідує висновок, що відносини між сторонами договору мали ознаки трудових, а не цивільно-правових.

15.01.2019 товариством до суду подано відповідь на відзив на позов (а.с. 129-130), у якому товариство наполягає на відсутності у нього трудових відносин з ОСОБА_3, оскільки остання не зараховувалася до штату товариства, до її трудової книжки не вносилися відповідні записи про працевлаштування, будь-яких розпорядчих документів про її працевлаштування товариство не видавало. При цьому, позивач вказує на безпідставність доводів відповідача з приводу довготривалості дії договору від 01.01.2018, з огляду на наявність додаткової угоди до вказаного договору та ряду наступних договорів товариства з ОСОБА_3, а саме від 02.10.2017, від 02.01.2018 та від 01.05.2018.

Натомість, згідно заперечення Управління Держпраці у Полтавській області на відповідь на відзив, що надійшло до суду 24.01.2019 (а.с. 137-138), останнє наголошує на тому, що будь-яких додаткових угод та інших договорів між товариством та ОСОБА_3 ні при здійсненні інспекційного відвідування, ні вже при виконанні припису представлено не було.

Ухвалою суду від 24.01.2019 підготовче провадження у даній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 22.02.2019 представник позивача позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог, з огляду на їх безпідставність.

Заслухавши вступне слово представників сторін, показання свідка та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

02.08.2018 до Управління Держпраці у Полтавській області надійшов лист Полтавського ОУПФУ Полтавської області від 31.07.2018 №17765/10-66 (а.с. 59), з переліком страхувальників, у яких відбулося зменшення чисельності штатних працівників за травень 2018 року, а також з переліком страхувальників, у яких по застрахованих особах наявна ознака неповний робочий час за травень 2018 року, у яких застраховані особи виконували роботи (надавали послуги) за цивільно-правовими договорами за травень 2018 року, серед яких значилося ТОВ "МАРК СТРОЙ" (а.с. 59 зі звороту).

31.08.2018 начальником Управління Держпраці у Полтавській області ОСОБА_4 видано наказ №155П "Про проведення заходів державного контролю", яким, зокрема, наказано провести інспекційне відвідування ТОВ "МАРК СТРОЙ" щодо дотримання ним вимог законодавства про працю у звязку з надходженням листа Полтавського ОУПФУ Полтавської області від 31.07.2018 №17765/10-66 (а.с. 60).

03.09.2018 за номером №1605 начальником Управління Держпраці у Полтавській області ОСОБА_4 оформлено направлення на проведення заходу державного контролю, яким проведення інспекційного відвідування ТОВ "МАРК СТРОЙ" на предмет додержання ним вимог законодавства про працю доручено головному державному інспектору Братусь Л.О. (а.с. 58).

Копію вказаного направлення 04.09.2018 вручено економісту товариства ОСОБА_5 (а.с. 58 зі звороту).

У період з 04 по 05 вересня 2018 року інспектором праці ОСОБА_6 у присутності економіста ОСОБА_5 проведено інспекційне відвідування ТОВ "МАРК СТРОЙ", юридична адреса: вул. Котляревського, б. 22Б, офіс 75, м. Полтава, Полтавська область, 36020, за наслідками якого складено акт №ПЛ1916/152/АВ від 05.09.2018, яким, зокрема, зафіксовано порушення товариством частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України щодо допуску працівників до роботи без укладення трудового договору (а.с. 61-70).

05.09.2018 Управлінням Держпраці у Полтавській області складено припис про усунення виявлених порушень №ПЛ1916/152/АВ/П, пунктом 1 якого приписано товариству у строк до 05.10.2019 усунути порушення законодавства про працю, що вразилося у допущенні працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням керівника шляхом зміни трудового договору цивільно-правовим, що суперечить вимогам частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України (а.с. 71-74).

Згідно акту про відмову від підпису від 25.09.2018 №ПЛ1916/152/АВ/ВП, станом на 20.09.2018 примірник акту та припису повернуто товариством без підпису (а.с. 76).

27.09.2018 першим заступником начальника Управління Держпраці у Полтавській області ОСОБА_7 прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ1916/152/АВ/П/ТД-ФС, якою на ТОВ "МАРК СТРОЙ" накладено штраф у розмірі 111690,00 грн (а.с. 95-96).

Позивач не погоджується з прийнятими приписом в частині пункту 1 та постановою, в зв'язку з чим оскаржив їх до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників (стаття 1 КЗпП України).

Частиною 1 статті 1 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до частини 1 статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Загальне визначення цивільно-правового договору міститься у статті 626 Цивільного кодексу України, згідно частини першої якої договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відтак, цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг, виконання робіт тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

За цивільно-правовим договором, укладеним між власником і громадянином, останній зобов'язується за винагороду виконувати для підприємства індивідуально визначену роботу. Основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 18.01.2018 у справі №350/403/16-ц.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

При цьому, за цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами не робиться. Водночас відповідно до пункту "а" частини третьої статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення"робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків зараховується до стажу роботи, що дає право на трудову пенсію.

Отже, основною ознакою, яка відрізняє трудові відносини від цивільно-правових є те, що трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організації, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

З аналізу наведених норм слідує, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Якщо фізичні особи не надавали замовнику трудових книжок, вони не входять до штату підприємства, не підлягають правилам внутрішнього трудового розпорядку, облік їхнього робочого часу замовником не здійснюється, то вказані відносини відповідають ознакам цивільного договору.

Як слідує з матеріалів справи, між ТОВ "МАРК СТРОЙ" (замовником) та фізичною особою ОСОБА_3 укладені цивільно-правові договори, а саме:

- від 01.08.2017, з урахуванням додаткової угоди до нього від 01.08.2017, за умовами яких замовник доручає, а виконавець бере на себе зобовязання по виконанню таких робіт (наданню послуг): малярно-штукатурні роботи при реконструкції приміщень нейрохірургічного відділення з відкриттям блоку інтенсивної терапії Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфосовського по вул. Шевченка, 23 у м. Полтаві - виконати роботи по поліпшеному штукатуренню стін в обємі 187,5 м2 в строк з 01.08.2017 по 30.09.2017; за виконану роботу замовник сплачує виконавцю винагороду в розмірі 6000,00 грн; термін дії договору з 01.08.2017 по 30.09.2017 (а.с. 34-35);

- від 02.10.2017, за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобовязання по виконанню таких робіт (наданню послуг): малярно-штукатурні роботи при реконструкції приміщень нейрохірургічного відділення з відкриттям блоку інтенсивної терапії Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфосовського по вул. Шевченка, 23 у м. Полтаві - виконати роботи по фарбуванню стін водоемульсійною фарбою в обємі 300 м2 в строк з 02.10.2017 по 31.12.2017; за виконану роботу замовник сплачує виконавцю винагороду в розмірі 4500,00 грн; термін дії договору з 02.10.2017 по 31.12.2017 (а.с. 36);

- від 02.01.2018, за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобовязання по виконанню таких робіт (наданню послуг): малярно-штукатурні роботи при реконструкції приміщень нейрохірургічного відділення з відкриттям блоку інтенсивної терапії Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфосовського по вул. Шевченка, 23 у м. Полтаві - виконати роботи по поліпшеному штукатуренню стін в обємі 150 м2 в строк з 02.01.2018 по 30.04.2018; за виконану роботу замовник сплачує виконавцю винагороду в розмірі 6000,00 грн; термін дії договору з 02.01.2018 по 30.04.2018 (а.с. 37);

- від 01.05.2018, за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобовязання по виконанню таких робіт (наданню послуг): малярно-штукатурні роботи при реконструкції хіміотерапевтичного відділення обласного клінічного онкологічного диспансеру по вул. Миколи Дмітрієва, 7а у м. Полтаві - виконати роботи по поліпшеному штукатуренню стін в обємі 83,33 м2 та фарбуванні стін водоемульсійною фарбою в обємі 66,66 м2 в строк з 01.05.2018 по 31.08.2018; за виконану роботу замовник сплачує виконавцю винагороду в розмірі 6000,00 грн; термін дії договору з 01.05.2018 по 31.08.2018 (а.с. 38).

Результати виконаних ОСОБА_3 на користь ТОВ "МАРК СТРОЙ" робіт оформлені відповідними актами приймання-передачі виконаних робіт від 29.12.2017, від 30.11.2017, від 31.10.2017, від 29.09.2017, від 31.08.2017, від 31.08.2018, від 31.07.2018, від 30.06.2018, від 31.05.2018, від 30.04.2018, від 31.03.2018, від 28.02.2018 та від 31.01.2018 (а.с. 39-51).

Наявні у матеріалах справи видаткові касові ордери від 29.12.2017, від 30.11.2017, від 31.10.2017, від 29.09.2017, від 31.08.2017, від 31.08.2018, від 31.07.2018, від 30.06.2018, від 31.05.2018, від 30.04.2018, від 31.03.2018, від 28.02.2018 та від 31.01.2018 (а.с. 104-116) свідчать про отримання ОСОБА_3 від товариства винагороди за послуги, надані згідно цивільно-правових договорів: - від 01.08.2017 (з урахуванням додаткової угоди до нього), - від 02.10.2017, - від 02.01.2018, - від 01.05.2018.

Слід зазначити, що роблячи висновок про допущення товариством порушення частини 3 статті 24 КЗпП України, відповідачем не враховано того, що умови договорів від 01.08.2017 (з урахуванням додаткової угоди до нього), від 02.10.2017, від 02.01.2018, від 01.05.2018 чітко встановлюють, що виконавець ОСОБА_3 виконує роботи на свій ризик, самостійно організовує виконання робіт, не підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку товариства, не має права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

Водночас, в ході розгляду справи судом встановлено, що у період з 01.08.2017 по 31.08.2018 ОСОБА_3 не надавалася ТОВ "МАРК СТРОЙ" її трудова книжка, остання не входила до штату товариства, що підтверджується відповідними штатними розписами (а.с. 117-121), не підлягала правилам внутрішнього трудового розпорядку, облік її робочого часу товариством не здійснювався, що вказує на відповідність відносин між вказаною особою та товариством ознакам цивільно-правового договору.

Поряд з цим, допитаний в якості свідка директор ТОВ "МАРК СТРОЙ" ОСОБА_8, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, під присягою показав суду, що жодним чином ОСОБА_3 не контролював щодо часу, в який вона виконувала відповідні роботи, оскільки остання не входила до штату працівників товариства, а виконувала роботи за цивільно-правовими договорами у зручний для неї час та самостійно організовувала свою роботу.

За змістом показів свідка ОСОБА_3, наданих нею під присягою та будучи попередженою про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, остання виконувала малярно-штукатурні роботи на користь ТОВ "МАРК СТРОЙ" згідно цивільно-правових договорів, оскільки потребувала можливості виконувати роботи не кожен день, або не протягом повного робочого часу. Така необхідність була зумовлена тим, що їй необхідно було мати вільний час для догляду за онукою. ОСОБА_3 використовувала власні інструменти для виконання робіт, а розхідними матеріалами (шпаклівка, фарба, тощо) її забезпечувало товариство. При цьому, свідок зауважила суду також на те, що з лютого 2019 року остання працює на ТОВ "МАРК СТРОЙ" по трудовій книжці, оскільки онуку вже має змогу доглядати інша бабуся.

У відзиві на позовну заяву, в якості доводу на підтвердження трудових відносин між ОСОБА_3 та ТОВ "МАРК СТРОЙ", Управління Держпраці у Полтавській області посилається на те, що відповідно до Журналу реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці серед осіб, яким проведено інструктаж, вказана ОСОБА_3 (а.с. 101-103).

З цього приводу суд вважає за доцільне зазначити, що по суті проведення інструктажу жодним чином не може свідчити про наявність в цивільно-правових договорах, підписаних між товариством та ОСОБА_3, ознак трудових взаємовідносин сторін договору.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що відносини між ТОВ "МАРК СТРОЙ" та фізичною особою ОСОБА_3 у період з 01.08.2017 по 31.08.2018 виникли на підставі волевиявлення сторін за цивільно-правовим, а не трудовим, договором і не порушили ані права останньої, ані інтересів держави.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, навіть незважаючи на підтвердження відповідачем в ході судового розгляду належного повідомлення керівника товариства про розгляд справи про накладення штрафу та, як наслідок, спростування всіх доводів позивача з цього приводу, суд доходить висновку, що відповідач у ході розгляду справи не довів, що приймаючи оскаржувану постанову про накладення штрафу він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За викладених обставин, оскільки під час розгляду справи суд дійшов висновку, що ТОВ "МАРК СТРОЙ" не було порушено вимоги частини 3 статті 24 КЗпП України, позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Полтавській області від 27.09.2018 №ПЛ1916/152/АВ/П/ТД-ФС є правомірними і підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог ТОВ "МАРК СТРОЙ" в частині визнання протиправним та скасування пункту 1 припису про усунення виявлених порушень Управління Держпраці у Полтавській області від 05.09.2018 №ПЛ1916/152/АВ/П, суд вважає за доцільне зазначити наступне.

За змістом позовної заяви, в якості підстави для визнання протиправним та скасування пункту 1 припису, окрім відсутності в діях товариства порушення вимог частини 3 статті 24 КЗпП України, останнє також посилається на безпідставне винесення припису в один день зі складенням акту інспекційного відвідування.

З цього приводу суд зауважує, що процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування) визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 (далі - Порядок №295).

Пунктами 19-21 Порядку №295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування.

Якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

При цьому, згідно з приписами пункту 26 Порядку №295 у разі відмови керівника чи уповноваженого представника обєкта відвідування від підписання або за неможливості особистого вручення акта і припису акт та припис складаються у трьох примірниках.

Судом встановлено, що з огляду на відсутність 05.09.2018 керівника товариства на робочому місці, що не заперечувалося в ході розгляду справи ані позивачем, ані відповідачем, та неможливість особисто вручити йому примірник акту інспекційного відвідування, управління, керуючись пунктом 26 Порядку №295, оформило акт інспекційного відвідування та припис в один день, а саме - 05.09.2018.

За викладених обставин, судом критично оцінюються доводи позивача з приводу відсутності у відповідача повноважень на складення акту інспектування та припису про усунення порушень в один день.

Разом з тим, оскільки в ході розгляду справи судом встановлено не допущення ТОВ "МАРК СТРОЙ" порушення вимог частини 3 статті 24 КЗпП України, суд дійшов висновку про необхідність визнання пункту 1 припису про усунення виявлених порушень Управління Держпраці у Полтавській області від 05.09.2018 №ПЛ1916/152/АВ/П протиправним та його скасування. А відтак, позовні вимоги товариства в цій частині позовних вимог також підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРК СТРОЙ" (вул. Котляревського, буд. 22Б, офіс 75, м. Полтава, Полтавська область, 36020, ідентифікаційний код 40093478) до Управління Держпраці у Полтавській області (вул. Пушкіна, 119, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 39777136) про визнання протиправними та скасування постанови і припису задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Полтавській області від 27 вересня 2018 року №ПЛ1916/152/АВ/П/ТД-ФС.

Визнати протиправним та скасувати пункт 1 припису про усунення виявлених порушень Управління Держпраці у Полтавській області від 05 вересня 2018 року №ПЛ1916/152/АВ/П.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРК СТРОЙ" (ідентифікаційний код 40093478) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Полтавській області (ідентифікаційний код 39777136) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3524,00 грн (три тисячі п'ятсот двадцять чотири гривні нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 28 лютого 2019 року.

Суддя ОСОБА_9

9280
Переглядів
0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні статті
Популярні судові рішення
ЕСПЧ
1