Суд надав правову характеристику порушень, виявлених контролерами Держпраці, відмовивши в позові підприємства про скасування постанови цієї служби про накладення штрафу (справа № К/800/10207/17, 31.10.17)

Фабула судового акта: Тема перевірок, які здійснюються Державною службою України з питань праці, є досить актуальною. Судова справа, що пропонується увазі читачів, стосується не стільки процедурних питань проведення таких перевірок, скільки характеристики порушень, на які звертають увагу контролери, та правового обґрунтування їх наявності.

Отже, посадовими особами обласного управління Держпраці (відповідач) було проведено перевірку з питань додержання потужним виробничим ПАТ (позивач) законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за наслідками якої складено відповідний Акт, на підставі, якого відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу на ПАТ у розмірі 1450 грн. Саме це і стало приводом для звернення ПАТ до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати вказану постанову, оскільки вона «не відповідає вимогам чинного законодавства та містить дані, що не відповідають дійсним обставинам справи».

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що відповідачем правомірно прийнято постанову, оскільки за наслідками перевірки управлінням Держпраці дійсно була встановлена низка порушень законодавства з питань праці, що мали місце з боку позивача. Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погодилась з висновками судів попередніх інстанцій.

Виходячи з висновків судів, зокрема, наступні дії (бездіяльність) з боку підприємства є такими, що порушують законодавство з питань праці.

1. Всі записи в трудових книжках працівників ПАТ про прийом на роботу, переведення систематично вносились у розділі трудової книжки «Відомості про роботу» російською мовою. Вказане є порушенням вимог п.2.1. гл.2 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993р. №58.

2. Порушенням вимог п.2.14 Інструкції №58, є невнесення відповідних записів в трудові книжки за результатами атестації робочих місць на ПАТ всім працівникам, які мають право на пільгову пенсію.

3. Накази про звільнення працівників видаються пізніше дня звільнення. Ця практика тягне за собою порушення вимог ч.1 ст.47 КЗпП України.

4. Застосовання при веденні кадрових справ особових карток застарілого зразка, які не відповідають типовій формі, затвердженій спільним наказом Державного комітету статистики України, Міноборони України від 25.12.2009р. №495/656, що є порушенням вимог п.2.5. гл.2 Інструкції №58.

5. Вручення працівникові копії наказу про звільнення наступного дня після звільнення, що є порушенням вимог ч.2 ст.47 КЗпП України.

6. Відсутність в деяких наказах про надання відпустки вказівки на дату складання наказу, що є недотриманням встановленої типової форми П-3, затвердженої наказом Держкомстату України від 05.12.2008р. №489.

7. Посилання на вид відпустки «робоча» в наказі про надання відпустки працівникові, що є безпідставним та вказує на порушення вимог ч.1 ст.4 ЗУ «Про відпустки»

8. Ведення документів первинного обліку у структурних підрозділах підприємства не у відповідності з типовими формами, що затверджені та введені в дію з 01.01.2009р. наказом Держкомтсату України від 05.08.2008р. №489.

9. Надання відпусткок без збереження заробітної плати за сімейними обставинами тривалістю більше 15 календарних днів на рік, що є порушенням вимог ч.2 ст.84 КЗпП України та ст. 26 ЗУ «Про відпустки».

10. Не зазначення в наказах по підприємству про тимчасове виконання обов'язків відсутнього працівника без увільнення від основної роботи розмірів доплати, що є порушенням вимог ст.105 КЗпП України.

11. Допущення випадків, коли заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується пізніше ніж за три дні до початку відпустки, що є порушенням вимог ч.4 ст. 115 КЗпП України, ч.1 ст.21 ЗУ «Про відпустки».

12. Наявність випадків здійснення остаточного розрахунку із звільненими працівниками не в день звільнення, а пізніше, що є порушенням вимог ч.1 ст.116 КЗпП України.

Докладний аналіз наведених порушень міститься в судовому рішенні і буде цікавим не тільки фахівцям в галузі трудового законодавства, а й керівникам підприємств і працівникам «кадрової справи».

Аналізуйте судовий акт: Накладений управлінням Держпраці штраф в сумі 87 000 грн. за порушення абзац 2, частина 2, ст. 265 КЗпП України на ФОП залишено в силі (Хмельницький окружний адміністративний суд від 21 грудян 2016р. у справі № 822/2316/16)

Протокол про адміністративне правопорушення, складений державною службою України з питань праці, має відповідати вимогам ст. 256 КУпАП (постанова Апеляційного суду Одеської області від 05.05.2017 р.).

Штрафи та вимоги трудового законодавства не поширюються на правовідносини, які виникають на підставі договорів про надання послуг, на відміну від трудових договорів (Київський апеляційний адмінсуд від 27.02.2017р., № 823/1807/16)

За допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору у Держпраці щодо роботодавця є вибір: або штраф - аб.2, ч. 2, ст. 265 КЗпПУ в сумі 87 000,00 грн, або штраф - ч. 3 ст. 41 КУпАП в сумі 8500,00 грн. (адмінсуд від 6 лютого 2017р.)

Малозначність діяння або звільнення від адмінвідповідальності за неповідомлення ДФС про прийняття на роботу 7 працівників директора комунальної лікарні (Суд від 21 січня 2017р. у справі № 182/191/17)

В Сумах владельца кафе оштрафовали на 134,4 тыс. грн за работников без трудового договора

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2017 року м. Київ К/800/10207/17

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В. Мороз Л.Л., Єрьоміна А.В., провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 9 березня 2017 року у справі №804/6752/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про скасування постанови, -

ВСТАНОВИЛА :

11 жовтня 2016 року публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі Товариство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якому просило скасувати постанову Державної служби з питань праці про накладення штрафу №334/4.7-03/196 від 26.09.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №344/4.7-03 є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства та містить дані, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 9 березня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та задовольнити позов.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, що у період з 23 серпня 2016 року по 12 вересня 2016 року посадовими особами Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області проведено перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за наслідками якої складено Акт №344/4.7-03.

За результатами перевірки було встановлено такі порушення законодавства з питань праці:

1. Всі записи в трудових книжках працівників ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» про прийом на роботу, переведення систематично вносяться у розділі трудової книжки «Відомості про роботу» російською мовою. Вказане є порушенням вимог п.2.1. гл.2 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993р. №58.

2. Перевіркою трудових книжок працівників підприємства встановлено, що у порушення вимог п.2.14 Інструкції №58, за результатами атестації робочих місць на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» всім працівникам, які мають право на пільгову пенсію за Списком №1 і №2, не було внесено відповідних записів в трудові книжки.

3. В багатьох випадках накази про звільнення працівників видаються пізніше дня звільнення. Дане порушення є тривалим, що тягне за собою порушення вимог ч.1 ст.47 КЗпП України.

4. На підприємстві систематично при веденні кадрових справ застосовуються особові картки для всіх працівників застарілого зразка, які не відповідають типовій формі, затвердженій спільним наказом Державного комітету статистики України, Міноборони України від 25.12.2009р. №495/656. Вказане є порушенням вимог п.2.5. гл.2 Інструкції №58.

5. В порушення вимог ч.2 ст.47 КЗпП України, при звільненні ОСОБА_4 з 09.08.2016р., копію наказу йому було вручено 10.08.2016р.

6. В деяких наказах про надання відпустки відсутня дата складання наказу, що є недотриманням встановленої типової форми П-3, затвердженої наказом Держкомстату України від 05.12.2008р. №489.

7. Посилання на вид відпустки «робоча» в наказі про надання відпустки ОСОБА_5 є безпідставним та вказує на порушення вимог ч.1 ст.4 ЗУ «Про відпустки»

8. Документи первинного обліку, які ведуться у структурних підрозділах підприємства, не завжди відповідають типовим формам, що затверджені та введені в дію з 01.01.2009р. наказом Держкомтсату України від 05.08.2008р. №489.

9. Мають місце випадки, коли тривалість відпустки без збереження заробітної плати за сімейними обставинами становить більше 15 календарних днів на рік, що є порушенням вимог ч.2 ст.84 КЗпП України та ст..26 ЗУ «Про відпустки».

10. Фактично, оплата праці за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника проводиться у розмірі середнього заробітку тій заміщуваній посаді. В наказах по підприємству про тимчасове виконання обов'язків відсутнього працівника без увільнення від основної роботи службовцями не зазначено розмір доплати. Зазначене є порушенням вимог ст..105 КЗпП України.

10. Мають місце випадки, коли заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується пізніше ніж за три дні до початку відпустки, що є порушенням вимог ч.4 ст. 115 КЗпП України, ч.1 ст.21 ЗУ «Про відпустки».

11. Має місце здійснення остаточного розрахунку із звільненими працівниками не в день звільнення, а пізніше. Вказане є порушенням вимог ч.1 ст.116 КЗпП України.

На підставі висновків акту перевірки Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області прийнято постанову про накладення штрафу №344/4.7-03/196 від 26 вересня 2016 року про накладення на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» штрафу у розмірі 1450 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідачем правомірно прийнято постанову про застосування до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» штрафних санкцій, оскільки за наслідками перевірки Головним управлінням Держпраці встановлено низку порушень законодавства з питань праці, що мали місце з боку позивача.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Порядок ведення трудових книжок, їхнього зберігання, виготовлення, постачання й обліку встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1993р. № 301 «Про трудові книжки працівників» (із змінами, далі Постанова № 301) та Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Мінпраці, Мін'юсту, Мінсоцзахисту України від 29.07.1993р. № 58, зареєстрованим у Мін'юсті України 17.08.1993р. за № 110 (із змінами, далі Інструкція №58).

Відповідно до ст. 10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про засади державної мовної політики», українська мова як державна мова обов'язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, у міжнародних договорах, у навчальному процесі в навчальних закладах в межах і порядку, що визначаються цим Законом. Держава сприяє використанню державної мови в засобах масової інформації, науці, культурі, інших сферах суспільного життя.

Згідно приписів ст. 13 вказаного Закону, паспорт громадянина України або документ, що його заміняє, і відомості про його власника, що вносяться до нього, виконуються державною мовою і поруч, за вибором громадянина, однією з регіональних мов або мов меншин України. Дія цього положення поширюється й на інші офіційні документи, що посвідчують особу громадянина України або відомості про неї (записи актів громадянського стану і документи, що видаються органами реєстрації актів громадянського стану, документ про освіту, трудова книжка, військовий квиток та інші офіційні документи), а також документи, що посвідчують особу іноземця або особу без громадянства, у разі наявності письмової заяви особи.

Системний аналіз зазначених норм права свідчить про обов'язок заповнення трудової книжки працівника державною мовою.

Згідно з пунктом 2.14 Інструкції № 58, запис у трудовій книжці про результати атестації робочих місць робиться, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах. Такий запис вноситься на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. № 36 (діяла по 02.08.2016р.), та найменуванню Списків виробництв, робіт, професій і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016р. №461 (набула чинності з 03.08.2016р.).

Відповідно до наказу № 347 від 30.03.2015р., за результатами атестації робочих місць на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» затверджено перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пенсії за віком на пільгових підставах.

Перевіркою трудових книжок працівників позивача було встановлено, що у порушення вимог п. 2.14 Інструкції №58, за результатами атестації робочих місць на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» всім працівникам, які мають право на пільгову пенсію за Списком №1 і №2, не було внесено відповідних записів в трудові книжки, вказані записи внесено вибірково деяким працівникам підприємства.

При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи позивача щодо відсутності необхідності обов'язкового внесення запису про пільговий характер стажу всім працівникам до трудових книжок, оскільки працівники не позбавлені права на отримання уточнюючої довідки про характер праці, з огляду на пряму вказівку на обов'язок внесення вказаних записів, яка міститься в п. 2.14 Інструкції № 58.

Також, встановлені обставини справи свідчать про те, що на підприємстві систематично при веденні кадрових справ застосовуються особові картки для всіх працівників застарілого зразка, які не відповідають типовій формі, затвердженій спільним наказом Державного комітету статистики України, Міністерством оборони України від 25.12.2009 № 495/656 «Про затвердження типової форми первинного обліку № П-2 «Особова картка працівника»: в них відсутні розділи (графи) «Відомості про військовий облік», «Професійна освіта на виробництві», «Відпустки», «Код професії» (за Класифікатором професій).

Крім цього, факт ведення підприємством обліку осіб в електронній формі не позбавляє ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» обов'язку приводити у відповідність до вимог законодавства картки працівників первинного обліку.

Також, в ході перевірки встановлено, що в багатьох випадках накази про звільнення працівників видаються пізніше дня звільнення. Мають місце і розрахунки зі звільненими працівниками не в день звільнення, а пізніше.

Згідно з приписами ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Згідно з приписами ст. 116 КЗпП України роботодавець проводить розрахунок з працівниками при звільненні не пізніше дня звільнення.

Отже, роботодавець зобов'язаний у день не пізніше дня звільнення вручити особі наказ про звільнення, вразі якщо звільнення мало місце з ініціативи роботодавця, ознайомити його зі змістом наказу, провести розрахунок.

В окремих випадках, приклади наведені в акті перевірки, ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», як роботодавцем, цього зроблено не було, що обґрунтовано послугувало підставою для висновку про вчинення позивачем порушення законодавства з питань праці.

Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 р. № 55 затверджено Національний стандарт України «Державна уніфікована система документації уніфікована система організаційно-розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003» (чинний з 01.09.2003 р.), відповідно до п. 4.4 якого, документи, що їх складають в організації, повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва організації, назва виду документа, дата, реєстраційний індекс документа, заголовок до тексту документа, текст документа, підпис.

Наказом (розпорядженням) про надання відпустки (без номеру документа, без дати складання документа) надана відпустка «робоча» (дослівно) на 14 календарних днів та додаткова на 7 календарних днів (всього на 21 календарних днів) з 04 серпня 2016 по 25 серпня 2016 ОСОБА_5 (таб. №36029804) за робочий рік з 16.07.2015 р. по 15.07.2016 р., що є порушенням вимог ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про відпустки», оскільки посилання на вид відпустки «робоча» є безпідставним.

Як вбачається з наказу (розпорядження) про надання відпустки ОСОБА_5 на період з 04.08.2016 р. по 25.08.2016 р., взагалі незрозуміло який вид відпустки було надано працівникові - щорічну (основну відпустку; додаткову відпустку за роботу із шкідливими та важкими умовами праці; додаткову відпустку за особливий характер праці; інші додаткові відпустки, передбачені законодавством). Крім того, відсутність у вищенаведеному наказі про надання відпустки ОСОБА_5 дати та номеру його складання свідчить про порушення позивачем вимог наказу Держкомстату України від 05 грудня 2008р. №489 щодо дотримання встановленої типової форми №П-3 в оформленні управлінської документації.

При цьому, доводи позивача про те, що помилки в наказі про надання відпустки ОСОБА_5 є механічними описками не є обґрунтованими, оскільки механічно допущені описки не можуть свідчити про належне виконання позивачем вимог законодавства про працю.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про оплату праці», при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати.

Роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

В ході перевірки відповідачем було встановлено, що документи первинного обліку: накази (розпорядження) про прийняття на роботу, накази (розпорядження)про припинення трудового договору (контракту), табелі обліку використання робочого часу, які ведуться у структурних підрозділах підприємства, не завжди відповідають типовим формам первинної облікової документації підприємств, установ, організацій, що затверджені та введені в дію з 1 січня 2009 року наказом Державного комітету статистики України від 05.08.2008р. №489 Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державного комітету статистики України від 25 грудня 2009 року № 496). Так, в табелях обліку використання робочого часу за липень, серпень 2016р. дільниці №2 по виробництву вогнетривких і будівельних печей Ремонтного виробництва, дільниці ремонту металургійного обладнання Ремонтного виробництва для нарахування заробітної плати врахована тільки загальна кількість відпрацьованих годин, години відпрацьовані у святкові та вихідні дні, у вечірні та нічні години в табелях не зазначені.

Також, в окремих випадках має місце виплати працівникам заробітної плати за весь період щорічної відпустки пізніше ніж за три дні до початку відпустки, що є порушенням ч. 4 ст. 115 КЗпП України, згідно якої визначено обов'язок роботодавця здійснювати виплату заробітної плати працівникам за період відпустки не пізніше ніж за три дні до її початку.

Крім цього, доводи позивача про те, що відпустки надавались працівникам у стислі строки та фактом існування домовленостей про здійснення виплати заробітної плати працівникам інші строки не спростовує висновків відповідача про наявність у діях ПАТ «АрселорМіттал Кривий ріг» порушень ч. 4 ст. 115 КЗпП України, оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на користь існування визначених в трудових угодах із працівниками інших строків виплати заробітної плати за час щорічних відпусток ніж визначені КЗпП України.

Отже, враховуючи вище наведене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що за наслідками перевірки відповідачем було встановлено порушення ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» вимог законодавства про працю, що обґрунтовано послугувало підставою для прийняття у відношенні позивача постанови про накладення штрафу у розмірі 1450 грн.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220 220-1 224 230 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" - відхилити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 9 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: