"Душок Анкориджа": як Путіна знову "кинули"

Рік тому на Алясці відбулася зустріч президента США Дональда Трампа з російським диктатором Володимиром Путіним. І хоча фактичним результатом цього саміту було коротке: "просто поговорили", кремлівська пропаганда місяцями смакувала подію. 

Спочатку холопам з усіх "прасок" демонстрували, як Трамп зустрів Путіна на червоній доріжці, всадив у свій лімузин, покатав від літака до бази і назад, і трохи поговорив з російським коротуном за закритими дверями... Нічого особливого, але це подавалось ледь не як підписання капітуляції Заходом, ледь не як повернення Росії Аляски. 

Далі, хоча ніяких домовленостей між РФ та США не сталось (тим більше, домовленостей, закріплених в документах), а сама по собі зустріч Трампа з Путіним викликала критику американських законодавців та європейських союзників, росіяни місяцями захлинались від захвату і використовували подію для торгів "заради миру".

Мовляв, насправді за закритими дверима лідери країн обговорили певний "компромісний проєкт" мирної угоди по Україні, і цей "дух Анкориджа" варто враховувати іншій стороні, тобто Україні. 

Звісно, якийсь час саміт на Алясці відгукувався як на фронті, так і в дипломатичному треку. В першому випадку – подальшою ескалацією, в другому – глухим кутом в переговорах. Та чим далі, тим більше російський міф про "дух Анкориджа" перетворювався на гарбуз. І чим частіше російські високопосадовці вживали словосполучення "секретний компромісний проєкт" чи "історичний прорив", переконуючи всіх, ніби Дональд Трамп погодився на умови Росії щодо України, тим кумедніше виглядали, коли США офіційно спростували ці вигадки і росіянам довелось перевзуватись в повітрі. 

Ще в березні, продовжуючи називати "домовленості" з США в Анкориджі точкою відліку в переговорах щодо мирного врегулювання війни з Україною, очільник російського МЗС Сергій Лавров занив, що атмосфера на Алясці справді була "товариською і конструктивною", але "дух Анкориджа" вже почав випаровуватись. Після цього, буквально за добу, цей великий геополітичний тріумф Кремля російські пропагандисти почали перетворювати на: "Не надто нам і потрібен був цей саміт, це були просто попередні розмови"…

Остаточно всю цю, вигадану Москвою, конструкцію про "секретні рамки" добив Держсекретар США Марко Рубіо. Його фраза про те, що "якби в Анкориджі про щось домовилися, то війна б уже закінчилась", виставила росіян дурнями на весь світ.

Це подіяло на Кремль як холодний душ. І російські дипломати, які ще вчора дули щоки від могутності й можливості ділити з США Україну "на серветці", миттєво здулися і почали розповідати, що, можливо, в Анкориджі Путіна просто "обманули".

Зокрема, Лавров у червні заявив, що не відкидає можливості: домовленості могли бути використані як спосіб виграти час для дооснащення України…

Сам же Путін (теж у червні) спробував загладити ситуацію: в одному з інтерв’ю він визнав, що в Анкориджі "ніхто не ставив жодних підписів", а розмови залишились лише на рівні усних обговорень якихось можливостей. 

Тож зараз, за рік після саміту на Алясці Росія, замість омріяного тріумфу, принизливо чекає на спецпосланців Трампа. "Дух Анкориджа" на річницю вже не з’явиться. Але, хто знає, які нові ідеї привезуть Путіну з Вашингтона Кушнер чи Віткофф? Геополітичному жебраку личить перебирати.