Діти 1960-80-х регулярно чули від батьків 6 фраз, які сьогодні жахають

Батьки, які виховували дітей у 1960–1980-х роках, значно частіше покладалися на самостійність дитини, сувору дисципліну та менший контроль. Сьогодні багато підходів, які були нормою тоді, тепер сучасним батькам можуть здаватися безвідповідальними чи навіть жорстокими. Про це в авторській статті для Yourtango пише дипломована експертка з соціальних відносин Зайда Слабеккорн.

Авторка наводить 6 типових фраз, які діти 1960–1980-х років могли почути від своїх батьків, і від яких сьогодні у багатьох волосся може ставати дибки.

"Приготуй собі вечерю сам". Авторка посилається на дослідження Маргарет Нельсон, яка вважає сучасних батьків значно більш схильними до надмірної опіки. На її думку, сьогодні дорослі частіше переймаються тим, що саме їдять їхні діти.

"Доїдай усе, що в тарілці". Ця вимога також втратила колишню популярність. Дієтологиня Кетрін Мецелар застерігає, що примус до повного очищення тарілки міг формувати почуття провини та тривожне ставлення до їжі. У публікації зазначається, що сучасний підхід натомість заохочує дітей прислухатися до сигналів власного тіла.

"Повертайся додому, коли увімкнуть ліхтарі". Для дітей минулих поколінь тривалі ігри надворі без постійного нагляду дорослих були звичними. Авторка розповідає, що такий вільний простір допомагав розвивати самостійність, однак сьогодні його стало менше через питання безпеки, зайнятість дітей гуртками та активне використання технологій.

"Можеш їхати в кузові вантажівки". Ще один приклад зміни уявлень про безпеку – дозвіл дітям їхати у відкритому кузові автомобіля. Нині батьки майже напевно не погодилися б на такий варіант через очевидні ризики. До того ж зараз таке перевезення пасажирів просто заборонено законом.

"Я дам тобі привід поплакати". Йдеться про фразу, яка використовувала страх як спосіб контролю. Психолог Стюарт Аблон вважає, що подібне "виховання через страх" може шкодити стосункам між батьками та дітьми й посилювати тривожність.

"Ти сам накликав це на себе". Остання фраза зі списку стосується перекладання відповідальності за дитячі труднощі на саму дитину. У публікації наголошується, що батькам варто залишати дітям простір для самостійності, але водночас підтримувати їхні емоції та визнавати власну відповідальність, коли це необхідно.

Як писав УНІАН, у 70–80-х роках дитинство було більш безтурботним і пов’язаним із живим спілкуванням та очікуванням. Представники покоління X та міленіали згадують походи в кінотеатр, купівлю музики на фізичних носіях, ігри на вулиці до темряви та години в торгових центрах. 

Також ми розповідали, що уявлення про дружбу суттєво змінилися: те, що бумери та покоління Х сприймали як прояв турботи, молодші покоління часто вважають втручанням. Старші цінують особисті зустрічі, телефонні дзвінки, допомогу у будь-який момент і терпимість до різних поглядів, тоді як міленіали та зумери надають перевагу месенджерам, сервісам і більш гнучкому ставленню до стосунків.