Стаття 12. Посилені заходи належної перевірки клієнта

1. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний здійснювати посилені заходи належної перевірки щодо клієнтів, ризик ділових відносин з якими (ризик фінансової операції без встановлення ділових відносин яких) є високим.

2. Суб’єкти державного фінансового моніторингу, що відповідно до цього Закону виконують функції державного регулювання і нагляду за відповідними суб’єктами первинного фінансового моніторингу, можуть визначати обставини, за яких здійснюються посилені заходи належної перевірки, та дії, що повинні вживатися суб’єктами первинного фінансового моніторингу за таких обставин.

3. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний, наскільки це можливо, проводити аналіз та вивчення підстав і цілей усіх фінансових операцій, що відповідають хоча б одній із таких ознак:

є складними фінансовими операціями;

є незвично великими фінансовими операціями;

проведені у незвичний спосіб;

не мають очевидної економічної чи законної мети.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу повинен підвищити ступінь і характер моніторингу ділових відносин з метою визначення, чи є такі фінансові операції або дії клієнта підозрілими.

4. Страховики, страхові (перестрахові) брокери під час визначення потреби у здійсненні посилених заходів належної перевірки клієнтів повинні враховувати вигодонабувача (вигодоодержувача) за договором страхування життя як один із критеріїв ризику. Якщо вигодонабувач (вигодоодержувач) за договором страхування життя, який є юридичною особою, трастом або іншим подібним правовим утворенням, становить високий ризик, посилені заходи належної перевірки клієнта на час виплати повинні включати ідентифікацію та верифікацію кінцевого бенефіціарного власника такого вигодонабувача (вигодоодержувача) (за його наявності).

{Частина четверта статті 12 в редакції Закону № 3720-IX від 21.05.2024 }