1. Право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають:
1) постраждала особа або її представник;
2) у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини - батьки або інші законні представники дитини, родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, а також орган опіки та піклування;
3) у разі вчинення домашнього насильства стосовно недієздатної особи - опікун, орган опіки та піклування.
2. Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов’язків:
1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.
3. Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
4. Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
5. За заявою осіб, визначених частиною першою цієї статті, на підставі оцінки ризиків обмежувальний припис може бути продовжений судом на строк не більше шести місяців після закінчення строку, встановленого судовим рішенням згідно з частиною четвертою цієї статті.
6. Про видачу обмежувального припису кривднику суддя у встановлений законом строк інформує уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) постраждалої особи для взяття кривдника на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад за місцем проживання (перебування) постраждалої особи.
7. Обмежувальний припис не може містити заходів, що обмежують право проживання чи перебування кривдника у місці свого постійного проживання (перебування), якщо кривдником є особа, яка не досягла вісімнадцятирічного віку на день видачі такого припису.
8. Порядок видачі судом обмежувального припису визначається Цивільним процесуальним кодексом України.
9. Постраждала особа може вимагати від кривдника компенсації її витрат на лікування, отримання консультацій або на оренду житла, яке вона винаймає (винаймала) з метою запобігання вчиненню стосовно неї домашнього насильства, а також періодичних витрат на її утримання, утримання дітей чи інших членів сім’ї, які перебувають (перебували) на утриманні кривдника, у порядку, передбаченому законодавством.
10. У разі порушення кримінального провадження у зв’язку з вчиненням домашнього насильства перелік заходів щодо тимчасового обмеження прав або покладення обов’язків на особу, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, пов’язаного з домашнім насильством, або визнана винною у його вчиненні, а також порядок застосування таких заходів визначаються Кримінальним кодексом України та Кримінальним процесуальним кодексом України.
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстПриймаємо до оплати
Copyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.
Аналізуйте судовий акт: Відсутність вироку, оголошеної підозри в домашньому насильстві, як і право власності на спільне майно не є підставою для відмови у вжитті обмежувального припису до кривдника (ВС КЦС, справа № 531/352/22 від 22.02.2023 р.)
Жінка звернулася до суду з проханням видати обмежувальний припис, яким вжити наступні заходи тимчасового обмеження прав до її чоловіка:
Заява мотивована тим, перебуваючи в шлюбі, останні роки сімейне життя погіршувалось, а з травня 2021 року шлюбні відносини фактично припинені. Сварки із чоловіком переросли у серйозні конфлікти. Чоловік позбавив її можливості користуватися автомобілем Toyota, власником якого вона є, про що повідомлено поліцію; також не дає можливості користуватися іншим нерухомим та рухомим майном, набутим у шлюбі; позбавив особистих і спільних документів та можливості користуватися ними; віднімав телефон, який повернуто лише через працівників поліції.
Пояснювала, що зазнає постійного психологічного тиску з боку свого чоловіка, на її адресу повсякчас лунає нецензурна лайка та словесні образи, він постійно принижує та залякує, а також погрожує фізичною розправою. Чоловік неодноразово вдавався до фізичного насильства, тому вона хвилюється за своє життя та здоров`я. У зв`язку з такими діями вона неодноразово викликала поліцію. На підставі її заяв відкритий ряд кримінальних проваджень щодо нього за ознаками кримінального правопорушення. Зважаючи на вчинення ним систематичного насильства щодо неї, вона просила видати відповідний обмежувальний припис.
У справі жінка посилалась на відкриті кримінальні провадження, а також були довідки з лікарні про наявність у неї саден лобної ділянки справа та поперекової ділянки зліва, гематоми нижньої щелепи зліва, грудино-поперекової ділянки спини та правого стегна, забій скронево-нижнього щелепного суглоба справа, висновки експерта про наявність у неї легких тілесних ушкоджень, протоколи допиту потерпілої у кримінальному провадженні її пояснення, надані у відділі поліції, та інше. Читати повністю