ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Гриціва М.І.,суддів:Кривенди О.В., Прокопенка О.Б., -розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_4 до Вищої ради юстиції (далі - ВРЮ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

встановила:

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ВРЮ, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиготовлення та ненадання у встановлений законом строк рішення від 26 листопада 2015 року № 898/0/15-15 (далі - Cпірне рішення) та зобов'язати видати його у встановлений законом строк.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що всупереч Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2453-VI), ВРЮ своєчасно не надала йому Спірне рішення, на своєму офіційному веб-сайті не опублікувала, чим порушила конституційне право судді на захист та оскарження рішення ВРЮ.

8 лютого 2016 року ОСОБА_4 змінив і доповнив позовні вимоги, а саме просив: визнати протиправною бездіяльність ВРЮ, яка полягає у: ненаправленні позивачу копії ухвали від 24 вересня 2015 року № 685/0/15-15 про відкриття дисциплінарної справи; невиготовленні та невикладені в письмовій формі Спірного рішення станом на 26 листопада 2015 року у дисциплінарній справі; неоголошенні у встановлений законом строк головуючим і членами ВРЮ, які брали участь у його прийнятті, Спірного рішення; ненаданні у встановлений законом строк судді ОСОБА_4 та його представнику Спірного рішення у дисциплінарній справі. Просив також зобов'язати ВРЮ направити позивачу ухвалу від 24 вересня 2015 року № 685/0/15-15 про відкриття дисциплінарної справи.

Вищий адміністративний суд України постановою від 11 березня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовив. Суд дійшов висновку, що ВРЮ діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Протиправних дій та бездіяльності щодо позивача не допустила.

Фактичними підставами для ухвалення цього рішення суд визнав такі обставини.

Копію ухвали від 24 вересня 2015 року № 685/0/15-15 про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_4 ВРЮ надіслала позивачу листом від 5 жовтня 2015 року № 6056/0/9-15. Ця обставина, як вирішив суд, спростовує доводи позовної заяви про ненаправлення копії названого рішення.

Дисциплінарну справу стосовно судді Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_4 ВРЮ розглядала у відкритому засіданні 26 листопада 2015 року, рішення про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення позивача з посади у зв'язку з порушенням присяги прийняла за результатами таємного голосування. Його резолютивну частину публічно оголосила безпосередньо після винесення, результати розгляду порядку денного засідання № 17 опублікувала 26 листопада 2015 року на офіційному веб-сайті ВРЮ.

Копія оскарженого рішення надіслана позивачу листом від 23 грудня 2015 року № 10312/0/9-15, рішення оприлюднене на офіційному веб-сайті ВРЮ.

При цьому суд зазначив, що Закон № 2453-VI не приписує ВРЮ викладати та оголошувати повний текст рішення на момент прийняття, а передбачає подальше його виготовлення у письмовій формі відповідно до вимог частини шостої статті 96 цього Закону, підписання головуючим та усіма членами ВРЮ, які брали участь у прийнятті рішення, з обов'язковим врученням або надсиланням його копії судді, стосовно якого розглядалася справа, або його представнику.

Несвоєчасне направлення копії рішення позивачу пов'язане із неможливістю його підписання усіма членами ВРЮ у зв'язку із їх знаходженням у відрядженні та перебуванні на лікарняному, що підтверджується наданими відповідачем документами, і, відповідно, не може свідчити про протиправну бездіяльність відповідача.

Не погодившись із рішенням Вищого адміністративного суду України, ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду України із заявою про його перегляд Верховним Судом України з передбаченої пунктом 4 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави. Просить скасувати постанову Вищого адміністративного суду України від 11 березня 2016 року та ухвалити у справі нове рішення - про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила матеріали справи і дійшла висновку про таке.

Відповідно до вимог частини другої статті 6, частини другої статті 19 Основного Закону України органи державної влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону України від 15 січня 1998 року № 22/98-ВР «Про Вищу раду юстиції» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 22/98-ВР) ВРЮ є колегіальним, постійно діючим, незалежним органом, відповідальним за формування незалежного високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність.

Згідно з частиною другою статті 32 Закону № 22/98-ВР провадження щодо звільнення судді за порушення присяги проводиться за правилами і у строки, передбачені для здійснення дисциплінарного провадження.

Порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо судді визначений статтею 95 Закону № 2453-VI.

Дисциплінарне провадження щодо судді передбачає здійснення перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті, розгляд дисциплінарної справи і прийняття рішення (частина перша статті 95 Закону № 2453-VI).

Частиною восьмою цієї статті встановлено, що копія рішення органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, про відкриття дисциплінарної справи не пізніш як через три дні з дня його прийняття надсилається судді, щодо якого відкрито дисциплінарну справу. До рішення додається копія висновку члена органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів.

За положеннями частини четвертої статті 24 Закону № 22/98-ВР рішення ВРЮ оголошується публічно, безпосередньо після його винесення та оприлюднюється на офіційному веб-сайті ВРЮ не пізніше ніж на наступний день із дня його прийняття.

Відповідно до частини восьмої статті 96 Закону № 2453-VI копія рішення органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, у семиденний строк вручається чи надсилається судді, стосовно якого розглядалася дисциплінарна справа, або його представнику.

Інформація про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності оприлюднюється на офіційному веб-сайті органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, та на веб-сайті суду, в якому працює суддя. Ця інформація повинна містити дані про суддю, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, про накладене дисциплінарне стягнення та копію рішення органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, про накладення такого стягнення (частина третя статті 97 Закону № 2453-VI).

Зі змісту наведених конституційних та законодавчих положень убачається, що провадження щодо звільнення судді за порушення присяги має здійснюватися у порядку та строки, встановлені законом. Зволікання у його проведенні за певних умов та обставин може розцінюватися як протиправна бездіяльність.

Як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Слід наголосити й на тому, що самі по собі строки поза зв'язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Сплив чи настання строку набувають (можуть набувати) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк.

Як убачається з фактичних обставин справи, Спірне рішення прийнято за результатами таємного голосування, його резолютивну частину було публічно оголошено безпосередньо після винесення, результати розгляду порядку денного засідання № 17 були опубліковані 26 листопада 2015 року на офіційному веб-сайті ВРЮ.

Копію Спірного рішення надіслано позивачу листом від 23 грудня 2015 року № 10312/0/9-15, рішення оприлюднене на офіційному веб-сайті ВРЮ.

Хоча копія Спірного рішення була направлена позивачу поза межами строку, визначеного частиною восьмою статті 96 Закону № 2453-VI, причинами цього слугували об'єктивні обставини.

Оскаржені дії ВРЮ вчинені в рамках розумних строків та за реально можливих умов їх здійснення.

З огляду на ці обставини суд першої інстанції ухвалив законне й обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позову.

Твердження позивача не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв'язку з чим заява не підлягає задоволенню.

Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

постановила:

У задоволенні заяви ОСОБА_4 відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.І. ГрицівСудді: О.В. Кривенда О.Б. Прокопенко