Історія справи

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючогоКривенка В.В.,суддів:Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., -

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив зобов'язати відповідача провести перерахунок розміру раніше призначеної йому пенсії

з 1 червня 2008 року у зв'язку з підвищенням розміру посадового окладу за посадою, яку він обіймав під час проходження військової служби у Національному центрі управління та випробувань космічних засобів Національного космічного агентства України (далі - Центр НКАУ).

На обґрунтування позовних вимог послався на те, що підставою для такого перерахунку є підвищення розміру посадового окладу за аналогічною посадою, яку він обіймав до звільнення з військової служби, згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2007 року № 602 «Про розмір посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду Єдиної тарифної сітки» (чинної на час виникнення спірних відносин; далі - постанова № 602) та 3 травня 2007 року № 682 «Про запровадження тарифних коефіцієнтів Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, передбачених за II етапом» (далі - постанова № 682).

Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим постановою від

20 грудня 2010 року в задоволенні позову відмовив.

Севастопольський апеляційний адміністративний суд постановою від 26 вересня 2011 року скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове - про задоволення позовних вимог.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 25 вересня 2013 року скасував рішення суду апеляційної інстанції та залишив у силі рішення суду першої інстанції.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), ОСОБА_1, посилаючись на неоднакове застосування статті 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі -

Закон № 2262-XІІ) і постанов № 602 та № 682, просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 25 вересня 2013 року та залишити без змін постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2011 року.

На підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права позивач надав ухвалу Вищого адміністративного суду України від 14 червня 2011 року.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про неоднакове застосування касаційним судом частини третьої статті 63 Закону № 2262-ХІІ під час вирішення спорів щодо перерахунку розміру призначеної за цим Законом пенсії особам, відрядженим для роботи у Центрі НКАУ, у зв'язку з підвищенням розмірів посадових окладів його працівників відповідно до постанов № 602 та № 682.

Так, у справі, яка розглядається, касаційний суд, скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції та залишаючи в силі рішення суду першої інстанції, виходив із того, що згаданими вище постановами Кабінету Міністрів України встановлені розміри посадових окладів для цивільних працівників, а не військовослужбовців, тому вони не можуть бути підставою для проведення перерахунку пенсій військовослужбовців з підстав та у порядку, визначених статтею 63 Закону № 2262-ХІІ <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_410/ed_2013_07_01/pravo1/T226200.html?pravo=1>.

Водночас у доданій до заяви ухвалі Вищого адміністративного суду України цей суд зазначив, що позивач має право на перерахунок розміру пенсії на підставі частини третьої статті 63 Закону № 2262-ХІІ у зв'язку із підвищенням розміру посадового окладу за посадою, яку він обіймав у Центрі НКАУ перед звільненням із військової служби.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.

За змістом частини третьої статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.

Частиною восьмою статті 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького складу органів внутрішніх справ та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом і які були відряджені для роботи в органах державної влади та органах місцевого самоврядування або у сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях, вищих навчальних закладах та одержували заробітну плату в порядку і розмірах, установлених для працівників цих органів та організацій, пенсії обчислюються виходячи з посадового окладу, встановленого за аналогічною посадою відповідно для осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Таким чином, особливістю пенсійного забезпечення зазначених вище осіб є те, що базою для обчислення і перерахунку пенсії має бути грошове забезпечення, встановлене за військовою (спеціальною) посадою, оскільки пенсія призначається на єдиних засадах після звільнення з військової (спеціальної) служби.

Постановами № 602 та № 682 встановлені розміри посадових окладів для цивільних працівників, а не військовослужбовців, тому вони не можуть бути підставою для проведення перерахунку пенсій військовослужбовців з підстав та у порядку, визначених статтею 63 Закону № 2262-ХІІ.

Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом України у постановах від 24 жовтня 2006 року (№ 21-93во06), 17 жовтня 2011 року (№ 21-226а11), 21 лютого 2012 року (№ 21-463а11), 25 вересня 2012 року (№ 21-241а12) та 5 листопада 2013 року (№ 21-210а13).

Отже, висновок Вищого адміністративного суду України у справі, що розглядається, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права та відповідає практиці Верховного Суду України з розгляду спорів цієї категорії.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. КривенкоСудді: М.Б. Гусак О.А. Коротких О.В. КривендаП.В. Панталієнко О.Б. ПрокопенкоО.О. Терлецький Ю.Г. Тітов