Історія справи

Постанова ВССУ від 15.02.2024 року у справі №824/9/22
Постанова ВССУ від 15.02.2024 року у справі №824/9/22
Постанова КЦС ВП від 15.09.2022 року у справі №824/9/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 824/9/22

провадження № 61-16506ав23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Краснощокова Є. В.,

секретар судового засідання - Яриновська М. М.,

учасники справи:

заявник - BRV TRAIDE S.R.O. (Словацька Республіка),

боржник - Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (Україна),

за участю:

представника стягувача - Іваненка М. А.,

представника боржника - Найденка І. О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (Україна) на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року

в складі судді Музичко С. Г. у справі за заявою BRV TRAIDE S.R.O. (Словацька Республіка) про видачу дублікатів виконавчих листів у справі за заявою BRV TRAIDE S.R.O. (Словацька Республіка) про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 29 грудня 2021 року у справі № 154/2021 за позовом BRV TRAIDE S.R.O. (Словацька Республіка) до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (Україна) про стягнення боргу, трьох процентів річних, витрат зі сплати арбітражного збору та витрат на правову допомогу.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог заяви

У вересні 2023 року представник BRV TRAIDE S.R.O. звернувся до апеляційного суду як до суду першої інстанції із заявою про видачу дублікатів виконавчих документів.

Заява обґрунтована тим, що в провадженні суду перебувала справа № 824/9/22 за заявою BRV TRAIDE S.R.O. про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 29 грудня 2021 року в справі № 154/2021 за позовом BRV TRAIDE S.R.O. до ДП «НАЕК «Енергоатом» про стягнення боргу, трьох процентів річних, витрат зі сплати арбітражного збору та витрат на правову допомогу. За результатами розгляду цієї справи заяву про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 29 грудня 2021 року в справі № 154/2021 задоволено та видано виконавчі листи.

З метою виконання рішення суду представник BRV TRAIDE S.R.O. звернувся до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції із заявами про відкриття виконавчих проваджень.

Постановами державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 06 квітня 2023 року відкрито виконавчі провадження № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2 на підставі виконавчих листів № 824/9/22, виданих 24 березня 2023 року.

Тривалий час судове рішення не виконувалось. Тому стягувач звернувся до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції із запитом про надання інформації про перебіг виконання судового рішення.

Листом відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повідомлено стягувача, що на виконанні відділу перебуває зведене виконавче провадження № НОМЕР_3 з виконання виконавчих документів відносно ДП «НАЕК «Енергоатом». До складу зведеного виконавчого провадження входять виконавчі провадження № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2. Разом з цим, вказано про те, що на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26 квітня 2023 року у справі № 761/14226/23 (про проведення обшуку) старшим детективом першого відділу детективів підрозділу детективів із захисту економіки у фіскальній сфері Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України вилучено оригінали виконавчих проваджень, зокрема № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, що унеможливлює подальше виконання рішення суду.

Таким чином, судове рішення фактично не може бути виконане у зв`язку із вилученням слідчим під час проведення обшуку в органі державної виконавчої служби оригіналів виконавчих документів. Тому, на переконання заявника, існують підстави для видачі дублікатів вилучених виконавчих документів як втрачених.

Представник BRV TRAIDE S.R.O. просив:

видати дублікат виконавчого листа на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 29 грудня 2021 року у справі за позовом BRV TRAIDE S.R.O. до ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі» про стягнення 897 372,00 євро заборгованості, 12 538,62 євро трьох процентів річних, нарахованих за період з 27 травня 2021 року до 12 листопада 2021 року, 17309,57 євро відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору, 10 000,00 євро відшкодування витрат на оплату послуг представників, разом - 937 220,19 євро, а також трьох процентів річних, що нараховуються на несплачену суму заборгованості у повному обсязі за такою формулою: сума заборгованості х 3 % : кількість днів у відповідному році (365/366) х кількість днів прострочення;

видати дублікат виконавчого листа про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі» на користь BRV TRAIDE S.R.O. 400,00 євро, що еквівалентно 15 649,16 грн, витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року заяву BRV TRAIDE S.R.O. про видачу дублікатів виконавчих листів задоволено.

Видано дублікат виконавчого листа на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 29 грудня 2021 року у справі за позовом BRV TRAIDE S.R.O. до ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі» про стягнення 897 372,00 євро заборгованості, 12 538,62 євро трьох процентів річних, нарахованих за період з 27 травня 2021 року до 12 листопада 2021 року, 17309,57 євро відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору, 10 000,00 євро відшкодування витрат на оплату послуг представників, разом - 937 220,19 євро, а також трьох процентів річних, що нараховуються на несплачену суму заборгованості у повному обсязі за такою формулою: сума заборгованості х 3% : кількість днів у відповідному році (365/366) х кількість днів прострочення.

Видано дублікат виконавчого листа про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі» на користь BRV TRAIDE S.R.O. 400,00 євро, що еквівалентно 15 649,16 грн, витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

Суд першої інстанції виходив з того, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання, що здійснюється саме на підставі виконавчого документа, зокрема виконавчого листа. Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно з підпунктом 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Дублікат - це документ, який видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата, яка унеможливлює його виконання. Отже, видача дублікатів виконавчих документів зумовлена необхідністю виконання ухваленого судом рішення, яке набрало законної сили, проте не було виконане боржником.

За обставин вилучення старшим детективом у державного виконавця оригіналів виконавчих проваджень № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2 стягувач з метою реалізації принципу обов`язковості судового рішення має право на звернення до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих документів та їх подальшого пред`явлення до виконання, оскільки оригінали виконавчих листів, хоч і фактично не втрачено, проте юридично вони є частиною кримінального провадження, що унеможливлює вчинення виконавцем дій з їх примусового виконання. Схожий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23 листопада 2022 року у справі № 718/1161/16-ц.

Аргументи учасників справи

У листопаді 2023 року представник боржника - Дорошенко О. М. - подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви про видачу дублікатів виконавчих листів відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. Схожі за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2022 року у справі № 201/4043/19-ц, від 09 лютого 2022 року у справі № 757/14604/20-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 2-1053/10, від 23 вересня 2020 року у справі № 127/2-3538/10. Проте при прийнятті оскарженого рішення суд не керувався вимогами закону, а використовував виключно власні міркування, що є порушенням норм ЦПК України;

заявник посилався на те, що в Департаменті державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було проведено обшук і вилучено оригінали виконавчих документів. Тобто виконавчі листи не є втраченими, а вилучені правоохоронними органами, про що складено відповідний протокол обшуку, який засвідчує наявність відповідних документів у кримінальному провадженні, які в подальшому будуть повернені. Доказів, які б засвідчили протилежне, заявник суду не надав, а суд такі докази не витребував. Отже, виконавчі листи не є втраченими, лише змінений їхній статус на тимчасово вилучене майно;

за виконавчим листом у справі № 824/294/21, виданим 24 березня 2023 року відкрито два виконавчих провадження за № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2. Обидва виконавчі провадження об`єднані у зведене виконавче провадження. Зазначені виконавчі провадження досі тривають. Суд проігнорував ці обставини, тому постановлена ухвала була прийнята з неповним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи. Більше того, видача дублікатів виконавчих листів призведе до ситуації, коли при наявному виконавчому провадженні буде відкрито нове виконавче провадження, стягнений виконавчий збір і витрати на виконавче провадження, відбудеться подвійне стягнення в межах виконання одного і того ж рішення суду, що неприпустимо. Дублікат виконавчого документа може бути виданий лише тоді, коли не відкрито виконавче провадження. Повторна видача дубліката виконавчого документа, коли виконавче провадження відкрито або триває, дає можливість позивачу зловживати своїми правами та подати дублікат виконавчого документа до іншого органу державної виконавчої служби.

У грудні 2023 року від представника BRV TRAIDE S.R.O. надійшов відзив, у якому він просить: апеляційну скаргу залишити без задоволення в частині задоволення заяви про видачу дублікатів виконавчих листів і мотивування такої видачі; резолютивну частину ухвали Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року змінити в частині визначення строку на апеляційне оскарження, вказавши 15-денний строк на апеляційне оскарження замість 30-денного строку, а в іншій частині - залишити без змін.

Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що:

суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а також під час вирішення заяви стягувача врахував правові висновки Верховного Суду;

видача дублікатів виконавчих листів не порушує права боржника, оскільки судове рішення не виконане. Разом з цим, відсутність виконавчих листів і неможливість виконання рішення суду порушує права стягувача;

у резолютивній частині ухвали Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року зазначено, що ця ухвала може бути оскаржена протягом тридцяти днів. На думку стягувача, такий висновок суду є помилковим, оскільки у статті 354 ЦПК України передбачено п`ятнадцятиденний строк оскарження ухвал суду в апеляційному порядку. Тому ухвалу Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2023 рокунеобхідно змінити в частині визначення строку її оскарження.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2023 року апеляційну скаргу ДП «НАЕК «Енергоатом» залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків.

Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2023 року поновлено ДП «НАЕК «Енергоатом» строк на апеляційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року, відкрито апеляційне провадження у справі, витребувано матеріали справи з суду першої інстанції. Крім того, цією ж ухвалою зупинено дію ухвали Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року до закінчення її перегляду в апеляційному порядку.

Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2024 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 01 лютого 2024 року з повідомленням учасників справи.

01 лютого 2024 року представник BRV TRAIDE S.R.O. подав через систему «Електронний суд» клопотання про відкладення розгляду справи через те, що цей представник отримав повістку про виклик в інше судове засідання у справі № 824/47/22, призначене на 01 лютого 2024 року на 11:00.

01 лютого 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду задовольнив це клопотання і відклав розгляд справи на 15 лютого 2024 року.

9 лютого 2024 року представник BRV TRAIDE S.R.O. подав клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

11 лютого 2024 року представник BRV TRAIDE S.R.O. подав через систему «Електронний суд» клопотання про заміну боржника правонаступником.

12 лютого 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, якою задовольнив клопотання представника стягувача про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

14 лютого 2024 року представник BRV TRAIDE S.R.O. через систему «Електронний суд» подав заяву про врахування преюдиційних фактів і приєднання доказів.

15 лютого 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, якою замінив ДП «НАЕК «Енергоатом» на його правонаступника - Акціонерне товариство Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

Того ж дня у судовому засіданні Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду відмовив представникові стягувача у задоволенні клопотання про приєднання доказів, які не були подані до суду першої інстанції, а також у задоволенні клопотання про витребування доказів від органу досудового розслідування щодо статусу виконавчих документів, дублікати яких стягувач просить видати. Суд мотивував відмови тим, що докази, про долучення яких просив представник стягувача, стосуються іншої справи, а крім того, цей представник не навів поважних причин того, чому такі докази та зазначене клопотання не були подані у суді першої інстанції.

Короткий зміст аргументів сторін

У судовому засіданні представник боржника апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити. Зауважив, що виконавчі документи не втрачені, а виконавчі провадження тривають. Тому суд не може видати дублікати цих документів, за якими будуть розпочаті нові виконавчі провадження. Наголосив на тому, що стягувач, який вважав безпідставним тимчасове вилучення оригіналів виконавчих документів у кримінальному провадженні, мав оскаржувати дії та бездіяльність органу досудового розслідування у тому провадженні, а не використовувати процедуру, передбачену ЦПК України для випадку втрати виконавчих документів.

Представник заявника BRV TRAIDE S.R.O. - адвокат Іваненко М. А. - у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечив. Пояснив, що не знає, який процесуальний статус BRV TRAIDE S.R.O. має у тому кримінальному провадженні, в якому вилучені оригінали виконавчих документів. Зазначив, що стягувач звертався про повернення тимчасово вилученого майна до органу досудового розслідування, але не отримав відповіді. Проте таку бездіяльність до слідчого судді не оскаржив. Вважав, що з огляду на принцип остаточності судового рішення єдиним ефективним способом захисту інтересів стягувача (дією, яка може призвести до відновлення порушеного права) є звернення у порядку цивільного судочинства за видачею дублікатів виконавчих документів. Передбачені законом дії у межах кримінального провадження, на думку представника стягувача, не призвели б до позитивного результату, бо немає гарантій задоволення клопотання про повернення речових доказів слідчим або судом, а навіть, якщо воно буде задоволене, то немає гарантій того, що оригінали виконавчих документів будуть повернуті органом досудового розслідування. Стягувач може витратити багато часу і не досягнути бажаного для нього результату. Вважає, що практика Верховного Суду до 2024 року допускала можливість отримання дубліката виконавчого документа у разі його тимчасового вилучення та набуття статусу речового доказу у кримінальному провадженні без необхідності доказування того, чи були використані визначені кримінальним процесуальним законом процедури для повернення тимчасового вилученого майна та речових доказів, і без звернення до таких процедур. На думку представника стягувача, тимчасове вилучення оригіналу виконавчого документа у виконавчому провадженні та набуття ним статусу речового доказу є ознакою втрати такого документа, неможливості розпорядження ним з боку стягувача, а тому уможливлює видачу його дубліката. Наголошує на преюдиційності фактів, встановлених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2024 року у справі № 824/45/22.

Фактичні обставини справи

Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 жовтня 2022 року заяву BRV TRAIDE S.R.O. про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 29 грудня 2021 року задоволено.

Визнано і надано дозвіл на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 29 грудня 2021 року у справі за позовом BRV TRAIDE S.R.O. до ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі» про стягнення заборгованості, трьох процентів річних, витрат зі сплати судового збору та витрат на правову допомогу.

Видано виконавчий лист на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 29 грудня 2021 року у справі за позовом BRV TRAIDE S.R.O. до ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі» про стягнення 897 372,00 євро заборгованості, 12 538,62 євро трьох процентів річних, нарахованих за період з 27 травня 2021 року до 12 листопада 2021 року, 17309,57 євро відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору, 10 000,00 євро відшкодування витрат на оплату послуг представників, разом - 937 220,19 євро, а також трьох процентів річних, що нараховуються на несплачену суму заборгованості у повному обсязі за такою формулою: сума заборгованості х 3 % : кількість днів у відповідному році (365/366) х кількість днів прострочення.

Стягнено з ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі» на користь BRV TRAIDE S.R.O. 1 240,00 грн судового збору.

Стягнено з ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі» на користь BRV TRAIDE S.R.O. 10 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Постановою Верховного Суду від 16 лютого 2023 року ухвалу Київського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року залишено без змін. Стягнено з ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі» на користь BRV TRAIDE S.R.O. 400,00 євро, що еквівалентно 15 649,16 грн.

Виконавчі листи видано 24 березня 2023 року.

Постановами державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 06 квітня 2023 року відкрито виконавчі провадження на підставі виконавчих листів № 824/9/22, виданих 24 березня 2023 року, № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2.

У листі відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зазначено, що на виконанні відділу перебуває зведене виконавче провадження № НОМЕР_3 з виконання виконавчих документів відносно ДП «НАЕК «Енергоатом». До складу зведеного виконавчого провадження входять виконавчі провадження, зокрема, № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2.

На підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26 квітня 2023 року у справі № 761/14226/23 (про проведення обшуку) старшим детективом першого відділу детективів підрозділу детективів із захисту економіки у фіскальній сфері Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України було вилучено оригінали виконавчих проваджень, зокрема № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2, що унеможливлює подальше виконання рішення суду.

Позиція Верховного Суду

У частині другій статті 24, частині другій статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній матеріалами й додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).

Відповідно до частин першої, третьої статті 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглядає справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників боржника та стягувача, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов`язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36. Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу - це поширення законної сили такого рішення на територію України і застосування засобів примусового виконання в порядку, встановленому ЦПК України (частина перша статті 35 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 лютого 2022 року у справі № 757/14604/20-ц (провадження 61-18536св21) зроблено висновок, що «аналіз пункту 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. […] Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 вересня 2020 року у справі № 127/2-3538/10 (провадження 61-8969св20) вказано, що:

«аналізуючи пункт 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15 листопада 2018 року у справі № 474/783/17 (провадження № 61-29св17), від 10 жовтня 2018 року у справі № 2-504/11 (провадження № 61-41846св18). Верховний Суд виходить з того, що дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.

Із наявних у матеріалах справи листів відомо, що виконавчий лист направлявся відділами державної виконавчої служби для виконання за місцем проживання боржника до 26 грудня 2012 року. Останнім листом Тиврівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області повідомив, що виконавче провадження було закрито постановою державного виконавця від 26 грудня 2012 року і направлено на виконання до іншого суду. Ураховуючи викладене, із листів державних виконавчих служб не вбачається обставина втрати виконавчого листа, тому що наявне повідомлення про направлення виконавчого листа до іншого відділу державної виконавчої служби. Повідомлення про втрату виконавчого листа при виконанні відсутнє. Установивши, що ОСОБА_1 не надала доказів втрати виконавчого документа про видачу дубліката якого подано заяву, а також, що строк пред`явлення виконавчого листа закінчився до подання цієї заяви, у матеріалах справи відсутні докази поважності причин такого пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви».

Отже, за змістом пункту 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа.

Аналогічний висновок також викладений Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2022 року у справі № 201/4043/19-ц(провадження № 61-18264св21), від 06 листопада 2019 року у справі № 2-1053/10 (провадження

№ 61-18169св18), на які є посилання в апеляційній скарзі.

Обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб (частина перша статті 234 КПК України).

При обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (частина сьома статті 236 КПК України).

Відповідно до частини першої статті 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту; 5) за вироком суду в кримінальному провадженні щодо кримінального проступку (частина перша статті 169 КПК України).

Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено (частина п`ята статті 171 КПК України).

Ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено (частина шоста статті 173 КПК України).

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (частина перша статті 174 КПК України).

На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування (пункт 1 частини першої статті 303 КПК України).

Речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу. Документ повинен зберігатися протягом усього часу кримінального провадження. За клопотанням володільця документа слідчий, прокурор, суд можуть видати копії цього документа, за необхідності - його оригінал, долучивши замість них до кримінального провадження завірені копії. У разі втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй речового доказу вона зобов`язана повернути володільцю таку саму річ або відшкодувати її вартість. У разі втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй документа вона зобов`язана відшкодувати володільцю витрати, пов`язані з втратою чи знищенням документа та виготовленням його дубліката (частини перша, третя, четверта статті 100 КПК України).

У постанові від 24 квітня 2018 року у справі № 202/5044/17 Велика Палата Верховного Суду вказала:

«У разі, якщо право власності особи порушене у кримінальному провадженні, така особа, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому КПК України. …

Тобто чинним кримінальним процесуальним законом передбачено способи захисту прав власника або володільця майна, який не є учасником кримінального провадження і, разом з тим, чинним цивільно-процесуальним законом не передбачена можливість такого захисту у порядку цивільного судочинства».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 202/1452/18 вказано:

«… чинним кримінальним процесуальним законом передбачено способи захисту прав власника або володільця майна, який не є учасником кримінального провадження. Разом з тим, чинним цивільно-процесуальним законом не передбачена можливість такого захисту у порядку цивільного судочинства. …

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що у разі, якщо арешт на майно накладено у порядку, передбаченому КПК України, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право власності, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право оскаржити такі дії та звернутися до суду про скасування арешту лише у порядку кримінального судочинства. І такий порядок захисту прямо передбачений нормами КПК України і є ефективним.

Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, висловленими Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 24 квітня 2018 року у справі № 202/5044/17 (провадження № 14-119цс18), від 28 листопада 2018 року у справі № 636/959/16-ц (провадження № 14-366цс18) та від 12 грудня 2018 року у справі № 640/17552/16-ц(провадження № 14-418цс18)».

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, третя статті 12, частини перша, п`ята, шоста статті 81 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесений до Реєстру.

У справі, що переглядається:

заявник звернувся до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів, посилаючись на лист відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 13 вересня 2023 року, в якому повідомлено, що на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26 квітня 2023 року у справі № 761/14226/23 (про проведення обшуку) старшим детективом першого відділу детективів підрозділу детективів із захисту економіки у фіскальній сфері Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України було вилучено оригінали виконавчих проваджень, зокрема № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2, що унеможливлює подальше виконання рішення суду;

аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва Матвєєвої Ю. О. від 26 квітня 2023 року у справі № 761/14226/23 надано слідчим слідчої групи у кримінальному провадженні № 72023000220000011 від 14 березня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 КК України, дозвіл на проведення обшуку службових приміщень за адресою: вул. Січових Стрільців, 73, м. Київ , які використовуються Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та на праві власності зареєстровані за Державою Україною, з метою виявлення та вилучення оригіналів документів щодо стягувачів боргуBRV TRAIDE S.R.O., IEC Industrie Export GmbH, а саме, та не виключно, заяв стягувача про відкриття виконавчого провадження; оригінал наказу про примусове виконання рішення суду; документів на підтвердження повноважень підписанта заяви (копія довіреності, статуту, наказу, тощо); постанов державного виконавця про відкриття виконавчого провадження; постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору; постанов державного виконавця про стягнення витрат виконавчого провадження; розрахунків нарахування виконавчого збору; попереджень державного виконавця; подання державного виконавця; актів та протоколів державного виконавця; доручень державного виконавця; розпоряджень державного виконавця; вимог державного виконавця; запитів державного виконавця; інших заяви, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбаченихзаконом та іншими нормативно-правовими актами; постанов державного виконавця про арешт коштів боржника; постанов державного виконавця про об`єднання кількох виконавчих проваджень в одне зведене виконавче провадження; постанов державного виконавця про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження; постанов державного виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій; постанов державного виконавця про повернення виконавчого документа; постанов державного виконавця про скасування заходів примусового виконання; постанов державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, в тому числі, що містяться у виконавчих провадженнях № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9 та у зведеному виконавчому провадженні № НОМЕР_3, і можуть бути використані як докази під час досудового розслідування;

зміст ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26 квітня 2023 року у справі № 761/14226/23, враховуючи наведені положення КПК України, свідчить, що: відповідні документи виконавчих проваджень вилучені як докази у кримінальному провадженні; оригінали виконавчих листів № 824/9/22, видані Київським апеляційним судом 24 березня 2023 року, не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в зазначеній ухвалі слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку. Тому вилучені старшим детективом Бюро економічної безпеки України оригінали виконавчих листів підлягають поверненню з урахуванням вимог частин першої та третьої статті 100, частини першої статті 169 КПК України;

будь-яких доказів на підтвердження саме втрати виконавчих листів, що унеможливлює їхнє виконання, а також вжитих стягувачем заходів щодо повернення оригіналів виконавчих листів, матеріали справи не містять. Доказів статусу виконавчих документів у кримінальному провадженні на момент звернення за видачею їхніх дублікатів стягувач у суді першої інстанції не надав;

у судовому засіданні представник стягувача визнав, що останній не використовував процедури, визначені КПК України, оскільки не впевнений, що вони призведуть до бажаного для нього результату. Тому вважав, що ефективніше з погляду прогнозованого результату буде, враховуючи певну судову практику, просити видати дублікати виконавчих документів у цивільному судочинстві, а не вчиняти дії, визначені КПК України, для повернення тимчасово вилученого (арештованого) майна та речових доказів у кримінальному провадженні.

За наведених обставин сама лише інформація відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про вилучення виконавчих листів старшим детективом Бюро економічної безпеки України при виконанні ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26 квітня 2023 року у справі № 761/14226/23 не є достатнім підтвердженням того, що виконавчі документи дійсно втрачені, і що це унеможливлює подальше їхнє виконання.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (частина четверта статті 10 ЦПК України).

Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру. Це право передбачає принцип остаточності судового рішення (res judicata) і необхідність його виконання, а також дотримання визначених законом процедур для досягнення результату, якого прагне сторона (як у випадку оскарження дій і бездіяльності виконавця у виконавчому провадженні, так і у випадку, якщо виконавчий документ був тимчасово вилучений і став речовим доказом у кримінальному провадженні).

Виконавчий документ, виданий для виконання судового рішення, що набуло статусу остаточного, є майном у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Захист права мирного володіння таким майном має відбуватися у належній правовій процедурі, тобто з дотриманням гарантій права на справедливий суд, що випливають з пункту 1 статті 6 Конвенції. У цій справі така процедура визначена у КПК України. Той факт, що стягувач, за його твердженням, звертався до органу досудового розслідування з клопотанням про повернення йому оригіналів виконавчих документів і не отримав відповіді, може бути підставою для оскарження бездіяльності відповідного органу або зумовлювати потребу у повторному зверненні до останнього.

За змістом наведених висновків Великої Палати Верховного Суду кримінально-правова процедура є ефективною і не може бути замінена цивільно-правовою процедурою лише тому, що, на думку особи, яка захищає її право власності на майно, усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні цим майном ефективніше за правилами цивільного судочинства, ніж судочинства кримінального. Сумніви сторони у тому, що чітко визначена КПК України процедура повернення тимчасово вилученого майна, скасування його арешту, повернення речових доказів у кримінальному провадженні може не дати бажаного результату, не є підставою для застосування інститутів цивільного процесуального права, зокрема інституту видачі дубліката втраченого оригіналу виконавчого документа, який, насправді, знаходиться у кримінальному провадженні і не є втраченим.

Хибним є твердження стягувача про те, що за обставин вилучення старшим детективом у державного виконавця оригіналів виконавчих проваджень № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2 він з метою реалізації принципу обов`язковості судового рішення має право на звернення до загального суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих документів та їх подальшого пред`явлення до виконання. Спроба стягувача за правилами цивільного судочинства отримати дублікати виконавчих листів, які не є втраченими (загубленими, викраденими, знищеними чи істотно пошкодженими, що унеможливлює їх виконання), а мають статус тимчасового вилученого (арештованого) майна чи речового доказу у кримінальному провадженні, не спрямована на виконання завдання цивільного судочинства, а є намаганням уникнути застосування приписів КПК України, що чітко регламентують поводження із таким майном і доказами.

Суд першої інстанції послався на висновок Верховного Суду від 23 листопада 2022 року у справі № 718/1161/16-ц (провадження 61-5826св22), проте не врахував, що у постанові від 23 листопада 2022 року у справі № 718/1161/16-ц заявник оскаржив до суду (а) дії приватного виконавця з передачі органу досудового розслідування оригіналів документів у виконавчому провадженні, зокрема оригіналу виконавчого листа, на виконання ухвали слідчого судді про надання тимчасового доступу до цих оригіналів з подальшим їх вилученням, (б) бездіяльність приватного виконавця з примусового виконання зазначеного виконавчого листа, а також просив суд зобов`язати приватного виконавця невідкладно здійснити заходи примусового виконання рішення суду у виконавчому провадженні. Суд апеляційної інстанції, висновок якого підтримав Верховний Суд, відмовив у задоволенні цієї скарги. Зауваження суду про те, що заявник має право на звернення до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого документа та подальшого пред`явлення його до виконання, не означає можливість уникнути належної правової процедури, визначеної КПК України.

Верховний Суд також звертає увагу стягувача на те, що характер преюдиційних згідно з частиною четвертою статті 82 ЦПК України мають обставини (факти), а не їхня юридична оцінка. Тому оцінка апеляційним судом у постанові від 08 лютого 2024 року у справі № 824/45/22 вилучення оригіналів виконавчих документів у кримінальному провадженні як втрати відповідних документів не має преюдиційного значення для розгляду апеляційної скарги у справі № 824/9/22. А той факт, що оригінали виконавчих документів є речовими доказами у відповідному кримінальному провадженні, може бути підставою для застосування визначених КПК України процедур повернення тимчасово вилученого майна, скасування його арешту та повернення речових доказів.

З огляду на вказане суд першої інстанції зробив помилковий висновок про задоволення заяви та видачу дублікатів виконавчих листів.

Верховний Суд зауважує, що представник BRV TRAIDE S.R.O. у відзиві просив змінити резолютивну частину ухвали Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року у частині визначення строку на апеляційне оскарження, вказавши 15-денний строк на апеляційне оскарження замість 30-денного строку. Проте стягувач апеляційну скаргу на цю ухвалу не подав. За змістом статті 360 ЦПК України просити про зміну судового рішення, яке він не оскаржив, у відзиві на апеляційну скаргу боржника стягувач не може.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена ухвала суду першої інстанції постановлена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити: оскаржену ухвалу скасувати й ухвалити у справі нове рішення про відмову у задоволенні заяви про видачу дублікатів виконавчих листів.

Ураховуючи те, що дію ухвали Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року зупинено до закінчення її перегляду в апеляційному порядку, а за результатами апеляційного перегляду цієї ухвали її скасовано, дія оскарженої ухвали поновленню не підлягає.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).

Оскільки Верховний Суд як суд апеляційної інстанції задовольняє апеляційну скаргу, то понесені ДП «НАЕК «Енергоатом» витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2 684,00 грн підлягають стягненню з BRV TRAIDE S.R.O.

Керуючись статтями 24, 351 367 374 376 381-384 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (Україна) задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Відмовити у задоволенні заяви BRV TRAIDE S.R.O. (Словацька Республіка) про видачу дублікатів виконавчих листів у справі за заявою BRV TRAIDE S.R.O. (Словацька Республіка) про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 29 грудня 2021 року у справі № 154/2021 за позовом BRV TRAIDE S.R.O. (Словацька Республіка) до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (Україна) про стягнення боргу, трьох процентів річних, витрат зі сплати арбітражного збору та витрат на правову допомогу.

Стягнути з BRV TRAIDE S.R.O. (Словацька Республіка)на користь Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (Україна) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 684,00 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови Верховного Суду складений 20 лютого 2024 року.

Судді: М. М. Русинчук

Д. А. Гудима

Є. В. Краснощоков