Ухвала

21 березня 2018 року

м. Київ

справа № 202/5044/17

провадження № 61-810св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М., Крата В. І. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Дніпропетровська місцева прокуратура № 1,

розглянув у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 серпня 2017 року у складі судді Бєльченко Л. А. та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2017 року у складі суддів: Бараннік О.

П., Пономарь З. М., Посунся Н. Є.,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 про звільнення майна з-під арешту. На обґрунтування позову посилався на те, що він є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 21 червня 2017 року, укладеного між ним та ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Рябих В. М. за реєстровим № 2628. Позивачу, стало відомо, що ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 липня 2017 року накладено арешт на його квартиру. Цей арешт накладено по кримінальному провадженню № 42017042630000075 від 12 червня 2017 року. Позивач вказував, що йому нічого не відомо про це кримінальне провадження, ніякого відношення до нього він не має. Внаслідок накладення арешту на його квартиру він позбавлений можливості розпоряджатися своїм майном.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2017 року, відмовлено у відкритті провадження по цивільній справі за позовом до Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 про звільнення майна з-під арешту.

При прийнятті ухвал суди зробили висновок, що позовна заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а має розглядатися в порядку кримінального судочинства. Тому позивачу відмовили у відкритті провадження у цивільній справі на підставі пункту 1 частини 2 статті 122 ЦПК України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржених ухвал).

У січні 2018 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу у якій просить скасувати ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 серпня 2017 року у та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2017 року, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами не врахована судова практика, яка дозволяє власникам, що не є учасниками кримінального провадження, захищати своє право власності шляхом звільнення майна з-під арешту в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини 6 статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

З урахуванням того, що ОСОБА_1 оскаржує судові рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, то справу № 202/5044/17 слід передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись частиною 6 статті 403, частиною 4 статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 202/5044/17 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 про звільнення майна з-під арешту, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 серпня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2017 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

В. М. Коротун

В. І. Крат