Ухвала

05 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 640/17552/16-ц

провадження № 61-33980св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А.,

суддів: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідачі: ОСОБА_5, ОСОБА_6,

треті особи: головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Барсегян Арутюн Овсепович, старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Сидоренко Ольга Миколаївна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 24 квітня 2017 року у складі судді Попрас В. О. та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 05 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Карімової Л. В., Бурлака І. В., Яцини В. Б.,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_9, ОСОБА_6 про звільнення майна з-під арешту.

Позов мотивовано тим, що 05 травня 2008 року між ним та ОСОБА_9 був укладений договір позики, за умовами якого відповідачу передано в позику 57 500 доларів США, до якого неодноразово укладалися додаткові угоди про збільшення суми позики. Для забезпечення виконання цього договору, між сторонами того ж дня було укладено договір іпотеки, предметом якого є житловий будинок № АДРЕСА_1, до якого також вносилися зміни відповідно до додаткових угод до договору позики.

Через неналежне виконання ОСОБА_9 зобов'язань щодо повернення суми позики в останнього виникла заборгованість, у зв'язку з чим рішенням Київського районного суду м. Харкова від 29 липня 2013 року з ОСОБА_9 на користь позикодавця стягнуто суму боргу за договором позики в розмірі 3 161 068 грн, а рішенням Київського районного суду м. Харкова від 04 квітня 2016 року у рахунок погашення вказаного боргу за договором позики звернуто стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок № АДРЕСА_1.

Посилаючись на те, що знайшов покупця, який погодився придбати іпотечне мано, проте позбавлений можливості реалізувати предмет іпотеки для задоволення своїх вимог за договором позики, оскільки державними виконавцями та судом накладені обтяження, що перешкоджають укладенню та нотаріальному посвідченню договору купівлі-продажу житлового будинку, ОСОБА_4 просив звільнити іпотечне майно, а саме - житловий будинок № АДРЕСА_1 з-під арештів, накладених: на підставі постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 02 лютого 2016 року та від 29 серпня 2014 року; на підставі ухвал Київського районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2015 року та від 14 серпня 2014 року.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 24 квітня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не надано доказів на підтвердження порушення його прав чи законних інтересів, а виконавчі провадження, за якими накладено арешти на предмет іпотеки, відкриті за заявами стягувача ОСОБА_4

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 05 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, рішення Київського районного суду м. Харкова від 24 квітня 2017 року залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права. При цьому зазначено, що арешти на майно, накладені в інтересах ОСОБА_4, який є стороною виконавчого провадження, однак відповідного клопотання про зняття арешту не заявляв.

01 листопада 2017 року ОСОБА_4 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, зокрема, що питання про звільнення майна з-під арешту, накладеного в порядку досудового кримінального провадження, якщо його ініціює іпотекодержатель, вирішується в порядку цивільного судочинства, а тому суди помилково вважали, що справа підлягає розгляду за правилами кримінального судочинства.

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

23 листопада 2017 року ОСОБА_6 подала заперечення на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, посилаючись на їх відповідність нормам матеріального та процесуального права.

Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

05 червня 2018 року справу № 640/17552/16-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_9, ОСОБА_6, треті особи: головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Барсегян Арутюн Овсепович, старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Сидоренко Ольга Миколаївна, про звільнення майна з-під арешту передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 18 липня 2018 року вказану справу призначено до судового розгляду.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 6 статті 403 ЦПК Українисправа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

З урахуванням того, що ОСОБА_4 оскаржує судові рішення першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення правил предметної юрисдикції, справу слід передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись частиною 6 статті 403, частиною 4 статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Барсегян Арутюн Овсепович, старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Сидоренко Ольга Миколаївна, про звільнення майна з-під арешту, за касаційною ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м.

Харкова від 24 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 05 жовтня 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Стрільчук Судді:В. О. Кузнєцов А.С. Олійник С. О. Погрібний Г. І. Усик