Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2016 року Справа № 3/51

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.,суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О. (доповідач)розглянувши касаційну скаргуДержавного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 29.10.2015у справі№ 3/51 Господарського суду міста Києваза позовомДержавного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Управління виробничо-технологічної комплектації "Київсільспецбуд"прозвільнення земельної ділянки від споруд

Для розгляду касаційної скарги у цій справі 27.01.2016 визначено колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В. - головуючого, Гоголь Т.Г., Швеця В.О.

за участю представників сторін від:

позивача: Лімонтова В.С. (дов. від 04.01.2016),

відповідача: Татунець В.В. (дов. від 27.01.2016)

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління виробничо-технологічної комплектації "Київсільспецбуд" про зобов'язання відповідача звільнити від споруд земельну ділянку, загальною площею 0,58 га, що знаходиться в місті Києві по вул. Маршала Гречка, 9-Д та повернути її в належному стані позивачу. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував на те, що відповідач без будь-яких правових підстав користується зазначеною земельною ділянкою, що є частиною земельної ділянки площею 355,0952 га, яка належить позивачу на праві постійного користування. При цьому, позивач посилався на приписи статей 125, 152 Земельного кодексу України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.05.2015, ухваленим суддею Сіваковою В.В., у позові відмовлено. Вмотивовуючи рішення, суд виходив з недоведеності обставин самовільного зайняття спірної земельної ділянки з огляду на наявність у відповідача права власності на нерухомість під цією земельною ділянкою, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу. При цьому, суд керувався приписами статей 116, 125, 187, 212 Земельного кодексу України, статей 23, 30 Земельного кодексу УРСР, статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна".

Київський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Гончарова С.А. - головуючого, Скрипки І.М., Шаптали Є.Ю., постановою від 29.10.2015 перевірене рішення місцевого господарського суду залишив без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Державне підприємство "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник вказує на неврахування судами відсутності у матеріалах справи документів, які б свідчили про надання відповідачу спірної земельної ділянки під будівлями у власність чи у користування. Окрім цього, скаржник зазначає про неврахування судами наявного у матеріалах справи висновку судової земельно-технічної експертизи, відповідно до якого площа земельної ділянки під будівлями відповідача є більшою, ніж за договором купівлі-продажу. При цьому, скаржник посилається на порушення судами приписів статті 212 Земельного кодексу України, статті 42 Господарського процесуального кодексу України.

Відзиву на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України не надходило.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджено матеріалами справи, що 21.04.1998 Київською міською державною адміністрацією прийнято розпорядження № 891 "Про оформлення агрокомбінату "Пуща-Водиця" права користування земельними ділянками для ведення сільськогосподарської діяльності у Мінському, Подільському та Шевченківському районах", відповідно до якого агрокомбінату "Пуща-Водиця" оформлено право постійного користування земельними ділянками загальною площею 418,91 га у Мінському, Подільському та Шевченківському районах. На підставі розпорядження № 891 від 21.04.1999 Агрокомбінату "Пуща-Водиця" виданий державний акт на право постійного користування землею площею 335,0952 га, який зареєстровано в книзі записів 15.07.1998 за № 91-4-00017. В подальшому Агрокомбінат "Пуща-Водиця" перейменовано на Державне підприємство "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця", яке визначено правонаступником всіх прав і обов'язків Агрокомбінату "Пуща-Водиця" (пункт 1.1. статуту). Також судами установлено, що 01.04.1999 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Управління виробничо-технологічної комплектації "Київсільспецбуд" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу № 624. Відповідно до пункту 1.1. вказаного договору продавець продав, а покупець купив державне майно цілісного майнового комплексу Державного підприємства Управління виробничо-технологічної комплектації "Київсільспецбуд" корпорації "Украгропромбуд", який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Маршала Гречка, 9-д. Згідно з протоколом інвентаризації майно підприємства включає в себе всі його активи і пасиви, інвентар, обладнання, устаткування, інше майно та нежитлові будівлі загальною площею 784,1 кв. м., які знаходяться за вказаною адресою та складаються з: гараж металевий (літ. Б, № 2) площею 17,3 кв.м.; прохідна (літ В, № 3) площею 17,6 кв.м.; склад металевий одноповерховий (літ. Є, № 6) площею 554,0 кв.м.; склад металевий рампа (літ. Ж, № 7) площею 177,9 кв.м.; гараж металевий (літ. З, № 8) площею 17,3 кв.м. Відповідно до реєстраційного посвідчення Київським міським бюро технічної інвентаризації посвідчено, що домоволодіння № 9-д по вул. Маршала Гречка у м. Києві в цілому площею 784,1 кв. м. зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Управління виробничо-технологічної комплектації "Київсільспецбуд" на підставі договору купівлі-продажу № 624 від 01.04.1999, про що здійснено запис в реєстрову книгу за реєстром № 510-з від 13.04.1999. Установлено судами і те, що 14.04.1999 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву видано свідоцтво про власність за № 636, згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Управління виробничо-технологічної комплектації "Київсільспецбуд" є власником цілісного майнового комплексу державного підприємства Управління виробничо-технологічної комплектації "Київсільспецбуд", розташованого за адресою: м. Київ, вул. Маршала Гречка, 9-д. Як убачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду є вимога Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" про зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Управління виробничо-технологічної комплектації "Київсільспецбуд" звільнити від споруд земельну ділянку, загальною площею 0,58 га, що знаходиться в місті Києві по вул. Маршала Гречка, 9-Д та повернути її в належному стані позивачу. Підставою позову визначено обставини самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки площею 0,58 га в м. Києві по вул. Маршала Гречка, 9-д, яка належить позивачу на праві постійного користування. Відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки. Відповідно до статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними; приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки; повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду. Статтею 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції чинній на момент продажу цілісного майнового комплексу) передбачено пріоритетне право власника приватизованого об'єкту на довгострокову оренду (на строк не менше десяти років) займаних ними земельних ділянок з наступним викупом цих ділянок відповідно до законодавства України, якщо на це немає прямої заборони Кабінету Міністрів України або відповідної місцевої ради, а також передбачений обов'язок місцевої ради у місячний строк з моменту реєстрації приватизованого об'єкта переоформити договір оренди на користування землею. Відповідно до статті 30 Земельного кодексу УРСР (в редакції чинній на момент продажу цілісного майнового комплексу) при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. При передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам і організаціям разом з цими об'єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди. Право власності або право користування земельною ділянкою у перелічених випадках посвідчується Радами народних депутатів відповідно до вимог статті 23 цього Кодексу. З виникненням прав власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку в користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. При розгляді спору у даній справі судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Управління виробничо-технологічної комплектації "Київсільспецбуд" правомірно набуло право власності на нерухомість на підставі договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, що знаходиться на спірній земельній ділянці, а також те, що після придбання у власність нерухомості відповідачем вчинялися дії щодо належного оформлення землекористування. Водночас, недотримання порядку оформлення права на земельну ділянку, на якій розташована нерухомість, не може бути підставою для обмеження права відповідача як власника нерухомості на користування нерухомістю та як наслідок - земельною ділянкою, на якій вона розташована, оскільки користування нерухомістю неможливе без користування земельною ділянкою. Зобов'язання відповідача в примусовому порядку звільнити земельну ділянку та передати її в натурі позивачу є порушенням права власності відповідача, гарантованого статтею 41 Конституції України. Зазначені обставини виключають можливість звільнення земельної ділянки під будівлями з посиланням на її самовільне зайняття. З огляду на що, сама по собі відсутність у відповідача переоформлених на його ім'я правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може кваліфікуватися як самовільне зайняття земельної ділянки, тому не підлягають застосуванню приписи статті 212 Земельного кодексу України. Така правова позиція викладена у постанові Верховного суду України № 10/43 від 06.12.2010 (справа Господарського суду міста Києва № 40/3). За таких установлених обставин судові рішення про відмову в позові визнаються обґрунтованими. Інші доводи скаржника також не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки не спростовують установленого судами та ґрунтуються на переоцінці доказів, яка за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції. Таким чином, підстав для скасування переглянутої постанови апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги не вбачається.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2015 у справі № 3/51 Господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий суддя: Т. Добролюбова

Судді: Т. Гоголь

В. Швець