ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2017 року Справа № 5011-53/15161-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий, суддяЯценко О.В., суддівСибіги О.М., Ходаківської І.П.,розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Трест Київспецбуд"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2017 у справі№ 5011-53/15161-2012Господарського судуміста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Трест Київспецбуд"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Гротто"простягнення 484 908,00 грн,в засіданні взяли участь представники:

- позивача:Борисенко Л.О.- відповідачі:Васюк П.П.ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Трест Київспецбуд" (Позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Гротто" (Відповідач) 484908, 00 грн боргу за виконані роботи.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.09.2014 (суддя Марченко О.В.) позов задоволено повністю.

Рішення мотивовано, зокрема, що позивачем виконані роботи на спірну суму, результат робіт використовується відповідачем за призначенням, що підтверджується матеріалами справи, що є підставою для виникнення у відповідача обов'язку оплатити виконану роботу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2017 (судді: Власов Ю.Л., Корсакова Г.В., Отрюх Б.В.) рішення господарського суду м. Києва від 01.09.2014 скасовано.

Прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено повністю.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем порушені умови п.1.2, 3.2.1, 7.2 договору підряду, не доведено, що роботи виконані належним чином, зокрема відповідність кабельної лінії проектній документації, технічним рішенням №34746 від 19.05.2011р. з робочого проекту електропостачання, а також позивачем не було виконано своїх зобов'язань, які згідно чинного законодавства передують прийманню робіт Відповідачем, і без виконання яких з боку Позивача Відповідач позбавлений можливості належним чином прийняти роботи, підписавши відповідні документи; позивачем не доведено належними і допустимими доказами факту виконання робіт за договором підряду в обсягах та вартістю, вказаних у правомірно не підписаних відповідачем актах приймання передачі робіт КБ-2в.

Публічне акціонерне товариство "Трест Київспецбуд" в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, рішення господарського суду першої інстанції залишити в силі.

Скаржник доводить, що судом апеляційної інстанції не враховано, що відповідач не мав зауважень щодо якості виконаних робіт, своєчасно їх не висловив за змістом норм ст. 882 Цивільного кодексу України, порушив порядок прийняття роботи, визначений п. 3.1 договору підряду № 28/10 від 28.10.2010 (далі - Договір) та нормами ст. 853 Цивільного кодексу України; відповідач використовує результати виконаних робіт за призначенням відповідно до мети без перешкод та не довів наявність недоліків, що унеможливлюють таке використання.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гротто" у запереченнях на касаційну скаргу просить у задоволенні скарги відмовити, оскаржувану постанову апеляційного господарського суду залишити без зміни з тих мотивів, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано керувався встановленими відповідно до висновків експертиз обставинами.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.04.2017 у складі колегії: головуючий, суддя - Яценко О.В., судді - Бакуліна С.В., Ходаківська І.П. касаційна скарга публічного акціонерного товариства "Трест Київспецбуд" прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 27.04.2017.

Розпорядженням щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи від 24.04.2017 у зв'язку з відпусткою судді Бакуліної С.В. призначено повторний автоматизований розподіл справи; протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи визначений склад колегії: Яценко О.В., Сибіга О.М., Ходаківська І.П..

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом між Позивачем та Відповідачем укладено договір підряду №28/10 від 28.10.2010р., відповідно до якого Позивач повинен виконати роботи на об'єкті в терміни встановлені п.2.1 договору у відповідності з переданою проектною документацією, будівельними нормами і правилами на загальну суму 2925000 грн.

За результатами проведення робіт за договором підряду Позивач склав акти приймання виконаних будівельних робіт: №1 за березень 2012р., №2 за березень 2012р., №3 за березень 2012р., №4 за березень 2012р., довідку про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/ за березень 2012р. на суму 484908,00 грн. Зазначені акти приймання виконаних будівельних робіт та довідка про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/ підписана тільки зі сторони Позивача. Відповідно до акту №2 за березень 2012р. зазначено кабель марки АПвЄгаПу1*120/35.

Листом №1059 від 14.09.2012р. Позивач направив Відповідачу акти виконаних робіт та довідку про вартість виконаних робіт за березень 2012р. для підписання.

Листом №25/09 від 25.09.2012р. Відповідач надав відповідь, що відмовляється від підписання актів виконаних робіт за березень 2012р. та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2012р., оскільки Позивач в порушення п.3.2.6 договору не звертався до Відповідача щодо направлення відповідального представника для участі у роботі комісії з огляду прихованих робіт. Також в листі зазначено, що подальший розгляд та підписання актів виконаних робіт можливий тільки після складання належним чином актів огляду прихованих робіт, документів підписаних відповідальним представниками Позивача, оригінальних сертифікатів на матеріали заводу виробника, виконання робіт, згідно з розробленою Позивачем та затвердженої Відповідачем проектної документації відповідно до вимог Технічного рішення з робочого проекту електропостачання від 19.05.2011р. № 34746.

Таким чином, Позивач стверджує, що ним були виконані роботи за вказаним договором на суму 484908,00 грн, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт: №1, 2, 3, 4 за березень 2012р., які Відповідач неправомірно відмовився підписати.

При цьому Відповідачем вказані роботи, в порушення умов договору неоплачені, у зв'язку з чим, у Відповідача існує заборгованість в сумі 484908,00 грн.

Відповідач заперечив проти виконання Позивачем вказаних робіт за договором, мотивуючи тим, що останнім порушені умови договору, прокладений не той кабель, який був передбачений проектною документацією, не надані акти прихованих робіт, отже Позивачем не доведені обсяги та вартість фактично виконаних робіт, внаслідок чого Відповідач правомірно відмовився їх прийняти та оплатити.

Відмовляючи в позові, апеляційний господарський суд взяв до уваги висновок комплексної судової будівельно-технічної та електротехнічної експертизи у господарській справі №17323/14-42/6757/15-47 від 31.07.2015р. та висновок комплексної судової будівельно-технічної та електротехнічної експертизи у господарській справі №23309/15-42/23310/15-47 від 31.11.2016р., з яких вбачається, що марка та технічна характеристика кабелю КЛ-10кВ "АПвПгау-8,7/15-3(1х120/35)", вказаного в технічному рішенні №34746 від 19.05.2011р. з робочого проекту електроживлення об'єкту "Багатофункціональний комплекс від вул. Уборевича до просп. Палладіна в Святошинському районі м. Києва", та робочому проекті електропостачання об'єкту "Електроживлення торгово-адміністративної будівлі та тимчасового оптово-роздрібного ринку на перетині просп. Палладіна Академіка та вул. Уборевича в Святошинському районі м. Києва" зовнішнє електропостачання ТП 10/0,4кВ, прокладання КЛ-10кВ та КЛ-0,4кВ, не відповідає марці та технічним характеристикам кабелів "АПвПгау-10-3(1х120/35)" (за параметрами номінальних, лінійних та максимальних напруг електричної мережі, де вони повинні експлуатуватися), вказаних в актах на скриті роботи по прокладці, складених за участю Позивача; кабелі марки АПвПгау-8,7/15-3(1х120/35) та марки АПвПгау-10-3(1х120/35) є різними кабелями та мають різні технічні характеристики, а отже матеріали, використані Позивачем не відповідають проектній документації; в акті приймання виконаних будівельних робіт №2 за березень 2012р. Позивачем зазначений кабель марки АПвЭгаПу 1x120/35, що не відповідає марці кабелю за проектом.

Оскільки доказів того, що Позивач належним чином виконав умови договору та проклав кабельну лінію з використанням марки кабелю, що передбачена проектною документацією, зокрема технічним рішенням №34746 від 19.05.2011р. з робочого проекту електропостачання, суду не надано, суд апеляційної інстанції визнав порушеними умови п.1.2, 3.2.1, 7.2 договору підряду та правомірною відмову відповідача підписати акти виконаних робіт, в відтак, в позові відмовив.

Касаційна інстанція вважає висновки апеляційного господарського суду такими, що не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з огляду на такі мотиви.

Відповідно з нормами ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 180 ГК України передбачає, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

При з'ясуванні дійсної волі сторін суд повинен враховувати як умови договору так і інші докази в їх сукупності, беручи до уваги практику, яка склалася у взаємовідносинах сторін, звичаї ділового обороту, наступну після укладення договору поведінку сторін.

Згідно з вимогами ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Стаття 882 ЦК України передбачає, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Таким чином, законом передбачено можливість складання одностороннього акту, що спрямовано на захист інтересів підрядника, якщо замовник безпідставно відмовляється від належного оформлення прийняття виконаної роботи.

З аналізу наведених норм слідує, що закон пов'язує виникнення зобов'язання з оплати робіт з фактом їх виконання.

При цьому, слід зазначити, що сам по собі акт передачі-приймання виконаних робіт не є визначальним для висновку про виникнення такого зобов'язального правовідношення.

Судом першої інстанції встановлено, що не спростовано апеляційною інстанцією, що між ПАТ "Київенерго" та відповідачем укладено договір постачання електричної енергії від 28.03.2012 № 73152018; з 12.04.2012 здійснюється живлення по 10кВ ТП-7600 та включено живлення на ГРІЦ 1-4 багатофункціонального комплексу від вул. Уборевича до просп. Палладіна; мережі та ТП-7600 введено в експлуатацію; документацію щодо введення в експлуатацію зовнішніх електромереж КЛ 0,4-10 кВ та ТП-7600 надано в повному обсязі.

Відповідно до норми ч. 6 ст. 882 ЦК України замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

В цьому контексті відмова відповідача оплатити виконані роботи за обставин використання результату такої роботи, не допускається.

З наведених мотивів касаційна інстанція погоджується з висновком місцевого господарського суду, який, врахувавши встановлені обставини, правомірно задовольнив вимоги про оплату виконаних робіт.

При цьому, касаційна інстанція вважає за необхідне керуватися додатково такими мотивами.

Відповідно до ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до норм пункту першого, другого та п'ятого ст. 13 Цивільного кодексу України, визначивши межі здійснення цивільних прав, закон встановлює, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд; при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Цивільне законодавство ґрунтується на вільному здійсненні цивільних прав а також добросовісності учасників цивільних правовідносин при здійсненні цивільних прав і виконання обов'язків.

Особа не може отримувати переваги від недобросовісної поведінки.

Відповідач, посилаючись на порушення порядку здачі роботи підрядником, після того, як він вчинив дії з оформлення договірних правовідносин для мети використання результату виконаних позивачем робіт, діє недобросовісно з порушенням меж здійснення цивільних прав, встановлених ст. 13 ЦК України.

Враховуючи наведені норми суд касаційної інстанції вважає, що пріоритет у даному спорі не може бути надано відповідачу, який є недобросовісним, оскільки, заперечуючи факт виконання роботи та виникнення зобов'язального правовідношення з її оплати, одночасно використовує результати виконаної роботи, встановивши договірні відносин з ПАТ "Київенерго", які при заперечені відповідачем належного виконання обумовлених робіт не могли би бути встановлені.

Враховуючи наведене, висновки апеляційного господарського суду слід визнати такими, що ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції неправомірно відмовив в оплаті виконаних робіт, не врахувавши, при встановлених обставинах використання замовником результату виконаних робіт, необхідність спростування замовником можливості використовувати результат роботи, необґрунтовано звільнивши відповідача як замовника роботи від обов'язку їх оплатити.

Інший підхід суду апеляційної інстанції обмежує права добросовісних учасників цивільних правовідносин, не сприяє меті та завданням судочинства, що спрямоване на захист та відновлення порушених прав та законних інтересів та стабільності цивільно-правових відносин.

Згідно ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до п. 6 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Враховуючи вищевикладені мотиви, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з доводами касаційної скарги, у зв'язку з чим постанову апеляційного господарського суду скасовує, рішення господарського суду першої інстанції залишає в силі.

Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Трест Київспецбуд" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2017 задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2017 у справі № 5011-53/15161-2012 Господарського суду міста Києва скасувати.

Рішення Господарського суду міста Києва від 01.09.2014 залишити в силі.

Витрати по сплаті судового збору за касаційний перегляд судових рішень віднести на товариство з обмеженою відповідальністю "Гротто".

Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

Головуючий, суддяО.В. Яценко СуддіО.М. Сибіга І.П. Ходаківська