Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2016 року Справа № 914/170/16

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Палій В.В. і Студенець В.І.

розглянув касаційну скаргу управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів (далі - Управління),

на рішення господарського суду Львівської області від 15.03.2016 та

постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.08.2016

зі справи № 914/170/16

за позовом Управління

до товариства з обмеженою відповідальністю "Фієста-Фантастика", м. Львів (далі - Товариство),

про стягнення 179 615, 38 грн.,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Галицька районна адміністрація Львівської міської ради, м. Львів (далі - Адміністрація).

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача - Малиняка В.А.,

відповідача - не з'яв.,

третьої особи - не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про стягнення 179 615, 38 грн. заборгованості.

Рішенням господарського суду Львівської області від 15.03.2016 (суддя Юркевич М.В.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.08.2016 (колегія суддів у складі: Юрченко Я.О. - головуючий, Зварич О.В. і Хабіб М.І.), у позові відмовлено.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Управління просить скасувати оскаржувані рішення та постанову попередніх судових інстанцій з даної справи і прийняти нове рішення, "яким донараховану орендну плату задовольнити до стягнення", а судові витрати покласти на відповідача. Скаргу мотивовано невідповідністю висновків господарських судів дійсним обставинам справи, порушенням ними норм матеріального і процесуального права.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Управлінням подано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, але оскільки в засіданні Вищого господарського суду України присутній представник Управління, для розгляду та задоволення даного клопотання підстав немає.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судові інстанції у розгляді справи виходили з таких обставин та висновків.

24.04.2014 Управлінням і Товариством було укладено договір ОКЕБ №Г-59-14 (П) на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально-культурного, торгівельного та іншого призначення (далі - Договір).

За умовами Договору:

- Управління передало Товариству в оренду конструктивний елемент благоустрою для розміщення відкритого літнього майданчика площею 192,00 кв.м, за адресою: м. Львів, пл. І. Підкови, 1;

- сторони Договору визначили термін його дії: з 01.04.2014 до 31.10.2014; з 01.04.2015 до 31.10.2015; з 01.04.2015 до 31.10.2016; з 01.04.2017 до 31.10.2017; з 01.04.2018 до 31.10.2018 (пункт 7);

- орендар сплачує орендодавцеві плату за користування об'єктом оренди в розмірі 2 743,38 грн. (2014р.) та 3 425,66 грн. (за 2015р.) щомісячно до 25 числа поточного місяця (пункт 3.1);

- при невідповідності встановленого об'єкта соціально-культурного, торговельного та іншого призначення погодженому проекту ставка орендної плати збільшується у десять разів за період до усунення відхилень від проекту до часу його демонтажу або отримання дозволу на його розміщення (пункт 4.2).

Як зазначається Управлінням, ухвалою Львівської міської ради (далі - ЛМР) від 05.03.2009 № 2452 "Про затвердження порядку отримання дозволів на встановлення відкритих літніх майданчиків у м. Львові біля об'єктів ресторанного господарства для здійснення підприємницької діяльності" передбачено, що районні адміністрації здійснюють перевірку літніх майданчиків на відповідність об'єктів погодженим проектам, про що складається відповідний акт з переліком усіх відхилень.

На виконання згаданої ухвали ЛМР Адміністрацією (третьою особою у цій справі) 19.05.2014 було проведено обстеження об'єктів Товариства, за наслідками якого складено акт про те, що літній майданчик Товариства не відповідає погодженому проекту в частині площі: так, за паспортом відкритого літнього майданчика його площа складає 192 кв.м, а фактична площа, встановлена перевіркою, - 288 кв.м.

27.06.2014 проведено повторне обстеження даного об'єкта, за наслідками якого складено акт, в якому комісія зазначила, що вимогу привести відкритий літній майданчик у відповідність до погодженого проекту Товариством не виконано.

Відтак комісія з розгляду нарахувань та заборгованості по оплаті за використання нежитлових приміщень згідно з актом від 30.12.2014 № 182 вирішила: провести Товариству донарахування орендної плати на підставі пункту 4.2 договору ОКЕБ № Г-59-14 (П) за період з 19.05.2014 до 27.06.2014 у сумі 36 194, 92 грн.

У подальшому Адміністрацією було проведено ще низку обстежень об'єкта Товариства, про що складено акти від 24.07.2014, 30.10.2014, 06.11.2014, на підставі яких тією ж комісією здійснено донарахування орендної плати: за актом від 30.09.2014 № 133 - на суму 24 896,91 грн.; за актом від 26.12.2014 № 173 - на суму 86 726,21 грн.; за актом від 30.12.2014 № 182 - на суму 7 256,68 грн., а всього 155 074,72 грн.

Крім того, за твердженням Управління, Товариство неналежно виконувало свої зобов'язання й щодо повної та своєчасної оплати за користування об'єктом оренди в період з 01.05.2015 по 01.10.2015. Зокрема, згідно з наданою Управлінням довідкою про заборгованість від 24.11.2015 №2302-вих2655 заборгованість Товариства з такої оплати складає 24 540,66 грн.

Товариство проти позовних вимог заперечувало.

Згідно з Порядком отримання дозволів на встановлення відкритих літніх майданчиків у м. Львові біля об'єктів ресторанного господарства для здійснення підприємницької діяльності, затвердженого ухвалою ЛМР від 05.03.2009 № 245 (далі - Порядок):

- районні адміністрації звертаються до суб'єктів підприємницької діяльності з вимогою щодо усунення порушень у визначений термін, а у разі невиконання цієї вимоги - вносять подання управлінню архітектури департаменту містобудування про скасування дозволу (пункт 4.2.2);

- щороку після встановлення літнього майданчика районний архітектор та працівник районної адміністрації (член комісії) здійснюють його перевірку за місцем встановлення відкритого літнього майданчика на відповідність об'єкта погодженому проекту (пункт 4.2.8);

- у разі встановлення невідповідності об'єкта погодженому проекту (про що складається відповідний акт з переліком всіх відхилень) дія дозволу на встановлення відкритого літнього майданчика призупиняється на термін до 1 місяця. Протягом цього терміну суб'єкт господарювання зобов'язаний усунути всі відхилення від погодженого проекту. У разі неприведення об'єкта у відповідність до погодженого проекту впродовж терміну призупинення дозволу він анулюється (пункт 4.2.9);

- всі приписи і повідомлення про усунення порушень цього Порядку направляються суб'єктам підприємницької діяльності у письмовій формі поштою або подаються уповноваженим представником особисто і реєструються у відповідному журналі (пункт 4.2.4).

З наявних у справі актів обстежень вбачається, що Адміністрація, проводячи відповідну перевірку, не залучала у відповідності з Порядком районного архітектора як члена комісії, що володіє відповідними спеціальними знаннями, а також як особу, що погоджувала проект літнього майданчика Товариства.

Крім того, до участі в неодноразових обстеженнях об'єкта оренди не було залучено й самого орендаря, а відповідні акти за наслідками такого обстеження складалися в односторонньому порядку працівниками Адміністрації.

Водночас поданий у справі Управлінням та Адміністрацією супровідний лист Адміністрації від 26.05.2014 до Товариства з вимогою привести у відповідність до погодженого проекту літній майданчик не може бути доказом повідомлення Товариства про складений акт та виявлене порушення, оскільки відсутні належні докази направлення цього листа або його вручення безпосередньо орендарю у відповідності до пункту 4.2.4 Порядку. Наданий суду вихідний документ Адміністрації від 26.05.2014 № 31вих-755 не підтверджує надіслання Товариству повідомлення та вимоги про усунення порушення. Цей документ у графі "одержувач" не містить жодних відомостей, а адресатом вказано ПП "Флінт І". А поданий суду витяг з журналу реєстрації вихідної кореспонденції Адміністрації не підтверджує отримання Товариством повідомлення та вимоги усунути порушення, а лише фіксує підготовку та реєстрацію відповідного листа в установі.

Управлінням не подано доказів також і направлення Товариству наступних актів, складених Адміністрацією за наслідками проведених обстежень, - зокрема актів від 24.07.2014, 30.10.2014, 06.11.2014, на підставі яких у подальшому комісією з розгляду нарахувань та заборгованості було здійснено донарахування орендної плати в сумі 155 074,72 грн.

У розгляді справи Управлінням не подано суду належних доказів порушення Товариством правил розміщення літнього майданчика у відповідності до погодженого проекту - будь-яких письмових доказів, графічних матеріалів, фотозображень, абрисів території чи інших документів, що фіксували б відповідне порушення.

Відтак для стягнення суми 155 074,72 грн. підстав немає.

Що ж до вимоги про стягнення суми заборгованості з орендної плати 24 540,66 грн., то вона Управлінням не доведена. Натомість Товариством надано суду копії платіжних доручень на сплату ним відповідних щомісячних орендних платежів на рахунки орендодавця за відповідний період часу (з 01.04.2015 по 30.10.2015), а також і відповідні платіжні доручення за минулий період користування об'єктом оренди, з яких вбачається, що протягом 2014 року Товариством сплачено усі орендні платежі.

Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача сум, які останній вважає заборгованістю за Договором.

Керуючись приписами статті 759 Цивільного кодексу України, статті 283 Господарського кодексу України, статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", попередні судові інстанції, встановивши, що: всупереч положенням Порядку (пункту 4.2.8) перевірка (обстеження) об'єкта Товариства за Договором проводилася Адміністрацією без участі районного архітектора (в односторонньому порядку); у справі відсутні докази надсилання приписів і повідомлень про усунення Товариством порушень цього Порядку у письмовій формі поштою або подання їх уповноваженим представником особисто, як то передбачено пунктом 4.2.4 Порядку; відсутність будь-яких інших (крім згаданих актів, що складені Адміністрацією) доказів порушення Товариством правил розміщення літнього майданчика; відсутність доказів наявності у Товариства заборгованості з орендної плати за Договором, - дійшли висновку й про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги даного висновку не спростовують.

Так, скаржник зазначає, що судами "не враховується той факт, що вищезазначеним Порядком не встановлюється обов'язку для адміністрації надсилати такого роду повідомлення із доказами їх відправки". Дійсно, із з'ясованого попередніми судовими інстанціями змісту Порядку такого обов'язку не вбачається. Однак за умови, коли Товариство заперечувало одержання ним будь-яких повідомлень, про які йдеться у Порядку, Управління як позивач у справі повинне було, за приписами частини другої статті 43, частини першої статті 33 і статті 34 ГПК України, довести в суді додержання ним (Управлінням) чи Адміністрацією вимог пункту 4.2.4 Порядку, але відповідного процесуального обов'язку не виконало. Що ж до посилання скаржника на наявність у справі листа Адміністрації від 26.05.2014 під номером 31-вих-755, то апеляційним господарським судом з'ясовано, що адресатом цього документа є ПП "Флінт І", а не Товариство.

Інший довод скаржника ґрунтується на тому, що "акти обстежень, якими зафіксована невідповідність ВЛМ, розміщеного Відповідачем за адресою м. Львів, пл. І.Підкови, 1 присутні у матеріалах справи", а "відсутність доказів надсилання відповідачу припису про усунення виявлених порушень не спростовує зафіксованого в актах обстежень факту невідповідності встановленого об'єкта погодженому проекту". Наведене Вищим господарським судом України не приймається, оскільки:

- по-перше, за приписами частини другої статті 43 ГПК України ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили, - в тому числі й згадані акти;

- по-друге, доказове значення зазначених актів обстежень спростоване попередніми судовими інстанціями з огляду на порушення порядку їх (актів) складання та надіслання (подання), а, також недодання до цих актів будь-яких підтверджувальних документів; касаційна ж інстанція згідно з частиною другою статті 1117 ГПК України не має права, зокрема, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу або додатково перевіряти докази.

Водночас попередні судові інстанції, зазначаючи про незалучення "до участі в неодноразових обстеженнях об'єкта оренди самого орендаря", не перевірили та не вказали, чи передбачено було таке залучення Договором або Порядком. Тому відповідне мотивування оскаржуваних судових рішень Вищим господарським судом України відхиляється. Це, однак, з урахуванням усього наведеного вище, не впливає на загальний висновок названих судових інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, а тому не є підставою для скасування відповідних рішень.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Львівської області від 15.03.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.08.2016 зі справи № 914/170/16 залишити без змін, а касаційну скаргу управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя В. Палій

Суддя В. Студенець