Постанова ВГСУ від 24.05.2016 року у справі №18/113-53/81

Друк

Пошук

369

Переглядів

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Історія справи

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2016 року Справа № 18/113-53/81

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Дунаєвської Н.Г.,

Мележик Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16 березня 2016 року

та на ухвалу господарського суду міста Києва від 08 лютого 2016 року

у справі № 18/113-53/81

господарського суду міста Києва

за заявою Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

на дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

за позовом Закритого акціонерного товариства Спільного українсько-американського підприємства з іноземними інвестиціями "Укрелектроват"

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

за участю Прокуратури міста Києва

про стягнення 154268280,35 грн.

за участю представників

позивача - не з'явився

відповідача - Майданович Д.В.

прокуратури - не з'явився

ВДВС - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 04 серпня 2011 року у справі №18/113-53/81 позовні вимоги Закритого акціонерного товариства Спільного українсько-американського підприємства з іноземними інвестиціями "Укрелектроват" задоволено частково. Вирішено стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь ЗАТ СУАП з І І "Укрелектроват" 2 562 101,36 грн. основного боргу, 1207585,52 грн. курсової різниці при зміні валютних курсів, 118 209 236,00 грн. компенсації за відстрочення кінцевого розрахунку згідно з договором №1331 від 24 листопада 1997 року і додаткової угоди №1 від 02 березня 1998 року та угоди №1 від 19 травня 1998 року, 1 283 659,85 грн. 3% річних від простроченої суми, 4020411,84 грн. комісійної винагороди згідно з договором доручення №1348А від 02 березня 1998 року і угодою №1 від 19 травня 1998 року, 25 500,00 грн. витрат зі сплати державного мита та 194,71 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12 вересня 2011 року та постановою Вищого господарського суду України від 31 січня 2012 року, рішення господарського суду міста Києва від 04 серпня 2011 року у справі №18/113-53/81 залишено без змін.

08 лютого 2012 року на виконання рішення господарського суду міста Києва від 04 серпня 2011 року видано наказ №18/113-53/81.

На адресу господарського суду міста Києва від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надійшла скарга №558/10 від 15 січня 2016 року на дії Державної виконавчої служби України при виконанні наказу зі справи №18/113-53/81, згідно з якою заявник просить суд:

- визнати незаконними дії Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови від 04 січня 2016 року про поновлення виконавчого провадження ВП №34029225;

- визнати недійсною постанову Державної виконавчої служби України від 04 січня 2016 року ВП №34029225 про поновлення виконавчого провадження.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08 лютого 2016 року (судді Грєхова О.А., Пукшин Л.Г., Ярмак О.М.) залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16 березня 2016 року (судді Тищенко О.В., Гончаров С.А., Тищенко А.І.) скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови від 04 січня 2016 року про поновлення виконавчого провадження ВП №34029225 - відхилено.

Не погодившись з зазначеними ухвалою та постановою Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 16 березня 2016 року та ухвалу господарського суду міста Києва від 08 лютого 2016 року скасувати, винести нове рішення, яким скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від 15 січня 2016 року задовольнити повністю.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 28 серпня 2012 року відкрито виконавче провадження з виконання наказу №18/113-53/81, виданого 08 лютого 2012 року господарським судом міста Києва.

05 серпня 2014 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України Бойком О.М. винесено постанову про зупинення виконавчого провадження з виконання наказу №18/113-53/81 до закінчення строку дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливо-енергетичного комплексу, визначеного Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Ухвалою Шевченківського суду м. Києва від 18 липня 2014 року у справі №761/21069/14-к (провадження №1-кс/761/8248/2014) надано слідчому СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України в місті Києві капітану міліції Коломійцю О.О. тимчасовий доступ до документів виконавчого провадження №34029225, що перебувають у володінні Державної виконавчої служби України з можливістю їх вилучення.

14 серпня 2014 року оперативним уповноваженим ВДСБЕЗ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві Бондаренком Д.В., складено протокол тимчасового доступу до речей і документів та опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді та вилучено оригінал виконавчого провадження №34029225.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бойко О.М. від 04 січня 2016 року поновлено виконавче провадження з примусового виконання наказу №18/113-53/81, виданого 08 лютого 2012 року господарським судом міста Києва, відповідно до п. 3.4. статті 34 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" якою визначено, що процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 01 вересня 2015 року, крім Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", що має стратегічне значення для енергетичної безпеки держави, для якого процедура погашення заборгованості діє до 01 січня 2016 року.

Скаржник в своїй скарзі вважає постанову про поновлення виконавчого провадження незаконною, оскільки матеріали виконавчого провадження №34029225 були вилучені на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва. Заявник також зазначає, що ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 09 квітня 2015 року у справі №760/7180/15-к старшому слідчому з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників Гузенку Р.В. надано тимчасовий доступ до документів, які знаходяться у виконавчому провадженні №34029225, що свідчить про наявність двох фактів вилучення зазначеного виконавчого провадження.

Відхиляючи скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" суди попередніх інстанцій зазначили, що, у зв'язку із закінченням 01 січня 2016 року строку дії процедури погашення заборгованості, визначеного п. 3.4 ст. 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", відділ примусового виконання рішення Департаменту державної виконавчої служби України правомірно поновив виконавче провадження №34029225 з виконання наказу №18/113-53/81 від 08 лютого 2012 року, виданого господарським судом міста Києва.

Відповідно до статті 142 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження", що визначено у статті 115 ГПК України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 вищезазначеного Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 Закону, державний виконавець зобов'язаний надати доступ до документів виконавчого провадження на виконання ухвали слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України. У разі якщо в ухвалі слідчого судді, суду міститься розпорядження про надання можливості вилучення документів, державний виконавець зобов'язаний додати до документів виконавчого провадження копію документа, засвідчену в порядку, встановленому частиною першою цієї статті, після чого видати оригінал документа. Копія ухвали слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів, опис документів, які були вилучені на її виконання, додаються до документів виконавчого провадження

У відповідності до ч. 7 ст. 83 Закону, забороняється втручання інших державних або недержавних органів та їх посадових осіб у виконавче провадження, крім випадків, передбачених цим Законом. Виїмка документа виконавчого провадження здійснюється виключно за рішенням суду. При проведенні виїмки оригіналу виконавчого документа чи виконавчого провадження суд у своєму рішенні зазначає про зупинення виконавчого провадження.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ухвалою Шевченківського суду м. Києва від 18 липня 2014 року у справі №761/21069/14-к (провадження №1-кс/761/8248/2014) слідчому СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України в місті Києві капітану міліції Коломійцю О.О. надано тимчасовий доступ до документів виконавчого провадження №34029225, що перебувають у володінні Державної виконавчої служби України з можливістю їх вилучення, проте, про зупинення даного виконавчого провадження Шевченківський суд м. Києва у своєму рішенні не зазначав.

Разом з тим, статтею 37 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено підстави для обов'язкового зупинення державним виконавцем виконавчого провадження.

Зокрема, виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі:

1) смерті, оголошення померлим чи визнання безвісно відсутнім стягувача або боржника, або припинення юридичної особи, якщо встановлені судом правовідносини допускають правонаступництво;

2) визнання стягувача або боржника недієздатним;

3) проходження боржником строкової військової служби у Збройних Силах України, передбачених законом інших військових формуваннях, якщо згідно з умовами служби провадження виконавчих дій неможливе, чи на прохання стягувача, який проходить строкову військову службу в Збройних Силах України або інших військових формуваннях;

4) зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа;

5) прийняття судом до розгляду скарги на постанову органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення;

6) зупинення виконання відповідного рішення або виконавчого провадження судом чи посадовою особою, яким законом надано таке право;

7) зупинення судом реалізації арештованого майна;

8) порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) та виконання рішень у немайнових спорах;

9) запровадження тимчасової адміністрації банку-боржника;

10) сплати боржником або іншим гарантом у встановленому законодавством порядку (у тому числі за договорами про відшкодування ядерної шкоди) коштів на відшкодування ядерної шкоди, що дорівнюють або перевищують встановлену законом межу відповідальності оператора ядерної установки. Для обчислення сплачені кошти підлягають перерахуванню у Спеціальні права запозичення, що встановлюються Міжнародним валютним фондом, за офіційним курсом Національного банку України на день сплати;

12) звернення до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п'ятою статті 8 цього Закону;

13) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення;

14) наявності коштів за договорами банківського рахунку або банківського вкладу, які боржник не має права вимагати до закінчення строку дії таких договорів, у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернуто стягнення;

15) внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу";

16) затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство;

17) прийняття рішення про приватизацію вугледобувних підприємств відповідно до Закону України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств" протягом трьох років з моменту завершення приватизації;

18) надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Крім того, статтею 38 Закону передбачено підстави, які надають право (а не обов'язок) державному виконавцю зупинити виконавче провадження, зокрема:

1) у разі звернення державного виконавця до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, що підлягає виконанню, про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання;

2) прохання боржника, який проводить строкову службу Збройних Сил України чи інших передбачених законом військових формувань, якщо рішення неможливо виконати без його участі;

3) у разі перебування боржника на лікуванні у стаціонарному лікувальному закладі, якщо рішення неможливо виконати без його участі;

4) у разі оголошення розшуку боржника - фізичної особи, транспортних засобів боржника або розшуку дитини;

5) за заявою стягувача у разі його перебування у відпустці за межами населеного пункту, де він проживає.

Як вірно зазначено судами попередніх інстанцій нормами чинного законодавства України не передбачено таку підставу для зупинення виконавчого провадження, як виїмка оригіналів документів з матеріалів виконавчого провадження, а у постанові Шевченківського районного суду міста Києва від 18 липня 2014 року у справі №761/21069/14-к виконавче провадження №34029225 зупинене не було.

Крім того, судами встановлено, що в ухвалі Солом'янського районного суду м. Києва від 09 квітня 2015 року у справі №760/180/15-к (провадження №1-кс/760/1689/15) ані про надання дозволу на проведення виїмки оригіналу виконавчого документа чи виконавчого провадження, ані про зупинення виконавчого провадження №34029225 не значиться.

Відповідно до п. 3.7. ст. 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2013 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 1 січня 2011 року, і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України.

Процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 1 вересня 2015 року, крім державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", що має стратегічне значення для енергетичної безпеки держави, для якого процедура погашення заборгованості діє до 1 січня 2016 року (п. 3.4. ст. 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу").

З огляду на викладене суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що у зв'язку із закінченням 01 січня 2016 року строку дії процедури погашення заборгованості, визначеного п. 3.4 ст. 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", відділ примусового виконання рішення Департаменту державної виконавчої служби України правомірно поновив виконавче провадження №34029225 з виконання наказу №18/113-53/81 від 08 лютого 2012 року, виданого господарським судом міста Києва.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене. Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -