Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2016 року Справа № 910/22856/15 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Овечкіна В.Е. - головуючого, Корнілової Ж.О. - доповідача, Чернова Є.В.,розглянувши касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 07.12.2015у справі№ 910/22856/15 Господарського суду міста Києваза позовомприватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"доприватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"

провідшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 34396,60 грн.за участю представників сторінвід позивача: не з'явились, від відповідача: не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" у серпні 2015 року звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" про стягнення 34396,60 грн. шкоди в порядку регресу та повернення судових витрат.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.10.2015 у справі № 910/22856/15 (суддя Чинчин О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 у справі № 910/22856/15 (у складі колегії суддів: Мальченко А.О. - головуючого, Сухового В.Г., Жук Г.А.) позов приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" повністю задоволено. Стягнуто з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Княжа" на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" 34396,60 грн. та 1827 грн. судового збору.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 у справі № 910/22856/15 Господарського суду міста Києва, приватне акціонерне товариство " Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 у справі № 910/22856/15 Господарського суду міста Києва, і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі заявник посилається на порушення судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" (страховик) та товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1" (страхувальник) 01.07.2014 укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-1301-00372/00506, предметом якого є страхування транспортного засобу "Bodex РС 2424", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Згідно зі статтею 979 Цивільного кодексу України, частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Частиною 1 статті 990 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до пункту 22.1. статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно зі статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Судами встановлено, що на автодорозі Н-02 Львів - Тернопіль, 30 км. 50 м. 10.02.2015 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Bodex", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1", під керуванням ОСОБА_7, та транспортного засобу "МAN", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_8, що підтверджується довідкою відділу Державної автомобільної інспекції ГУМВС України у Львівській області № 57527514 про дорожньо-транспортну пригоду.

Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 06.05.2015 у справі № 3/490/854/2015 ОСОБА_8, водія транспортного засобу "МAN", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Крім цього, судами встановлено, що у результаті дорожньо-транспортної пригоди застрахований позивачем автомобіль "Bodex", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 пошкоджено, а його власнику та вигодонабувачу за договором страхування наземного транспорту від 01.07.2014 № 28-1301-00372\00506 завдано матеріальної шкоди.

Власник застрахованого транспортного засобу звернувся до позивача із заявою від 16.07.2014 № 3 СКА-4229 про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

На підставі страхового акта від 03.03.2015 № ЗСКА-4229 ПАТ "СК "Українська страхова група" здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 34396,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 04.03.2015 № 4491.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування", статті 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з пунктом 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Статтею 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.

Таким чином, після виплати страхового відшкодування у позивача виникає право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов до правильного висновку, що позивач, виконавши зобов'язання перед страхувальником за договором страхування наземного транспорту від 01.07.2014 № 28-1301-00372\00506 шляхом виплати страхового відшкодування, набув права зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "МAN", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, на момент настання страхової події була застрахована приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/7140853, згідно з яким ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 50000 грн, а франшиза - 0 грн., тому позивач для отримання страхового відшкодування в порядку регресу звернувсь до відповідача із заявою від 19.06.2015 № 11/11953 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання, приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулось з позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення з відповідача коштів у розмірі виплаченого страхового відшкодування в сумі 34396,60 грн.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов до правильного висновку, що особою, відповідальною за завдані збитки в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп", а заявлена позивачем вимога у розмірі 34396,60 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Таким чином, постанова Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 у справі № 910/22856/15 Господарського суду міста Києва підлягає залишенню без змін.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими і такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Відповідно до пункту 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 у справі № 910/22856/15 Господарського суду міста Києва залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 у справі № 910/22856/15 Господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий, суддяОвечкін В.Е. Судді:Корнілова Ж.О. Чернов Є.В.