Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2016 року Справа № 904/5662/15 Вищий господарський суду України в складі колегії

суддів:Грейц К.В. - головуючого (доповідача), Бакуліної С.В., Поляк О.І.,розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Ворон"на постановувід 07.12.2015Дніпропетровського апеляційного господарського судуу справі Господарського суду Дніпропетровської області № 904/5662/15за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АВ метал груп"до Приватного підприємства "Ворон"простягнення заборгованості за договором поставки,за участю представників: позивача - Логвиненко Л.Г.відповідача - Лисич Ю.В.

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2015 (суддя Петрова В.І.) провадження у справі №904/5662/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ метал груп" (далі-позивач) до Приватного підприємства "Ворон" (далі - відповідач) про стягнення 77175,00грн заборгованості за договором поставки припинено на підставі п.2 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд, здійснюючи апеляційний перегляд в зв'язку зі скаргою позивача, постановою від 07.12.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Подобєд І.М., судді Величко Н.Л., Іванов О.Г.) ухвалу місцевого господарського суду в справі скасував та направив справу на розгляд Господарського суду Дніпропетровської області.

Відповідач з постановою суду апеляційної інстанції у справі не згоден, в поданій касаційній скарзі просить її скасувати, натомість залишити в силі ухвалу місцевого господарського суду, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норми ст. ст. 35, 80 ГПК України.

Скаржник вважає, що спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав вже вирішено Господарським судом Дніпропетровської області при розгляді справи №904/8024/14, у зв'язку з чим у апеляційного господарського суду були відсутні підстави для скасування ухвали припинення провадження у справі.

У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечує проти її задоволення.

Заслухавши пояснення присутніх у відкритому судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги на предмет правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 15.11.2012 між ТОВ "АВ метал груп" (постачальник) та ПП "Ворон" (покупець) укладено договір поставки №149КР, за умовами якого постачальник зобов'язався у порядку та строки, встановлені договором, передати у власність покупця чорний металопрокат, асортимент, кількість і ціна якого вказуються у специфікації/ях та/або в рахунках на оплату, що є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором (п.1.1 договору); постачальник поставляє покупцю товар окремими партіями (п.2.1 договору); право власності на поставлену партію товару і ризик загибелі та/або пошкодження товару переходять від постачальника до покупця з моменту передачі-прийому товару в пункті поставки і засвідчується підписанням сторонами видаткової накладної, дата отримання партії товару покупцем вказується в накладній (п.2.5 договору); оплата здійснюється покупцем в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, фактом оплати вважається надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п.3.2 договору); порядок розрахунків: 100% передплата, якщо інше не обумовлене у специфікації (п.3.3 договору); загальна сума договору складається із вартості всіх партій товару у відповідності до видаткових накладних, що були поставлені за цим договором за період його дії (п.3.4 договору).

Під час виконання договору між сторонами були підписані наступні специфікації: специфікація №01 від 16.11.2012 на суму 110861,05грн з умовами оплати - передплата 23% від вартості товару, відвантаженого згідно специфікації, перераховується на поточний рахунок постачальника 15.11.2012 - 50000,00грн, кінцева оплата відвантаженого товару у розмірі 60861,05грн від його вартості здійснюється протягом 14 днів після відвантаження товару; специфікація №02 від 29.11.2012 на суму 151492,25грн з умовами оплати - передплата 100% від вартості товару; специфікація №03 від 26.12.2012 на суму 112733,00грн з умовами оплати - передплата в розмірі 100% вартості товару, обумовленого в специфікації, протягом 25 календарних днів з дати відвантаження товару, кінцева дата сплати: 25.01.2013.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2013 у справі №904/6240/13 задоволено позовні вимоги ТОВ "АВ метал груп" до ПП "Ворон" про стягнення заборгованості за договором поставки в загальній сумі 86716,24грн. Стягнено з відповідача на користь позивача 60085,58грн основного боргу, 15538,36грн пені, 353,75грн інфляційних втрат, 10738,55грн 3% річних та 1734,32грн витрат по сплаті судового збору.

Під час розгляду вказаної справи судом були досліджені надані позивачем оригінали первинних документів (договору поставки та видаткових накладних) та встановлено, що в порушення прийнятих зобов'язань відповідач поставлений на його адресу товар у встановлений договором строк у повному обсязі не оплатив, у зв'язку з чим на 19.08.2013 за ним рахувалась заборгованість в розмірі 60085,58грн.

У жовтні 2013 року ПП "Ворон" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до ТОВ "АВ метал груп" з вимогою зобов'язати відповідача виконати умови договору поставки №149 КР від 15.11.2012, а саме: передати позивачу товар: арматуру 10 мм А 500, міра кількістю 5 тонн та арматуру 12 мм А 500, міра кількістю 10 тонн; арматуру 12 мм А 500, міра кількістю 16 тонн 280 кг, який, за обґрунтуваннями позивача, був оплачений ним за рахунками №1600000134 та №1600002462.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2014 у справі №904/8145/13, порушеній за вказаним вище позовом, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.04.2014 та постановою Вищого господарського суду України від 23.06.2014, позов задоволено частково та зобов'язано ТОВ "АВ метал груп" виконати умови договору поставки №149 КР від 15.11.2012 та передати ПП "Ворон" товар, а саме: арматуру 10 мм А 500, міра кількістю 5 тонн та арматуру 12 мм А 500, міра кількістю 10 тонн. В решті позову відмовлено.

Під час розгляду вказаної справи ТОВ "АВ метал груп" зазначало про безпідставність заявлених вимог, оскільки грошові кошти, сплачені ПП "Ворон" за рахунками №1600000134 від 21.01.2013 та №1600002462 від 30.07.2013 були зараховані на погашення заборгованості за товар, поставлений по накладним №16000181 від 01.02.2013 на суму 82619,60грн та №16000688 від 10.04.2013 на суму 10000,00грн.

Вирішуючи спір у вказаній справі, господарські суди зазначили, що: "Сторонами під час виконання договору, шляхом узгодження специфікацій та шляхом прийняття рахунків (що прямо передбачено п. 1.1 договору), узгоджувалися строки оплати окремих партій товару і в деяких випадках - строки його поставки. Оплата завжди частково або повністю передбачалася як передоплата. Отже, Відповідач, при виставленні рахунків №1600000134 та №1600002462 на оплату товару, взяв на себе зобов'язання по його поставці після його повної оплати, а Позивач, оплативши ці рахунки, отримав право вимагати на передачу оплаченого товару. Посилання відповідача на судове рішення про стягнення боргу з ПП "Ворон" по справі №904/6240/13 суд відхилює з огляду на те, що Відповідач не позбавлений права достягнути з ПП "Ворон" кошти в погашення боргу за поставлений раніше товар".

У жовтні 2014 року ТОВ "АВ метал груп" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ПП "Ворон" про стягнення боргу за договором поставки №149 КР від 15.11.2012 в сумі 77175,00грн, за яким було відкрито провадження у справі №904/8024/14.

Обґрунтовуючи позовні вимоги у справі №904/8024/14, позивач вказував на те, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2013 у справі №904/6240/13 встановлено суму заборгованості ПП "Ворон" перед ТОВ "АВ метал груп" у розмірі 60085,58грн, при визначенні якої позивач зарахував в оплату поточної заборгованості відповідача здійснені ним платежі по рахунку №1600000134 на суму 90000,00грн (від 25.01.2013 в сумі 30000,00грн, від 28.01.2013 в сумі 15000,00грн, від 30.01.2013 в сумі 20000,00грн, від 07.02.2013 в сумі 25000,00грн), натомість рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2014 у справі №904/8145/13 встановлено обов'язок ТОВ "АВ метал груп" передати ПП "Ворон" товар: арматуру 10 мм А 500, міра кількістю 5 тонн та арматуру 12 мм А 500, міра кількістю 10 тонн, по рахунку №1600000134, чим фактично було збільшено суму основного зобов'язання ПП "Ворон" перед ТОВ "АВ метал груп" за договором поставки №149 КР від 15.11.2012 на суму 77175,00грн, яка є вартістю товару, що його було цим рішенням зобов'язано поставити.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2014 у справі №904/8024/14, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 13.05.2015, відмовлено в задоволенні позову ТОВ "АВ метал груп" до ПП "Ворон" про стягнення 77175,00грн з тих підстав, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження поставки товару на загальну суму 77175,00грн, яка б не була оплачена відповідачем.

Звертаючись із позовними вимогами, які розглядаються у даній справі №904/5662/15, позивач вказував, що предметом позову є сплата заборгованості 77175,00грн за договором поставки №149 КР від 15.11.2012, а підставою позову - поставка товару відповідачеві за видатковою накладною №5026285 від 22.06.2015 по рахунку №1600000134 від 21.01.2013, здійснена згідно з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2014 №904/8145/13 на суму 77175,00грн. Тобто, за твердженням позивача, враховуючи той факт, що 22.06.2015 ТОВ "АВ метал груп" здійснило передачу товару ПП "Ворон" ще на суму 77175,00грн, в останнього виникло зобов'язання щодо сплати заборгованості 77175,00грн за договором поставки №149 КР від 15.11.2012. В обґрунтування позовних вимог позивач надав розрахунок, згідно з яким на виконання умов договору ним було поставлено відповідачеві всього товару на загальну суму 629795,28грн, за який останній сплатив грошові кошти лише в сумі 552620,28грн, у зв'язку з чим у відповідача наявна заборгованості в сумі 77175,00грн. Підставність заявленого позову обґрунтовано нормами ст.ст. 525, 526, 629, ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232, ст. 265 Господарського кодексу України.

Припиняючи провадження у даній справі №904/5662/15 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, місцевий господарський суд виходив з того, що спір між сторонами по господарських взаємовідносинах, які виникли на підставі договору поставки №149 КР від 15.11.2012, про стягнення такої ж суми боргу 77175,00грн. вже вирішено Господарським судом Дніпропетровської області при розгляді справи №904/8024/14, про що прийнято відповідне рішення від 27.11.2014, яке набрало законної сили.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд, здійснюючи апеляційний перегляд ухвали місцевого господарського суду зазначив, що на дату прийняття судового рішення у справі №904/8024/14 обома сторонами фактично ще не були виконані у повному обсязі свої зобов'язання за вказаним договором поставки №149 КР від 15.11.2012 (відповідач не сплатив стягнуту за судовим рішенням у справі №904/6240/13 заборгованість, а позивач не поставив товар на виконання рішення господарського суду в справі №904/8145/13), у зв'язку з чим, встановивши, що виконання сторонами договору в частині поставки завершено лише 22.06.2015 шляхом передачі товару за накладною №5026285 від 22.06.2015 на суму 77175,00грн, і як на підставу позову позивач у цій справі вказував саме на цю обставину, яка на момент прийняття рішення у справі №904/8024/14 ще не існувала, висновки місцевого господарського суду про наявність підстав для припинення провадження за приписами п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, були визнані апеляційним судом безпідставними.

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду, з огляду на таке.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, зокрема, є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Відповідно до п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відповідно до п. 4.5 цієї постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 припинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини другої статті 80 ГПК можливе за умов, якщо рішення господарського суду або іншого органу, який вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, набрало законної сили, не змінено і не скасовано у відповідній частині в передбаченому законом порядку. За відсутності таких умов заінтересована особа вправі звернутися з позовом до господарського суду на загальних підставах.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування позову ТОВ "АВ метал груп" зазначило, що при розгляді справи №904/6240/13 постачальником не заявлялось вимог за видатковою накладною №16000181 від 01.02.2013 на суму 82619,60грн, оскільки на той момент погашення вказаної суми відбулось шляхом зарахування позивачем грошових коштів, сплачених відповідачем по рахунку №1600000134 від 21.01.2013.

Тобто, при розгляді справи №904/6240/13 грошові кошти, сплачені за рахунком №1600000134 від 21.01.2013, були враховані в оплату відповідачем суми за вже поставлений товар по договору, тоді як при розгляді справи №904/8145/13 ця ж сума була визначена судом як передоплата за товар, що не був поставлений покупцеві, внаслідок чого на ТОВ "АВ метал груп" було покладено судовим рішенням обов'язок додатково поставити товар, вартість якого становить 77175грн.

Згідно з розрахунками позивача у даній справі №904/5662/15, наведених у позовній заяві та у додаткових поясненнях, у період з 16.11.2012 по 22.06.2015 позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 629795,28грн, на підтвердження чого позивач послався на видаткові накладні на передачу товару та відповідні довіреності на його отримання представниками відповідача, які наявні в матеріалах справи.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, відповідач у своїх запереченнях проти позову, не спростовуючи факт поставки продукції на спірну суму та не надавши належних доказів повної її оплати, посилається лише на те, що спір між сторонами щодо виконання усіх зобов'язань за договором поставки №149 КР від 15.11.2012 вже вирішений судами у інших справах.

Апеляційним господарським судом встановлено, що на дату прийняття судового рішення у справі №904/8024/14 обома сторонами фактично ще не були виконані у повному обсязі зобов'язання за договором поставки №149 КР від 15.11.2012, а саме: ПП "Ворон" ще не сплатило на користь ТОВ "АВ метал груп" грошових коштів у сумі 88450,56грн (у тому числі 60085,58грн основного боргу) на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2013 у справі №904/6240/13, а ТОВ "АВ метал груп" ще не передало ПП "Ворон" товар на суму 77175,00грн на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2014 у справі №904/8145/13.

Тільки з 22.06.2015, тобто з моменту, коли ТОВ "АВ метал груп" фактично виконало поставку товару ПП "Ворон" за накладною №5026285 від 22.06.2015 на суму 77175грн, позивач як постачальник остаточно виконав свої зобов'язання за договором поставки №149 КР від 15.11.2012, чого, однак, не врахував суд першої інстанції, припиняючи провадження у справі.

Отже, враховуючи, що виконання сторонами договору №149 КР від 15.11.2012 в частині поставки завершено лише 22.06.2015 шляхом передачі товару за накладною №5026285 від 22.06.2015 на суму 77175,00грн і як на підставу позову позивач у даній справі вказує саме на цю обставину, яка на момент прийняття рішення у справі №904/8024/14 ще не існувала, висновки апеляційного господарського суду про відсутність підстав для припинення провадження у справі за приписами п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає законними та обґрунтованими.

Наведене свідчить, що під час прийняття постанови у справі суд апеляційної інстанції не припустився порушень або неправильного застосування норм чинного процесуального законодавства, а, отже, підстави для її скасування або зміни та задоволення вимог касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Ворон" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 у справі Господарського суду Дніпропетровської області № 904/5662/15 залишити без змін.

Головуючий суддя К.В. Грейц

Судді С.В. Бакуліна

О.І. Поляк